20 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/10324/21 пров. № А/857/3277/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Глушко І.В.,
суддя Запотічний І.І.
секретар судового засідання: Слободян І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 140/10324/21 з адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про зобов'язання вчинити певні дії (головуючий суддя Смокович В.І., м. Луцьк), -
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року, яке набрало законної сили 17 грудня 2021 року, позов у даній справі задоволено; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо непроведення ОСОБА_2 з 01 квітня 2019 року перерахунку та виплати пенсії відповідно до статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» на підставі довідки Волинського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 16 серпня 2021 року №ХА15206 про розмір грошового забезпечення із обов'язковим урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести ОСОБА_2 з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) відповідно до статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» на підставі довідки Волинського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 16 серпня 2021 року №ХА15206 про розмір грошового забезпечення із обов'язковим урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії; стягнуто на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судовий збір в сумі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
11 січня 2024 року на адресу суду першої інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року у справі №140/10324/21, а саме: ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ОСОБА_1 .
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії відмовлено повністю.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. З посилання на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, та неповне з'ясування всіх обставин спору просить рішення суду першої інстанції скасувати, та прийняти нове, яким заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні задовольнити.
З урахуванням приписів ч.4 ст.229, ч.2 ст.313 КАС України, розгляд справи здійснювався за відсутності сторін, які були належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, в зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.
Судом встановлені наступні обставини.
17 грудня 2021 року набрало законної сили рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року у цій справі, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_2 з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) відповідно до статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” на підставі довідки Волинського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 16 серпня 2021 року №ХА15206 про розмір грошового забезпечення із обов'язковим урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Виконавчий лист в адміністративній справі виданий стягувачу 10 січня 2022 року.
Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (позивач) помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Нараховані ОСОБА_2 суми пенсії, у тому числі на виконання рішення суду від 10 листопада 2021 року у справі №140/10324/21, які не отримані ним за життя, можуть входити до складу спадщини.
Положеннями статті 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відмовляючи у задоволені заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 , в підтвердження спадкування, не надала копію свідоцтва про право на спадщину або копію витягу (матеріалів) спадкової справи, відповідно до яких вона є єдиним спадкоємцем вказаного майна після смерті ОСОБА_2 .
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Частиною 1 ст. 379 КАС України встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Згідно з ч. 4 ст. 379 КАС України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 91 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ) суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Відповідно до ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року №2262-XII суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
За змістом ч. 3 ст. 61 Закону №2262-ХІІ зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
З аналізу зазначеної норми вбачається, що положення цієї статті визначають механізм, за яким визначені у цій статті особи мають право отримати суми пенсії, призначені за цим Законом померлому на підставі особистої заяви, що подається такою особою не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, при цьому зазначена норма не передбачає можливості здійснення заміни стягувача у виконавчому провадженні з виконання судового рішення, так як направлена на безспірне отримання таких коштів без участі відділу примусового виконання рішень.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до п. 4 цього Порядку заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Зміст ч. 3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині 1 статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
У постанові Верховного Суду від 27.08.2020 у справі №804/536/18 викладено правові висновки про те, що ЦК України не визначено строку, протягом якого члени сім'ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Норми статті 52 Закону №1058-IV теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю, а лише визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Таким чином, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що суми соціальних виплат, у даному випадку пенсії, передаються членам сім'ї спадкодавця. Сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій органу Пенсійного фонду України, який не виконав у добровільному порядку судове рішення, що набрало законної сили, і яким пенсійний орган було зобов'язано провести нарахування та виплату підвищення до пенсії. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 13.12.2018 у справі №2-а-1710/11, від 14.02.2019 у справі №2-а-2727/11/2209, від 07.03.2019 у справі №617/7748/12, від 08.08.2019 у справі №127/2-а-11792/11, від 05.08.2020 по справі № 673/393/19.
Поряд із цим, суд зазначає, що відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1219 ЦК України визначені права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Згідно ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
За приписами ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.
Згідно із ст. 66 Закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року № 3425-XII на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, нотаріусом або в сільських населених пунктах - посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину.
Порядок видачі свідоцтва про право на спадщину встановлений статтею 67 цього Закону, відповідно до приписів якої видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, строком не обмежена.
Частиною 1 ст. 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Частиною 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Таким чином, належним та допустимим доказом на підтвердження права ОСОБА_1 на спадщину, щодо якої вона звернулася до суду із заявою про заміну сторони з примусового виконання рішення по справі №140/10324/21 є свідоцтво про право на спадщину, із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.
Однак, заявником не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження права на спадщину, щодо якої вона звернулася до суду із заявою про заміну сторони з примусового виконання рішення по справі №140/10324/21, а саме свідоцтво про право на спадщину.
При цьому, суд вважає за необхідне вказати, з наданої заявником довідки про склад спадкоємців, виданою приватним нотаріусом Веремчуком С.В. № 260/02-14 від 29 грудня 2023 року на усне звернення ОСОБА_1 , за матеріалами спадкової справи № 29/2023 , заведеної 23 жовтня 2023 року приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Веремчуком С.В., станом на 02 січня 2024 року спадкоємцями, які прийняли спадщину за законом, є дружина спадкодавця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 недостатньо для визнання заявниці правонаступником (спадкоємцем) з метою заміни стягувача по справі №140/10324/21, оскільки з цієї довідки не вбачається, що заявниця є єдиним спадкоємцем померлого.
Зважаючи на викладене вище, оскільки заявником не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження її права на спадщину, щодо якої вона звернулася до суду із заявою про заміну сторони по справі №140/10324/21, а саме, свідоцтва про право на спадщину, суд приходить до висновку, що подана заява є безпідставною та необґрунтованою.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 року у справі № 140/10324/21 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді І. В. Глушко
І. І. Запотічний
Повне судове рішення складено 20 березня 2024 року.