18 березня 2024 року м. Дніпросправа № 160/6898/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року в адміністративній справі №160/6898/23 (головуючий суддя І-ї інстанції - Рянська В.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення ,-
Позивач 05.04.2023 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2022/200343/1 від 13.11.2022 року;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2022/001189 від 13.11.2022 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 11.11.2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» під час митного оформлення товарів було надано Одеській митниці разом з митною декларацією № 22UA5005000415998U2 усі документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору. Натомість, за результатами розгляду митної декларації та доданих до неї документів, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200343/1 від 13.11.2022 року, відповідно до якого митну вартість визначено за резервним методом, та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/001189. Сума донарахованих митних платежів становить 235797,85 грн.. Позивач вважає, що митний орган не довів наявність у нього обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості товарів за основним методом. У рішенні не конкретизовано підстави незастосування попередніх другорядних методів визначення митної вартості та не обґрунтувано застосування резервного методу. Відповідачем здійснено коригування митної вартості на підставі митної декларації № UA100320/2022/389026, однак у рішенні не зазначено характеристик товару, оформленого за цією митною декларацією, не наведено пояснень щодо зроблених коригувань. Тому позивач вважає, що підстави для відмови в прийнятті митної декларації та коригування митної вартості імпортованого товариством товару були відсутні.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2022/200343/1 від 13.11.2022 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2022/001189 від 13.11.2022 року.
Стягнуто з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 6221,00 грн (шість тисяч двісті двадцять одна гривня).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини у справі, оскільки надані до митної декларації документи містять розбіжності, у зв'язку з чим неможливо підтвердити числові значення заявленої декларантом митної вартості за основним методом, у зв'язку з чим і було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив в задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 30487219) є юридичною особою, зареєстроване з 19.07.1999 року, місцезнаходження: Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, пр.Олександра Поля, буд. 40 (а.с. 66).
Відповідач - Одеська митниця є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Митним кодексом України повноваження.
Судом першої інстанції встановлено, що 31.12.2019 року між компанією Dongguan Sunmol Battery Co., LTD, Китай (продавць) і ТОВ «АТБ-маркет», Україна, (покупець) укладено контракт №3402-DS/CN на поставку продукції, за умовами якого продавець зобов'язується на умовах, визначених у цьому контракті, виготовити та поставити товар під торговельною маркою, право на використання якої належить покупцю, а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити цей товар на умовах, визначених у цьому контракті (пункт 1.1 контракту).
Відповідно до пункту 2.1 контракту найменування, кількість та ціна товару, який постачається за цим контрактом, зазначається у специфікаціях до цього контракту, які підписуються обома сторонами на кожну поставку товару та є невід'ємною частиною цього контракту. Зміна ціни товару після підписання обома сторонами відповідної специфікації можлива лише за взаємною згодою обох сторін.
Згідно із п.2.2 контракту загальна остаточна сума цього контракту дорівнює загальній ціні товару згідно з усіма специфікаціями, які будуть підписані сторонами протягом строку дії цього контракту. Вартість одиниці товару зазначається у відповідній специфікації до цього контракту, підписаній обома сторонами.
Пунктом 2.3 контракту визначено, що ціна на товар розуміється відповідно до умов FOB Guangdong Китай згідно з міжнародними правилами тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» Міжнародної торгової палати у редакції 2010 року (якщо у відповідній специфікації до цього контракту, підписаній обома сторонами, не зазначені інші умови згідно з правилами «Інкотермс» 2010 року) та включає в себе вартість навантаження товару у продавця, вартість усіх митних формальностей у країні продавця, витрати сертифікації товару, вартість упаковки та маркування товару, не включаючи податки та мита на території України.
Згідно з п. 3.1 контракту якщо у специфікації до цього контракту не зазначені інші умови, оплата товару за цим контрактом здійснюється покупцем у доларах США (код валюти 840) у формі банківського переказу на рахунок продавця: 100% від суми, зазначеної в специфікації до даного контракту, покупець оплачує протягом 7 календарних днів від дати митного оформлення товару в Україні (п. 3.1.1).
Відповідно до пункту 4.1 контракту товар має бути поставлений на умовах FOB Guangdong, Китай (зазначається точна адреса місця поставки товару) згідно з Правилами «Інкотермс» 2010 року (якщо у відповідній специфікації до цього контракту, підписаній обома сторонами, не зазначені інші умови згідно з правилами «Інкотермс» 2010 року) протягом 30 календарних днів з моменту підписання специфікації сторонами.
20.09.2022 року складено специфікацію №28 до контракту №3402-DS/CN від 31.12.2019 року, в якій зазначено, зокрема, найменування товару, його кількість, ціну (батарейки лужні АА LR06 у блістері по 6 шт ТМ «Своя Лінія», кількість коробок 490, кількість наборів 70560, ціна 0,546 дол. США, вартість 38525,76 дол. США; батарейки лужні АА LR06 у блістері 1 шт ТМ «Своя Лінія», кількість коробок 360, кількість наборів 259200, ціна 0,095 дол. США, вартість 24624,00 дол. США; загальна вартість - 63149,76 дол. США, умови поставки FOB, YANTIAN, SHENZHEN, China (100% оплата за товар протягом 50 днів від дати коносаменту).
З метою митного оформлення ввезених на територію України товарів, а саме: товару №1: батарейки первинні, циліндричні, лужні (діоксид-марганцеві), побутові, невиснажені, одноразові, з сухим електролітом, напруга 1,5V, упаковані у блістері: АА R06 по 6 шт. - 70560 наборів, 490 коробок; АА LR06 в блістері 1 шт. - 259200 шт., 360 коробок; торгівельна марка «Своя лінія», виробник DONGGUAN SUNBOL BATTERY CO., LTD, Китай; країна походження CN; код товару 8506101100, позивачем здійснено декларування шляхом подання митної декларації № 22UA500500041598U2 від 11.11.2022 року, в якій визначено митну вартість за основним методом, тобто за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються.
Згідно з додатковим аркушем А до митної декларації заявлена митна вартість товару № 1 становить 2639938,68 грн. (72191,41 дол. США), з них: ціна товару 63149,7600 дол. США, що становить 2309298,3135 грн.; витрати на транспортування - 329970,6700 грн.; витрати на страхування - 669,700 грн..
На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант подав до митного органу такі документи: контракт на поставку продукції від 31.12.2019 року № 3402-DS/CN; специфікація від 20.09.2022 року №28; декларація про походження товару №2022SM0079 від 20.09.2022 року; інвойс №2022SM0079 від 20.09.2022 року; пакувальний лист №б/н від 20.09.2022 року; транспортні (перевізні) документи: №б/н від 10.11.2022 року, рахунок №2196 від 28.10.2022 року, рахунок №2338 від 11.11.2022 року, рахунок №2339 від 11.11.2022 року, договір транспортного експедирування №88186 від 09.04.2019 року; генеральний договір добровільного страхування вантажів №04г0д від 11.03.2020 року; заява про страхування на окреме перевезення вантажу №10105 від 10.11.2022 року.
Одеською митницею за результатами контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару направлено повідомлення декларанту від 11.11.2022 року про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені експертними організаціями; каталоги, специфікації фірми-виробника товару; копію митної декларації країни відправлення з перекладом українською мовою, та за бажанням декларанта у разі наявності - інші документи для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару.
ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» листом №1211-1 від 12.11.2022 року надав Одеській митниці додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення №531620220161800857 від 20.09.2022 року; банківський платіжний документ swift б/н від 24.10.2022 року; прайс-лист від 19.07.2022 року; коносамент №SZBS22090045А, та повідомив, що надати інші додаткові документи у десятиденний строк немає можливості. Крім того, у листі зазначено, зокрема, що відповідно до п2.3 контракту №3402-DS/CN від 31.12.2019 року витрати на пакування та маркування включені у вартість товару
13.11.2022 року Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2022/200343/1, яким скориговано митну вартість товару № 1 - батарейки первинні, циліндричні, лужні (діоксид-марганцеві), побутові, невиснажені, одноразові, з сухим електролітом, напруга 1,5V, упаковані у блістері: АА R06 по 6 шт. -70560 наборів, 490 коробок, АА LR06 1 шт. - 259200 шт., 360 коробок; торгівельна марка «Своя лінія», виробник DONGGUAN SUNMOL BATTERY CO., LTD, Китай; країна походження CN; код товару 8506101100 - за резервним методом, вартістю 5,676 дол. США/кг. У пункті 33 вказаного рішення зазначено обставини його прийняття, а саме: 1) у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням. Внаслідок цього неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару; 2) згідно з пунктом 3.1.1 контракту №3402-DS/CN від 31.12.2019 року товар повинен бути оплачений 100% від суми, зазначеної у специфікації, протягом 7 календарних днів від дати митного оформлення товару в Україні. Прот,е у наданій до митного оформлення специфікації №28 від 20.09.2022 року зазначено умови оплати - 100% протягом 50 днів від дати коносаменту (коносамент до митного оформлення надано не було); 3) у пункті 4.2.6 контракту №3402-DS/CN від 31.12.2019 року зазначено, що разом з товаром продавець повинен надати засвідчену ним копію митної декларації країни відправлення, однак до митного оформлення її не було надано. На повідомлення митниці про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості листом № 1211-1 від 12.11.2022 року не надано всі зазначені у повідомленні митниці документи, тому митну вартість товару за митною декларацією №UA500500041598 скориговано. У митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59, 60 МК України неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МК України методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митному органі відсутня інформація щодо обчислення вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до статті 64 МК України митну вартість скориговано за резервним методом на підставі раніше визначених митними органами митних вартостях подібних товарів. В результаті проведення аналізу баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України встановлено, що рівень митної вартості по товару №1 є більшим (МД № UA100320/2022/389026 від 30.08.2022 року) та становить 5,676 дол. США за кг нетто, ніж заявлено декларантом 4,22 дол США за кг нетто.
У зв'язку із прийнятим рішенням про коригування митної вартості, Одеською митницею сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/001189 та зазначено, що позивачу необхідно подати нову митну декларацію з урахуванням рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200343/1 від 13.11.2022 року. У картці відмови в прийнятті митної декларації зазначено перелік документів, поданих декларантом або уповноваженою ним особою 11.11.2022 року, за результатами перевірки яких відмовлено у прийнятті митної декларації: пакувальний лист б/н від 20.09.2022 року; рахунок-фактура (інвойс) №2022SM0079 від 20.09.2022 року; автотранспортна накладна № б/н від 10.11.2022 року; декларація про походження товару № 2022SM0079 від 20.09.2022 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2196 від 28.10.2022 року, №2338 від 11.11.2022 року, №2339 від 11.11.2022 року; документ, що підтверджує вартість страхування №10105 від 10.11.2022 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №28 від 20.09.2022 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) №3402-DS/CN від 31.12.2019 року; некласифікований внутрішній договір (контракт) №04г0д від 11.03.2020 року; договір (контракт) про перевезення №88186 від 09.04.2019 року та митна декларація №22UA500500041598U2 від 11.11.2022 року.
Товар було випущено у вільний обіг за митною декларацією №22UA500500041814U1 від 13.11.2022 року. У зв'язку з коригуванням митної вартості товару №1 було донараховано митних платежів на суму 235797,85 грн..
Не погодившись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів та карткою відмови у митному оформленні товару, позивач оскаржив їх до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що декларант подав усі наявні документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, а недоліки на які посилається Митниця, не перешкоджали визначенню митної вартості товарів.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 52 Митного кодексу України у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.
Положеннями частини восьмої статті 52 Митного кодексу України визначено, що у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
Згідно зі статтею 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Приписами статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та (або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно із частиною шостою статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Враховуючи наведені вище норми права, можна дійти висновку, що метод визначення митної вартості товару за ціною договору є основним. На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, що визначена за першим методом, митному органу необхідно надати відповідні документи. При цьому, застосування кожного наступного методу у їх послідовності можливе лише у разі обґрунтованої та об'єктивної неможливості застосування попереднього методу.
Як вбачається з матеріалів справі, під час перевірки правильності визначення митної вартості товарів, митний орган дійшов висновку про неможливість застосування методу за ціною договору, оскільки в ході перевірки правильності визначення митної вартості товару виявлені невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, відсутність підтвердження числових значень складових митної вартості товару, ціни, що фактично сплачена.
Апеляційний суд, дослідивши картку відмови в прийнятті митної декларації та надані позивачем документи для митного оформлення, зазначає про таке.
Зазначені у специфікації №28 від 20.09.2022 року до контракту №3402-DS/CN від 31.12.2019 року, інвойсі №2022SM0079 від 20.09.2022 року до контракту №3402-DS/CN від 31.12.2019 року та специфікації №28 від 20.09.2022 року найменування товарів, їх ціна та загальна вартість відповідають зазначеним у митній декларації №22UA500500041598U2 від 11.11.2022 року відомостям щодо товару №1.
Виписка з бухгалтерської документації ТОВ «АТБ-маркет» на 23.01.2023 року (картка рахунку 63.2) містить відомості про здійснення платежу за платіжним дорученням в іноземній валюті №2582 від 02.10.2022 року по р/р DONGGUAN SUNMOL BATTERY CO., LTD за контрактом № 3402-DS/CN від 31.12.2019 року.
Специфікацією №28 від 20.09.2022 року до контракту №3402-DS/CN від 31.12.2019 року та інвойсом №2022SM0079 від 20.09.2022 року передбачено умови поставки FOB, YANTIAN, SHENZHEN, China та умови оплати - 100% оплата за товар протягом 50 днів від дати коносаменту.
Згідно із міжнародними правилами інтерпретації торгових визначень у сфері зовнішньої торгівлі Інкотермс, в редакції 2010 року, визначено умови поставки товару FOB («вільно на борту», ... назва порту відвантаження). Згідно із пунктом А4 умов поставки FOB, продавець зобов'язаний поставити товар або шляхом приміщення на борт судна, номінованого покупцем, в пункті навантаження, якщо такий є, зазначеному покупцем в пойменованому порту відвантаження, або шляхом забезпечення надання поставленого таким чином товару. В тому і в іншому випадку продавець зобов'язаний поставити товар в узгоджену дату або в узгоджений період відповідно до звичаїв порту. Згідно із пунктом А6 продавець зобов'язаний оплатити: всі витрати, що стосуються товару до моменту його поставки відповідно до пункту А4, за винятком витрат, оплачуваних покупцем, як це передбачено в пункті Б6; і якщо буде потрібно, витрати по виконанню митних формальностей, що підлягають оплаті при вивезенні товару, а також будь-які мита, податки та інші витрати, що сплачуються при вивезенні. Відповідно до пункту А9 продавець зобов'язаний нести всі витрати, пов'язані з перевіркою товару, необхідною для постачання товару відповідно до пункту А.4. Продавець зобов'язаний за свій рахунок забезпечити упаковку товарів, за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі звичайно прийнято відвантажувати вказаний у договорі товар без упаковки.
Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, у даному випадку вже включено до ціни товару, яка сплачена або підлягає сплаті, і не є складовою митної вартості в розумінні частини десятої статті 58 Митного кодексу України.
При цьому, пунктом 2.3 контракту №3402-DS/CN від 31.12.2019 року визначено, що ціна на товар включає в себе вартість навантаження товару у продавця, вартість усіх митних формальностей у країні продавця, витрати сертифікації товару, вартість упаковки та маркування товару, не включаючи податки та мита на території України.
Вказані обставини відповідачем не спростовано.
У відповідь на повідомлення митниці, декларант листом від 12.11.2022 року №1211/1 надав swift від 24.10.2022 року, яким підтверджено сплату продавцю 63149,76 дол.США із призначенні платежу про передоплату за товари по контракту №3402-DS/CN від 31.12.2019 року, інвойс №2022SM0079 від 20.09.2022 року.
Про належність та достатність повідомлень з системи swift (Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunications) як доказів здійснення операції з переведення іноземної валюти, зазначав Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 року у справі №826/9719/16.
Таким чином, вимога митного органу щодо такої складової митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, була заявлена неправомірно, та це не могло бути визначено як підстави сумніву у правильності обчислення митної вартості, а на підтвердження здійснення передоплати за товар - надано swift від 20.09.2022 року, який вимагався.
На підтвердження визначених у декларації митної вартості витрат на транспортування товару до місця призначення позивачем до митного оформлення надано складені ТОВ «ФЕЙРЛОДЖІКС» (виконавцем) на підставі договору №88186 від 09.04.2019 року, укладеного з ТОВ «АТБ-маркет» (замовником), рахунки на оплату №2196 від 28.10.2022 року, №2338 від 11.11.2022 року, №2339 від 11.11.2022 року. Зазначена у них сума транспортних витрат до кордону України 329970,67 грн. відповідає заявленій декларантом у митній декларації № 22UA500500041598U2 від 11.11.2022 року (додатковий аркуш А).
Заявлені декларантом у складі митної вартості імпортованого товару витрати на страхування у сумі 669,70 грн. підтверджуються наданою митниці заявою на страхування окремого перевезення вантажу №10105 від 10.11.2022 року (додатком №1 до Генерального договору добровільного страхування вантажів №04г0д від 11.03.2020 року).
ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» листом №1211-1 від 12.11.2022 року надав Одеській митниці додаткові документи, у тому числі копію митної декларації країни відправлення №531620220161800857 від 20.09.2022 року та коносамент №SZBS22090045А, на відсутність яких посилався відповідач в оскаржуваному рішенні.
Отже, декларантом виконано усі умови митного органу задля спростування заявленого сумніву.
Зазначені документи містять всю необхідну інформацію для підтвердження числових значень складових митної вартості та ціни, що була фактично сплачена за товари і методу її визначення згідно з положеннями статті 58 Митного кодексу України.
Стаття 254 Митного кодексу України визначає, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.
Відтак, вимога органу доходів і зборів про надання перекладу документів українською мовою є правомірною лише у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей.
Аналогічне правозастосування викладене в постанові Верховного Суду від 31 березня 2020 року у справі №160/7049/19.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявність у базі даних митного органу інформації про більшу вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не є підставою для не застосування основного методу для визначення митної вартості товарів, оскільки вказана обставина не зазначена у статті 58 Митного кодексу України як підстава, що виключає застосування основного методу визначення митної вартості товарів.
Митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.
Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
Згідно з частиною шостою статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Верховний Суд, розглядаючи судові справи щодо оскарження аналогічних рішень митниці, висловив у своїх постановах, наступні правові висновки: «Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів. Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування» (постанова від 22.04.2019 року № 815/6242/17).
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену позивачем митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню, що у свою чергу спростовує висновки митного органу щодо відсутності таких підтверджень.
Отже, усі доводи митного органу, які покладені в основу оскаржуваного рішення та наведені у апеляційній скарзі, не знайшли свого правового підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Згідно із частиною третьою статті 335 Митного кодексу України разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості.
На підставі викладеного, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що у спірній митній декларації зазначені всі відомості, передбачені вказаною вище нормою. Жодних порушень митного законодавства позивачем суд не встановив.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За встановлених обставин, рішення відповідача про коригування митної вартості товару UA500500/2022/200343/1 від 13.11.2022 року прийняте не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, тобто рішення не відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.
Надаючи правову оцінку прийняттю відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100110/2023/000249, яка є предметом спору у цій справі, суд зазначає таке.
Згідно з частиною дванадцятою статті 264 Митного кодексу України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Оскільки судом скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200343/1 від 13.11.2022 року через його протиправність, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/001189 також підлягає скасуванню.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Стосовно судових витрат.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За змістом приписів частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При відкритті апеляційного провадження ухвалою від 9 січня 2024 року апеляційним судом скаргу Одеської митниці було залишено без руху та встановлено строк 10 (десять) днів для усунення встановлених недоліків щодо надання документів про сплату судового збору у розмірі 7465 гривень 20 копійок.
11.01.2024 року до апеляційного суду від відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме платіжної інструкції №2956 на оплату судового збору у сумі 7462 гривень 20 копійок.
Отже, за подання апеляційної скарги в адміністративній справі №160/6898/23 судовий збір у розмірі 7465,20 грн. відповідачем сплачений не у повному обсязі, тому підлягає стягненню зі скаржника недоплачений судовий збір в розмірі 3,00 грн..
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року в адміністративній справі №160/6898/23 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року в адміністративній справі №160/6898/23 залишити без змін.
Стягнути з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань (65078, Одеська область, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21-А, код ЄДРПОУ 44005631) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628; код класифікації доходів бюджету: 22030101) недоплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3 (три) гривні 00 копійок.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верхового Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко