20 березня 2024 року
м. Київ
справа №160/1400/23
адміністративне провадження № К/990/9641/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
перевіривши касаційну скаргу Львівської митниці на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «КУТАН» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2023 року позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Львівською митницею подано апеляційну скаргу, яку ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2023 року залишено без руху з наданням апелянту десятиденного строку для усунення недоліків шляхом направлення до Третього апеляційного адміністративного суду документа про сплату судового збору.
У межах встановленого судом строку скаржником подано клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки з об'єктивних причин скаржник позбавлений можливості виконати у встановлений строк вимоги ухвали суду щодо сплати судового збору, через незадовільний майновий стан.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2023 року апеляційну скаргу повернуто Львівській митниці у зв'язку з невиконанням вимог ухвали цього суду від 31 травня 2023 року щодо сплати судового збору, мотивувавши своє рішення тим, що у заявленому клопотанні не зазначений строк, який йому потрібний для сплати судового збору та не надано доказів що судовий збір буде сплачений у найближчий час.
11 січня 2024 року Львівською митницею повторно подано апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2023 року разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якому обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження зазначає, що в межах процесуального строку відповідач вже звертався до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у даній справі, проте скаргу було повернуто скаржнику через неусунення її недоліків зі сплати судового збору. Відповідач зауважив, що був позбавлений можливості своєчасно виконати вимоги ухвали суду та сплатити судовий збір через відсутність достатніх бюджетних асигнувань в умовах воєнного стану. Вказує, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Вказує, що Митницею вживалися заходи для збільшення суми видатків на сплату судового збору на 2023 рік з метою оскарження судового рішення в найкоротший строк, однак кошти надійшли лише 25 грудня 2023 року. Зазначає, що звертається зі скаргою в межах присічного річного строку з дня складання повного тексту оскаржуваного судового рішення.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2023 року апеляційну скаргу Львівської митниці залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом надання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати інші підстави для поновлення строку з наданням відповідних доказів на обґрунтування заяви.
Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 30 січня 2024 року о 20:29 год..
У межах встановленого судом строку на адресу Третього апеляційного адміністративного суду від Львівської митниці надійшла заява про усунення недоліків, в якій скаржник просив поновити пропущений процесуальний строк, посилаючись на неможливість Держави вчасно забезпечити належне фінансування державних органів на сплату судового збору в силу об'єктивних обставин, а саме запровадження воєнного стану, що, у свою чергу, зумовило необхідність переорієнтування видатків бюджету. До заяви також було долучено виписки з рахунків та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, зміст якого є ідентичним змісту клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, поданому одночасно з апеляційною скаргою, та підстави, зазначені у якому, визнані судом в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху неповажними.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року скаржнику відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2023 року в адміністративній справі № 160/1400/23 та відмовлено митному органу у відкритті апеляційного провадження в адміністративній справі № 160/1400/23.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд виходив із того, що скаржник є суб'єктом владних повноважень, який в умовах воєнного часу зобов'язаний здійснювати свої повноваження на підставі, у межах та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та зважаючи на значну тривалість пропущеного процесуального строку (повторно скарга подана відповідачем після спливу більше восьми місяців з дня отримання копії оскаржуваного судового рішення та після спливу майже семи місяців з дня отримання копії ухвали про повернення попередньої апеляційної скарги), доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованими та не можуть бути визнані судом поважними причинами пропуску строку, встановленого КАС України.
12 березня 2024 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Львівської митниці на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року, у якій скаржник просить оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, суд виходить з такого.
Відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно частини другої статті 333 КАС України встановлює, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Статтею 295 КАС України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п'ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.
За правилами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 КАС України).
Крім того, згідно з частиною другою статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Це стосується і заявників, які діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.
Відтак, органи влади (у тому числі й податкові), що діють як суб'єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов'язків.
Питання ж необхідності продовження процесуального строку, у випадку невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної чи касаційної скарги без руху з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Крім того, Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19, висловлено правову позицію, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Крім того, відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
Таким чином, подана касаційна скарга є необґрунтованою. Правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтею 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Львівської митниці на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «КУТАН» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя доповідач Н.Є. Блажівська
Судді О.В. Білоус
І.Л. Желтобрюх