Справа № 387/2028/23
Номер провадження по справі 3/387/119/24
13 лютого 2024 року смт Добровеличківка
Суддя Добровеличківського районного суду Кіровоградської області Майстер І. П.
за участю секретаря судового засідання Ірхи Т.О.
особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП № 2 (смт Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Піщаний Брід Новоукраїнського району Кіровоградської області, жительки АДРЕСА_1 , громадянка України, не працює, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,-
за ч.1 ст.184 КпАП України,-
ОСОБА_1 11.12.2023 о 13 годині 20 хвилин перебувала за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , та неналежним чином виконувала свої батьківські обов'язки по догляду за дітьми: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 . Оскільки на момент перевірки у домоволодінні була брудна постільна білизна, на ліжках відсутні матраси, ковдри мали занедбаний стан, одяг та речі побуту розкидані по підлозі.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненому правопорушенні визнала повністю та повідомила, що в будинку прибрала.
Суд дослідив докази, що є в матеріалах справи та дійшов до таких висновків.
Відповідальність за ч.1 ст.184 КпАП України передбачена за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Права, обов'язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини встановлено статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 року, №2402-III, статтями 150,180 Сімейного кодексу України.
Частиною 1 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, №789 встановлено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини (ч.2 ст.27 Конвенції ООН).
Обов'язок батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплений у ст.150 Сімейного Кодексу України. До кола обов'язків батьків входить турбота про здоров'я, фізичний, психічний і моральний розвиток дитини. У розумінні положень ч.1 ст.18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.
Відповідно до ч.4 ст.155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно зі ст.12 Закону України "Про охорону дитинства" на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Статтею 150 Сімейного Кодексу України визначено обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
При цьому у п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" визначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, тощо.
Доказами у цій справі є: відомості, що є в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №236779 від 11.12.2023;рапорт інспектора з ЮП Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області від 11.12.2023; письмові пояснення ОСОБА_1 від 11.12.2023; копія акта обстеження умов проживання № 314 та фототаблиці; копії свідоцтв про народження дітей серії НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 , серії НОМЕР_4 , серії НОМЕР_5 .
Зазначені докази повністю узгоджуються із даними, що є в протоколі про адміністративне правопорушення, а тому у судді відсутні підстави сумніватися у об'єктивності даних, викладених та наданих суду.
Суд проаналізував зібрані у справі докази, оцінив їх в сукупності та дійшов до висновку, що вина ОСОБА_1 в ухиленні від виконання передбачених законодавством батьківських обов'язків доведена повністю. Її дії судом кваліфікуються за ч.1 ст.184 КпАП України.
Однак, враховуючи обставини справи та беручи до уваги щире каяття ОСОБА_1 , а також те, що дане правопорушення не потягло настання значних негативних наслідків та притягнення ОСОБА_1 до відповідальності вперше - суд вважає за можливе звільнити її від адміністративної відповідальності через малозначність вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 184, 283, 284 КпАП України, -
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КпАП України у зв'язку із малозначністю правопорушення та обмежитись усним зауваженням.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду на протязі 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області.
Суддя Добровеличківського
районного суду
Кіровоградської області І. П. Майстер