Ухвала від 19.03.2024 по справі 990/70/24

УХВАЛА

19 березня 2024 року

м. Київ

справа №990/70/24

адміністративне провадження № П/990/70/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючий - Стародуб О.П.

Судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М., Рибачук А.І., Чиркін С.М.

вирішуючи питання відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України про встановлення юридичних фактів, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

14.03.2023 до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому він просить Верховний Суд:

1. встановити юридичний факт - наявність достовірної інформації органів державної влади України від 5 січня 2017 року, отриманої позивачем з офіційних джерел, яка прямо вказує, що протиправні дії олігарха ОСОБА_2 29 грудня 2016 року є первісною причиною настання у майбутньому двох конкретних подій: великої агресії Росії проти України та збільшення людських страждань в Україні.

2. встановити юридичний факт - події, зазначені у пункті 3, відбулись у реальної дійсності, починаючи з 24 лютого 2022 року.

3. встановити юридичний факт - порушення відповідачем свого передвиборчого зобов'язання з деолігархізації, з метою захисту майнових інтересів олігарха ОСОБА_2 , у зв'язку з поверненням звернення позивачеві від 9 березня 2023 року без розгляду.

4. встановити юридичний факт - порушення відповідачем вимог присяги, з метою захисту майнових інтересів олігарха ОСОБА_2 , у зв'язку з поверненням звернення позивачеві від 9 березня 2023 року без розгляду

5. встановити юридичний факт - порушення відповідачем вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України "Про оборону України", з метою захисту майнових інтересів олігарха ОСОБА_2 , у зв'язку з поверненням звернення позивачеві від 9 березня 2023 року без розгляду.

6. встановити юридичний факт - дискримінацію позивача за етнічною та соціальною ознаками та право позивача на недовіру до відповідача.

7. визнати протиправною бездіяльність відповідача з повернення звернення позивача від 9 березня 2023 року без розгляду з зазначених відповідачем підстав у листі від 17.03.2023 за № 22/024512-14 з Офісу Президента України.

8. у зв'язку з відсутністю законодавства, яке регулює спірні правовідносини, проявити верховенство права, а саме: зобов'язати відповідача звільнити позивача з військової служби, в зв'язку з втратою довіри позивача до відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (ч. 2 ст. 171 КАС України).

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження в адміністративній справі за цим позовом, Верховний Суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За правилами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

За приписами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 4 КАС України під адміністративним судочинством розуміється діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом.

За загальним правилом, судами, які вирішують адміністративні справи у першій інстанції, є місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди). І лише у встановлених процесуальним законом випадках певні категорії спорів підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.

Відповідно до ч. 6 ст. 21 КАС України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Положенням цієї процесуальної норми кореспондують правила ч. 1 ст. 172 КАС України про те, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

За правилами ч. 4 ст. 172 КАС України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

У постанові від 18.01.2024 у справі №560/17953/21 Велика Палата Верховного Суду вирішуючи питання юрисдикції спорів про встановлення юридичного факту, дійшла висновку, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.

Також, у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що не можуть бути поєднаними в одному провадженні вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення, та оскарження рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, оскільки ці вимоги підсудні судам різних юрисдикцій. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем у ній об'єднано вимоги до Президента України, які з урахуванням положень ч. 4 ст. 22 КАС України, за умови дотримання вимог ст.ст. 5, 19 цього Кодексу, можуть бути підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, як і ті, які фактично стосуються не діяльності Президента України під час виконання ним публічно-управлінських функцій, а мають на меті, головним чином, встановлення юридичних фактів, що не узгоджується із визначеними КАС України способами судового захисту, предметом публічно-правових спорів та повноваженнями суду за результатом їх розгляду (статті 5, 19, 245, 266 КАС України).

Отже, позивачем заявлені позовні вимоги, які підлягають вирішенню в порядку різного судочинства, що в силу правил ч. 4 ст. 172 КАС України свідчить про порушення правил об'єднання позовних вимог.

Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст. 172 цього Кодексу).

За таких обставин, враховуючи сформовану практику Верховного Суду, позовна заява підлягає поверненню позивачеві.

Відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.ст. 22, 169, 248, 256, 266, 295 КАС України Суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України про встановлення юридичних фактів, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, - повернути позивачеві.

Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Судді

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук

А.І. Рибачук

С.М. Чиркін

Попередній документ
117799514
Наступний документ
117799516
Інформація про рішення:
№ рішення: 117799515
№ справи: 990/70/24
Дата рішення: 19.03.2024
Дата публікації: 21.03.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо оскарження актів чи діянь ВРУ, Президента, ВРП, ВККС, рішень чи діянь органів, що обирають, звільняють, оцінюють ВРП, рішень чи діянь суб’єктів призначення КСУ та Дорадчої групи експертів у процесі відбору на посаду судді КСУ, з них:; оскарження актів, дій чи бездіяльності Президента України, з них