20 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/5602/23 пров. № А/857/1692/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Мікули О.І., Пліша М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 окрема мотопіхотна Маріупольська бригада) на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року в справі №300/5602/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України про визнання протиправним наказу та зобов'язання до вчинення дій,-
суддя в 1-й інстанції - Гомельчук С.В.,
час ухвалення рішення - 26.10.2023 року,
місце ухвалення рішення - м.Івано-Франківськ,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,
У серпні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України, в якому просила:
1) визнати протиправним та скасувати наказ від 02.06.2023 № 1200 (з основної діяльності) командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 , складений в с. Білокузминівка, яким визнано смерть командира гармати І самохідного артилерійського дивізіону в/ч НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 , військовослужбовця військової служби за призовом по мобілізації на особливий період, такою, що настала під час проходження військової служби внаслідок ДТП, але не пов'язаною із захистом Батьківщини;
2) зобов'язати військову частину НОМЕР_1 та Міністерство оборони України створити дієздатну комісію для службового спеціального розслідування факту смерті командира гармати І самохідного артилерійського дивізіону в/ч НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 , військовослужбовця військової служби за призовом по мобілізації на особливий період, що трапилася 16.03.2023 під час повернення з бойової позиції по прифронтовій автодорозі - вул. Сучасна в м. Слов'янськ Донецької області (в районі опори ЛЕП №35+51), в результаті - зобов'язати цю комісію провести належним чином службове спеціальне розслідування названого факту, а командира в/ч НОМЕР_1 видати належний наказ за результатом цього спеціального службового розслідування про обставини загибелі її чоловіка - командира гармати І самохідного артилерійського дивізіону в/ч НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 , військовослужбовця військової служби за призовом по мобілізації на особливий період, що трапилася 16.03.2023 під час повернення ОСОБА_3 з бойової позиції по прифронтовій автодорозі - вул. Сучасна в м. Слов'янськ Донецької області (в районі опори ЛЕП №35+51) автомобілем гуманітарної допомоги, що так чи інакше є автомобілем Міністерства оборони України.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що командиром військової частини НОМЕР_1 було обрано вірний порядок та спосіб дій, з метою встановлення причин та умов командира гармати 1 самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 .
Вважає скаржник, що зі змісту наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 17.03.2023 №1176 “Про призначення службового розслідування” вбачається, що предметом службового розслідування є встановлення причин та умов, які сприяли смерті командира гармати 1 самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 .
Відтак комісією, яка проводила службове розслідування відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 17.03.2023 №1176 “Про призначення службового розслідування”, було складено Акт службового розслідування від 28.03.2023.
Також вважає скаржник, що вищезазначений Акт містить усі відомості та структуру, передбачені розділом V Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.12.2017 за №1503/31371.
Акт службового розслідування було затверджено командиром військової частини НОМЕР_1 . Про його затвердження, свідчить його підпис та гербова печатка на титульному аркуші Акту службового розслідування.
Як наслідок, за результатами проведеного службового розслідування було видано наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 02.06.2023 №1200. Видані у військовій частині НОМЕР_1 відповідні службові документи відповідають вимогам керівних документів.
Також твердить скаржник, що військова частина НОМЕР_1 не визначає та не має права визначати причинний зв'язок смерті командира гармати 1 самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 , оскільки відповідно до пункту 21.2 глави 21 розділу II Положення, причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов'язаних і резервістів, призваних ТЦК та СП на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини 4 статті 304 КАС України, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 перебувала в шлюбі з ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.22).
Солдат ОСОБА_3 був призваний по мобілізації під час дії воєнного стану, призначений на посаду командира гармати 1 самохідного артилерійського взводу 1 самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по бойовій частині) від 28.09.2022 року (а.с. 13).
Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 загинув внаслідок сумісної тупої травми, отриманої в результаті дорожньо - транспортної події в зоні військових дій, що підтверджується довідкою про причину смерті № 2408 від 18.03.2023 (а.с.16).
Так, 17.03.2023 командиром військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) на підставі рапорту командира 1 самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_4 від 17.03.2023 вх. № 5252 з метою встановлення причин та умов, що сприяли смерті командира гармати 1 самохідного артилейського взводу 1 самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 , прийнято наказ про призначення службового розслідування. Проведення службового розслідування доручено провести комісії у складі: голови комісії заступника командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_5 , членів комісії: командира 2 самохідного артилерійського взводу 1 самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_6 , начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 (а.с.11).
При цьому 17.03.2023 командувачу ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " від командира військової частини НОМЕР_1 за вих № 01/0989/6290нт на підставі інформації отриманої о 01.30 год 17.03.2023 від командира самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_8 передано доповідь про дорожньо-транспортну пригоду, що призвела до смерті військовослужбовця, військової служби за призовом по мобілізації військова частина НОМЕР_1 Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, Оперативно - тактичне угруповання військ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (а.с. 12).
За результатами службового розслідування складено акт від 28.03.2023. В ході службового розслідування встановлено, що 16.03.2023 приблизно о 22:50 год водій автомобіля BMW (номерний знак НОМЕР_3 , реєстрація - Франція), солдат ОСОБА_3 , керуючи вказаним автомобілем, рухався по вул. Сучасна з боку вул. Свободи у напрямку пров. Житомирський у м. Слов'янськ Донецької області, в районі опори ЛЕМ № 33+51, на заокругленні дороги праворуч, не впоравшись з керуванням, виїхав за межі проїзної частини ліворуч у кювет, де перекинувся. Внаслідок перекидання ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, несумісні з життям, від яких загинув на місці події.
Так, командиром 1 самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_4 в ході службового розслідування надано пояснення, де зазначено, що 16.03.2023 в темну пору доби противник розпочав активні штурмові дії, підтримувані танковими підрозділами. Для подавлення вогневих засобів противника за допомогою артилерійських систем необхідно було поповнювати боєкомплект. Підвіз боєкомплекту на вогневу позицію за допомогою великогабаритного транспортного засобу був неможливим через ризик його ураження противником. За таких умов того дня близько 21:00 год підвіз здійснювався ОСОБА_3 на легковому автомобілі підвищеної прохідності BMW (номерний знак НОМЕР_3 ). Після виконання логістичного завдання ОСОБА_3 віддано наказ на залишення вогневої позиції, здійснити заправку паливного баку і повертатися до місця тимчасового розташування 1 самохідної артилерійської батареї. Оскільки він був на вогневій позиції, етап прямування солдата ОСОБА_3 йому невідомий.
За результатами проведення розслідування смерті ОСОБА_3 , комісія дійшла висновку, що смерть настала під час проходження військової служби, але не пов'язана із захистом Батьківщини.
Відповідно п. 1, п. 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 02.06.2023 № 1200 "Про результати службового розслідування", службове розслідування вважається завершеним. Визнано таким, що смерть командира гармати 1 артилерійського взводу 1 самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , солдата ОСОБА_3 , військовослужбовця військової служби за призовом на особливий період, настала під час проходження військової служби, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, але не пов'язана із Захистом Батьківщини.
Відтак, 21.07.2023 Військовою частиною НОМЕР_1 видано довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, про те, що солдат ОСОБА_3 дійсно у період з 28.09.2022 по 01.12.2022, 08.01.2023 по 17.03.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (а.с.49).
Відповідно до витягу з протоколу засідання № 2465 від 03.08.2023 12 Регіональної Військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців встановлено, що травма солдата ОСОБА_3 1986 р.н. - "Сумісна тупа травма тіла. Інші поєднання переломів, що охоплюють кілька ділянок тіла. Шок. Особа, що знаходилась у легковому автомобілі, травмована внаслідок неуточненого дорожнього нещасного випадку", яка призвела до смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 28.03.2023 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; Лікарським свідоцтвом про смерть № 2408, виданим 18.03.2023 Дніпропетровським обласним бюро СМЕ; повідомленням з Дніпропетровського обласного бюро СМЕ від 13.07.2023 № 2268 про результати судово-токсикологічного дослідження; актом службового розслідування за фактом смерті військовослужбовця, проведеного на підставі наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 17.03.2023 № 1176 (з адміністративно - господарської діяльності) - травма і причина смерті, так, пов'язані з проходженням військової служби.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Відповідно до положень Закону України "Про Збройні Сили України" від 06.12.1991 №1934-XII, Україна, враховуючи необхідність забезпечення власної воєнної безпеки та оборони, усвідомлюючи свою відповідальність у справі підтримання міжнародної стабільності, як суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава має Збройні Сили України із необхідним рівнем їх бойової готовності та боєздатності.
Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону №1934-XII з'єднання, військові частини і підрозділи Збройних Сил України відповідно до закону можуть залучатися до здійснення заходів правового режиму воєнного і надзвичайного стану, безпеки та захисту критичної інфраструктури, здійснення заходів щодо поводження з військовополоненими в особливий період, заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, організації та підтримання дій руху опору, проведення військових інформаційно-психологічних операцій, боротьби з тероризмом і піратством, заходів щодо здійснення захисту життя, здоров'я громадян та об'єктів (майна) державної власності за межами України, забезпечення їх безпеки та евакуації (повернення), посилення охорони державного кордону, захисту суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі та їх правового оформлення, забезпечення безпеки національного морського судноплавства України у відкритому морі чи в будь-якому місці поза межами юрисдикції будь-якої держави, заходів щодо запобігання розповсюдженню зброї масового ураження, протидії незаконним перевезенням зброї і наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів у відкритому морі, ліквідації надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, кризових ситуацій, надання військової допомоги іншим державам, а також брати участь у міжнародному військовому співробітництві, міжнародних антитерористичних, антипіратських та інших міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки на підставі міжнародних договорів України та в порядку і на умовах, визначених законодавством України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон №2232 в редакції, чинній станом на існування спірних правовідносин).
Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби (ч.1 ст. 2. Закону №2232).
Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів) визначає Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджений наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 13.12.2017 за №1503/31371 (далі - Порядок).
Пунктом 2 Порядку встановлено, що службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов'язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв'язку з виконанням обов'язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту (далі - військові частини) визначено Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України 27 жовтня 2021 року № 332 (далі по тексту - Інструкція №332).
Ця Інструкція поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил (п. 3 розд.І Інструкції).
Розслідування нещасних випадків, що сталися з військовослужбовцями внаслідок аварії (катастрофи) на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності, проводиться з використанням матеріалів розслідування такої аварії (катастрофи) (п.6 розд.І Інструкції).
Пунктами 1, 2 розд. ІІ Інструкції визначено, що розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов'язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов'язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби.
Про кожний нещасний випадок потерпілий або військовослужбовець, який його виявив, чи інша особа повинен(на) негайно сповістити безпосереднього командира (начальника) чи керівника робіт і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому.
У разі настання нещасного випадку безпосередній командир (начальник) або керівник робіт зобов'язаний: терміново організувати надання домедичної допомоги, а за можливості - невідкладної (екстреної) медичної допомоги потерпілому військовослужбовцю, забезпечити за потреби його доставку до закладу охорони здоров'я; негайно повідомити про нещасний випадок командира військової частини; зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку місце події та устаткування, яке там знаходилось, у такому стані, у якому вони перебували на дату настання нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров'ю інших військовослужбовців і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів щодо недопущення подібних нещасних випадків.
Пунктом 5 розділу ІІ Інструкції встановлено, що командир військової частини, який отримав повідомлення про нещасний випадок, у свою чергу зобов'язаний: негайно через засоби зв'язку повідомити про нещасний випадок (зникнення, смерть) старшого командира (начальника) та протягом доби надати йому письмове повідомлення за формою НВ-1 наведеною у додатку 2 до цієї Інструкції (далі - повідомлення за формою НВ-1); у разі зникнення або смерті військовослужбовця внаслідок нещасного випадку протягом доби повідомити його батьків або близьких родичів; залежно від того, з чим пов'язаний нещасний випадок (виконання робіт, пожежа, аварія транспортного засобу будь-якого виду та форми власності, гостре професійне захворювання або отруєння тощо),- протягом доби надіслати повідомлення за формою НВ-1 до відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов'язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо), а в передбачених законодавством випадках, - повідомити Військову службу правопорядку у Збройних Силах України та (або) Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері; якщо потерпілий військовослужбовець був відряджений з іншої військової частини,- повідомити протягом доби через засоби зв'язку його командира та надіслати повідомлення за формою НВ-1; протягом доби призначити комісію з розслідування нещасного випадку чисельністю не менш як три особи у складі голови комісії (яким є один із його заступників) та членів - командира роти, батальйону (дивізіону, ескадрильї тощо), до складу якого входить підрозділ, де стався нещасний випадок, та залежно від того, з чим пов'язаний нещасний випадок, - фахівців профільних служб (озброєння, тилу, пожежної, автомобільної, інженерної, медичної тощо). До складу комісії не може входити безпосередній командир (начальник) потерпілого військовослужбовця; забезпечити належні умови для роботи комісії (надати приміщення, засоби зв'язку, оргтехніку, автотранспорт, канцелярське приладдя тощо), а також залучених до роботи експертів, інших спеціалістів та сприяти роботі комісії з метою своєчасного і об'єктивного проведення розслідування нещасного випадку.
Нещасні випадки зі смертельним наслідком або внаслідок яких військовослужбовцем отримані тяжкі травми, групові нещасні випадки та випадки зникнення або смерті військовослужбовців підлягають спеціальному розслідуванню та розслідуються з урахуванням вимог розділу III цієї Інструкції (п. 7 розділу ІІ Інструкції).
Отже, розслідування щодо ОСОБА_3 повинно бути проведене з урахуванням розділу ІІІ Інструкції.
Пунктом 1 розділу ІІІ Інструкції встановлено, що спеціальному розслідуванню підлягають: нещасні випадки з військовослужбовцями зі смертельним наслідком; нещасні випадки, унаслідок яких військовослужбовцем отримані тяжкі травми; групові нещасні випадки, що сталися одночасно з двома і більше військовослужбовцями, незалежно від тяжкості шкоди їх здоров'ю; випадки зникнення військовослужбовців, за відсутності ознак ухилення від військової служби; випадки смерті військовослужбовців.
Спеціальне розслідування зазначених вище випадків проводиться за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання обов'язків військової служби.
Відповідно до п 2, 3 р. ІІІ Інструкції про груповий нещасний випадок, нещасний випадок зі смертельним наслідком, нещасний випадок, що спричинив тяжкі травми, випадок зникнення військовослужбовця або його смерті за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання обов'язків військової служби командир військової частини зобов'язаний негайно доповісти через засоби зв'язку та протягом трьох годин надати письмове повідомлення за формою НВ-1: безпосередньому командиру (начальнику) за підпорядкованістю; до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері за місцем, де стався нещасний випадок, зникнення або смерть; до Військової служби правопорядку у Збройних Силах України; до відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов'язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо).
Повідомлення за формою НВ-1 надсилається також, коли смерть потерпілого військовослужбовця настала внаслідок раніше отриманої травми. Спеціальне розслідування такого випадку здійснюється згідно з цією Інструкцією з використанням матеріалів раніше проведеного розслідування.
Суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не надано доказів повідомлення за формою НВ-1 вищевказані органи.
Відповідно до п. 3 розділу 3 Інструкції, командир (начальник) органу військового управління вищого рівня, який отримав від командира підпорядкованої військової частини повідомлення, зобов'язаний призначити своїм наказом комісію для проведення спеціального розслідування.
До складу комісії зі спеціального розслідування включаються: один із заступників командира (голова комісії) органу військового управління вищого рівня; начальники відповідних служб органу військового управління вищого рівня або їх заступники; начальники відповідних служб військової частини, у якій стався нещасний випадок; командир підрозділу (крім безпосереднього командира), де стався нещасний випадок; представник відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов'язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо), за узгодженням з начальником цього органу; представник Військової служби правопорядку у Збройних Силах України за узгодженням з її керівником.
Колегія суддів апеляційного суду враховує, що як видно з матеріалів розглядуваної справи, наказом про призначення службового розслідування, проведення службового розслідування доручено провести комісії у складі: голови комісії заступника командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_5 , членами комісії визначено: командира 2 самохідного артилерійського взводу 1 самохідної 1 самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_1 старшого лейтинанта ОСОБА_6 , начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 . При цьому, в складі комісії не було залучено у складі комісії фахівця профільної автомобільної служби, як передбачено Інструкцією.
Відповідно до п. 1 р. 5 Порядку, за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожна така особа має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування (п. 5 р. 5 Порядку №608).
Командир військової частини, де стався зазначений у пункті 1 цього розділу випадок, зобов'язаний після затвердження акта розслідування за формою НВ-2: протягом двох робочих днів видати наказ, в якому зазначаються питання, визначені в пункті 18 розділу II цієї Інструкції; протягом трьох робочих днів після видання наказу надіслати матеріали спеціального розслідування разом з копіями наказу командиру (начальнику), який призначив розслідування, до військового органу державного нагляду або контролю, до Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до військових частин, представники яких брали участь у розслідуванні, а також до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері, де проводилось кримінальне провадження за фактом травмування, загибелі, зникнення або смерті військовослужбовця (пункт 7 розділу 3 Інструкції).
Судом встановлено, що акт службового розслідування затверджено командиром військової частини НОМЕР_1 підписом на титульній сторінці та печаткою та за результатами проведеної перевірки прийнято наказ "Про результати службового розслідування" від 02.06.2023.
З урахуванням встановленого, суд апеляційної інстанції підтримує правильний висновок суду першої інстанції, що під час проведення перевірки не в повній мірі дотримано процедуру її проведення.
Колегія суддів погоджується із думкою суду першої інстанції про те, що оскільки в ході розгляду справи встановлено, проведення військовою частиною НОМЕР_1 службового розслідування щодо факту смерті солдата ОСОБА_3 з порушенням процедури, належним способом захисту є скасування оскаржуваного наказу та зобов'язання відповідача створити дієздатну комісію для спеціального розслідування, якій слід провести його та видати ОСОБА_1 наказ за результатами спеціального розслідування про обставини загибелі її чоловіка.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 окрема мотопіхотна Маріупольська бригада) слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 окрема мотопіхотна Маріупольська бригада) залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року в справі №300/5602/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А. Р. Курилець
судді О. І. Мікула
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 20 березня 2024 року.