20 березня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/6500/23-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення грошового забезпечення, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними і скасувати винесені у відношенні ОСОБА_1 Головним управлінням Національної поліції в Чернівецький області п. 1 наказу від 24.04.2023 року №258 "Про застосування дисциплінарного стягнення" та наказ від 25.05.2023 року №135 о/с "По особовому складу";
- поновити ОСОБА_1 на службі на посаді старшого інспектора-чергового чергової частини ВП № 6 (м. Новоселиця) Чернівецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції Чернівецькій області;
- стягнути з Головного управління національної поліції в Чернівецький області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з наступного дня звільнення 26.05.2023 року по день поновлення на службі із розрахунку 1345.17 гривень за кожен день на дату фактичного поновлення на службі.
- звернути до негайного виконання судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на службі та в частині стягнення на користь позивача з Головного управління Національної поліції в Чернівецький області грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що згідно оскаржуваного наказу його звинувачено в грубому порушенні службової дисципліни, яке полягало у зловживанні службовим становищем з метою одержання вигоди для іншої фізичної особи, організації вчинення правопорушення та керуванні його підготовкою чи вчиненням, всупереч інтересам служби. Такою особою, на думку відповідача, є ОСОБА_2 . Однак постановою Новоселицького районного суду Чернівецької області від 27.12.2022 року по справі №720/2251/22 про адміністративне правопорушення, об'єднаною зі справою №720/2252/22 про вчинення ОСОБА_2 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч.1 ст. 130 КУпАП, закрито провадження відносно ОСОБА_2 за недоведеністю. Вказане рішення набрало законної сили. Дані твердження відповідача нічим не обґрунтовані та є припущеннями.
Також позивач зазначає, що він діючи у відповідності п. 6.2.1 Функціональних обов'язків уповноваженої особи чергової частини (старшого інспектора - чергового) чергової частини відділення поліції №6 (м. Новоселиця) ЧРУП ГУНП в Чернівецький області, доручив з'ясування осіб заявників, складання протоколів та заяв, відібрання пояснень та прийняття рішення згідно чинного законодавства іншому члену добового наряду. В процес з'ясування осіб заявників, складання протоколів та заяв і прийняття рішень він не втручався і був впевнений в об'єктивності дій працівників поліції. З приміщення чергової частини він не відлучався, оскільки це заборонено п. 2.4 його функціональних обов'язків.
Позивач у позовній заяві наголошував, що оскільки вчинення дисциплінарного проступку не встановлено, відповідачем безпідставно застосовано самий суворий вид дисциплінарного стягнення не зважаючи на наявність заохочень та подяк по службі.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просить відмовити. Вказує, що службове розслідування проведено у відповідності до вимог законодавства, а його висновки свідчать про законність звільнення позивача.
А саме, ОСОБА_1 допустив грубе порушення службової дисципліни, яке полягало у зловживанні службовим становищем з метою одержання вигоди для іншої фізичної особи, всупереч інтересам служби та співучасті у складанні і внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, які, у подальшому, були направленні на розгляд до районного суду та призвели до притягнення до відповідальності невинуватої особи, що є грубим дисциплінарним проступком, який носить явно дискредитуючий характер та підриває авторитет Національної поліції України, що несумісне з подальшим проходженням ними служби в Національній поліції України.
Ухвалою суду від 27.11.2023 р. призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 13.12.2023 р. о 10:00 год.
13.12.2023 р. судом оголошено перерву до 27.12.2023 р. 10:00 год.
Ухвалою суду від 13.12.2023 р. відмовлено в задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
27.12.2023 р. в якості свідка було допитано ОСОБА_3 (помічник чергового чергової частини ВП № 6 м. Новоселиця) ЧРУП ГУНП. Так ОСОБА_3 зазначив, що 06.01.2023 р. ОСОБА_1 доручив з'ясування осіб заявників, складання протоколів та заяв, відібрання пояснень та прийняття рішення згідно чинного законодавства іншому члену добового наряду. Зазначив, що при спробі реєстрації позивачем в системі ІПНП відбувся збій роботи програмного забезпечення, про що ним повідомлено текстовим повідомленням в месенджері в групі "Проведення інструктажів" Черговою частиною ГУНП в Чернівецький області, отриманому в 11 годині 09 хвилин 06.01.2023 р. Вказівок про складання протоколу саме на ОСОБА_4 не давав. Щодо пояснень даних під час службового розслідування пояснив, що йому сказали, якщо він так не напише його звільнять зі служби.
Судом оголошено перерву до 24.01.2024 р. 11:30 год.
24.01.2024 р. судом оголошено перерву до 07.02.2024 р. 12:00 год.
07.02.2024 р. протокольною ухвалою вирішено продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.
08.02.2024 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду повернуто клопотання Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про залишення позову без розгляду.
Дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 15.03.2010 р. по 06.11.2015 р., в Національній поліції України з 07.11.2015 р., за період служби заохочувався 5 разів, до дисциплінарної відповідальності притягувався 3 рази (діючих стягнень не має).
Як вбачається із матеріалів справи, відносно позивача спеціально створеною комісією, на підставі наказу ГУНП від 08.03.2023 р. №294 (наказом ГУНП від 20.03.2023 р. № 335 продовжено на 15 діб) було розпочато службове розслідування.
Підставою для його проведення стала доповідна записка начальника сектору правового забезпечення ГУНП від 08.03.2023 р. про порушення службової дисципліни, допущених окремими поліцейськими ВП №6 (м. Новоселиця) та ЧРУП ГУНП, а також за фактом внесення за матеріалами УГІ ГУНП відомостей до ЄРДР відносно поліцейських того ж підрозділу поліції та деяких громадян з числа колишніх поліцейських за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 384 та ч. 1 ст. 366 КК України.
Результати службового розслідування оформлені висновком службового розслідування, який затверджений 06.04.2022 р. начальником ГУНП в Чернівецькій області Р.Дударцем.
У вказаному висновку зазначено, що відомості, які стали приводом до призначення службового розслідування щодо позивача є такими, що підтвердились.
За вчинення грубого порушення службової дисципліни, яке полягало у зловживанні службовим становищем з метою одержання вигоди для іншої фізичної особи, всупереч інтересам служби, а також у порушенні Присяги поліцейського, вимог п. 1,2, 3 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", п.п. 1, 2, 3, 6, 11 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.п. 11 п. 2 розділу IV Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС від 23.05.2017 р. № 440, абз. 4 п. 1 розділу II, п. 4. розділу II, абз 3 п. 1 розділу IV Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС від 08.02.2019 р. № 100, п. 6.2, 6.2.1, 6.2.3 Функціональних обов'язків, до старшого інспектора-чергового чергової частини ВП № 6 (м. Новоселиця) Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_1 , застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
24.04.2023 р. начальником ГУНП в Чернівецькій області Р.Дударцем видано наказ №258, яким у відповідності до висновку службового розслідування, керуючись вимогами статей 11, 12, 13, 19, 20, 22, 29, 30 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію", яким в тому числі, наказано застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Відповідно до ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" відповідачем 25.05.2023 р. прийнято наказ №135о/с, яким лейтенанта поліції ОСОБА_1 старшого інспектора - чергового чергової частини відділення поліції №6 (м. Новоселиця) Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області наказано звільнити з 25.05.2023 р. за п. 6 ч. 1 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України
Не погоджуючись із вищевказаними наказами, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування та поновлення на посаді, а також стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 р. № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15 березня 2018 р. № 2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).
Цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до вимог ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки, поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень, безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону, вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника, утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.
Поняття "службова дисципліна" включає у себе не лише обов'язок особи належним чином виконувати свої службові обов'язки, а і обов'язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника поліції.
Дисциплінарним проступком, відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту, є протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Таким порядком є Порядок № 893.
Згідно з ч. 15 статті 15 Дисциплінарного статуту, за результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Дисциплінарного статуту, Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
Судом встановлено, що за результатами службового розслідування дисциплінарною комісією було складено 06.04.2023 р. висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни, в тому числі щодо позивача.
Зі змісту зазначеного висновку вбачається, що під час службового розслідування встановлено наступне.
28.10.2022 року о 22:00 год. у місті Новоселиця відбулася ДТП, внаслідок якої три автомобілі зазнали механічних пошкоджень. В ході реагування на вказану подію встановлено, що ДТП, будучи у стані сп'яніння, вчинив поліцейський ОСОБА_2 , відносно якого було складено адміністративні матеріали за статтями 124, 126 та 130 КУпАП.
Відразу після вказаної події, з метою уникнення безальтернативного звільнення з поліції за керування ТЗ в стані сп'яніння, ОСОБА_2 з місця події втік та вдався до заходів зі спотворення обставин події, стверджуючи, що в момент ДТП за кермом автомобіля перебувала його дружина - ОСОБА_5 . Для цього організував прибуття останньої на місце події. Незважаючи на підтримання ОСОБА_6 надуманої версії свого чоловіка, її причетність до події була спростована, а ОСОБА_2 було звільнено з лав Національної поліції України.
Однак, незважаючи на це, з метою формальної реабілітації себе та, відповідно, поновлення в поліції, ОСОБА_2 продовжив реалізацію задуму з перекладання з себе відповідальності за вчинення ДТП.
Для цього, більше ніж через два місяці після події, підбуривши постраждалих в створеній ним ДТП з можливістю отримання страхової компенсації за пошкоджені автомобілі у разі їх звернення, ОСОБА_2 з дружиною організували звернення до поліції громадян ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , суть якого полягала у штучному звинуваченні в аварії іншої особи, для чого останні заявили, що автомобілем, яким спричинена ДТП, нібито керувала ОСОБА_5 .
У спотворенні події ОСОБА_9 сприяли також діючі поліцейські: його кум - старший інспектор-черговий вказаного підрозділу поліції ОСОБА_1 , про що вони попередньо домовилися, та безпосередні колеги порушника - черговий наряд СРПП у складі інспектора та поліцейського ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які, на той час, перебувати на посадах у вказаному територіальному підрозділі поліції.
Так, 06.01.2023 о 11:20 год. до ВП №6 (м. Новоселиця) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області прибули ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та постраждалі у ДТП ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , де всупереч всім попередньо наданим ними свідчень поліції повідомили чергового ОСОБА_1 , який їх очікував, про своє прохання - притягнути ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за нібито вчинену нею 2 місяці тому ДТП.
У свою чергу, ОСОБА_1 , з метою завершення оформлення фіктивного адміністративного матеріалу в межах свого добового чергування, замість власноручного прийняття ним заяви та подальшої доповіді її змісту керівництву, без створення офіційного завдання в системі ІПНП, будучи по підрозділу керівником всіх членів добового наряду та зловживаючи своїми повноваженнями, усно викликав до ВП черговий наряд СРПП, якому вказав на необхідність складення на ОСОБА_12 явно безпідставного протоколу та матеріалів до нього.
Поліцейські ОСОБА_13 та ОСОБА_11 , сприяючи протиправному задуму ОСОБА_2 , спільно з ним свідомо сфабрикували матеріали на особу, яка погодилась взяти на себе вину у ДТП, не маючи для того належних об'єктивних підстав.
Водночас, в ході документування надуманого правопорушення, поліцейський ОСОБА_11 спільно з ОСОБА_2 дали заявнику ОСОБА_7 підписати незаповнені бланки протоколу усної заяви та його пояснення, та внесли до них надумані відомості вже після його уходу, тобто за його відсутності. У свою чергу, поліцейський ОСОБА_13 також спільно з ОСОБА_2 дали ОСОБА_14 підписати незаповнені бланки протоколу про адміністративне правопорушення відносно неї та її пояснення, які також, заповнювали вже після того, як вона покинула приміщення. При цьому, протокол усної заяви, пояснення, та протокол адмінправопорушення патрульними поліцейськими заповнювались під повним контролем та під диктовку ОСОБА_2 .
Згідно висновку експертного дослідження, проведеного Чернівецьким НДЕКЦ МВС України, рукописні записи у поясненні від ОСОБА_7 від 06.01.2023 року виконані безпосередньо самим ОСОБА_2 , що також підтверджує фальшування поліцейськими адмінматеріалів.
Далі поліцейські, з метою надання цим матеріалам ознак повноцінно зібраних, долучили до них копію план-схеми ДТП, складену ще 28.10.2022 року та безпідставно надану з матеріалів адмінпровадження відносно самого ОСОБА_2 , особою, відповідальною за їх збереження. У подальшому, з метою уникнення можливості будь-якого втручання у розгляд заяви та впливу на прийняте рішення, прийняли у пришвидшеному порядку рішення згідно Кодексу України про адміністративні правопорушення, склавши відносно ОСОБА_4 , безпідставний адміністративний протокол, який у подальшому був спрямований на розгляд до суду, через сприяння та халатність інших посадових осіб ВП.
Таким чином, поліцейські ОСОБА_1 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 допустили порушення службової дисципліни у формі службового підроблення, тобто складанні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, які, у подальшому, були направленні на розгляд до районного суду та призвели до притягнення до відповідальності невинуватої особи, що є грубим дисциплінарним проступком, який носить явно дискредитуючий характер та підриває авторитет Національної поліції України, що несумісне з подальшим проходженням ними служби в Національній поліції України.
Разом з цим за результатами проведеного службового розслідування було встановлено факти порушення службової дисципліни з боку інших поліцейських, внаслідок дій (бездіяльності) яких стало можливим фальшування матеріалів адміністративного правопорушення та направлення їх на розгляд суду.
У зв'язку з зазначеним дисциплінарною комісією було запропоновано застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Суд не погоджується із висновками відповідача, з огляду на наступне
Верховним Судом у постанові від 10.09.2020 у справі №360/4790/19 зроблено правовий висновок, що питання обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення, але при цьому необхідно враховувати певні обставини. Суд здійснює правову оцінку рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень за критеріями частини другої статті 2 КАС України, які є межею для дискреційних повноважень останніх. Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна перевірятися судами насамперед у тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим особою діянням.
Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 20.12.2019 у справі №804/2054/17, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Дисциплінарний статут НПУ доповнено розділом V згідно із Законом № 2123-IX від 15.03.2022. Особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану та особливості доведення до поліцейського наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності визначені ст.ст. 29, 30 Дисціплінарного статуту Національної поліції України, згідно яких, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
24.02.2022 Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” №64/2022 введено воєнний стан на території України з 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і триває до сьогодні.
Згідно зі статтею 26 Дисциплінарного статуту НПУ у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь не застосовується до поліцейських, які мають первинне спеціальне звання рядовий поліції.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь і вчинив новий дисциплінарний проступок, до нього знову може бути застосовано дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь.
Дисциплінарні проступки такі, як перебування поліцейського на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння, а також залишення місця несення служби без поважних причин, не можуть бути віднесені до незначних дисциплінарних проступків.
У разі повторного вчинення дисциплінарного проступку поліцейським протягом строку дії дисциплінарного стягнення у виді зауваження за результатами службового розслідування дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
У разі застосування до поліцейського інших заходів дисциплінарного впливу, не пов'язаних із застосуванням дисциплінарного стягнення, прямий керівник посадової особи, яка призначила службове розслідування, має право переглянути це рішення шляхом видання наказу про притягнення цього поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Тобто дискреційні повноваження керівника, уповноваженого на застосування до поліцейського заходів дисциплінарного, на час притягнення до дисциплінарної відповідальності у позивача не було діючих дисциплінарних стягнень і у відповідності до ст. 29 Дисциплінарного статуту НПУ, в разі встановлення у діях позивача складу дисциплінарного проступку на нього мало би бути накладено дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження. Проте у порушення вимог статті 29 Дисциплінарного статуту НПУ, до нього протиправно застосовано крайній захід дисциплінарного впливу звільнення зі служби в поліції.
Разом з цим, аналіз співвідношення кримінальної та дисциплінарної відповідальності особи свідчить про те, що перша застосовується за діяння, котре є суспільно небезпечним, охоплюється положеннями КК України, та за яке передбачено найбільш суворий захід державного примусу. На відміну від кримінальної відповідальності, дисциплінарна відрізняється тим, що підставою її застосування завжди є порушення встановленої організації праці або порушення загальновстановлених зобов'язань, які можуть бути передбачені службовими обов'язками суб'єкта проступку.
Саме по собі відтворення у висновку службового розслідування фабули кримінального правопорушення чи інших обставин, наведених у рішеннях слідчого (прокурора, слідчого судді) в рамках досудового розслідування кримінального правопорушення, а так само відтворення у висновку службового розслідування внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.03.2020 в справі № 818/25/17.
Судом встановлено, що п. 6 Функціональних обов'язків уповноваженої особи чергової частини (старшого інспектора-чергового) чергової частини відділення поліції № 6 (м. Новоселиця) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області затверджених 30.07.2022 р. начальником відділення поліції №6 (м. Новоселиця) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області полковником поліції Березіним Є. (далі - Функціональні обов'язки) визначені дії чергового, щодо реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події.
При зверненні до чергової частини громадян, посадових осіб або представників громадських формувань черговий зобов'язаний уважно вислухати заявника, з'ясувати час, місце, спосіб та інші обставини правопорушення чи події. Якщо в заяві (повідомленні) йдеться про питання, не віднесене до компетенції органів поліції, заявнику слід ввічливо роз'яснити, куди саме він має звернутися (п. 6.1 Функціональних обов'язків).
При отриманні від заявника (телефоном чи особисто) інформації про кримінальне правопорушення чи подію, реагування на які віднесене до компетенції органів поліції, черговий або його помічник зобов'язані: зареєструвати отриману інформацію у Журналі Єдиного обліку (далі -ЖЕО). При особистому зверненні громадян до чергової частини з усною заявою про кримінальне правопорушення - зареєструвати її у ЖЕО, з'ясувати особу заявника, скласти протокол-заяву з додержанням вимог кримінально-процесуального законодавства (попередити заявника про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення, що підтверджується його підписом у протоколі). Оперативний черговий має право доручити з'ясування особи заявника та складання протоколу-заяви іншому члену добового наряду, але лише після реєстрації усної заяви до ЖЕО (п. 6.2.1 Функціональних обов'язків).
Судом встановлено, що позивач заступив на чергування і після прибуття до відділу поліції ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ОСОБА_7 та ОСОБА_15 з'ясував, що вони прибули з приводу вчинення адміністративного правопорушення в сфері забезпечення дорожнього руху без потерпілих з тілесними ушкодженнями, оформлення матеріалів по яким здійснюється черговими нарядами СРПП.
Далі ОСОБА_1 викликав наряд, який знаходився найближче до відділу поліції і був вільний, та діючи у відповідності п. 6.2.1 Функціональних обов'язків доручив з'ясування осіб заявників, складання протоколів та заяв, відібрання пояснень та прийняття рішення згідно чинного законодавства іншому члену добового наряду.
Також судом, встановлено та підтверджується матеріалами справи, що при спробі реєстрації позивачем в системі ІПНП відбувся збій роботи програмного забезпечення, про що ним повідомлено текстовим повідомленням в месенджері в групі "Проведення інструктажів" Черговою частиною ГУНП в Чернівецький області, отриманому в 11 годині 09 хвилин 06.01.2023 р. Враховуючи вказані обставини, суд вважає, що реєстрації в системі ІПНП, була неможливою під час звернення ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ОСОБА_7 та ОСОБА_15 в зв'язку із не функціонуванням програмного забезпечення.
Суд звертає увагу, що згідно постанови Новоселицького районного суду Чернівецької області від 27.12.2022 р. по справі №720/2251/22 про адміністративне правопорушення, об'єднаною зі справою №720/2252/22 про вчинення ОСОБА_2 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч.1 130 КУпАП, вбачається, що провадження по вказаній справі за ст.124 КУпАП та за ч. 1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_2 закрито за недоведеністю. Вказана постанова суду набрала законної сили.
Згідно мотивувальної частини постанови допитані в судовому засіданні ОСОБА_2 , його дружина ОСОБА_4 і сестра останньої показали, що в цей день керувала автомобілем ОСОБА_4 , яка була доставлена до лікарні, що також підтверджується рапортом працівника поліції від 29.10.2022 року, яким встановлено, що з приймального відділення приймального покою Новоселицької ЦРЛ надійшло повідомлення про те, що доставлена ОСОБА_4 з діагнозом загострена реакція після ДТП в м. Новоселиця. Інші свідки і потерпілі не бачили хто керував автомобілем Ауді А-6. Також керування автомобілем в момент ДТП не було підтверджено відеозаписами доданими до протоколу, в зв'язку з чим судом прийнято відповідне рішення про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення за недоведеністю.
Згідно постанови Новоселицького районного суду Чернівецької області від 12.01.2023 року по справі №720/60/23 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 , передбаченого ст. 124 КУпАП встановлено, що остання 28 жовтня 2022 року, близько 22:00 год., по вул. Центральна-Хотинська в м. Новоселиця Чернівецького району Чернівецької області, керуючи транспортним засобом марки "Ауді А6", не врахувала дорожню обстановку, не впевнилась в безпечності та на нерегульованому перехресті скоїла зіткнення з іншими транспортними засобами, чим порушила вимоги п. 16.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність заст. 124 КУпАП. Згідно вказаної постанови суду ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і накладено за його вчинення стягнення у виді штрафу. Вказана постанова суду набрала законної сили.
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що оскаржуваними наказами порушено необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані застосовані заходи дисциплінарного впливу.
Отже, суд вважає протиправним застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Чинним законодавством визначений порядок притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності. При цьому, звільнення зі служби в поліції як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Суд зауважує, що згідно з вимогами Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Оцінюючи, чи відповідало застосоване до позивача дисциплінарне стягнення критеріям обґрунтованості та пропорційності, суд зазначає про те, що такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу та повинен застосовуватись у виняткових випадках і за вчинення особливих дисциплінарних проступків.
Водночас відповідач, усупереч вказаному, належним чином не обґрунтував необхідність застосування до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення та неможливість застосування іншого, крім звільнення зі служби в поліції, виду дисциплінарного стягнення, при тому, що останній за місцем роботи характеризується загалом позитивно; обставин, які обтяжують відповідальність позивача, під час дисциплінарного провадження не встановлено.
Наявні у матеріалах справи докази не дають підстав кваліфікувати виявлене порушення як грубе порушення дисципліни чи посадових інструкцій, достатнє для застосування такого виду стягнення як звільнення зі служби в поліції.
На думку суду, відповідачем ні під час службового розслідування, ні під час прийняття оскаржуваних наказів - не здобуто належних доказів, які б свідчили про те, що поведінка позивача як поліцейського суперечить загальним принципам, встановленим для співробітників органів поліції, не наведено доказів недодержання позивачем приписів Закону України "Про Національну поліцію" та Дисциплінарного статуту Національної поліції в частині неухильного дотримання нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, та які б негативно позначитись на іміджі та репутації Національної поліції України та давали б можливість застосувати до нього крайній, найбільш суворий захід дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби.
Не надано таких доказів, - і під час розгляду даної справи.
Суб'єкт владних повноважень, в свою чергу, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. При цьому саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули певного правопорушення не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування доказами. Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому: - чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; - чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; - чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; - чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
При цьому, відповідачем не враховано ні тяжкість проступку, ні не настання негативних наслідків, ні особу позивача та те, що він не має не знятих дисциплінарних стягнень та застосовано найсуворіший вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, який не є співмірним із учиненим діянням.
Таким чином, з врахування викладеного вище, суд доходить висновку про визнання протиправними та скасування наказів Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, а саме п. 1 наказу від 24.04.2023 року №258 "Про застосування дисциплінарного стягнення" та наказ від 25.05.2023 року №135 о/с "По особовому складу".
Верховний Суд у Постанові від 25 серпня 2020 року у справі №826/19766/16 зауважував, що звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку, свідчить про незаконність такого звільнення і тягне за собою поновлення порушених прав працівника.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, що розглядає спір.
Відтак, суд вважає, що порушене право позивача підлягає відновленню шляхом поновлення ОСОБА_1 на службі на посаді старшого інспектора-чергового чергової частини ВП № 6 (м. Новоселиця) Чернівецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції Чернівецькій області.
Стосовно стягнення з Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26.05.2023 р., суд зазначає наступне.
Згідно з частинами 2, 3 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.
Частиною 2 ст.235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
У частині 6 цієї правової норми зазначено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Виплата грошового забезпечення поліцейських регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова №988).
Пунктом 2 Постанови №988 визначено, що виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.
Наказом МВС України від 06.04.2016 року №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок №260).
Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку №260 передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
Пунктом 9 розділу І цього ж Порядку встановлено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
Зі змісту Порядку №260, який є спеціальним для вирішення даних спірних правовідносин та діяв на час звільнення позивача, вбачається, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.
Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати, (далі - Порядок №100), який підлягає застосуванню в діючий на даний час редакції.
Відповідно до пп. з) п.1 вказаного Порядку №100 цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується, в тому числі, у випадку вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду.
Згідно п.2 Порядку №100 у випадку вимушеного прогулу середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.
Згідно п.5 Порядку №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно п.8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Враховуючи положення Порядку №100, суд вважає, що середня заробітна плата за час вимушеного прогулу позивача повинна обчислюватися, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому позивач була звільнена, з виключенням періодів, в яких позивач знаходився на лікарняних.
Також, суд звертає увагу, що при визначенні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає присудженню на користь позивача з відповідача, правильним є обчислення не робочих, а календарних днів для обрахунку грошового забезпечення.
Судом встановлено, що позивач в період з 06.04.2023 р. по 24.05.2023 р. перебував на лікарняному, що підтверджується електронними листками непрацездатності.
Період вимушеного прогулу позивача з 26.05.2023 р. (наступний день після звільнення) по 20.03.2024 р. (останній день вимушеного прогулу) 300 календарних днів.
Згідно наданої відповідачем довідки про доходи №77 від 29.02.2024 р. загальна сума доходу ОСОБА_1 протягом 2 місяців, що передували місяцю звільнення зі служби, з виключенням періодів, в яких останній знаходився на лікарняних, позивачу нараховано та виплачено за лютий та березень 2023 р. - 47404,54 грн. Сукупна кількість фактично відпрацьованих ОСОБА_1 календарних днів за період лютий - березень 2023 р. складає 59 днів.
Таким чином, середньоденне грошове забезпечення позивача складає 803,46 грн (47404,54 грн : 59 календарних днів).
У зв'язку із чим розмір середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу складає 241038,00 грн (803,46 грн* 300 днів).
Відповідно до статті 371 частини 1 пунктів 2, 3 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Враховуючи норми законодавства, наведені вище, рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в межах стягнення суми за один місяць, підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У відповідності до ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи сукупність викладених обставин, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази у їх сукупності при безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, за результатами з'ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до із п. 2 та 3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Стосовно розподілу судових витрат.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в даній категорії справ, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 24.04.2023 року №258 "Про застосування дисциплінарного стягнення" у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни старшого інспектора-чергового чергової частини ВП № 6 (м. Новоселиця) Чернівецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції Чернівецькій області ОСОБА_1 .
3. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 25.05.2023 року №135 о/с "По особовому складу" про звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" старшого інспектора-чергового чергової частини ВП № 6 (м. Новоселиця) Чернівецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції Чернівецькій області ОСОБА_1 з 25.05.2023 р.
4. Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора-чергового чергової частини ВП № 6 (м. Новоселиця) Чернівецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції Чернівецькій області з 26.05.2023 р.
5. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 241038,00 грн з відрахуванням податків та зборів.
6. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на займаній на час звільнення посаді старшого інспектора-чергового чергової частини ВП № 6 (м. Новоселиця) Чернівецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції Чернівецькій області з 26.05.2023 р. та стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати у межах одного місяця підлягає негайному виконанню.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області (вул. Головна, 24, м. Чернівці, 58008, Код ЄДРПОУ 40109079)
Суддя І.В. Маренич