20 березня 2024 р.Справа № 440/16002/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,
Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву Міністерства юстиції України про відвід судді Мінаєвої Ольги Михайлівни у справі №440/16002/23
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України третя особа Державне підприємство "Національні інформаційні системи"
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" з позовною заявою до Міністерства юстиції України, в якій просив суд визнати протиправною відмову Міністерства юстиції України надати йому Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у формі відкритих даних на його запит про отримання публічної інформації від 18.10.2023 та зобов'язати Міністерство юстиції України повторно розглянути його запит від 18.10.2023 року і надати йому запитувану інформацію, а саме надати у формі відкритих даних Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/16002/23 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Національні інформаційні системи".
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 задоволено частково позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа Державне підприємство "Національні інформаційні системи" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Національні інформаційні системи, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії Міністерства юстиції України щодо ненадання відповіді на запит ОСОБА_1 про отримання публічної інформації від 18.10.2023 в повному обсязі.
Зобов'язано Міністерство юстиції України повторно розглянути запит ОСОБА_1 про отримання публічної інформації від 18.10.2023 з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
На зазначене рішення ОСОБА_1 та Міністерство юстиції України подали апеляційні скарги.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Міністерства юстиції України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 у справі №440/16002/23 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України третя особа Державне підприємство "Національні інформаційні системи" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії та призначено дану справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду.
Окрім того, додатковим рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Національні інформаційні системи", про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволено.
Ухвалено додаткове рішення у справі №440/16002/23 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Державне підприємство "Національні інформаційні системи", про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, яким допустити до негайного виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2023 року у справі №440/16002/23 в частині зобов'язання Міністерства юстиції України повторно розглянути запит ОСОБА_1 про отримання публічної інформації від 18.10.2023 з урахуванням висновків суду.
На зазначене додаткове рішення Міністерство юстиції України подало апеляційну скаргу.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 у справі №440/16002/23 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України третя особа Державне підприємство "Національні інформаційні системи" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії та призначено дану справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду.
18.03.2024 року за допомогою системи «Електронний суд» Міністерством юстиції України було подано до Другого апеляційного адміністративного суду заяву про відвід (заява зареєстрована - 19.03.2024), в якій останнє просило задовольнити заяву про відвід судді Мінаєвої Ольги Михайлівни від розгляду справи №440/16002/23 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України.
В обґрунтування поданої заяви посилається на те, що головуючий суддя Мінаєва Ольга Михайлівна не може брати участь у розгляді вказаної адміністративної справи і підлягає відводу. Вказує, що ухвалу про відкриття апеляційного провадження отримана відповідачем 08.03.2024. Зазначає, що згідно п.4 ч.1 ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Вказує, що п.2.5 Бангалорських принців поведінки суддів, що схвалені резолюцією Економічної і Соціальної Ради Організації Об'єднаних Націй від 27 липня 2006 року №2006/23 передбачає, що суддя має заявити самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення неупередженого рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Наводить доводи щодо обставин, які можуть викликати сумнів у стороннього спостерігача щодо неупередженості або об'єктивності судді. Так, зазначає, що предметом справи, що розглядається, є оскарження відмови Міністерства юстиції у наданні публічної інформації на запит позивача, у якому він просив надати відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у формі відкритих даних. При цьому, аналогічна справа вже розглянута судами: у задоволенні аналогічного позову, з яким звернулася представниця Громадської організації «Фундація ДЕЮРЕ» до Міністерства юстиції відмовлено рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 №300/481/23. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.08.2023 рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вважає, що є підстави вважати, що позов ОСОБА_1 є за суттю ще однією спробою звернутися з тим же позовом, з яким вже зверталася юристка Громадської організації «Фундація ДЕЮРЕ» ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України в межах справи №300/481/23. У відповіді на відзив ОСОБА_1 визнає, що дійсно ОСОБА_2 надала йому тексти своїх процесуальних документів. Згідно з веб-порталом Громадської організації «Фундація ДЕЮРЕ» ОСОБА_2 - старша юристка цієї організації. Посилається на те, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_3 є засновником та уповноваженою особою Громадської організації «Фундація ДЕЮРЕ». Зазначає, що у декларації родинних зв'язків судді, що розміщена на порталі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, суддя Мінаєва Ольга Михайлівна зазначила, що ОСОБА_3 є її сином. Відтак, зазначає, що у межах справи № 300/481/23 суди відмовили у задоволенні позову юристки Громадської організації «Фундація ДЕЮРЕ». Тепер аналогічний позов подано в інший адміністративний суд, юрисдикція якого поширюється на іншу область. Головуючою суддею в колегії суддів, яка здійснює апеляційний перегляд справи, є суддя, яка перебуває у родинних відносинах з засновником Громадської організації «Фундація ДЕЮРЕ» Таким чином, зазначені обставини створили ситуацію, коли незалежно від конкретних дій судді у стороннього спостерігача можуть виникнути сумніви в неупередженості судді, а в учасників справи - побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді. Посилається на позиції Європейського суду з прав людини. Крім того, вказує на релевантну позицію Верховного Суду щодо питання застосування ст.ст.36, 39, 40 КАС України та використання при цьому суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності судді. На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 36, 39, 40 КАС України просить задовольнити подану заяву.
Вирішуючи питання про відвід та дослідивши доводи поданої Міністерством юстиції України заяви про відвід судді Мінаєвої Ольги Михайлівни, суд дійшов висновку, що остання підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, установлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно з ч.3 ст.39 КАС України відвід (самовідвід) має бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Приписи частини першої ст.40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
У частині другій статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ) як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право на справедливий суд, згідно із цією нормою «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом». Зміст наведеної статті дає підстави для висновку, що одним з важливих складових елементів справедливого правосуддя є принцип «незалежності та безсторонності судді» при розгляді справи у судовому провадженні, тобто його неупередженості.
Також слід зазначити, що принцип неупередженості (об'єктивності) судді є другим в переліку принципів (першим встановлено незалежність), визначених Бангалорськими принципами поведінки судді, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року.
Згідно з цими Принципами об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
При цьому, за змістом пункту 2.5 Бангалорських приципів суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Крім того, Консультативна рада європейських суддів у пункті 12 Висновку №1 (2001) наголосила, що судовій владі повинні довіряти не лише сторони окремої судової справи, а й суспільство в цілому. Таким чином, суддя не просто повинен насправді бути вільним від будь-яких зв'язків, прихильностей, упередженості, він чи вона також повинні вважатися вільними від цього з точки зору розсудливого спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Саме з метою дотримання адміністративними судами наведеного принципу частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства визначено справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому, в разі неможливості забезпечення розгляду справи неупередженим судом пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, ніж визначені у цій статті Кодексу, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Як зазначає ЄСПЛ у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта», найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. На думку Суду, наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява №11/1987/134/188, § 46, 48)).
У пункті 49 рішення від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» («Belukha v. Ukraine», заява № 33949/02) ЄСПЛ дійшов висновку, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Щодо суб'єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50).
Щодо об'єктивного критерію ЄСПЛ зазначає, що під час вирішення питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі «Білуха проти України»).
ЄСПЛ у рішенні від 15 липня 2010 року у справі «Газета Україна-центр» проти України» вказав, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинне визначатись на підставі суб'єктивного і об'єктивного критеріїв. У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це навіть зовнішні прояви можуть бути важливими або, іншими словами, «правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться». На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (пункти 28-32).
Таким чином, аналіз практики ЄСПЛ свідчить, що підставами для відводу судді є існування суб'єктивного та/або об'єктивного критеріїв.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 05.04.2023 року у справі №11-395сап21.
Так, предметом спірних правовідносин у даній справі є питання правомірності відмови Міністерства юстиції України надати ОСОБА_1 Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у формі відкритих даних на його запит про отримання публічної інформації від 18.10.2023 та зобов'язання Міністерство юстиції України повторно розглянути його запит від 18.10.2023 року і надати ОСОБА_1 запитувану інформацію, а саме надати у формі відкритих даних Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
В той же час, як встановлено з матеріалів даної справи, а саме з додатків до заяви Міністерства юстиції України про відвід судді Мінаєвої Ольги Михайлівни у справі №440/16002/23, з аналогічними позовними вимогами, як у даній справі, до Івано-Франківського окружного адміністративного суду зверталася ОСОБА_4 з позовом до Міністерства юстиції України, у якому просила суд визнати протиправною відмову Міністерства юстиції України надати ЄДР у формі відкритих даних на запит від 06.01.2023 та зобов'язати відповідача надати запитувану інформацію, а саме надати у формі відкритих даних Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 року у справі №300/481/23, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.08.2023 року, відмовлено у задоволенні позову.
На даний час триває касаційний перегляд справи №300/481/23.
Ухвалою Верховного Суду від 02.11.2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.08.2023 року у справі №300/481/23 за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне підприємство "Національні інформаційні системи", про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
При цьому, як встановлено з відповіді на відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 у даній справі, останній зазначає про те, що схожий позов вже розглядався у справі №300/481/23 за позовом ОСОБА_2 , і звернувшись до останньої через соціальну мережу "Facebook" щодо обставин звернення нею з позовом та деталями справи, остання надала йому інформацію про цю справу та надіслала тексти своїх процесуальних документів, окремі фрагменти з яких він скопіював.
Одночасно, суд враховує, що згідно даних веб - сайту Громадської організації "Фундація ДЕЮРЕ" (https://new.dejure.foundation/team/) ОСОБА_2 є старшою юристкою вказаної організації. У той же час, згідно даних цього ж веб - сайту, співзасновником та головою правління Громадської організації "Фундація ДЕЮРЕ" є ОСОБА_3, який є сином судді Мінаєвої Ольги Михайлівни, яка входить до складу колегії суддів у даній справі (головуючий суддя).
Враховуючи наведене вище, суд зазначає, що наведені вище обставини у своїй сукупності дають підстави для висновку про те, що незалежно від конкретних дій судді у стороннього спотерігача можуть виникнути сумніви в неупередженості судді, а в учасників справи - побоювання щодо відсутності безсторонності судді. Свої сумніви у неупередженості судді Мінаєвої Ольги Михайлівни Міністерство юстиції України, виклало у поданій ним заяві про відвід судді.
Відповідно до сформованої практики Верховного Суду з врахуванням висновків міжнародних судових установ, юрисдикція яких визнана Україною, відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 04.12.2023 року у справі №240/22062/20.
У пункті 63 рішення ЄСПЛ у справі «Koulias V. Cyprus» (заява № 48781/12) також зазначено, що коли виникає ситуація, яка може спричинити упередженість або вигляд упередженості, ця ситуація повинна бути розкрита на самому початку провадження. Це важливий процесуальний захист, який необхідний для надання адекватних гарантій як щодо об'єктивної, так і суб'єктивної неупередженості.
Підсумовуючи викладене вище, враховуючи приписи п.4 ч.1 ст.36 КАС України, для уникнення будь-яких сумнівів у неупередженості судді Мінаєвої Ольги Михайлівни або будь-яких інших сумнівів в об'єктивному вирішенні цього спору, суд вважає, що заяву Міністерства юстиції України про відвід судді Мінаєвої Ольги Михайлівни у справі №440/16002/23 належить задовольнити, відвівши останню від участі у розгляді даної справи.
Керуючись ст. ст. 31, 36, 39, 40, 321, 325 КАС України, суд
Заяву Міністерства юстиції України про відвід судді Мінаєвої Ольги Михайлівни у справі №440/16002/23 задовольнити.
Відвести суддю Мінаєву Ольгу Михайлівну від участі у розгляді справи №440/16002/23.
Справу №440/16002/23 передати на повторний автоматизований розподіл відповідно до ст.31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Мінаєва О.М.
Судді Кононенко З.О. Калиновський В.А.