202/8088/23
1-кп/202/193/2024
20 березня 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні, в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia), кримінальне провадження № 12022050000000909 від 10.11.2022 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Горлівка, Донецької області, громадянина України, не судимого, який фактично мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, -
сторони кримінального провадження,які приймали участь у судовому розгляді
прокурор - ОСОБА_4
захисник - ОСОБА_5
Формулювання обвинувачення, яке пред'явлено особі і визнане судом доведеним
Так, приблизно в кінці травня 2022 року (точна дата та час не встановлена) військовослужбовці збройних сил російської федерації, шляхом збройної агресії, спільно з представниками так званої «днр» які є частиною окупаційної адміністрації рф, здійснили тимчасову окупацію територій Донецької області, серед яких Лиманська територіальна громада з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, іншими об'єктами. Після чого представниками «днр» на вказаних окупованих територіях створено у складі так званого «МВД днр» територіальні підрозділи поліції, серед яких «Краснолиманский городской отдел министерства внутренних дел ДНР».
Згідно «Постановления Народного Совета Донецкой Народной Республики» від 07.08.2015 року було прийнято «Закон о полиции ДНР». Так відповідно ч. 1 ст. 1 так званого закону о поліції (Полиция - это государственный вооруженный орган исполнительной власти, предназначенный для защиты жизни, здоровья, прав и свобод человека и гражданина, интересов общества и государства от противоправных посягательств, охраны общественного порядка и обеспечения общественной безопасности). Крім того, відповідно ст. 24 так званого закону о поліції встановлено, що (сотрудник полиции - это должностное лицо, состоящее на службе в органах внутренних дел Донецкой Народной Республики, которое наделено полномочиями по осуществлению обязанностей и прав полиции, и имеет специальное звание, присвоенное в определенном законом порядке. Сотрудник полиции, проходящий службу в территориальном органе, выполняет обязанности, возложенные на полицию, и реализует права, предоставленные полиции, в пределах территории, обслуживаемой этим территориальным органом, в соответствии с замещаемой должностью и должностным регламентом (должностной инструкцией). За пределами указанной территории сотрудник полиции выполняет обязанности, возложенные на полицию, и реализует права, предоставленные полиции, в порядке, определяемом руководителем государственного органа исполнительной власти в сфере внутренних дел и в соответствии с действующим законодательством Донецкой Народной Республики. Сотруднику полиции выдается служебное удостоверение, образцы которых утверждаются государственным органом исполнительной власти в сфере внутренних дел.
Так, на початку липня 2022 року, більш точний час невстановлений, ОСОБА_3 , пройшов співбесіду з представниками так званої «днр», які є частиною окупаційної адміністрації рф, на предмет його переходу на сторону окупанта. У ході вказаної співбесіди ОСОБА_3 , діючи умисно, надав згоду представникам рф на добровільне зайняття посади в незаконному правоохоронному органі «Полиции ДНР», а саме посади - «инспектора ППС Краснолиманского городского отдела министерства внутренних дел ДНР», про що свідчать встановлені місцеві мешканці, стосовно обставин під час проведення з ними ОСОБА_3 фільтраційних заходів на території м. Лиман Донецької області, а також особи яких останній доставляв до «городского отдела министерства внутренних дел ДНР».
Продовжуючи виконувати свій злочинний умисел, спрямований на завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, не пізніше початку липня 2022 року, точний час не встановлений, ОСОБА_3 зайняв посаду - «инспектора ППС Краснолиманского городского отдела МВД ДНР» та не раніше ніж з кінця вересня 2022 року, точний час не встановлений, знаходячись у приміщені так званого «Краснолиманского городского отдела МВД ДНР», за адресою: Донецька область, м. Лиман, вул. Свободи, 27, будучи одягнутим у камуфльований формений одяг так званої «Полиции ДНР» так і у цивільний одяг, почав виконувати функціональні обов'язки згідно посади, а саме: патрулювання громадського правопорядку, приймання пояснень від громадян про обставини доставки останніх до відділення поліції, опитування осіб при проведенні фільтраційних заходів, виконував роль водія чергової частини, а також здійснювання повноважень «инспектора ППС Краснолиманского городского отдела МВД ДНР».
Застосовані судом правові процедури.
Оскільки судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia), останній показань суду не надавав, при цьому заяв, протестів та клопотань на адресу суду також не подавав.
Дане кримінальне провадження здійснювалось з обов'язковою участю захисника, захист обвинуваченого реально був забезпечений державою.
Аналіз наявних в матеріалах справи численних документів на підтвердження завчасних належних викликів ОСОБА_3 до слідчого (прокурора), направлених йому повідомлень з приводу його прав та обов'язків, оголошеної підозри, висунутого обвинувачення та руху спеціального судового провадження свідчить про те, що він мав підстави усвідомлювати, що проти нього розпочато кримінальне провадження, він отримав чи мав би отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред'явлене обвинувачення, мав можливість бути обізнаними із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачений мав право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленою мовою, яку вона розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати самою захисника; в) бути судженою в її присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного нею захисника, бути повідомленою про це право і мати призначеного їй захисника безплатно для неї. Така ситуація узгоджується із взятими на себе зобов'язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Натомість, ОСОБА_3 скористались своїми правами на власний розсуд за відсутності будь-яких перешкод для їх реалізації на території України та з боку останньої.
Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (напр., справа «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року, «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов'язаний обґрунтувати чи були здійсненні всі можливі, передбачені законом заходи, щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_3 , який повинен знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої над собою не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про його наміри ухилитися від зустрічі з правосуддям держави Україна. Ухилення обвинуваченого від правосуддя суд оцінює як реалізацію останнім його невід'ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за їх відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинувачених була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
Позиція сторони захисту.
Захисник не мав можливості зв'язатися з обвинуваченим і з'ясувати в нього правову позицію щодо висунутого обвинувачення.
На думку захисту, винуватість ОСОБА_3 у вчиненні поставленого йому у провину злочину не доведена допустимими, належними та переконливими доказами поза розумним сумнівом (мотив дій обвинуваченого не встановлено, а умисел в його діях на добровільне зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території - не доведено, ОСОБА_3 мав право на свободу пересування та працю, чим і скористався, матеріали справи містять копії документів та роздруківки з мережі Інтернет, походження яких не відоме, а відтак захисник щодо оцінки дій обвинуваченого та правової кваліфікації поклався на розсуд суду.
Показання свідків
Свідк ОСОБА_6 , суду показала, що під час окупації м. Лиману, проходила т.з. «фільтрацію» у районному відділі поліції, де заповнювала бланк-пояснення і віддала його особі, яка проводила їй ці «фільтраційні» заходи. Під час її допиту на досудовому розслідуванні, їй надавався вказаний бланк, який вона підтвердила, що заповнювала власноручно і передавала особі, яка проводила з нею «фільтрацію», на обороті вказаного бланку зазначено - «принял инспектор ППС Краснолиманского городского отдела МВД ДНР ОСОБА_3 »;
Свідк ОСОБА_7 , суду показала, що під час окупації м. Лиман у травні місяці 2022 року проходила т.з. «фільтрацію» у місцевому відділ поліції разом зі своїй чоловіком, де власноручно заповнила та передала бланк с поясненнями особі, яка проводила з нею «фільтрацію», на обороті вказаного бланку зазначено - «принял инспектор ППС Краснолиманского городского отдела МВД ДНР ОСОБА_3 ». Наступного дня звернулись до того ж чоловіка для отримання перепустки;
Свідк ОСОБА_8 , суду показав, що під час окупації м. Лиману, проходив т.з. «фільтрацію» у районному відділі поліції, де заповнюв бланк-пояснення і віддав його особі, яка проводила йому ці «фільтраційні» заходи. Під час його допиту на досудовому розслідуванні, йому надавався вказаний бланк, який він підтвердив, що заповнював власноручно і передавав особі, яка проводила з ним «фільтрацію», на обороті вказаного бланку зазначено - «принял инспектор ППС Краснолиманского городского отдела МВД ДНР ОСОБА_3 »;
Свідкок ОСОБА_9 , суду показав, що під час окупації м. Лиман був зупинений і доставлений до райвідділу поліцію. Дві людини були у шевронах та пов'язках, одягнуті у форму з триколором. На досудовому слідстві впізнав одного з них по фото.
Докази, досліджені судом на підтвердження встановлених обставин вчинення кримінального правопорушення:
- протокол огляду місця події від 06.10.2022 року та доданим до нього диском, у приміщенні ВП №3 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, під час якого вилучено документи, які свідчать про діяльність «Краснолиманского городского отдела МВД ДНР» та додатковим протоколом огляду місця події від 21.10.2022 року , під час огляду було виявлено та вилучено документи, які підтверджують незаконне створення правоохоронного органу «Полиции ДНР», та зайняття посади - «инспектора ППС Краснолиманского городского отдела министерства внутренних дел ДНР» ОСОБА_3 , проведення ним фільтраційних заходів на території м. Лиман Донецької області.
Судом досліджено протокол огляду вилучених документів від 28.01.2023 року, відповідно до яких встановлено факт роботи ОСОБА_3 в незаконному правоохоронному органі, зокрема його згода представникам рф на добровільне зайняття посади в незаконному правоохоронному органі «Полиции ДНР», а саме посади - «инспектора ППС Краснолиманского городского отдела министерства внутренних дел ДНР», а також документи які свідчать про проведення ОСОБА_3 фільтраційних заходів на території м. Лиман Донецької області;
- протоколом пред'явлення обвинуваченого ОСОБА_3 для впізнання за участю свідка ОСОБА_10 за фотознімками, який впізнав особу на фотознімку під № 1, за зовнішніми ознаками та рисами обличчя, яка проводила фільтрацію в будівлі Лиманського ВП під час окупації.
- протоколом проведення слідчого експерименту з свідком ОСОБА_10 разом з додатком та протоколом огляду до нього, в ході якого ОСОБА_10 пояснив обставини, щодо вчинення особами колобораційної діяльності на території м. Лиман Донецької області.
- протоколом пред'явлення обвинуваченого ОСОБА_3 для впізнання за участю свідка ОСОБА_11 за фотознімками, який впізнав особу на фотознімку під № 1, за формою обличчя та носа, який перебував в приміщенні будівлі поліції м. Лиман та ставив йому питання, супроводжував свідка до камери затриманих, та був одягнений у камуфльований одяг, на одязі був шеврон із забороненим прапором РФ.
- протоколом проведення слідчого експерименту з свідком ОСОБА_11 разом з додатком та протоколом огляду до нього, в ході якого ОСОБА_11 пояснив обставини, щодо вчинення особами колобораційної діяльності на території м. Лиман Донецької області
Мотиви суду
Суд повно, всебічно та неупереджено дослідивши всі обставини даного кримінального провадження, об'єктивно та за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на такому дослідженні, оцінивши кожний поданий сторонами доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, проаналізувавши діюче законодавство України, дійшов таких висновків.
Внаслідок розпочатої 24.02.2022 року збройної агресії та незаконного вторгнення на територію Україну через державні кордони та здійснення збройного нападу на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснення окупації частин території, в тому числі і наприкінці травня 2022 року (точна дата та час органами досудового розслідування не встановлена) військовослужбовці збройних сил російської федерації, шляхом збройної агресії, спільно з представниками так званої «днр», які є частиною окупаційної адміністрації рф, здійснили тимчасову окупацію територій Донецької області, а саме м. Лиман Донецької області, з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, іншими об'єктами. Після чого представниками «ДНР» на окупованій території створено у складі так званого «МВД ДНР» територіальний підрозділ поліції - «Краснолиманский ГО МВД ДНР».
ОСОБА_3 будучи громадянином України, в умовах, коли Український народ героїчно протистоїть російському агресору, у порушення вимог ст. 1, 2, 17, 19 Конституції України, зрадив українській державі та всьому Українському народові, добровільно зайнявши посаду в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, тобто вчинив злочин проти основ національної безпеки України, та не пізніше початку липня 2022 року, діючи в інтересах держави агресора, добровільно перейшовши на бік ворога, в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, пройшовши співбесіду з представниками так званої «днр», які є частиною окупаційної адміністрації рф, на предмет зайняття посади інспектора ППС так званого «Краснолиманскогого мвд днр» в незаконно створеному правоохоронному органі на території Донецької області. В ході вказаної співбесіди ОСОБА_3 зайняв посаду «инспектора ППС Краснолиманского го мвд днр», діючи умисно надав згоду представникам т.з. «днр» на добровільне зайняття вищевказаної посади. Зазначене підтверджено показаннями свідків, дослідженими доказами, в яких зафіксована служба ОСОБА_3 у «Краснолиманском го МВД днр» т.з. «Донецкой народной республики», тобто підтверджено зайняття ОСОБА_3 посади в органах окупаційної влади.
Порушень процесуального закону щодо відкриття кримінального провадження, його руху, повноважень сторони обвинувачення на всіх стадіях процесу судом не виявлено. Окрема увага суду приділена руху провадження в контексті перевірки належності доказів, які подала сторона обвинувачення. Відтак подані стороною докази збиралися стороною обвинувачення в належний спосіб.
Мотив вчиненого, не впливає на кваліфікацію діяння.
Суд дослідив надані докази, матеріали, що характеризують обвинуваченого, та дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 доведена повністю.
Кваліфікація дій обвинуваченого
ОСОБА_3 повинен нести кримінальну відповідальність за добровільне зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території,
Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за: ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Мотиви призначення покарання
При призначенні покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до особливо тяжкого злочину, особу винного, який раніше не судимий, характеризуються посередньо, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлено.
З урахуванням обставин справи та особи обвинуваченого, суд враховуючи наявність обставин справи, які не лише характеризують особу винного і вчинений ним злочин, а й дають змогу суду переконатися, що ОСОБА_3 , як особа, відповідно до своїх моральних якостей і втраченого почуття обов'язку перед державою та суспільством не заслуговує на довіру та не може виправитися без застосування до нього саме реального покарання, так як серед суспільства є тим індивідом, який несе особливу небезпеку для оточуючих, а також для інтересів держави, а тому суд вважає, що необхідним та достатнім покаранням для його виправлення буде покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах та органах державної влади України із конфіскацією належного йому майна. Саме таке покарання, на думку суду, буде сприяти виправленню ОСОБА_3 .
Витрати на залучення експертів по справі відсутні.
Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 367-374 КПК України суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах та органах державної влади України на строк п'ятнадцять років, з конфіскацією належного йому майна.
ОСОБА_3 позбавити спеціального звання молодшого сержанта органів Національної поліції України.
Речові докази - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Залишити діючими заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту на майно обвинуваченого, накладеного ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 23 березня 2023 року до виконання вироку суду у вигляді конфіскації майна.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_12