Справа № 953/8528/21
Провадження № 2/953/184/24
20 березня 2024 року м. Харків
Київський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - Бобко Т.В.,
секретар судового засідання - Узденова М.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської обласної прокуратури, Дергачівської окружної прокуратури, Головного управління Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з державного бюджету на його користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, що була завдана ОСОБА_1 незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури у розмірі 247398,01 гривень, що є недоотриманою заробітною платою та одноразовою грошовою допомогою з урахуванням індексу інфляції в Україні з 2015 до 2021 року.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 09 червня 2021 року провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 03 листопада 2021 року закрито підготовче провадження у цивільній справі, справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 21 січня 2022 року справу передано судді Київського районного суду міста Харкова Губській Я.В. для вирішення питання щодо її об'єднання з цивільною справою №640/12317/18 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, третя особа - Прокуратура Харківської області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування.
Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 09 грудня 2022 року відмовлено в об'єднанні цивільних справ, справу повернуто для розгляду.
За наслідками повторного автоматичного розподілу справ автоматизованої системи документообігу, який було здійснено відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 (відповідно до Наказу голови Київського районного суду м. Харкова Шаренко С.Л. №02-03/213 від 23 вересня 2022 року «Про надання відпустки по догляду за дитиною судді Лях М.Ю.)», зазначена справа була передана в провадження судді Київського районного суду м. Харкова Бобко Т.В..
Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 16 грудня 2022 року справу прийнято в провадження Київського районного суду міста Харкова Бобко Т.В., призначено проведення підготовчого засідання.
Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 13 лютого 2023 року замінено у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Харківської області, Дергачівської місцевої прокуратури, Управління Державної казначейської служби України в Київському районі м. Харкова Харківської області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування відповідачів: Прокуратуру Харківської області - на Харківську обласну прокуратуру, Дергачівську місцеву прокуратуру - на Дергачівську окружну прокуратуру, Державну казначейську службу України в Київському районі міста Харкова Харківської області - на Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області.
Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 02 травня 2023 року підготовче провадження у цивільній справі закрито, справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
08 лютого 2024 року на адресу суду від позивача надійшла заява про відмову від частини позовних вимог, що не стосуються предмету та підстав позову (уточнення суми матеріальної шкоди), в якій він просив стягнути на його користь 162981,54 гривень, надавши новий розрахунок матеріальної шкоди.
27 лютого 2024 року представником відповідача Дергачівської окружної прокуратури Андрієм Огородніковим надані заперечення на вказану заяву позивача, в якій представник просив залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 про відмову від частини позовних вимог, що не стосуються предмету та підстав позову з підстав пропуску процесуального строку на подання такої заяви. Збільшення чи зменшення розміру позовних вимог - це їх кількісна, а не якісна зміна. Так, ОСОБА_1 надав до суду заяву про відмову від частини позовних вимог, надаючи в ній новий розрахунок ціни позову, а тому така заява ж заявою по зменшення позовних вимог, а не відмовою від частини позовних вимог.
У судовому засіданні повивач просив прийняти до розгляду заяву про відмову від частини позовних вимог.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явились, будучи своєчасно і належним чином повідомленими про день та час слухання справи, не повідомили про причини своєї неявки.
Суд, вислухавши думку учасників справи, доходить наступного.
Так, відповідно до вимог частин першої та третьої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Частиною другою статті 49 ЦПК України передбачено, що позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), а також вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною першою статті 196 ЦПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
У підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті (частини перша статті 200 ЦПК України).
В підготовчому засіданні суд у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви (пункт 3 частини другої статті 197 ЦПК України).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого позову (ще одного позову), чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстави позову. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України (постанова Верховного Суду від 01 листопада 2021 року у справі №405/3360/17, постанова Верховного суду від 03.08.2020 у справі № 911/2139/19 ).
Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 02 травня 2023 року закрито підготовче провадження по справі, як вбачається зі змісту вказаної ухвали суду, позивач надав суду заяву про проведення підготовчого засідання за його відсутності, в якій зазначив, що додаткових пояснень та клопотань не має, просив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду.
У судовому засіданні, яке відбулось 22 січня 2024 року було закінчено з'ясування обставин та дослідження доказів по справі, відбулися судові дебати і суд видалився до нарадчої кімнати для постановлення рішення у справі. Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 23 січня 2024 року, яка була постановлена без виходу судді до нарадчої кімнати, суд поновив судовий розгляд у зв'язку з виникненням потреби у з'ясуванні певних обставин.
Відповідно до положень статті 122 ЦПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Аналізуючи заяву позивача про відмову від частини позовних вимог, що не стосуються предмету та підстави позову (уточнення суми матеріальної шкоди), суд приходить до висновку, що по суті це є заявою про зменшення позовних вимог, яка подана в порядку ст. 49 ЦПК України із проведенням нового розрахунку матеріальної шкоди.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем подано заяву з порушенням строків, передбачених положенням ч.3 ст. 49 ЦПК України.
Доказів про поважність пропуску вказаних строків позивачем до суду надано не було.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом, що передбачено ст.120 ЦПК України.
Згідно статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.3 ст. 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч.1 ст. 44 ЦПК України).
Положеннями ч. 4 ст. 44 ЦПК України на суд покладено обов'язок запобігати зловживанню процесуальними правами.
З наведеного суд приходить до висновку про необхідність залишення без розгляду заяви позивача про відмову від частини позовних вимог, що не стосуються предмету та підстави позову, подану до Київського районного суду міста Харкова 08 лютого 2024 року, оскільки така заява подана після закінчення процесуальних строків, визначених ч.3 ст. 49 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 124, 126, 200 ЦПК України, суд-,
Заяву ОСОБА_1 про відмову від частини позовних вимог, що не стосуються предмету та підстав позову (уточнення суми матеріальної шкоди), яка подана до Київського районного суду міста Харкова 08 лютого 2024 року - залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя Т.В.Бобко