Головуючий І інстанції: Спірідонов М.О.
20 березня 2024 р. Справа № 520/22683/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Катунова В.В. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.01.2024, по справі № 520/22683/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати по справі суду № 520/4617/20;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та сплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати нарахованої відповідачем на підставі судового рішення від 28.05.2020 по справі № 520/4617/20 заборгованості по пенсії у сумі 38938,5 грн. згідно розрахунку відповідача від 08.02.2021 як виплату різниці в пенсії за період з 01.01.2016 по 06.08.2020.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.
Не погодившись із зазначеною ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, справу направити для продовження розгляду до Полтавського окружного адміністративного суду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив про відсутність підстав залишення його позову без руху, оскільки наявні підстави для звільнення його від сплати судового збору відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Крім того позивач зазначав, що розпорядником документів, які є доказами у даній справі, є відповідача, з огляду на що ним заявлялось клопотання про їх витребування, яке не було взято до уваги судом першої інстанції.
На підставі ч. 2 ст. 312 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, кожна особа має право звернутись до суду з метою захисту своїх порушених прав, свобод та інтересів, шляхом подання адміністративного позову, сформованого з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу.
Недотримання вказаної вимоги має наслідком залишення судом адміністративного позову без руху.
У свою чергу, не усунення недоліків адміністративного позову, визначених ухвалою про залишення адміністративного позову без руху, має наслідком прийняття судом ухвали про повернення адміністративного позову.
Судовим розглядом встановлено, що підставою повернення адміністративного позову ОСОБА_1 стали висновки суду першої інстанції щодо неусунення позивачем у встановлений судом строк недоліків адміністративного позову.
Так, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2023 позовна заява залишена без руху, позивачу запропоновано протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали суду привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. 161 КАС України, надавши:
- документ про сплату судового збору в розмірі у розмірі 858,88 грн.;
- докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції зазначив про неусунення позивачем у встановлений судом строк недоліків, указаних в ухвалі Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2023.
Колегія суддів стосовно висновку суду першої інстанції щодо повернення позовної заяви позивачу зазначає наступне.
Так, вимоги до позовної заяви встановлені ст. 160 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Частиною 5 ст. 160 КАС України визначено, що у позовній заяві зазначаються, у тому числі: 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Щодо висновків суду першої інстанції щодо невиконання позивачем вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху в частині надання доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, колегія суддів зазначає наступне.
Дослідивши зміст позовної заяви ОСОБА_1 , слід вказати, що остання містить виклад обставин, якими, на думку позивача, обумовлено виникнення спірних правовідносин, наведено обґрунтування протиправності дій відповідача.
З цього приводу колегія суддів звертає увагу, що зі змісту ч. 4 ст. 160 КАС України вбачається право позивача викладати обставини, якими обґрунтовуються вимоги, з метою чого позивач в даному питанні користується певною свободою. При цьому, суд має оцінити переконливість викладених доводів на предмет їх достатності, у тому числі докази, якими особа підтверджує обставини, на які він посилається, для задоволення позову і не може перебирати на себе права позивача у цих питаннях.
Стосовно необхідності надання доказів на підтвердження викладених особою у повній заяві обставин слід зазначити наступне.
Статтею 77 КАС України передбачено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до ч. 10 ст. 79 КАС України докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не визначено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.
У той же час, ч. 3 ст. 80 КАС України визначено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
На підставі викладеного колегія суддів зазначає, що суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи шляхом постановлення ухвал про витребування доказів. Також позивач у випадку не долучення певного доказу до позовної заяви має право заявити клопотання про долучення доказів до матеріалів справи. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Так, зі змісту позовної заяви встановлено, що ОСОБА_1 , обґрунтовуючи протиправність бездіяльності відповідача, зазначав, що докази на підтвердження викладених ним обставин наявні у відповідача, у зв'язку з чим позивачем заявлялось клопотання про витребування у Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області матеріалів пенсійної справи, копію звернення з приводу нарахування та виплати компенсації від 20.07.2023 та відповіді на неї від 17.08.2023.
На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що у даному випадку залишення позовної заяви без руху з наведених вище підстав є необґрунтованим.
У той же час, позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху також у зв'язку з ненаданням документу про сплату судового збору.
Так, позивач, звертаючись до суду із даним адміністративним позовом, просив звільнити його від сплати судового збору на підставі п. 4 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справа щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні».
Однак, відповідно до даної норми пільги щодо сплати судового збору мають особи, які реабілітовані згідно з цим Законом.
Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 06.04.2018 у справі № 9901/474/18.
Із матеріалів справи встановлено, що предметом даного позову є питання виплати позивачу компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів здійснення пенсійних виплат.
У той же час, посилання позивача на підстави звільнення від сплати судового збору згідно з п. 4 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» є помилковими, оскільки спірна компенсація передбачена Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати», натомість п. 4 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» підлягає застосуванню у справах, що стосуються виплати компенсації, повернення майна, або спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні".
Разом з тим, позивачем не надано підтвердження того, що він має статус реабілітованої особи, а позов стосується виплати компенсації, передбаченої Законом України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні".
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що пільги щодо сплати судового збору, встановлені п. 4 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюються на позивача.
Усуваючи недоліки позовної заяви на виконання ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2023 позивач наголошував та наявності підстав для звільнення його від сплати судового збору відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а також посилався на те, що на теперішній час виконує службові військові обов'язки на посаді стрільця Військової частини НОМЕР_1 , втім відповідних доказів, зокрема наявності статусу учасника бойових дій, не надав.
Отже, судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що позивачем не було усунуто недоліки вказані в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху в частині сплати судового збору.
Доводи апеляційної скарги в цій частині ґрунтуються на невірному тлумаченні позивачем положень п. 4 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви.
Крім того, колегія суддів звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Тобто, апелянт має право і можливість повторно звернутися до суду з даним позовом, усунувши недоліки, які перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 по справі № 520/22683/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді В.В. Катунов І.С. Чалий