20 березня 2024 р.Справа № 440/10295/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Військової частини НОМЕР_1 про звільнення від сплати судового збору за апеляційною скаргою на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 по справі № 440/10295/23
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 задоволено позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
15.02.2024 на рішення суду Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2024 апеляційну скаргу залишено без руху, в зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження та несплату судового збору, надано 10 денний строк для усунення недоліків шляхом надання клопотання про поновлення строку та сплату судового збору.
18.03.2024 до суду апелянтом надано клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обгрунтування клопотання апелянт вказує, що копію рішення суду від 20.09.2023 не отримував, про рішення Полтавського окружного адміністративного суду відповідачу стало відомо з підсистеми "Електронний суд" 14.02.2024, апеляційну скаргу подано в межах тридцятиденного строку.
Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Полтавського окружного адміністративного суду прийнято 20.09.2023 року в порядку спрощеного провадження, без участі сторін по справі. Апелянт вказує, що про оскаржуване рішення дізнався з підсистеми "Електронний суд" 14.02.2024. Доказів отримання рішення від 20.09.2023 раніше матеріали справи не містять.
Апеляційну скаргу подано 15.02.2024, тобто, в межах 30-денного строку з дня ознайомлення з повним текстом судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, однією з засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, згідно ч. ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується
Враховуючи, що копію рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 відповідач не отримував, дізнався про дане рішення з підсистеми "Електронний суд" 14.02.2024, апеляційну скаргу подав в межах тридцятиденного строку, суд вважає причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними, а тому строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.
Щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору.
В обґрунтування вказаного клопотання апелянт посилається на відсутність коштів для сплати судового збору, в зв'язку з введенням воєнного стану в Україні та першочерговим фінансуванням потреб діяльності підрозділів Збройних Сил України в ході військового протистояння, в підтвердження чого надано довідку А1546 № 242 від 14.03.2024.
Колегія суддів дослідивши клопотання, матеріали справи, вважає, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Разом з тим, у розумінні ст.133 КАС України єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану особи, яка, у свою чергу, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. В іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
В обґрунтування заяви про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати апелянт посилається на відсутність коштів та проблеми з фінансуванням.
Колегія суддів зазначає, що жодних належних та допустимих доказів в підтвердження скрутного матеріального становища в період з дати прийняття оскаржуваного судового рішення (20.09.2023) та 15.02.2024 (дати подання апеляційної скарги) матеріали справи та апеляційна скарга не містить.
Надана довідка Військової частини НОМЕР_1 від 14.03.2024 про відсутність коштів за КЕКВ 2800 стосується інформації лише на час видання та не містить інформації про відсутність коштів з дати прийняття судового рішення, отже не є достатнім доказом в підтвердження скрутного фінансового становища.
Також, апелянтом не надано жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі фінансування з Державного бюджету України після отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Крім того, обставини щодо фінансування діяльності суб'єкта владних повноважень стосуються його адміністративно-організаційної діяльності. Будь-які обставини, які пов'язані з цією діяльністю, в тому числі, і ті, що негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб'єкта владних повноважень режиму «послаблення» у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу.
Колегія суддів вказує, що відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України "Про воєнний стан" від 12.05.2015 №389-VIII (в редакції, чинній на 24.02.2022) в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору, а питання продовження процесуального строку у випадку невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень не є підставою для відстрочення сплати судового збору та зловживання процесуальними правами.
Також, статтею 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, КАС України та Законом України «Про судовий збір» встановлено вичерпний перелік умов, суб'єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може відстрочити та/або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розміру або звільнити від його сплати.
Зважаючи на те, що вищезазначені умови за наявності яких скаржнику можливо було б відстрочити та/або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати, відсутні, і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги - відсутні.
Керуючись ст.ст. 121, 133, 143, 243 , 295, 328 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -
Клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку - задовольнити.
Процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.09.2024 року по справі № 440/10295/23 - поновити.
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про звільнення від сплати судового збору по справі № 440/10295/23 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Русанова В.Б.
Судді Жигилій С.П. Перцова Т.С.