19 березня 2024 року справа № 640/15125/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження клопотання Національного антикорупційного бюро України про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України про зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів,
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ, відповідач) з вимогами:
- зобов'язати Національне антикорупційне бюро України сплатити єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму нарахованої заробітної плати, зокрема й середнього заробітку ОСОБА_1 за період вимушеного прогулу з 20.05.2020 по 29.03.2021, за виключенням вже сплаченого 10.12.2020 єдиного соціального внеску у розмірі 16500 грн із розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, відповідно до виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.10.2020 у справі №640/11970/20;
- зобов'язати Національне антикорупційне бюро України зарахувати ОСОБА_1 страховий стаж державної служби за період вимушеного прогулу з 20.05.2020 по 16.03.2021;
- стягнути з Національного антикорупційного бюро України на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані останнім дні основної щорічної відпустки за період вимушеного прогулу з 20.05.2020 по 16.03.2021.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.06.2021 (суддя Каракашьян С.К.) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
01.07.2021 до Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
15.07.2021 до Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
11.10.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 30.12.2022 №03-19/7926/22 «Про скерування за належністю справи» надійшли матеріали адміністративної справи №640/15125/21.
11.10.2023 за наслідками автоматизованого розподілу справу №640/15125/21 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.11.2023 справу №640/15125/21 прийнято до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О.; вирішено продовжити розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами зі стадії розгляду справи по суті.
Суд зазначає, що в матеріалах справи наявне клопотання відповідача Національного антикорупційного бюро України від 18.06.2021 №10-219/19071 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Вирішуючи клопотання відповідача Національного антикорупційного бюро України від 18.06.2021 №10-219/19071 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд враховує наступне.
Згідно із пунктом 4 частини 9 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Частиною 1 статті 260 КАС України регламентовано, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Таким чином, суд вирішує питання щодо провадження за яким буде розглядатися справа при відкритті провадження у справі.
Частиною 2 статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При цьому, суд наділений правом на власний розсуд визначати позовне провадження, в порядку якого буде розглядатись справа з урахуванням положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням наведеного та враховуючи предмет розгляду даної справи, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
При цьому, практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеп v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Також при вирішенні поданого відповідачем клопотання, суд наголошує на тому, що у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін останній не позбавлений можливості реалізовувати права, передбачені статтями 44, 46, 47 КАС України, а також належним чином доводити свою позицію.
Суд відмічає, що розгляд та вирішення справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін жодним чином не обмежує сторін у справі в реалізації наданих їм прав процесуальним законом.
Керуючись ст.ст. 49, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання відповідача Національного антикорупційного бюро України від 18.06.2021 №10-219/19071 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
2. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.