20 березня 2024 року Чернігів Справа № 620/1740/24
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років позивачу з 82% відповідних сум грошового забезпечення до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2128 №103 та проведення перерахунку з 01.12.2019 на підставі довідки про розмір від 19.12.2022 №5465, виданої станом на листопад 2019 року Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» з основним розміром 70%
- зобов'язати відповідача здійснити з 01.01.2016 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років позивачу у розмірі 82% відповідних сум грошового забезпечення та з 01.12.2019 на підставі довідки про розмір від 19.12.2022 №5465, виданої станом на листопад 2019 року Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» у розмірі 82% грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з урахуванням виплачених сум.
Позов мотивовано тим, що відповідач при здійсненні перерахунку пенсії протиправно зменшив відсоткове значення розміру пенсії з 82% на 70%, що на думку позивача, є грубим порушенням його прав.
Суд ухвалою від 12.02.2024 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановив відповідачу строк для подачі відзиву на позов.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, оскільки під час перерахунку основний розмір пенсії був обчислений у розмірі 70% грошового забезпечення відповідно до норм чинного законодавства на момент здійснення перерахунку.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
Позивач з 2005 року перебуває на обліку в ГУПФУ в місті Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
З висновку про призначення пенсії (а.с.12) вбачається, що позивачу була призначена пенсія у відсотковому її значенні 82% грошового забезпечення.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 відповідач з 01.01.2016 здійснив перерахунок пенсії позивача зменшивши основний відсотковий розмір його пенсії з 82% грошового забезпечення на 70% (а.с.13).
Як зазначає позивач, на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 у справі №620/11694/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/114267245) відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення в розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, представник позивача 07.12.2023 звернуся до ГУПФУ в місті Києві із заявою про перерахунок пенсії з 01.01.2016 (а.с.10). Проте, листом від 25.12.2023 №43638-44349/Г-02/8-2600/23 відповідач зазначив, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2028 №103 у березні 2018 року позивачу проведено з 01.01.2016 перерахунок пенсії за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» на підставі наданої довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з 01.01.2016. Розмір перерахованої пенсії з 01.01.2016 становив 6495,35 грн (а.с.10).
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернуся до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
В силу ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, згідно з ч.3 ст.63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-XII) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення.
В зазначену вище статтю, Законом України від 08.07.2011 №3668 були внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80% від відповідних сум грошового забезпечення. В подальшому Законом України від 27.03.2014 №1166-VІІ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» обмежено максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення до 70% (набрали чинності 01.05.2014).
Суд зазначає, що ст.22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Тобто, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а внесені Законами України від 08.07.2011 №3668 та від 27.03.2014 №1166-VІІ зміни до ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення, є звуженням змісту та обсягу вже існуючих у позивача прав і свобод у вигляді призначення йому пенсії виходячи із 82% розміру грошового забезпечення.
Крім того, суд зазначає, що внесені зміни жодним чином не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного суду, висловленою у рішенні від 04.02.2019 у зразковій справі №Пз/9901/58/18.
Також слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, їх не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Суд зазначає, що гарантоване ст.55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Також, суд звертає увагу, що пенсія позивачу вже була встановлена та виплачувалась у розмірі 82% грошового забезпечення, що підтверджуються висновком про призначення пенсії та протоколом перерахунку (а.с.12,13). При цьому, з протоколів перерахунку (а.с.13,14) встановлено, що з 01.01.2016 пенсія позивачу виплачується виходячи з 70% грошового забезпечення. Отже, відповідач безпідставно зменшив розмір пенсії позивача з 82% до 70%.
При цьому суд зазначає, що згідно з ч.3 ст.51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Таким чином, зменшуючи відсоткове значення розміру пенсії з 82% до 70% відповідач діяв протиправно. Отже, порушене право позивача на перерахунок підлягає захисту.
Згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає що позов належить задовольнити шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення з 01.01.2016 основного відсоткового розміру пенсії позивачу з 82% до 70% відповідних сум грошового забезпечення та зобов'язання відповідача здійснити з 01.01.2016 перерахунок пенсії позивачу в розмірі 82% відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
При цьому, щодо позовної вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки про розмір від 19.12.2022 №5465, виданої станом на листопад 2019 року Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» у розмірі 82% грошового забезпечення суд зазначає, що така вимога поглинається вимогою про зобов'язання відповідача здійснити з 01.01.2016 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років позивачу у розмірі 82% відповідних сум грошового забезпечення, який фактично повинен бути здійснений з 01.12.2019. Тому, суд наголошує на відсутності потреби здійснювати окремий перерахунок з 01.12.2019.
Згідно з частиною 1 статті 139 КАСУ при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення з 01.01.2016 основного відсоткового розміру пенсії ОСОБА_1 з 82% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 01.01.2016 перерахунок пенсії ОСОБА_1 в розмірі 82% відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368).
Повний текст рішення суду складено 20.03.2024.
Суддя Л.О. Житняк