15 березня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/10145/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області про:
- визнати протиправною відмову у підготовці та надані довідок про розмір його перерахованого грошового забезпечення, виходячи з розрахункової величини-прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023,
- зобов'язати відповідача підготувати та надати до Головного управління ПФУ в Кіровоградській області оновлену довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, відповідно до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 р. №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт та премії у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, в якому виникло право на перерахунок пенсії.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.12.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомленням сторін.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову. Окремо відповідач наголошував на тому, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду з позовними вимогам щодо оформлення довідок про розмір грошового забезпечення станом на 30.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року.
Надаючи оцінку вказаному клопотанню, суд зазначає наступне.
В листопаді 2023 року позивач звернувся до ГУДСНС у Кіровоградській області із заявою в якій просив підготувати та направити до ГУ ПФУ в Кіровоградській області нові довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020 року, на 01.01.2021 року, на 01.01.2022 року, на 01.01.2023 року та визначити розміри посадового окладу та окладу за спеціальним званням відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений на 1 січня відповідного календарного року.
На вказану заяву відповідач надав відповідь від 21.11.2023 року про відсутність підстав для складання таких довідок.
Позивач, не погоджуючись з такою відмовою, 05.12.2023 року звернувся до суду з цим позовом, при цьому зазначивши, що, оскільки на його заяву про оформлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, відповідь надано листом від 21.11.2023, а позовна заява направлена до суду за допомогою поштового зв'язку 05.12.2023, тобто з дотриманням строку встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19 вказав, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008 року, перерахунок раніше призначених за цим Законом пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством. Ці обставини зумовлюють обов'язок уповноважених органів скласти та подати до органів Пенсійного фонду довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, визначивши у них розмір грошового забезпечення за відповідною посадою, за нормами, чинними на день, з якого змінено розмір грошового забезпечення особам, що проходять дійсну службу. Підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи повідомляють органи Пенсійного фонду.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з бездіяльністю відповідача, як уповноваженого органу ДСНС, щодо неоформлення та ненаправлення до ГУ ПФУ в Кіровоградській області чотирьох довідок про розмір грошового забезпечення, необхідних для проведення перерахунку пенсії позивача, зумовленого зростанням з 01.01.2020 року, з 01.01.2021 року, з 01.01.2022 року, з 01.01.2023 року відповідно до Законів про Державний бюджет України прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як розрахункової величини для визначення посадових окладів та окладів за спеціальним званням осіб рядового і начальницького складу ДСНС, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Суд вважає, що позивач повинен був дізнатися про порушення свого права на перерахунок пенсії, в тому числі і щодо відсутності сформованих довідок, як складових в алгоритмі перерахунку пенсій, призначених за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", саме 1 січня відповідного року та з цього моменту розпочинався перебіг строку звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права.
Такий висновок відповідає правовій позиції, наведеній у постанові Верховного Суду від 12.04.2023 року у справі №380/14933/22 у подібних правовідносинах.
Позивач, який звернувся до суду з цим позовом в грудні 2023 року, пропустив передбачений частиною 2 статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду з позовними вимогами, які стосуються зобов'язання відповідача оформити довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою за нормами, чинними станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року, для щорічного перерахунку основного розміру його пенсії.
Отримання позивачем листа ГУДСНС у Кіровоградській області від 21.11.2023 року у відповідь на його заяву від 14.11.2023 року про оформлення оновлених довідок не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Подання цієї заяви та отримання відповіді на неї не дає підстав для застосування правил обчислення строку звернення до суду, наведених у частині 4 статті 122 КАС України, оскільки у спірних правовідносинах не передбачена можливість/обов'язковість досудового порядку вирішення спору.
Щодо посилання представника позивача в позові на факт прийняття Верховним Судом постанови від 02.08.2022 року у справі №440/6017/21, суд зазначає, що відсутність судової практики у певних правовідносинах чи її сформованість не є обставинами, з якими пов'язується виникнення в особи права та підстав для судового захисту.
Суд вважає помилковими такі твердження позивача та зазначає, що на спірні правовідносини вказані норми не поширюються, оскільки вони не стосуються видачі уповноваженими органами довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у зв'язку зі щорічною зміною розміру прожиткового мінімуму, а цей спір не пов'язаний з виплатою нарахованих сум пенсії за минулий час.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України.
Так, згідно з частинами 3, 4 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
З матеріалів справи не вбачається, що позивач не мав реальної, об'єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо звернення до суду у встановлений КАС України строк за захистом своїх прав на отримання довідок про розмір грошового забезпечення станом на -01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року.
У ході судового розгляду суд не знайшов підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з цими позовними вимогами, тож позов про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії у цій частині слід залишити без розгляду.
Керуючись статтями 122, 123, 240, 248, 256, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області в частині вимог про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії щодо оформлення довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО