19 березня 2024 року
м. Київ
справа №990/72/24
адміністративне провадження №П/990/72/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Загороднюка А.Г., Мацедонської В.Е., Соколова В.М.,
розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Держава Україна в особі Президента України ОСОБА_5, третя особа Національне антикорупційне бюро України про зобов'язання вчинити дії та відшкодування шкоди,
15 березня 2024 року до Верховного Суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій просить:
- стягнути з Держави Україна невиплачену пенсію (різницю між виплаченою та яка має бути виплачена за підрахунком позивача, з урахуванням 14% депозиту за затримку виплати та коефіцієнту 5,8, становить 167 379 грн);
- в рахунок компенсації шкоди, заподіяної невиплатою пенсії у належному розмірі упродовж 5 років, відмовою у правовій допомозі, нерозгляд судом його вимог, що призвело до ушкодження здоров'я, визнати шкоду від неправових дій у розмірі 10 000 000 грн та її відшкодувати. Визнати Президента України ОСОБА_5. винним у порушенні статті 102 Конституції України, оскільки він порушив закон та проігнорував звернення щодо захисту конституційних прав, чим порушив обов'язок Президента України, тобто перевищив свої повноваження;
- стягнути з Президента України 1 500 грн за три щеплення (в рамках державної програми «єПідтримка»),
- стягнути судові витрати в розмірі 5 000 грн на папір, стрічки, марки та конверти;
- відшкодувати шкоду за ухвалення неправових рішень від імені Верховного Суду України та Верховної Палати Верховного Суду України, які приймалися з грубим порушенням статей 8, 22, 55, 59, 102, 150, 130п1 Конституції України в розмірі 10 000 000 грн;
- відшкодувати у грошовому виразі два роки життя, які були витрачені на суд, оскільки Держава Україна порушила право на адвоката і правову допомогу, що також зашкодило його здоров'ю, у тому числі через неправові рішення суду, що оцінено в 100 000 000 грн;
- відшкодувати моральну шкоду в розмірі 1 000 000 євро.
У зв'язку з заявленими позовними вимогами також просив суд:
- зобов'язати Державу Україна надати позивачу адвоката за рахунок держави;
- провести розслідування за даним фактом та притягнути до відповідальності винних осіб;
- зобов'язати Конституційний Суд України забезпечити дотримання Конституції України; забезпечити аудит всіх законів України, прийнятих Верховною Радою України на предмет їх відповідності Конституції України відповідно до статті 147 та пункту 3 статті 150 Конституції України; забезпечити моніторинг всіх законів України, прийнятих Верховною Радою України, на предмет їх відповідності Конституції України, відповідно до статті 147 та пункту 3 статті 150 Конституції України;
- у зв'язку з порушенням статті 10 Конституції України забезпечити безкоштовним перекладачем російської - української мови, з огляду на проблеми з українською мовою, коштів на вивчення якої не отримував;
- відновити строки позову, якщо такі були пропущені через порушення та неправові дії Суду України, який намагався затягнути терміни розгляду справи з метою ухвалення неправового рішення;
- забезпечити звукозапис засідання суду;
- витребувати з Голосіївського районного суду міста Києва в якості доказів справи №752/18/742/22, № 752/15/593/22, № 752/16/199/22, № 752/16/692/22 та скасувати будь-які ухвали у цих справах у зв'язку з помилковим зверненням у порядку цивільного судочинства;
- у зв'язку з новими обставинами ввести у справу третю особу - Національне антикорупційне бюро України та зобов'язати порушити карну справу за фактом корупції ДБР та Генеральної прокуратури щодо порушення права позивача на адвоката. Зобов'язати невідкладно, але не пізніше 24 години про повідомлення про вчинення кримінального правопорушення внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вищеперерахованих порушень та невбачання проблем стосовно покриття злочину Міністерством юстиції щодо приховання факту незаконної затримки самого позову, незаконної відмови в адвокаті задля подальшого звернення з позовом до Лівобережного Центру правової допомоги;
- перевірити доходи позивача та у разі підтвердження порушення порушити карну справу також і до Кабінету Міністрів України за статтями 384, 382, 442 Кримінального кодексу України, а також відшкодувати згідно статті 56 Конституції України завдану Державою Україна шкоду в розмірі 1 000 000 євро. Зобов'язати НАБУ відкрити справи та внести їх до реєстру чи визначити, хто цим буде займатися та відкрити справу належним чином;
- викликати позивача як свідка та потерпілу особу для з'ясування суті позову та щоб суд міг встановити всі обставини справи;
- викликати свідків - заступника Міністра Міністерства юстиції України ОСОБА_2., першого заступника Міністра ОСОБА_3., Міністра охорони здоров'я України ОСОБА_4., Президента України ОСОБА_5., в.о. начальника відділу БПД ОСОБА_6, завідувача сектору Київського бюро ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_7, директора Директорату правосуддя та кримінальної поліції Міністерства юстиції ОСОБА_8, Міністра соціальної політики України ОСОБА_9., представника Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10., а також суддів Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, ;
- в якості доказів витребувати в Укртелекому роздруківку телефонних розмов за період з 2021 по 2024 рік за номерами 044 258 06 24 та 044 221 10 45; роздруківку за період з 2019 по 2024 рік за номерами телефонів 1545, 1539 та 1515 - всі звернення та всі відповіді Кабінету Міністрів України по урядовій «гарячій лінії» - механізму комунікації Уряду з громадянами, який дозволяє оперативно реагувати на проблемні питання, що порушуються у зверненнях громадян, задля вирішення питання, яким чином вирішувалися Кабінетом Міністрів України звернення позивача, а також витребувати документи за усними зверненнями позивача упродовж 2019-2024 років; звернення ОСОБА_1 про надання правничої допомоги у Лівобережного місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги з 2022 по 2024 рік;
- зобов'язати Державу України внести відповідні зміни в паспорт громадянина України та закордонний паспорт щодо даних про національність - з української на польську, оскільки для позивача національність є важливіша за громадянство;
- скасувати раніше прийняті ухали Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року у справі № 320/2850/23.
У позовній заяві, як обставини справи, позивач вказує про свою незгоду з розміром пенсійного забезпечення та про порушення гарантованого Конституцією України права на достатній життєвий рівень. Також зазначив, що у 2022 році він втратив годувальника, проте Пенсійний фонд відмовив у переведенні його пенсії на інший вид - з пенсії по інвалідності на пенсію по втраті годувальника, що є незаконним. Вказуючи на положення статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України позивач вважає, що спір підсудний виключно Верховному Суду як суду першої інстанції.
Як правове обґрунтування позивач вказує на порушення гарантованого статтею 59 Конституції України права на доступ до адвоката та безоплатну правову допомогу, а також що Верховний Суд України та Верховна Палата Верховного Суду упродовж двох років не розглянули його позов, чим порушили статті 55, 59 конституції України, що завдало відповідної шкоди.
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з пунктами 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології, а також узгоджуватися з компетенцією суб'єкта владних повноважень (відповідача), якою він наділений відповідно до Конституції та законів України. Викладення позовних вимог у позовній заяві та обставин на їх обґрунтування формує предмет і підстави позову, і, як наслідок, визначає предмет доказування у справі.
Частиною першою статті 5 КАС України встановлено способи судового захисту, зокрема, зазначається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Отже, підставою для звернення до суду із позовом є порушення прав, свобод та інтересів позивача рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. У свою чергу, законодавством визначено вичерпний перелік форм захисту прав позивачем.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України.
Відповідно до частини четвертої статті 22 КАС України, частини першої статті 266 КАС України Верховний Суд як суду першої інстанції розглядає адміністративні справи щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; 2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат.
У порушення вимог пункту 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України з поданої позовної заяви неможливо встановити зміст позовних вимог та відсутній виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Позивач також зазначив третьою особою Національне антикорупційне бюро України, сформувавши при цьому позовні вимоги до нього, проте не обґрунтував процесуальну можливість звернення з позовними вимогами до третьої особи.
Також позивач просить суд зобов'язати Конституційний Суд України вчинити певні дії, проте при цьому Конституційний Суд України не визначений як учасник справи - відповідач та не обґрунтовано підстави/можливість звернення з позовними вимогами до нього.
Як унормовано пунктом 11 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В порушення пункту 11 частини п'ятої статті 160 КАС України до позовної заяви не додано власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Крім того, частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У позовній заяві ОСОБА_1 вказує (дослівно): «Стаття 5. Пільги щодо сплати судового збору позивачі - у справах про відшкодування шкоди, особи з інвалідністю І та ІІ груп звільнено від сплати судового збору Пенсійне посвідчення номер НОМЕР_1 ».
Натомість документ, який підтверджує наявність у позивача інвалідності І або ІІ групи, до позовної заяви не додано. Відтак, необхідно надати документ, який підтверджує наявність пільг зі сплати судового збору, а у разі відсутності останнього, надати документ, що підтверджує сплату судового збору.
Порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Частинами першою та другою статті 4 Закон № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028 грн.
Водночас, Суд наголошує на неможливості здійснення розрахунку суми судового збору, який підлягає сплаті за звернення з цією позовною заявою, у зв'язку з відсутністю чіткого та структурованого формулювання заявлених позовних вимог.
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету - 22030102
Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)
*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (дата оскаржуваного рішення) по справі ________ (номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, установивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, установлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їхнього усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина друга статті 169 КАС України).
З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху, установивши строк, протягом якого позивач має усунути вказані недоліки, а саме:
- уточнити зміст позовних вимог та виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги з урахуванням положень статей 2, 4, 5, 19, 22, 160 та 266 КАС України з посиланням на відповідні докази;
- подати до суду власне письмове підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- подати до суду докази, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору або документ про сплату судового збору.
Враховуючи викладеного та керуючись статтями 169, 248, 266 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Держава Україна в особі Президента України ОСОБА_5, третя особа Національне антикорупційне бюро України про зобов'язання вчинити дії та відшкодування шкоди - залишити без руху.
Надати позивачу строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку позовної заяви у спосіб, зазначений у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк позовна заява разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не оскаржується.
Судді М.В. Білак
О.А. Губська
А.Г. Загороднюк
В.Е. Мацедонська
В.М. Соколов