про витребування доказів
20 березня 2024 року справа №360/641/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Казначеєва Е.Г., Гайдара А.В.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Дяченка Олексія Володимировича, що діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року у справі № 360/641/23 (головуючий І інстанції Борзаниця С.В.) за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 30.04.2019 включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4463 гривні 15 копійок в місяць у загальній сумі 62484,10 гривні за період з 01.03.2018 по 30.04.2019 включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
В обґрунтування позову зазначив, що 25 листопада 2021 року відповідачем на виконання судового рішення у справі № 360/1261/21 виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення за періоди з 25.06.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січень 2008 року у сумі 68495,16 грн із одночасним утриманням військового збору 1,5%.
При цьому сума нарахованої індексації грошового забезпечення за лютий 2018 року склала 4258,75 грн.
Однак, за період з 01.03.2018 по 30.04.2019 відповідачем виплачено тільки поточну індексацію грошового забезпечення у загальній сумі 482,18 грн, яка склалась внаслідок перевищення порогу для проведення індексації в 103%.
Проте, відповідачем протиправно, в порушення абз. 4, 6 п. 5 Порядку № 1078 не виплачено на користь позивача індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.04.2019 - 4463,15 грн в місяць на загальну суму 62484,10 грн.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням, представник позивача звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Судом першої інстанції не враховано правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 23 березня 2023 року по справі № 400/3826/21.
Зокрема, у даній постанові Верховний Суд вказав, що військовослужбовці мають право на отримання індексації-різниці в період з 1 березня 2018 року по дату звільнення з військової служби або по дату підвищення посадових окладів за рішенням Уряду відповідно до норм абзаців 3, 4, 5, 6 п. 5 Порядку № 1078; що суд має провести розрахунок розміру індексації-різниці в період з 1 березня 2018 року по дату звільнення з військової служби та відсутність у даному питанні дискреційних повноважень відповідача; що суд має визначити у рішенні суму індексації грошового забезпечення, яка належить до виплати за період, зокрема, з 1 березня 2018 року по дату звільнення з військової служби та відсутність у даному питанні дискреційних повноважень відповідача.
Отже, суд має встановити розмір індексації-різниці грошового забезпечення.
Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров'я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підставі частини третьої статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
За приписами частини восьмої статті 80 КАС України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Матеріали справи взагалі не містять будь-яких даних про розмір грошового забезпечення позивача, який він отримував в лютому-березні 2018 року, проте, ця інформація є суттєвою для перевірки доводів апеляційної скарги та законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції з врахуванням висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 23 березня 2023 року по справі № 400/3826/21.
Ухвалою від 19 лютого 2024 року було витребувано у відповідача та представника позивача належним чином засвідчену копію архівної відомості про розмір грошового забезпечення, виплаченого ОСОБА_1 в лютому 2018 року та в березні 2018 року з визначенням його складових (посадового окладу, надбавки за вислугу років, премії тощо).
29 лютого 2024 року представник позивача повідомив суд про неможливість виконання вищевказаної ухвали, з огляду на відсутність у позивача архівної відомості про розмір грошового забезпечення, виплаченого в лютому 2018 року та в березні 2018 року з визначенням його складових (посадового окладу, надбавки за вислугу років, премії тощо), оскільки при досудовому врегулюванні спору відповідачем не було надано відповідь на заяву позивача.
Разом з цим, Військовою частиною НОМЕР_1 вимоги ухвали суду від 19 лютого 2024 року не виконані, витребувані доказі не надано, повідомлення про неможливість подати такі докази на адресу суду також не надходило.
З метою повного, всебічного та належного розгляду апеляційної скарги суд вважає за необхідне повторно витребувати у відповідача певну інформацію, а саме - архівні відомості про розмір грошового забезпечення, виплаченого ОСОБА_1 в лютому 2018 року та в березні 2018 року з визначенням складових (посадового окладу, надбавки за вислугу років, додаткових видів тощо).
Керуючись статтями 72, 77, 80, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОВТОРНО зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 надати суду належним чином засвідчену копію архівної відомості про розмір грошового забезпечення, виплаченого ОСОБА_1 в лютому 2018 року та в березні 2018 року з визначенням його складових (посадового окладу, надбавки за вислугу років, премії тощо).
З врахуванням дії воєнного стану зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 зазначені докази надати суду в строк до 04 квітня 2024 року.
ПОВТОРНО попередити Військову частину НОМЕР_1 , що у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання 20 березня 2024 року та оскарженню не підлягає.
Колегія суддів І.Д. Компанієць
А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв