20 березня 2024 року
м. Київ
справа №280/2839/23
адміністративне провадження № К/990/7330/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Загороднюка А.Г., Жука А.В.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року у справі №280/2839/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які полягають у застосуванні у період із 25 травня 2022 року по 20 жовтня 2022 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, а також при звільненні одноразової грошової допомоги;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період із 25 травня 2022 року по 20 жовтня 2022 року грошового забезпечення, допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально- побутових питань та одноразову грошову допомогу при звільненні, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби та звільненням із неї, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11 липня 2023 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні за період із 25 травня 2022 року по 20 жовтня 2022 року із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року .
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 за період з 25 травня 2022 року по 20 жовтня 2022 року, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби та звільненням із неї, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення копії вказаної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому вказати підстави для поновлення строку, з наданням
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року відмовлено в задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 липня 2023 року. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 липня 2023 року.
Не погоджуючись з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року, відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 07 березня 2024 року відмовлено військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії вказаної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до касаційного суду: заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав пропуску цього строку та надання відповідних доказів; документа про сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн.
На виконання ухвали Суду скаржник надіслав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та платіжну інструкцію від 18 березня 2024 року №0.0.3535951112.1.
В заяві про поновлення строку на касаційне оскарження заявник повторно посилається на неналежну організацію робочого процесу щодо оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб.
Однак Верховний Суд в ухвалі від 07 березня 2024 року про залишення касаційної скарги без руху вже надав оцінку указаним обставинам та дійшов висновку про їх неповажність. Відтак наведені скаржником у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження підстави не можуть бути визнані поважними.
Наведене дає підстави для висновку, що допущення відповідачем необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судового рішення з дотриманням вимог КАС України.
Водночас статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку касаційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Окрім цього, пунктом 2 частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Отже, учасники справи мають діяти вчасно та в належний спосіб дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, установлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Поряд з цим суд касаційної інстанції зазначає, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Суд касаційної інстанції зазначає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження віднесено до повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Для поновлення процесуальних строків суд зобов'язаний указати обґрунтовані та об'єктивні підстави, за яких пропущений строк підлягає поновленню. Водночас наявність таких підстав вимагає від суду аналізу дій заявника, які він, у розумні інтервали часу, мав вживати, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження та перевірки доказів, які мають підтверджувати ці обставини.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Інших поважних та об'єктивних причин для поновлення строку на касаційне оскарження заявник не зазначив, тому Суд дійшов висновку про неповажність наведених відповідачем підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження необхідно відмовити.
Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 333 КАС України.
Керуючись статтями 248, 329, 333, 355, 359 КАС України, Суд
Відмовити у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на касаційне оскарження.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року у справі №280/2839/23.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіЖ.М. Мельник-Томенко А.Г. Загороднюк А.В. Жук