20 березня 2024 р.Справа № 480/2709/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Рєзнікової С.С. , Мельнікової Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.11.2023, головуючий суддя І інстанції: В.О. Павлічек, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 27.11.23 року по справі № 480/2709/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАНТ АГРО"
до Головного управління ДПС у Сумській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Плант Агро" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Сумській області в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Сумській області, викладене у листі від Лист № 2883/6/18-28-04-08-05 від 17.03.2023 щодо анулювання (позбавлення права) Товариства з обмеженою відповідальністю "Плант Агро", статусу платника четвертої групи єдиного податку з 01.01.2023.
- зобов'язати Головне управління ДПС у Сумській області включити Товариство з обмеженою відповідальністю "Плант Агро" до реєстру платників єдиного податку четвертої групи з 01 січня 2023 року.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ТОВ "Плант Агро" перебувало платником єдиного податку четвертої групи з 2019 року. Для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік ТОВ "Плант агро" до Головного управління ДПС у Сумській області подано: Звітні податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи з додатками (за місцезнаходженням земельних ділянок). В подальшому виявилось, що під час складання Звітності не вірно вказано код територіальної одиниці в зв'язку з чим, звітність подано повторно. 18 березня 2023 року ТОВ "Плант агро" отримано від ГУ ДПС в Сумській області листа № 2883/6/18-28-04-08-05 від 17.03.2023 відповідно до якого, податкова на підставі пп.295.9.1 п. 295.9 ст. 295 та п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України (несвоєчасна подача звітності) позбавила позивача права перебувати платником єдиного податку четвертої групи з 01.01.2023. Лист мотивований тим, що згідно інформаційної бази Податковий блок ТОВ "Плант агро" 21.02.2023 подано загальну та звітну податкові декларації з єдиного податку четвертої групи на поточний рік та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) за 2022, чим порушено пп. 298.8.1 п.298.8 ст. 298 Податкового Кодексу. Позивач вважає рішення відповідача оформлене листом № 2883/6/18-28-04-08-05 від 17.03.2023 є незаконним, у звязку з чим просив його скасувати.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Сумській області щодо виключення Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАНТ АГРО" з реєстру платників єдиного податку четвертої групи.
Зобов'язано Головне управління ДПС у Сумській області включити Товариство з обмеженою відповідальністю "Плант Агро" до реєстру платників єдиного податку четвертої групи з 01 січня 2023 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАНТ АГРО" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області судові витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАНТ АГРО" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області суму судового збору в розмірі 1342,00 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем ГУ ДПС у Сумській області подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що позивач, як платник єдиного податку, мав обов'язок до 20 лютого подати контролюючому органу загальну податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, а також для підтвердження статусу платника єдиного податку, позивач мав обов'язок до 20 лютого подати контролюючому органу документи, які визначені пп. 298.8.1. п. 298.8 ст.298 ПК України. Зазначає, що однією із підстав для анулювання реєстрації платником єдиного податку є неподання платником єдиного податку четвертої групи податкової звітності, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 ПК України. Враховуючи те, що позивачем не дотримані вимоги пп. 298.8.1 п.298.8 ст. 298 ПК України, оскільки податковому не своєчасно надано загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок(подані документи не визнано як податкові декларації), податковий орган мав обгрунтовані підстави для відмови позивачу у підтвердженні статусу платника єдиного податку 4 групи на 2020 рік. Також зазначає, що розмір задоволених судом першої інстанції витрат на професійну правничу допомогу, а саме 3000,00 грн. є неспівмірним із складністю справи.
Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, ТОВ "Плант Агро" зазначає, що рішення про анулювання позивачу реєстрації як платникоом єдиного податку 4 групи відповідачем не приймалось, оскільки лист №2883/6/18-28-04-08-05 від 17.03.2023 не є рішенням контролюючого органу про анулювання реєстрації платника єдиного податку, оскільки зазначений лист не містить висновку відповідача про таке анулювання.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Плант агро" перебувало на податковому обліку, як платником єдиного податку четвертої групи з 2019 року.
Для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік ТОВ "Плант агро" до Головного управління ДПС у Сумській області подано:
- 20 лютого 2023 року звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи з додатками (за місцезнаходженням земельних ділянок м. Лебедин, Сумська область, код територіальної одиниці UA59080110000034361). Відповідно до квитанції № 2 пакет прийнято, реєстраційний № 9029566906;
- 20 лютого 2023 року звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи з додатками (за місцезнаходженням юридичної особи Сумська область, Сумський район, код територіальної одиниці UА59080000000057897). Відповідно до квитанції №2 пакет не прийнято, виявлені помилки "документ не відповідає всім вимогам електронного документа, оскільки виявлено недостовірне значення обов'язкового реквізиту щодо коду за КАТОТТГ (не відповідає третьому або додатковому рівню кодів Кодифікатора адміністративно - територіальних одиниць та територій територіальних громад), реєстраційний № 9029645909";
- 20 лютого 2023 року загальну звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи з додатками (за місцезнаходженням юридичної особи м. Суми, Сумська область, код територіальної одиниці UА59080000000057897). Відповідно до квитанції №2 пакет не прийнято, виявлені помилки "документ не відповідає всім вимогам електронного документа, оскільки виявлено недостовірне значення обов'язкового реквізиту щодо коду за КАТОТТГ (не відповідає третьому або додатковому рівню кодів Кодифікатора адміністративно - територіальних одиниць та територій територіальних громад), реєстраційний № 9029644745";
Позивач зазначає, що під час складення вказаної звітності не вірно вказано код територіальної одиниці, що і стало підставою для її не прийняття. В зв'язку із зазначеним позивачем повторно подано:
- 21 лютого 2023 року подано звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи з додатками (за місцезнаходженням юридичної особи Ковпаківський район, м. Суми, Сумська область, код територіальної одиниці UА59080270010287243), яка прийнята;
- 21 лютого 2023 року подано звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи з додатками (за місцезнаходженням земельних ділянок Сумський район, Сумська область, код територіальної одиниці UА59080270000073662), яка прийнята;
- 22 лютого 2023 року подано уточнюючу звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи з додатками (за місцезнаходженням земельних ділянок Садівська ОТГ, Сумський район, Сумська область, код територіальної одиниці UА59080230000084731), яка прийнята;
- 22 лютого 2023 року подано Звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи з додатками (за місцезнаходженням земельних ділянок Юнаківська ОТГ, Сумський район. Сумська область, код територіальної одиниці UА59080310000049988), яка прийнята.
В подальшому, ГУ ДПС в Сумській області листом № 2883/6/18-28-04-08-05 від 17.03.2023 повідомило позивача, на підставі пп.295.9.1 п. 295.9 ст. 295 та п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України ТОВ "Плант агро" позбавляється права перебувати платником єдиного податку четвертої групи з 01.01.2023. Зазначений лист мотивований тим, що під час камеральної перевірки податкової звітності платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік ТОВ "Плант агро" встановлено не подання в термін до 20.02.2023 включно загальної та звітну податкових декларацій з єдиного податку четвертої групи на поточний рік та розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) за 2022, чим порушено пп. 298.8.1 п.298.8 ст. 298 Податкового Кодексу. Крім того, в листі зазначено, що подана позивачем податкова звітність з єдиного податку не визнана, як податкові декларації.
Також відповідач повідомив, що у зв'язку із вказаним, ТОВ "Плант агро" виключено з переліку платників єдиного податку четвертої групи у поточному 2023 році.
Не погоджуючись із вказаними діями відповідача ТОВ "Плант агро" звернулося до суду з позовом.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з необхідності визнання протиправними дій відповідача щодо виключення ТОВ "ПЛАНТ АГРО" з реєстру платників єдиного податку четвертої групи та зобов'язати ГУ ДПС у Сумській області включити позивача до реєстру платників єдиного податку четвертої групи з 01 січня 2023 року.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Закону України від 28.12.2014 року № 71 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (набрав чинності з 01 січня 2015 року) фіксований сільськогосподарський податок трансформовано в єдиний податок (виділено в окрему 4 групу).
Пунктом 291.4 статті 291 ПК України визначено, що суб'єкти господарювання, сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, належать до 4 групи платників єдиного податку.
Підпунктом 298.8.4 пункту 298.8 статті 298 ПК України врегульовано, що у разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.
Тобто, до платників 4 групи єдиного податку можуть належати сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Відповідно до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:
- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);
- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).
Водночас пп. 295.9.1 п. 295.9 ст.295 ПК України передбачено, що платники єдиного податку 4 групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.
Відповідно до п. 299.1, п. 299.2 ст. 299 ПК України реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
Згідно п. 299.10. ст. 299 ПК України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:
1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу;
4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;
5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу.
Отже Податковий кодекс України передбачає підстави для виключення з реєстру платників єдиного податку та визначає, що таке виключення здійснюється шляхом прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку
Наслідки несвоєчасного подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності визначені ст. 120 ПК України та тягнуть за собою накладення штрафу у визначених Законом розмірах.
Відповідачем в апеляційній скарзі зазначено, що під час перевірки податкової звітності з єдиного податку 4 групи на 2023 рік ТОВ "Плант Агро" встановлено, що не подано в термін до 20.02.2023 включно:
- звітну податкову декларацію платника єдиного податку 4 групи від 21.02.2023 №9029883060 (ДПІ 1815) з додатками;
- звітну податкову декларацію платника єдиного податку 4 групи від 22.02.2023 №9031472453 (ДПІ 1815) з додатками;
- загальну звітну податкову декларацію платника єдиного податку 4 групи від 21.02.2023 №9029986467 (ДПІ 1819) з додатками;
На підставі вищевикладеного ТОВ "Плант Агро" позбавляється права перебувати платником єдиного податку 4 групи з 01.01.2023, про що зазначено у листі Головного управління ДПС у Сумській області від 17.03.2023 № 2883/6/18-28-04-08-05.
Колегія суддів зазначає, що єдиним законим способом реалізації владних управлінських функцій є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
Водночас, відповідач, виявивши факт недотримання позивачем вимог пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України в частині своєчасної подачі декларації, листом повідомив позивача про відмову у набутті статусу платника єдиного податку.
При цьому, відповідачем до суду першої та апеляційної інстанції не надано доказів проведення документальної перевірки у відношенні ТОВ "Плант Агро" за наслідками якої було б складено акт про порушення вимог чинного законодавства та підставі якого прийнято рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку.
Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду від 04.05.2023 по справі №320/1040/19, що враховується до судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Колегія суддів зазначає, що вказаний лист Головного управління ДПС у Сумській області підписаний - "уповноважена особа - начальник Сумського відділу податків і зборів з юридичних осіб" Олена Парфило. Натомість будь - яких доказів щодо наявності у начальника Сумського відділу податків і зборів з юридичних осіб, який не є керівником контролюючого органу, повноважень вирішувати питання про позбавлення права платника перебувати на спрощеній системі оподаткування, до суду першої та апеляційної інстанції не надано. Також відповідачем не надано рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи ТОВ "Плант агро".
Слід зазначити, що способом реалізації владних управлінських функцій за наявності встановлення обставин, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є саме прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що у спірних правовідносинах владний суб'єкт не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до частини 2 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення за передбаченою законодавством процедурою з приводу анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку не прийняв.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутність рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку четвертої групи свідчить про не доведення податковим органом дотримання ним як суб'єктом владних повноважень способу реалізації владних управлінських функцій, а також доводить безпідставність та протиправність дій податкового органу щодо виключення позивача з реєстру платників єдиного податку.
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про визнання протиправними дій відповідача щодо виключення позивача з реєстру платників єдиного податку четвертої групи та зобов'язати ГУ ДПС у Сумській області включити ТОВ "Плант Агро" до реєстру платників єдиного податку четвертої групи з 01 січня 2023 року.
Щодо стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3 ст. 132 КАС України).
Частинами 1, 2 ст. 134 КАС України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.
Згідно з ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Водночас частинами 4, 5 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано наступні докази, а саме: договір про надання правничої допомоги №389 від 27.03.2023 (а.с. 218), платіжну інструкцію про оплату № 898 від 27.03.2023, відповідно до якої за договором №389 від 27.03.2023 сума понесених витрат складає 4000,00 грн (а.с. 220).
Відповідно до розділу 2 договору (вартість послуг та порядок розрахунків), вартість послуг встановлюється у фіксованому розмірі за представництво у суді першої інстанції 4000 грн.
Так, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Викладене узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 16.05.2023 по справі № 640/2756/19.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Щодо доводів відповідача, що до позовної заяви не долучено акт здачі-прийому наданих адвокатських послуг, слід зазначити, що вказана сума визначена у фіксованому розмірі та не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеною.
Водночас, враховуючи надані докази щодо витрат на професійну правничу допомогу, критерії необхідності та доцільності понесених витрат, значення справи для позивача, заперечення відповідача, суд першої інстнції дійшов вірного висновку про можливість відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в сумі 3000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 по справі № 480/2709/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді С.С. Рєзнікова Л.В. Мельнікова
Повний текст постанови складено 20.03.2024 року