ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"20" березня 2024 р. справа № 300/8328/23
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Чуприна О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання видати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), -
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, військовослужбовець, солдат, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (надалі по тексту також - відповідач, військова частина, ВЧ НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання видати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).
Підставою звернення до суду ОСОБА_1 , на переконання позивача, є протиправна бездіяльність відповідача, яка полягає у невидачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).
Позовні вимоги мотивовані тим, що під час проходження військової служби ОСОБА_1 05.08.2022 отримав травму під час захисту Батьківщини в результаті нападу Російської Федерації на територію України, перебуваючи у засобах індивідуального захисту (каска, бронежилет), після тривалих бойових дій поблизу населеного пункту Кодемо в Донецькій області. Після отримання поранення позивача евакуйовано з місця проведення бойових дій до приймального відділення Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №6" у місті Дніпро (надалі по тексту також - КНП "МКЛ №6"), де останній перебував на стаціонарному лікуванні з 06.08.2022 по 11.08.2022. В подальшому, з КНП "МКЛ №6" солдата переведено до Комунального некомерційного підприємства "Тернопільська обласна клінічна лікарня" (надалі по тексту також - КНП "Тернопільська ОКЛ". 15.08.2022 ОСОБА_1 переведено у травматологічне відділення Калуської центральної районної лікарні (надалі по тексту також - Калуська ЦРЛ) для наступного лікування та 01.09.2022 позивач поступив у відділення медичної реабілітації та фізичної терапії цієї лікарні. У період з 12.10.2022 по 21.10.2022 військовослужбовець проходив лікування у неврологічному відділенні Калуської ЦРЛ та з 17.11.2022 по 28.11.2022 перебував на стаціонарному лікуванні. ОСОБА_1 згідно довідки військово-лікарської комісії від 07.01.2023 визнано обмежено придатним до військової служби, непридатним до військової служби високомобільних десантних військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах, придатним до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, РТЦК та СП, установах, організаціях, навчальних закладах.
Також позивач стверджує, що, станом на 04.12.2023 (день звернення до суду), ним не отримано належного грошового забезпечення за періоди перебування на лікуванні у закладах охорони здоров'я, відпустці для лікування у зв'язку з хворобою, а також одноразової грошової допомоги через отримане 05.08.2022 поранення. 18.10.2023 ОСОБА_1 звертався до відповідача із рапортом та поясненням про обставини травми, втім не отримав жодної відповіді на своє звернення. Адвокат Мазурик Зоряна Ярославівна в інтересах військовослужбовця зверталась до ВЧ НОМЕР_1 із адвокатським запитом, в якому просила надати довідку про обставини травми (поранення, контузії) отриманої позивачем 05.08.2022 під час захисту Батьківщини, інформацію щодо виплат грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги, грошовий атестат ОСОБА_1 . Відповідач не надав відповіді на вказаний адвокатський запит. Вважаючи протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що полягає у невидачі довідки про обставини травми (поранення, контузії), ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду з метою захисту своїх порушених прав.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків (а.с.23-24). Позивач 18.12.2023 у строк, встановлений судом, подав заяву про усунення недоліків (а.с.27-34).
За наслідками виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху від 08.12.2023, Івано-Франківським окружним адміністративним судом ухвалою від 22.12.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін за наявними матеріалами (а.с.36-37).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву. Так, через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему від ВЧ НОМЕР_1 надійшов відзив від 05.01.2024 на позовну заяву із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд"" та підписаний електронним цифровим підписом належного представника Дмитрієва І.О., реєстрацію якого з відповідними доказами здійснено в суді 05.01.2024 за вх.№570/24 (а.с.40-49). Відповідач не погоджується з доводами позивача, викладеними у позовній заяві, та вказує на їх безпідставність і необґрунтованість з огляду на наступні обставини. Військовою частиною НОМЕР_1 листом від 09.12.2023 за №3759 надано відповідь на рапорт ОСОБА_1 від 18.10.2023 про отримання 05.08.2022 солдатом поранення в ході бойових дій у населеному пункті Кодема Донецької області. У відповіді на рапорт військова частина повідомила солдата про те, що 05.08.2022 по журналу бойових дій, як поранений (травмований) ОСОБА_1 не числиться, звернень до медичної служби ВЧ НОМЕР_1 у зазначений період з приводу поранення (травмування) не зафіксовано. Свідки вказаної події про отримання військовослужбовцем поранення (травмування) 05.08.2022 відсутні. Також представник відповідача стверджує, що ВЧ НОМЕР_1 не володіє матеріалами розгляду адвокатського запиту від 18.10.2023. Згідно пояснень начальника медичної служби військової частини від 04.01.2024 до передової хірургічної групи від 65 військового мобільного госпіталю м. Бахмут (надалі по тексту також - ПХГ від 65 ВМГ), серед інших, евакуйовано також соматичного хворого солдата ОСОБА_1 зі скаргами на тривогу, головний біль, поганий сон, загальну слабкість. Про отримання будь-якої травми чи поранення військовослужбовець не скаржився, ознак травм чи поранень в останнього, на той час, не виявлялось. Згідно записів з книги обліку стаціонарних хворих ВЧ НОМЕР_1 05.08.2022 позивача доставлено до ПХГ від 65 ВМГ з діагнозом "Астено-невротичний стан". Вказаний діагноз також зіставляється медичними документами, поданими солдатом разом із позовною заявою. Відповідач покликається на виписку з історії хвороби №5883 від 31.08.2023 травматологічного відділення КНП "Калуська ЦРЛ", де основним діагнозом позивача вказано астено-невротичний синдром, ситуаційно обумовлений. В долучених ОСОБА_1 до рапорту від 18.10.2023 документах не вказано відомостей про обставини отримання поранення (травмування), свідків події. Своєю чергою, у медичних документах обставини отримання 05.08.2022 поранення (травмування) записані зі слів солдата. Відповідач також вказує на те, що зі змісту довідки військово-лікарської комісії від 07.01.2023 за №202 слідує, що захворювання позивача не пов'язане з проходженням військової служби, відтак доказів, які могли б свідчити, що захворювання виникло під час захисту Батьківщини та пов'язане проходження військової служби немає, і, як наслідок відсутні підстави для видачі ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії). Просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши адміністративний позов, відзив на позов, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 , згідно із Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 "Про загальну мобілізацію", призваний на військову службу за призовом по мобілізації до Військової частини НОМЕР_1 , де проходив службу на посаді навідника кулеметного взводу стрілецької роти стрілецького батальйону управління військової частини до 05.07.2023, свідченням чого є відомості із витягу з наказу (по стройовій частині) командира ВЧ НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 від 05.07.2023 за №186 (а.с.14).
Згідно довідки ВЧ НОМЕР_1 від 23.12.2022 за №7/88 солдат ОСОБА_1 в період з 20.06.2022 по 05.08.2022 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в м. Дружківка Донецької області (а.с.8).
Позивача 05.08.2022 евакуйовано з місця проведення бойових дій біля населеного пункту Кодема Донецької області до передової хірургічної групи від 65 військового мобільного госпіталю м. Бахмут з діагнозом астено-невротичний стан, вказана обставина корелюється з поясненнями начальника медичної служби ВЧ НОМЕР_1 (а.с.47).
ОСОБА_1 в позовній заяві стверджує, що останнім, цього ж дня, 05.08.2022 отримано травму під час захисту Батьківщини в результаті нападу Російської Федерації на територію України, перебуваючи у засобах індивідуального захисту (каска, бронежилет), після тривалих бойових дій.
У період з 06.08.2022 по 11.08.2022 солдат перебував на стаціонарному лікуванні у КНП "МКЛ №6", свідченням чого є виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 11.08.2022 за №0994522 (а.с.9).
Військовослужбовець з 12.08.2022 по 15.08.2022 проходив стаціонарне лікування в КНП "Тернопільська ОКЛ" (а.с.10), згідно перевідного епікризу із медичної амбулаторного (стаціонарного) хворого за №08654 (68).
З 15.08.2022 по 31.08.2022 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні КНП "Калуська ЦРЛ", що підтверджується випискою з історії хвороби №5883 від 31.08.2022 (а.с.11)
Згодом, з 01.09.2022 по 15.09.2022 позивач проходив стаціонарне лікування у відділенні медичної реабілітації та фізичної терапії КНП "Калуська ЦРЛ" згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого від 15.09.2022 за №6403 (а.с.12).
Згідно направлення в стаціонар від 16.11.2022 ОСОБА_1 поступив 17.11.2022 на стаціонарне лікування до хірургічного відділу КНП "Калуська ЦРЛ", де перебував по 28.11.2022, свідченням чого є виписка із медичної карти стаціонарного хворого від 28.11.2022 за №8747 (а.с.30).
Військово-лікарською комісією Військової частини НОМЕР_2 проведено 07.01.2023 медичний огляд позивача про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) про що складено відповідну довідку №202 від 07.01.2023. За результатами такого огляду, військово-лікарською комісією встановлено, що захворювання, "НІ", не пов'язане з проходженням військової служби. ОСОБА_1 обмежено придатний до військової служби, не придатний до військової служби високомобільних десантних військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах, придатний до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, РТЦК та СП, установах, організаціях, навчальних закладах (а.с.7).
Позивача з 05.07.2023 виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 у зв'язку з вибуттям до нового місця служби - першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаду старшого стрільця відділення охорони роти охорони, вказана обставина підтверджується витягом з наказу (по стройовій частині) командира ВЧ НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 від 05.07.2023 за №186 (а.с.14).
ОСОБА_1 18.10.2023 за допомогою поштового зв'язку звернувся до відповідача із рапортом, до якого долучив копії: довідки ВЛК №202 від 07.01.2023, довідки №7/88 від 23.12.2022, виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №0994522, перевідного епікризу із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №08654 (68), виписки з історії хвороби №5883, виписок із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №6403 та №8747, а також пояснення про обставини травми, свідченням чого є опис поштового відправлення форми 107, з проставленим штемпелем установи поштового зв'язку "Івано-Франківськ 18.10.23 Укрпошта" та службовим чеком з накладною №7601908057944 (а.с.32, 33).
Також адвокатом Мазурик З.Я. 18.10.2023 поштовим зв'язком надіслано на адресу відповідача поштове відправлення, до якого долучено: адвокатський запит, копії свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю, ордеру про надання правничої допомоги, довідки ВЛК №202 від 07.01.2023, довідки №7/88 від 23.12.2022, виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №0994522, перевідного епікризу із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №08654 (68), виписки з історії хвороби №5883, виписок із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №6403 та №8747, що підтверджується описом поштового відправлення форми 107, з проставленим штемпелем установи поштового зв'язку "Івано-Франківськ 18.10.23 Укрпошта" та службовим чеком з накладною №7601908057952 (а.с.31, 34)
Листом від 09.12.2023 за №3759 Військова частина НОМЕР_1 повідомила позивача, що в зазначений у рапорті період по журналу бойових дій, як поранений (травмований) останній не проходив, звернень до медичної служби військової частини з приводу поранення (травмування) не зафіксовано. Свідки вказаної події про отримання поранення (травмування) 05.08.2022 відсутні. У долучених до рапорту документах не вказано відомостей про обставини отримання поранення (травмування), свідків події. У медичних документах зазначені обставини записано зі слів ОСОБА_1 , підстав для видачі довідки про обставини поранення (травми) відсутні (а.с.45).
Згідно квитанції АТ "Укрпошта" вказаний лист направлено позивачу 09.12.2023 за №8439110362979 (а.с.46).
Враховуючи вказані обставини, ОСОБА_1 вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не надання довідки про обставини травми (поранення, контузії) отриманої позивачем під час виконання бойового завдання 05.08.2022 під час захисту Батьківщини в результаті нападу Російської Федерації на територію України, перебуваючи на позиції біля населеного пункту Кодема Донецької області, у вигляді забою шийного та грудного відділу хребта, забою правого ліктьового суглобу.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 за №2232-XII (надалі по тексту також Закон №2232-XII).
Статтею 1 Закону №2232-XII регламентовано, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
За змістом частини 2 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (частина 1 статті 2 Закону №2232-XII).
Згідно із частиною 6 статті 2 цього Закону №2232-XII одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 14 статті 2 Закону №2232-XII).
Абзацом 4 статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 за №3543-XII визначено, що мобілізація це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено про оголошення та проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Як вже встановлено судом, ОСОБА_1 згідно із Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 "Про загальну мобілізацію", призваний на військову службу за призовом по мобілізації до Військової частини НОМЕР_1 , де проходив службу на посаді навідника кулеметного взводу стрілецької роти стрілецького батальйону управління військової частини до 05.07.2023. Позивач продовжує проходити військову службу на посаді старшого стрільця відділення охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_1. Вказана обставина підтверджується витягом з наказу (по стройовій частині) командира ВЧ НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 від 05.07.2023 за №186 (а.с.14).
Військовослужбовець 18.10.2023 скерував до відповідача рапорт, до якого долучив копії: довідки ВЛК №202 від 07.01.2023, довідки №7/88 від 23.12.2022, виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №0994522, перевідного епікризу із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №08654 (68), виписки з історії хвороби №5883, виписок із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №6403 та №8747, а також пояснення про обставини травми.
Також адвокатом Мазурик З.Я., в той же день 18.10.2023, поштовим зв'язком надіслано на адресу відповідача поштове відправлення до якого долучено: адвокатський запит, копії свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю, ордеру про надання правничої допомоги, довідки ВЛК №202 від 07.01.2023, довідки №7/88 від 23.12.2022, виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №0994522, перевідного епікризу із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №08654 (68), виписки з історії хвороби №5883, виписок із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №6403 та №8747.
У відповідь на такий рапорт позивача від 18.10.2023 відповідачем оформлено результати його виконання (розгляду) у формі письмового листа від 09.12.2023 за №3759, у якому повідомлено військовослужбовця про те, що:
- в зазначений у рапорті період по журналу бойових дій, як поранений (травмований) ОСОБА_1 не проходив, звернень до медичної служби військової частини з приводу поранення (травмування) не зафіксовано;
- свідки вказаної події про отримання поранення (травмування) 05.08.2022 відсутні;
- у долучених до рапорту документах не вказано відомостей про обставини отримання поранення (травмування), свідків події;
- в медичних документах зазначені обставини записано зі слів ОСОБА_1 .
Як результат виконання (вирішення), військова частина повідомила про відсутність підстав для видачі довідки про обставини поранення (травми).
Проаналізувавши перелік документів, долучених позивачем до рапорту від 18.10.2023, та зміст листа ВЧ НОМЕР_1 від 09.12.2023 за №3759, з огляду на відсутність в матеріалах справи №300/8328/23 самого рапорту Мороза В.С. від 18.10.2023, суд приходить до висновку, що військовослужбовець ставив до відповідача вимогу про надання довідки про обставини поранення (травми, контузії).
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах, визначає Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24.03.1999 за №548-XIV (надалі по тексту також - Статут внутрішньої служби ЗСУ, Статут).
Так, за нормами статті 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо)
Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника (стаття 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України).
Відповідно до пункту 2.1.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України 07.04.2017 за №124 (надалі по тексту також - Інструкція №124), рапорт (заява) це письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.
Наказом Міністерства оборони України від 28.12.2016 за №735 затверджено Інструкцію про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України (надалі по тексту також - Інструкція №735). Інструкція №735 визначає порядок розгляду, реєстрації, приймання, узагальнення та аналізу звернень військовослужбовців, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, а також інших громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які законно перебувають на території України (надалі по тексту також - громадяни), у структурних підрозділах апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, інших органів військового управління, з'єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України (надалі по тексту також - військові частини), а також визначає порядок контролю за його дотриманням.
Відповідно до пункту 2 розділу 2 Інструкції №735 письмові звернення громадян, оформлені належним чином і подані в установленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю, первинному розгляду та реєстрації з метою визначення їх належності до компетенції відповідного органу військового управління та призначення за ними конкретного виконавця.
Усі звернення громадян, що надходять до Міністерства оборони України, органів військового управління, військових частин, підлягають обов'язковій класифікації за встановленими статтею 3 Закону України "Про звернення громадян" їх видами, а саме: пропозиції (зауваження), заяви (клопотання), скарги. Подальший розгляд пропозицій, заяв та скарг громадян проводиться з урахуванням особливостей, установлених статтями 14, 15 та 16 зазначеного Закону (пункт 6 глави 1 Інструкції №735).
Приписами пункту 5 глави 3 Інструкції №735 передбачено звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, ураховуючи вихідні, святкові та неробочі дні, а ті, які не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, - невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін розв'язати порушені у зверненні питання неможливо, то керівник відповідного органу військового управління, командир військової частини або особа, що тимчасово виконує його обов'язки, установлює термін, потрібний для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів.
Відповідь за результатами розгляду звернення обов'язково дається тим органом військового управління, військовою частиною, які його отримали і до компетенції яких входить розв'язання порушених у зверненні питань, за підписом керівників або осіб, яким право ставити підпис надано відповідним керівником органу військового управління, командиром військової частини (пункт 7 глави 3 Інструкції №735).
Попри вказане, у спірному випадку, слід звернутися до вимог пункту 3.1 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, за змістом якого документообіг у військовій частині (установі), їх підрозділах це проходження документів із моменту їх створення або одержання до завершення виконання або відправлення.
Згідно підпунктів 3.11.1. і 3.11.4. пункту 3.11. Інструкції №124 контроль за виконанням документів здійснюється з метою забезпечення своєчасного та належного їх виконання та підвищення персональної відповідальності кожної посадової особи за доручену справу.
Строк виконання документа може встановлюватися в нормативно-правовому акті, розпорядчому документі або резолюції командування (керівництва). Строки виконання документів визначаються в календарних днях, починаючи з дати його реєстрації (підпису командування (керівництва).
Якщо останній день строку виконання документа припадає на неробочий день, то останнім днем строку виконання документа вважається перший день після неробочого дня.
Як передбачено підпунктом 3.11.5. пункту 3.11. Інструкції №124 строки можуть бути типовими або індивідуальними. Типові строки виконання документів установлюються законодавством. Строки виконання основних документів наведено в додатку 44 до цієї Інструкції. Індивідуальні строки встановлюються командуванням (керівництвом) військової частини (установи). Кінцевий строк виконання, як правило, зазначається в тексті документа або резолюції.
Документи, в яких не зазначено строк виконання, повинні бути виконані не пізніше ніж за 30 календарних днів із моменту реєстрації документа у військовій частині (установи), до якої надійшов документ (підпункт 3.11.6. пункту 3.11. Інструкції №124).
У додатку 44 до цієї Інструкції відсутній строк виконання (розгляду) рапорту військовослужбовця про видачу довідки про обставини поранення (травми, контузії).
Слід звернути увагу також на те, що норми правового регулювання строків визначені Інструкцією №735 та Інструкцією №124 не містять ознак колізій, тобто такі не суперечать одна одній.
У зв'язку із вказаним підлягають відхиленню доводи позивача, що рапорт від 18.10.2023 відповідачем не розглянуто (не виконано), оскільки в матеріалах справи міститься письмовий лист Військової частини НОМЕР_1 від 09.12.2023 за №3759, зі змісту якого, суд приходить до висновку про необхідність ідентифікації такого листа в якості відповіді на рапорт ОСОБА_1 та/або рішенням про виконання звернення військовослужбовця.
В матеріалах справи міститься копія фіскального чеку АТ "Укрпошта" про направлення рекомендованого листа позивачу за №8439110362979 (а.с.46). Згідно відомостей з відкритої (публічної) мережі Інтернет, а саме відстеження (трекінг) поштового відправлення за №8439110362979 (лист Військової частини НОМЕР_1 від 09.12.2023 за №3759), вказане відправлення 18.12.2023 не вручене під час доставки (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html).
Суд констатує, що відповідач належним способом направив позивачу відповідь від 09.12.2023 за №3759 на його рапорт.
Відповідно до пункту 6 глави 3 Інструкції №735 звернення вважається вирішеним, якщо розглянуто всі поставлені в ньому питання, прийнято обґрунтоване рішення та вжито потрібних заходів щодо його виконання і заявника повідомлено про результати розгляду звернення і прийняте рішення.
У досліджуваному випадку суд виходить із того, що усі мотиви відмови у видачі довідки викладені військовою частиною у відзиві на адміністративний позов, який рекомендованим листом за №8439110373660 скерований за адресою позивача, визначеною останній в позовній заяві зі статусом для листування "для листування" ( АДРЕСА_1 ), свідченням чого є накладна АТ "Укрпошта" про оплату послуг поштового зв'язку від 05.01.2024 (а.с.48, 49).
Позивач з 05.01.2024 по 20.03.2024 в ході розгляду даної судової справи не надав суду жодного пояснення, заперечення чи доказу, які б спростовували обставини і мотиви, зафіксовані та сформовані у письмовому листі від 09.12.2023 за №3759.
ОСОБА_1 чи його представник в ході розгляду справи не скористався можливістю на ознайомлення із матеріалами адміністративної справи.
Варто наголосити на тому, що адміністративний позов і його додатки не містять обставин і пояснень на спростування відомостей, внесених відповідачем в лист від 09.12.2023, зокрема, щодо : "в зазначений у рапорті період по журналу бойових дій, як поранений (травмований) ОСОБА_1 не проходив", "звернень до медичної служби військової частини з приводу поранення (травмування) не зафіксовано", "свідки вказаної події про отримання поранення (травмування) 05.08.2022 відсутні", "у долучених до рапорту документах не вказано відомостей про обставини отримання поранення (травмування), свідків події" і "в медичних документах зазначені обставини записано зі слів ОСОБА_1 "
Абзацом 7 пункту 4 глави 2 Інструкції №735 врегульовано, що не розглядаються й повторні звернення одним і тим самим органом від одного й того самого громадянина з одного й того самого питання, якщо перше вирішене по суті, а також ті скарги, які подані з порушенням термінів, передбачених статтею 17 Закону України "Про звернення громадян", та звернення осіб, визнаних судом недієздатними. Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу військового управління, командир військової частини, про що повідомляється особі, яка подала звернення.
З огляду на відсутність в матеріалах справи рапорту військовослужбовця від 18.10.2023 та адвокатського запиту ОСОБА_3 , суд не може достеменно встановити їх зміст та стверджувати, що такий адвокатський запит є повторним зверненням.
У суду немає відомостей щодо ненадання ВЧ НОМЕР_1 відповіді на адвокатський запит від 18.10.2023, вказана обставина не оскаржується ОСОБА_1 та не є предметом спору в цій адміністративній справі.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються також Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затвердженого Наказом 14.08.2008 за №402 (надалі по тексту також - Положення №402).
Пунктом 1.1 глави 1 розділу I Положення №402 передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I вказаного Положення військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд, зокрема, військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (надалі по тексту також - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (надалі по тексту також - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання (пункт 2.1 глави 2 розділу I Положення №402).
Главою 6 розділу II Положення №402 передбачено порядок медичного огляду військовослужбовців.
Пунктом 6.1 глави 6 розділу II Положення №402 визначено, що направлення на медичний огляд проводиться, зокрема, військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами.
Згідно із пунктом 21.1 глави 21 розділу II Положення №402 у разі, коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Так, військово-лікарською комісією Військової частини НОМЕР_2 проведено 07.01.2023 медичний огляд позивача про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва), про що складено відповідну довідку №202 від 07.01.2023. За результатами такого огляду, військово-лікарською комісією встановлено, що захворювання, "НІ", не пов'язане з проходженням військової служби. ОСОБА_1 обмежено придатний до військової служби, не придатний до у військової служби високомобільних десантних військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах, придатний до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, РТЦК та СП, установах, організаціях, навчальних закладах (а.с.7).
Зі змісту пунктів 6.1 та 6.2 глави 6 розділу II Положення №402 слідує, що направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться, зокрема, прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, та на таких військовослужбовців подається відповідний перелік документів, в тому числі в разі, якщо особи, які направляються на огляд з приводу поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних у період проходження ними військової служби, - оригінал довідки про обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).
Таким чином, встановлення причинного зв'язку поранення (травми, контузії, каліцтва) проводиться, зокрема, на підставі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).
Також Додатком 5 до Положення №402 визначено форму довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) та зі змісту якої слідує, що саме на підставі наказу командира (начальника) військової частини та за його підписом така довідка видається.
Системний аналіз Положення №402 дозволяє суду прийти до висновку про те, що передумовою для видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) має бути наказ командира військової частини про отримання військовослужбовцем травми.
Приписами статті 87 Статуту внутрішньої служби ЗСУ начальник медичної служби бригади відповідає за організацію та проведення лікувально-профілактичних, санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у бригаді, своєчасне надання необхідної медичної допомоги травмованим (пораненим) та хворим.
У статті 87 Статуту внутрішньої служби ЗСУ (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено перелік обов'язків начальника медичної служби, зокрема, останній зобов'язаний готувати медичні документи, необхідні для проходження військовослужбовцем медичного огляду військово-лікарською комісією, та доповідати командирові бригади про його результати; за результатами проведеного службового розслідування щодо отримання військовослужбовцем поранення (травми, отруєння) складати довідку встановленого зразка про обставини одержання поранення (травми, отруєння). Довідку про поранення (травму, отруєння) в усіх випадках подавати до закладу охорони здоров'я, в якому лікується поранений (травмований), після проведення службового розслідування, але не пізніше 10 діб після отримання поранення (травми, отруєння).
Частиною 1 статті 260 Статуту внутрішньої служби ЗСУ (у редакції станом на момент отримання позивачем 05.08.2022 травми) визначено, що на стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються за висновком лікаря військової частини, а для подання невідкладної допомоги за відсутності лікаря - черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини. До лікувальних закладів хворі доставляються у супроводі фельдшера (санітарного інструктора).
Яка визначено частиною 2 статті 260 Статуту внутрішньої служби ЗСУ у разі направлення на лікування поза розташуванням частини військовослужбовці повинні бути одягнені відповідно до пори року і мати при собі направлення, підписане командиром військової частини, медичну книжку, документ, який посвідчує особу, необхідні особисті речі, атестат на продовольство, довідку про травму (каліцтво, поранення, контузію) і медичну характеристику, а в разі вибуття на лікування за межі гарнізону - додатково атестат на речове і грошове забезпечення, проїзні документи до місця розташування лікувального закладу і назад.
У разі якщо обстановка не дозволяє надати довідку про травму (каліцтво, поранення, контузію) до направлення пораненого військовослужбовця на лікування поза розташуванням військової частини, вона надсилається до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до якого приписаний військовослужбовець, який отримав травму (каліцтво, поранення, контузію), протягом 30 днів з дня отримання травми (каліцтва, поранення, контузії) або протягом 30 днів з дня надходження відповідної вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки (частина 3 статті 260 Статуту внутрішньої служби ЗСУ).
Законом України "Про внесення змін до Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо удосконалення питань оформлення документів та лікування військовослужбовців під час дії воєнного стану" № 3080-IX від 02.05.2023, який набрав чинності 28.05.2023 (у редакції станом на момент звернення ОСОБА_1 до відповідача із рапортом від 18.10.2023), внесено зміни до статті 260 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, а саме:
у частині другій слова "довідку про травму (каліцтво, поранення, контузію)" замінено словами "довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва)"; а після частини другої доповнено новою частиною такого змісту:
"Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається начальником медичної служби військової частини, як правило, після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва)".
У зв'язку з цим частину третю визначено вважати частиною четвертою, яку викладено в такій редакції:
"У разі якщо обстановка не дозволяє надати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) до направлення військовослужбовця, який одержав травму (поранення, контузію, каліцтво), на лікування поза розташуванням військової частини, така довідка направляється до військового закладу охорони здоров'я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Міністерством оборони України";
Доповнено частиною п'ятою такого змісту: "У разі якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться. Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається протягом п'яти днів та у такий самий строк направляється до військового закладу охорони здоров'я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Міністерством оборони України".
Наведені положення передбачають право військовослужбовця на отримання довідки про обставини травми за наявності достатніх підстав, а також ініціювання цих питань та подання рапортів з питань, що виникають під час проходження військової служби.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач стверджує, що 05.08.2022 ним отримано травму під час захисту Батьківщини в результаті нападу Російської Федерації на територію України, перебуваючи у засобах індивідуального захисту (каска, бронежилет), після тривалих бойових дій поблизу населеного пункту Кодема Донецької області у вигляді забою шийного та грудного відділу хребта, забою правого ліктьового суглобу.
З огляду на відсутність в матеріалах справи рапорту ОСОБА_1 від 18.10.2023 та пояснень про обставини отримання поранення, які вказані, як вкладення до поштового відправлення адресованого відповідачу згідно опису поштового відправлення форми 107, з проставленим штемпелем установи поштового зв'язку "Івано-Франківськ 18.10.23 Укрпошта" та службовим чеком з накладною №7601908057944 (а.с.32, 33) суд, вкотре повторюючись, не може достеменно встановити зміст такого рапорту.
Начальник медичної служби ВЧ НОМЕР_1 , у своїй поясненнях від 04.01.2024, стверджує про таке. Згідно доповіді бойового медика 2 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини, 05.08.2022 з позицій підрозділу поблизу населеного пункту Кодема Донецької області виконувались заходи з медичної евакуації поранених та хворих військовослужбовців. 05.08.2022, серед інших, евакуйовано також соматичного хворого солдата ОСОБА_1 зі скаргами на тривогу, головний біль, поганий сон, загальну слабкість. Про будь-яку травму чи поранення ОСОБА_1 не скаржився і об'єктивних ознак травмування на той час виявлено не було. У відповідності до записів з книги обліку стаціонарних хворих ВЧ НОМЕР_1 05.08.2022 військовослужбовець 1 стрілецького батальйону солдат ОСОБА_1 доставлений до ПХГ від 65 ВМГ з діагнозом "Астено-невротичний стан". Після завершення лікувально-реабілітаційних заходів позивачем надано до медичного пункту частини фотокопії виписки із медичної карти стаціонарного хворого від 11.08.2022 виданої "МКЛ №6" та перевідного епікризу із медичної амбулаторного (стаціонарного) хворого за №08654 (68). В перелічених вище медичних документах, окрім інших, вказано супутній діагноз "Забій шийного відділу хребта. Забій грудного відділу хребта. Забій правого ліктьового суглобу". В розділі анамнез захворювання (який може бути записано виключно зі слів хворого) зазначено про отримання вказаних травм під час захисту Батьківщини, в результаті нападу Російської Федерації на територію України. Оскільки відповідно до керівних документів довідка про обставини отримання травми (поранення, контузії, каліцтва) під час бойових дій із захисту Батьківщини надається на підставі наказу командира бригади, який видається за наявності рапорту командира підрозділу про факт поранення (травмування) військовослужбовця під час бойових дій, витягу з журналу бойових дій та первинної медичної документації (форма 100) з зазначенням бойового діагнозу. Оскільки такого наказу не видавалось (до медичної служби ВЧ НОМЕР_1 , не надходив), то вказана довідка на солдата ОСОБА_1 не формувалась (а.с.47).
Наказом Міністерства оборони України від 06.10.2020 за №363 затверджено Інструкцію з ведення Історичного формуляра, Історичної довідки та Журналу бойових дій (надалі по тексту також - Інструкція №363).
У розділі IV Інструкції №363 визначено порядок ведення Журналу бойових дій. Журнал бойових дій ведеться у військових частинах (їх підрозділах), а також на кораблях 1-го, 2-го та 3-го рангів з моменту отримання наказу, директиви про залучення до ведення бойових дій до моменту завершення виконання завдань у районі бойових дій. Журналу бойових дій надається гриф обмеження доступу відповідно до відомостей, які містяться в ньому. Ведення Журналу бойових дій здійснюється у довільній формі на підставі оперативних директив, бойових наказів, розпоряджень, зведень, бойових донесень тощо, а також усних розпоряджень старших начальників і командирів (додаток 2).
Відповідно до пункту 2 розділу IV Інструкції №363 ведення журналу здійснюється посадовою особою, призначеною наказом командира військової частини.
Інструкцією №363 у розділі IV вказано обов'язкові складові Журналу бойових дій, а саме:
- дата запису;
- загальна обстановка перед початком операції (бою);
- бойовий склад та угруповання своїх військ та військ противника;
- співвідношення сил і засобів;
- коротке викладення завдання військовій частині (підрозділу); рішення командира та бойові завдання, поставлені підпорядкованим частинам (підрозділам);
- уточнені рішення та розпорядження, які віддавалися командирами (начальниками) чи були отримані від старших начальників;
- дані про захоплення полонених та трофеї;
- втрати своїх військ і противника;
- можливі висновки та пропозиції щодо тактики застосування військ (сил).
Крім того, до Журналу бойових дій можуть додаватися звітні карти, схеми бойових епізодів, характерних укріплень, фотоілюстрації, копії інших документів тощо.
Журнал бойових дій після завершення ведення підлягає внесенню в Опис справ постійного зберігання.
Міністром оборони України 23.06.2022 видано окреме доручення №912/з/29, пункт 3 якого передбачає, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі бойового наказу, журналу бойових дій або рапорту командира підрозділу про участь кожного військовослужбовця у бойових діях, у виконанні бойових спеціальних завдань.
З огляду на вищенаведені норми, суд приходить до висновку, що обставина отримання травми військовослужбовцем, знайшла б своє відображення у журналі бойових дій.
Своєю чергою, відповідач вказує, що в журналі бойових дій обставина отримання військовослужбовцем ОСОБА_1 05.08.2022 травми не зафіксована, доказів протилежного позивач до суду не надав.
Судом також встановлено обставини перебування позивача на лікувально-реабілітаційному лікуванні в закладах охорони здоров'я.
У період з 06.08.2022 по 11.08.2022 солдат перебував на стаціонарному лікуванні у КНП "МКЛ №6", згідно відомостей із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 11.08.2022 за №0994522, а саме в графі 6 "повний діагноз (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення)" зазначено астено-невротичний синдром стан ситуаційно обумовлений. Двобічний гонартроз І-ІІ ступеня. Забій шийного відділу хребта. Забій грудного відділу хребта. Забій правого ліктьового суглобу. Хронічний комбінований геморой ІІІ ступеня. Початкова катаракта ОU. В графі 7 анамнез захворювання вказано зі слів хворого, захворів 05.08.2022 доставлений з місця бойових дій (Кодемо Донецька обл.), 06.08.2022 доставлений до приймального відділення КНП "МКЛ №6", госпіталізований до терапевтичного відділення (а.с.9).
Військовослужбовець з 12.08.2022 по 15.08.2022 проходив стаціонарне лікування в КНП "Тернопільська ОКЛ". Згідно перевідного епікризу із медичної амбулаторного (стаціонарного) хворого за №08654 (68) діагноз позивача астено-невротичний синдром стан ситуаційно обумовлений. Двобічний гонартроз І-ІІ ступеня. Забій шийного відділу хребта. Забій грудного відділу хребта. Забій правого ліктьового суглобу. Хронічний комбінований геморой ІІІ ступеня. Початкова катаракта ОU. Анамнез захворювання записано зі слів пацієнта (а.с.10).
З 15.08.2022 по 31.08.2022 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні КНП "Калуська ЦРЛ", з діагнозом астено-невротичний синдром стан ситуаційно обумовлений. Дорсопатія, спондилоартрит шийного відділу хребта з явищами двобічної радикулопатії. Правий латеральний епікодиліт. Двобічний гонартроз І-ІІ ступеня. Хронічний комбінований геморой ІІІ ступеня. Анамнез захворювання вказаний згідно супровідних документів та слів хворого, що підтверджується випискою з історії хвороби №5883 від 31.08.2022 (а.с.11).
Згодом, з 01.09.2022 по 15.09.2022 позивач проходив стаціонарне лікування у відділенні медичної реабілітації та фізичної терапії КНП "Калуська ЦРЛ". Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого від 15.09.2022 за №6403 діагноз ОСОБА_1 згинально-розгинальна контрактура правого ліктьового суглобу. Правобічний латеральний епікондиліт. Дорсопатія, спондилоартрит шийного відділу хребта з явищами двобічної радикулопатії. Двобічний гонатроз І-ІІ ступеню. Хронічний комбінований геморой ІІІ ступеня. Астено-невротичний синдром, ситуаційно-обумовлений. Анамнез захворювання записано зі слів пацієнта та згідно з супровідної документації (а.с.12).
Згідно направлення в стаціонар від 16.11.2022 ОСОБА_1 поступив 17.11.2022 на стаціонарне лікування до хірургічного відділу КНП "Калуська ЦРЛ", де перебував по 28.11.2022. Основним діагнозом позивача вказано ерозивний проктоситмоїдит. Хронічний зовнішній геморой у стадії ремісії. Кишкова кровотеча, свідченням чого є виписка із медичної карти стаціонарного хворого від 28.11.2022 за №8747 (а.с.30).
Суд критично оцінює обставину отримання військовослужбовцем 05.08.2022 поранення у вигляді забою шийного та грудного відділу хребта, забою правого ліктьового суглобу.
Взявши до уваги пояснення начальника медичної служби ВЧ НОМЕР_1 та проаналізувавши первинні медичні документи, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 звернувся зі скаргами на тривогу, головний біль, поганий сон та загальну слабкість, останнього доставлено до ПХГ від 65 ВМГ саме з діагнозом "Астено-невротичний стан", такий діагноз також підтверджується первинними медичними документами.
Анамнез захворювання в усіх первинних медичних документах записаний зі слів самого позивача, жодних підтвердних документів на засвідчення обставини отримання 05.08.2022 травми до закладів охорони здоров'я останнім не надавалось, таких документів не надав і відповідач.
У свою чергу, порядок встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України визначений у главі 2 Розділу 2 Положення №402.
Згідно з підпунктом 21.1, 21.2 глави 21 Розділу 2 Положення №402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Із змісту пункту 21.5. глави 21 Розділу 2 Положення № 402 слідує, що постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються, зокрема, в таких формулюваннях:
а) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов'язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
ґ) "Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини", якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.
Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті "а" цього пункту.
Зазначена постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з діючої армії або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період перебування в діючій армії.
д) "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні.
Суд зазначає, що у випадках, коли потрібно з'ясувати причини та умови отримання військовослужбовцем гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі внаслідок бойових уражень або дій з боку противника, проводиться службове розслідування.
Наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 за №332 "Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.12.2021 за №1667/37289, затверджено Інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, що додається (надалі по тексту також - Інструкція №332).
Згідно з пунктом 1 розділу І Інструкції №332, ця Інструкція визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов'язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (надалі по тексту також - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв'язку з виконанням обов'язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту.
Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкція №332 ця Інструкція поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил.
Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців внаслідок бойових уражень або дій з боку противника є бойовими людськими втратами і обліку як нещасні випадки не підлягають.
Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил, але не пов'язані з бойовими ураженнями або діями з боку противника, розслідуються згідно з вимогами цієї Інструкції.
Пунктом 1 розділу II Інструкції №332 визначено, що розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме, обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов'язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов'язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби.
Суд звертає увагу, що Інструкція №332 не передбачає проведення розслідування лише у тому випадку, якщо військовослужбовець отримав травму внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення антитерористичної операції, і такі випадки є бойовими людськими втратами і обліку, як нещасні випадки, не підлягають.
Оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження отримання травми (поранення) саме внаслідок дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил, та не вказано свідків події, яка мала місце 05.08.2022, суд вважає, що до спірних правовідносин слід застосовувати норми саме Інструкції №332.
Крім того, позивачу у вказаній справі через відсутність підтверджуючих документів було встановлено захворювання, "НІ", не пов'язане з проходженням служби.
В матеріалах справи міститься довідка ВЧ НОМЕР_1 від 23.12.2022 за №7/88 солдат ОСОБА_1 в період з 20.06.2022 по 05.08.2022 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в м. Дружківка Донецької області (а.с.8).
Розділом V Інструкції № 332 визначено особливості розслідування нещасних випадків, що сталися в районах бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил.
Відповідно до пункту 1 розділу V Інструкції №332 у разі настання нещасних випадків, зазначених у пункті 1 розділу II та пункті 1 розділу III цієї Інструкції, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил, свідок або військовослужбовець, який виявив нещасний випадок, повинен негайно надати потерпілому військовослужбовцю домедичну допомогу, а за можливості - екстрену медичну допомогу і за потреби вжити всіх можливих заходів щодо евакуації потерпілого військовослужбовця до військового або найближчого закладу охорони здоров'я та повідомити найближчого за місцезнаходженням старшого командира (начальника), у безпосередньому або в прямому підпорядкуванні якого на час настання нещасного випадку перебував потерпілий військовослужбовець.
Командир (начальник), який отримав повідомлення про нещасний випадок, першочергово зобов'язаний:
- негайно після прибуття на місце нещасного випадку організувати надання потерпілому військовослужбовцю домедичної допомоги, а за можливості - невідкладної (екстреної) медичної допомоги та за потреби - його евакуацію до закладу охорони здоров'я у разі, якщо ці заходи не були здійснені свідком нещасного випадку або військовослужбовцем, який його виявив;
- оглянути та обстежити місце нещасного випадку, за наявності необхідних засобів здійснити його фото- або відеофіксацію;
- опитати прямих та опосередкованих свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб, отримати від них письмові пояснення;
- скласти ескіз або схему місця, де стався нещасний випадок;
- отримати за можливості письмові пояснення військовослужбовців, витяги з наказів або їх копії та інші документи, що підтверджують виконання потерпілим військовослужбовцем під час настання нещасного випадку обов'язків військової служби (пункт 2 розділу V Інструкції №332)
Приписами пункту 3 розділу V Інструкції №332 передбачено, що командир (начальник), який отримав повідомлення про нещасний випадок, після вжиття ним першочергових заходів, зазначених у пункті 2 цього розділу, складає, особисто підписує рапорт та за можливості негайно надсилає (надає) його разом з зібраними ним безпосередньо на місці нещасного випадку матеріалами (пояснення, ескізи, схеми та інші документи) командиру військової частини, у складі якої на дату настання нещасного випадку проходив службу потерпілий військовослужбовець.
У рапорті зазначаються: дата і час настання нещасного випадку; стислий опис та характеристика місця нещасного випадку; відомості про потерпілого військовослужбовця: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), число, місяць та рік народження; стислий опис обставин та ймовірних причин нещасного випадку; вид, характер та локалізація травми або поранення, що отримав потерпілий від нещасного випадку військовослужбовець; відомості про свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб; інформація про обсяг домедичної допомоги або невідкладної (екстреної) медичної допомоги, наданої безпосередньо на місці нещасного випадку; заклад охорони здоров'я, у який евакуйовано потерпілого військовослужбовця; час та дата складення рапорту, посада, військове звання, підпис, власне ім'я прізвище командира (начальника), який склав рапорт.
В силу правового регулювання пункту 4 розділу V Інструкції №332 командир військової частини після отримання рапорту зобов'язаний організувати проведення розслідування та його документальне оформлення згідно з вимогами цієї Інструкції.
За результатами розслідування командир військової частини видає наказ по військовій частині.
Таким чином, зі змісту даного пункту вбачається, що в разі настання нещасного випадку з військовослужбовцем розслідування проводиться командуванням частини до якої він відряджений та складається відповідний акт, на підставі якого видається наказ та довідка про обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).
Аналіз наведених законодавчих приписів свідчить, що отримання травми військовослужбовцем під час проходження військової служби є підставою для проведення у встановленому порядку розслідування, за наслідками якого складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яка надалі враховується ВЛК під час прийняття постанови про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв.
Так, у разі відсутності документів про обставини одержання поранень (травм, контузій, каліцтв) на момент медичного огляду, приймається постанова із формулюванням "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби", тоді як наявність довідки про обставини травми із зазначенням факту отримання травми під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації на території України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, дає підстави для прийняття постанови ВЛК із формулюванням "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини".
Тобто, виданню військовослужбовцю довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) передує певна процедура, визначена вказаною Інструкцією №332, та її оформлення належить до виключної компетенції спеціально уповноваженого на те органу, відповідно до висновків, зазначених в акті комісією з розслідування нещасного випадку.
В матеріалах справи відсутні докази звернення ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 з рапортом про проведення розслідування нещасних випадків, що сталися в районах бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил за фактом отримання останнім 05.08.2022 травми у вигляді забою шийного та грудного відділу хребта, забою правого ліктьового суглобу, доказів протилежного суду не надавалось.
Також учасниками справи не надано доказів того, що проводилось розслідування отримання позивачем травми (поранення, контузії, каліцтва) та складався акт, видавався відповідний наказ.
Не підлягає запереченню право позивача на ініціювання перед Військовою частиною НОМЕР_1 питання щодо проведення розслідування нещасних випадків, які сталися в районах бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил за фактом отримання останнім 05.08.2022 травми у вигляді забою шийного та грудного відділу хребта, забою правого ліктьового суглобу, в порядку передбаченому Інструкцією №332.
Суд не вправі зобов'язувати суб'єкта владних повноважень вчиняти дії чи прийняти певні рішення, якщо перед останнім попередньо не було у встановленому порядку ініційовано питання врегулювання правовідносин за відповідними правилами і процедурами, які визначені законом.
Варто також критично оцінити своєчасність звернення позивача до відповідача з рапортом від 18.10.2023, оскільки такий поданий через 1 рік та 2 місяці з моменту отримання військовослужбовцем травми.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі статей 9, 245 КАС України при формулюванні резолютивної частини рішення суд обирає спосіб захисту прав, свобод, інтересів особи, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином він повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
У досліджуваному випадку суд не встановив протиправну бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо полягала у невидачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) форми встановленої додатком 5 до Положення №402, оскільки у відповідача, на момент звернення позивача з рапортом від 18.10.2023, не було достатніх доказів, які слугували підставою для видачі такої довідки.
Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, з уваги на описану ситуацію та зважаючи на нормативне регулювання спірних правовідносин, яке, варто зауважити, аналізувалося також в його ретроспективі, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, а тому в задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання видати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), слід відмовити.
Щодо розподілу судових витрат суд відзначає, що позивач на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи.
Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову та не понесення позивачем судових витрат по сплаті судового збору, за відсутності доказів оплати сторонами інших судових витрат у справі, керуючись статтею 139 КАС України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстави для розподілу судових витрат у справі.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), АДРЕСА_2 ;
відповідач - Військова частина НОМЕР_1 (ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_4 ), АДРЕСА_3 .
Суддя Чуприна О.В.