20 березня 2024 року справа №200/6786/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Свваченко І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року у справі № 200/6786/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року у справі № 200/6786/23.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року, апеляційну скаргу залишено без руху, встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання документу про сплату судового збору у розмірі 1288,32 грн.
Наведена ухвала доставлена в електронному вигляді в електронний кабінет апелянта 15.02.2024 року.
В системі «Електронний суд» апелянтом сформовано заяву про продовження процесуального строку, апелянт мотивував таку заяву несвоєчасним фінансуванням та недостатністю коштів.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір», у редакції на час звернення з апеляційною скаргою, апелянт не входить до переліку осіб, яких звільнено від сплати судового збору.
Частиною 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Таким чином, відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є правом суду.
При цьому, стаття 8 Закону України «Про судовий збір» містить вичерпаний перелік умов за яким суд може відстрочити та розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати сторону. Обставини зазначені апелянтом не відповідають підставам визначеним у цій статті.
Посилання апелянта на відсутність коштів для сплати судового збору без підтвердження належними доказами відсутність коштів та вчинення будь-яких дій з боку апелянта щодо отримання необхідного фінансування для цих цілей, не може свідчити про тяжке матеріальне становище апелянта яке позбавляє його можливості сплатити судовий збір.
Відповідно до висновків Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 05.02.2016 та правової позиції Верховного Суду викладеного в ухвалах від 21.03.2018 (справа №813/2320/13-а), від 03.01.2018 (справа №826/18916/16), від 19.03.2018 (справа №804/4712/16), постанові від 27.03.2018 (справа №804/15691/15), від 06 липня 2021 року (справа №640/20749/20), від 14 липня 2021 року (справа № 160/12103/20, № 160/11986/20) обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Крім того, статтею 44 КАС України, передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
З метою виконання процесуального обов'язку, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу та подала апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Зазначене стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансується з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Клопотання особи про продовження строку повинно бути належним чином обґрунтовано з підтвердження належними доказами обставин, які позбавляють його можливості сплатити судовий збір у визначений судом строк та можливість сплати у подальшому.
Апелянтом не надані документи, що можуть вважатись належним доказом, які свідчать про можливість сплати апелянтом судового збору.
Отже, матеріали справи не містять підтвердження належними доказами щодо можливого фінансування цих витрат найближчим часом, що не може бути підставою для подальшого подовження процесуальних строків.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити апелянту у задоволені заяви.
Станом на 20 березня 2024 року апелянтом не було усунуто недоліки апеляційної скарги.
Відповідно відомостей в реєстрі підтверджень оплат із Казначейства, відсутні дані про зарахування судового збору.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 та ч. 2 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторона, що подала скаргу, не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, вона повертається заявникові.
Керуючись ст.ст.169, 298, 321, 325, 327-331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви про продовження строку на усунення недоліків - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року у справі № 200/6786/23 - повернути апелянту.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання.
Повний текст ухвали складений та підписаний 20 березня 2024 року.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя І.В. Сіваченко
Судді А.А. Блохін
Т.Г. Гаврищук