про залишення позовної заяви без руху
20 березня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/1514/24
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО перевірвши матеріали у справі
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача-1: Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
до відповідача-2: Військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправними та скасування наказів та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просить визнати протиправними та скасувати:
наказ №11 від 11.01.2023р. командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) в частині, що стосується ОСОБА_2 , зокрема щодо: «виключення з усіх видів забезпечення у зв'язку з самовільним залишенням частини: з 11 січня 2023року: п.4.8. молодшого сержанта ОСОБА_2 номера обслуги 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 3 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 »;
наказ командира військової частини НОМЕР_4 (по особовому складу) №24-РС від 20.02.2023р. та наказ №55 від 24.02.2023р. командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) в частині що стосується ОСОБА_2 , зокрема щодо: «увільнення від займаних посад і зараховано в розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 , як військовослужбовця, що відсутній понад десять діб, до повернення у військову частину, або до дня набрання чинності рішенням суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення померлим, або до дня набрання законної сили вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі: молодшого сержанта ОСОБА_2 , номера обслуги 2 механізованого відділення З механізованого взводу 3 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 , який самовільно залишив частину 11 січня 2023року».
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за даним позовом, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Однак, в порушення вимог пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві не повністю вказано адресу місцезнаходження (не вказано вулицю, номер будинку) відповідачів та не зазначено їх відомі номери засобів зв'язку.
Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських об'єднань і посадових осіб.
Свою позицію щодо застосування Конституції України при здійсненні правосуддя Верховний Суд України свого часу відобразив у постанові Пленуму «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 1 листопада 1996 року №9.
Згідно з частинами 1 і 2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист; захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також у будь-який спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до правових позицій Великої Палати Верховного Суду, зокрема, у постановах від 28 листопада 2018 року у справі №607/6092/18, від 05 червня 2019 року у справі №607/6865/18, від 11 червня 2019 року у справі №917/1338/18, визначення предмета, підстав позову та відповідача у спорі - це право, яке належить позивачу; натомість установлення обґрунтованості позову - це обов'язок суду.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (висновок, що сформований у постанові Верховного Суду України від 15 листопада 2016 року у справі №800/301/16).
Так, у позовній заяві не зазначено, які саме права ОСОБА_1 порушені спірним наказами командирів військових частин НОМЕР_4 - №24-РС від 20.02.2023, №55 від 24.02.2023 та НОМЕР_2 - №11 від 11.01.2023 року щодо самовільного залишення ОСОБА_2 військової частини та обліку по стройовій частині внаслідок встановлення СЗЧ.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення виявлених недоліків.
Керуючись статтями 120, 122, 123, 160, 161, 169, 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити особі, що подала позовну заяву, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала судді набирає законної сили з моменту її підписання та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО