14 березня 2024 року Справа № 280/10721/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Садового І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Соболєвої Н.М.,
представника позивача: Балики П.О.,
представника відповідача: Назаренка М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048; код ЄДРПОУ 40108646)
про визнання протиправним та скасування доручення, -
22.12.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Доручення №2511/41/32/01-2023 «Про вжиття заходів спрямованих на забезпечення якісного та ефективного виконання завдань батальйону №3 управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції» від 21.11.2023;
- стягнути на користь позивача судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Ухвалою суду від 26.12.2023 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання по справі на 25.01.2024.
Ухвалою суду від 25.01.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.02.2024.
Протокольною ухвалою суду від 26.02.2024 оголошено перерву в розгляді справи до 14.03.2024.
У судовому засіданні 14.03.2024, на підставі статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Відповідно до вимог частини 1 статті 229 КАС України у відкритому судовому засіданні здійснювалась аудіо фіксація судового засідання за допомогою технічного засобу «Акорд».
Згідно змісту позовної заяви (вх.№57264 від 22.12.2023), а також відповіді на відзив (вх.№2177 від 15.01.2024) представником позивача зазначено, що позивач проходить службу на посаді тимчасово виконуючого обов'язки командира взводу № 1 роти тактично-оперативного реагування Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП в Запорізькій області ДПП) та має спеціальне звання - старший лейтенант поліції. За весь час проходження позивачем служби в Національній поліції, а саме з листопада 2015 року по теперішній час, до нього застосовувалися численні заохочення за успішне виконання ним обов'язків. Вказано, що 21.11.2023 позивача було ознайомлено з Дорученням №2511/41/32/01-2023 «Про вжиття заходів спрямованих на забезпечення якісного та ефективного виконання завдань батальйону № 3 управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції», підписаним начальником УПП в Запорізькій області ДПП капітаном поліції О. Борзенком. Відповідно до вказаного Доручення позивача на період з 24.11.2023 до 23.12.2023 направлено до батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП для здобуття та вдосконалення практичних навичок при виконанні завдань особовим складом співробітників до батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП та виконання інших завдань поліції відповідно до закону. Водночас зазначено, що оскаржуване Доручення не містить переліку будь-яких заходів, виконання яких направлено на набуття практичних навичок особовим складом батальйону № 3. Натомість, пунктом 2 резолютивної частини вказаного Доручення визначено, що позивач зобов'язаний лише нести службу за відповідним графіком. Додатково відзначено, що спірне Доручення є прихованим переміщенням на посаду, нижчу ніж та, на якій перебував позивач, а відтак таке переміщення відповідно до положень Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 23.11.2016 №1235 повинно було бути видане у вигляді наказу. Зауважено, що повноваження щодо переведення та переміщення працівників Управління відносяться до виключної компетенції Департаменту патрульної поліції. Під час судового розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та надав пояснення, аналогічні викладеним в адміністративному позові. Просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву (вх.№27106 від 19.07.2022). Зокрема зазначив, що 21.11.2023 до начальника УПП в Запорізькій області ДПП капітана поліції Борзенко О.В., звернувся заступник командира батальйону №3 УПП в Запорізькій області ДПП підполковник поліції Куліш М.К. з проханням направлення для несення служби в батальйон №3, з метою забезпечення якісного та ефективного виконання завдань батальйону №3 УПП в Запорізькій області ДПП в зоні обслуговування, якісного та вчасного реагування на заяви та повідомлення громадян, що надходять на лінію 102 та відпрацювання вказаних заяв та повідомлень, а також реагування на злочини вчиненні в зоні реагування та їх розкриття по «гарячих» слідах та виконання інших завдань, покладених на Національну поліцію України, а також надання практичної допомоги батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП працівників з інших підрозділів УПП в Запорізькій області ДПП. 21.11.2023 було складено Доручення №2511/41/32/01-2023 «Про вжиття заходів спрямованих на забезпечення якісного та ефективного виконання завдань батальйону № 3 управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції», яким ОСОБА_1 на період з 24.11.2023 до 23.12.2023 направлено в зазначений батальйон. Водночас вказано, що твердження позивача стосовно переміщення його на посаді не відповідають фактичній дійсності, оскільки станом на 08.01.2024, у тому числі як і на 21.11.2023 (день винесення доручення), позивач займає ту саму посаду яку і займав (заступник командира взводу роти ТОР); проходить службу у тому самому підрозділі (УПП в Запорізькій області), в якому і проходив раніше; отримує ту саму заробітну плату; має аналогічне майнове забезпечення і воно фактично краще, ніж у інших співробітників УПП; здійснює фактичні ті ж самі обов'язки, які і здійснював (забезпечення громадського порядку та контроль за безпекою дорожнього руху в Запорізькій області). Зауважено, що фактично позивач був направлений до несення служби в батальйон №3 в рамках підрозділу де він проходить службу, а не переміщений, тому його права як працівника в жодному моменті не порушені. Додатково зазначено, що заявлений представником позивача до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним з обсягом наданих адвокатом послуг. У судовому засіданні представник відповідача підтримав позицію, викладену у відзиві на позовну заяву та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 проходить службу на посаді тимчасово виконуючого обов'язки командира взводу № 1 роти тактично-оперативного реагування УПП в Запорізькій області ДПП та має спеціальне звання - старший лейтенант поліції, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 80 Закону України «Про Національну поліцію» відноситься до спеціального звання середнього складу.
Наказом Департаменту патрульної поліції №1087 о/с від 19.11.2018 «По особовому складу» лейтенанта поліції ОСОБА_1 призначено заступником командира взводу №1 роти тактико-оперативного реагування (а.с.48).
В подальшому наказом Департаменту патрульної поліції №936 о/с від 26.07.2023 «По особовому складу» на старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , заступника командира взводу №1 роти тактико-оперативного реагування УПП в Запорізькій області ДПП покладено обов'язки командира взводу №1 роти тактико-оперативного реагування УПП в Запорізькій області ДПП (а.с.48 зворотній бік).
21.11.2023 начальником УПП в Запорізькій області ДПП було винесене Доручення №2511/41/32/01-2023 «Про вжиття заходів спрямованих на забезпечення якісного та ефективного виконання завдань батальйону № 3 управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції» (далі - Доручення №2511/41/32/01-2023 від 21.11.2023) відповідно до якого заступника начальника командира взводу №2 роти ТОР УПП в Запорізькій області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 з 24.11.2023 до 23.12.2023 направлено до батальйону №3 УПП в Запорізькій області ДПП для здобуття та вдосконалення практичних навичок при виконанні завдань особовим складом співробітників батальйону №3 УПП в Запорізькій області ДПП та виконання інших завдань поліції відповідно до закону (а.с.13).
Позивач, не погодившись з правомірністю винесеного відповідачем доручення №2511/41/32/01-2023 від 21.11.2023 та вважаючи його таким, що підлягає скасуванню звернувся із даним адміністративним позовом до суду.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон України №580-VIII).
За приписами статті 1 Закону України №580-VIII Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Стаття 3 Закону України №580-VIII визначає, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 1 статті 17 Закону України №580-VIII передбачено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України №580-VIII, поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Положеннями частини 1 статті 59 Закону №580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
З матеріалів справи вбачається, що позивач проходить службу в УПП в Запорізькій області ДПП та має статус працівника поліції, що покладає на нього певні обмеження та обов'язки пов'язані із проходженням служби в поліції.
Відповідно до пункту 1 розділу І Положення про управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, затвердженого Наказом Департаменту патрульної поліції від 15.04.2016 №624 у редакції наказу від 18.08.2022 №1130 (далі - Положення про УПП в Запорізькій області ДПП), Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції є територіальним (відокремленим) підрозділом Департаменту патрульної поліції. Структура, штатна чисельність територіального (відокремленого) підрозділу затверджуються в установленому законодавством порядку.
Пунктами 4, 5, 6 розділу І Положення про УПП в Запорізькій області ДПП передбачено, що Управління забезпечує виконання завдань і функцій патрульної поліції на території обслуговування та на територіях, визначених окремими організаційно-розпорядчими актами Національної поліції України та/або Департаменту патрульної поліції.
Діяльність Управління ґрунтується на принципах верховенства права, дотримання прав і свобод людини, законності, відкритості та прозорості, політичної нейтральності, взаємодії з населенням на засадах партнерства, а також безперервності.
Управління служить суспільству шляхом забезпечення публічної безпеки і порядку, протидії злочинності, охорони прав і свобод людини. Свою діяльність управління здійснює у тісній співпраці та взаємодії з населенням, територіальними громадами, громадськими об'єднаннями на засадах партнерства і спрямована на задоволення їхніх потреб.
Так, 21.11.2023 до начальника УПП в Запорізькій області ДПП капітана поліції ОСОБА_2 , надійшов рапорт заступника командира батальйону №3 УПП в Запорізькій області ДПП підполковника поліції Куліша М.К. з проханням вжити заходи спрямовані на забезпечення якісного та ефективного виконання завдань батальйону №3 УПП в Запорізькій області ДПП в зоні обслуговування, якісного та вчасного реагування на заяви та повідомлення громадян, що надходять на лінію 102 та відпрацювання вказаних заяв та повідомлень, а також реагування на злочини вчинені в зоні реагування та їх розкриття по «гарячих» слідах та виконання інших завдань покладених на Національну поліцію України, а також надання практичної допомоги батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП, а саме направити для несення служби працівників з інших підрозділів УПП в Запорізькій області ДПП. Зазначений рапорт обґрунтований зниженням чисельності особового складу, який здійснює реагування на заяви та повідомлення громадян, у зв'язку з перебуванням підпорядкованого особового складу батальйону №3 УПП в Запорізькій області ДПП на лікарняних, у відпустках та у відрядженнях, а також несення служби на блокпостах відповідно до Наказу №296 від 09.03.2023 «Про організацію несення служби на блокпостах, постах пропуску та постах охорони» (а.с.74).
21.11.2023 начальником УПП в Запорізькій області ДПП було віддане Доручення № 2511/41/32/01-2023 «Про вжиття заходів спрямованих на забезпечення якісного та ефективного виконання завдань батальйону № 3 управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції» відповідно до якого заступника начальника командира взводу №2 роти ТОР УПП в Запорізькій області ДПП старшого лейтенанта поліції Дзюбу О.С. з 24.11.2023 до 23.12.2023 направлено до батальйону №3 УПП в Запорізькій області ДПП для здобуття та вдосконалення практичних навичок при виконанні завдань особовим складом співробітників батальйону №3 УПП в Запорізькій області ДПП та виконання інших завдань поліції відповідно до закону (а.с.13).
В обґрунтування протиправності спірного доручення представником позивача, зокрема зазначено, що таке видано начальником управління патрульної поліції в Запорізькій області з перевищенням повноважень.
Так, з приводу наявності у начальника УПП в Запорізькій області ДПП повноважень на видання такого організаційно - розпорядчого акту, як доручення, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 розділу І Положення про УПП в Запорізькій області ДПП у своїй діяльності Управління керується Конституцією України, законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також іншими нормативно-правовими актами, у тому числі нормативно-правовими актами МВС, Положенням про Департамент патрульної поліції та цим Положенням.
Згідно з абзацами 1-3 пункту 1 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 878, Міністерство внутрішніх справ України (МВС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МВС є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах: забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, а також надання поліцейських послуг.
Пунктами 2, 3 розділу IV Положення про УПП в Запорізькій області ДПП встановлено, що управління очолює начальник, який підпорядковується начальникову Департаменту патрульної поліції його першому заступнику та заступника.
Начальник управління організовує роботу управління, забезпечує виконання покладених на управління завдань.
Згідно з підпунктами 1, 6, 17 пункту 6 розділу IV Положення про УПП в Запорізькій області ДПП начальник управління розподіляє функціональні обов'язки між працівниками управління, здійснює контроль за їх виконанням; забезпечує здійснення заходів з організації підвищення ефективності діяльності управління та його структурних підрозділів; у межах повноважень дає обов'язкові для виконання працівниками управління доручення.
Відповідно до додатку 1 до пункту 3.17 Інструкції з оформлення документів у системі МВС України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 27.07.2012 № 650 доручення це організаційно-розпорядчий документ, що видається в межах компетенції Міністром, першим заступником чи заступниками Міністра, керівниками структурних підрозділів апарату Міністерства, органів та підрозділів внутрішніх справ на проведення разових заходів, оперативних завдань. Доручення втрачає чинність з моменту виконання завдань та термінів, визначених у ньому.
Розділом другим посадової інструкції начальника Управління патрульної в поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції №2572 від 18.11.2021, зокрема, передбачено, що основними завданнями діяльності начальника Управління є: керівництво особовим складом Управління; сприяння, в межах компетенції та повноважень, забезпечення реалізації задач патрульної поліції в межах завдань Національної поліції України; здійснення заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації роботи Управління, забезпечення якісного і ефективного виконання покладених на Управління завдань і функцій; планування роботи Управління, визначення службових завдань для особового складу, контроль за їх виконанням.
Начальник Управління: розподіляє функціональні обов'язки між працівниками Управління, здійснює контроль за їх виконанням; організовує здійснення цілодобового патрулювання визначеної території діяльності; здійснює контроль та забезпечує координацію діяльності структурних підрозділів Управління, сприяє підвищенню кваліфікації працівників Управління.
Водночас підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 згаданої інструкції встановлено, що начальник управління має право в межах компетенції і з питань, що стосуються управління, видавати усні та письмові накази організаційно-розпорядчого характеру, обов'язкові для виконання працівниками управління.
З огляду на вищенаведені законодавчі приписи суд дійшов висновку про наявність у начальника УПП в Запорізькій області ДПП повноважень для видання спірного Доручення № 2511/41/32/01-2023 від 21.11.2023, а отже доводи позивача у цій частині судом відхиляються.
Також, суд критично оцінює доводи представника позивача про те, що Доручення № 2511/41/32/01-2023 від 21.11.2023 не містить переліку будь-яких заходів, виконання, яких направлено на набуття практичних навичок особовим складом батальйону №3 та плану із зазначенням відповідних заходів, їх послідовності та обсягів, оскільки спірним Дорученням чітко передбачено, що у період з 24.11.2023 до 23.12.2023 позивача направлено до батальйону №3 УПП в Запорізькій області ДПП для здобуття та вдосконалення практичних навичок при виконанні завдань особовим складом співробітників батальйону №3 УПП в Запорізькій області ДПП та виконання інших завдань поліції відповідно до закону.
Водночас, суд погоджується з твердженням представника відповідача про те, що повноваження щодо направлення працівника поліції віднесено до дискреційних повноважень начальника, який відповідно до своїх посадових обов'язків наділений таким правом, зокрема і шляхом видання доручення.
Крім того, суд зазначає про безпідставність та необґрунтованість доводів представника позивача щодо відсутності у спірному Дорученні будь-яких посилань на розпорядження військового командування та військової адміністрації, до виконання яких залучено УПП в Запорізькій області ДПП та на конкретні заходи, які передбачені частиною 1 статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з огляду на таке.
Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 34 частини 1 статті 23 Закону України №580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює у взаємодії зі Збройними Силами України, Національною гвардією України, Державною прикордонною службою України, Державною спеціальною службою транспорту, Службою безпеки України боротьбу з диверсійно-розвідувальними силами агресора (противника) та не передбаченими законами України воєнізованими або збройними формуваннями.
Згідно з приписами частини 2 статті 24 Закону України №580-VIII у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
При цьому, суд зауважує, що запровадження воєнного стану, наявність бойових дій на території України, дійсно створює загрозу для життя та здоров'я людей, які перебувають на території України, що у свою чергу збільшує потребу у належному функціонуванні правоохоронних органів.
Разом з тим суд наголошує, що позивач погодившись проходити службу в поліції добровільно погодився на усі ризики, пов'язані з проходженням такої служби, як і взяв на себе зобов'язання мужньо і вправно служити народу України.
Водночас, суд відхиляє доводи представника позивача, що оскаржуване доручення є прихованим переміщенням на посаду нижчу ніж та, на якій перебував позивач, оскільки як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, станом на час розгляду даної справи та на час видання спірного Доручення позивач займає посаду заступника командира взводу роти ТОР, проходить службу у тому самому підрозділі (УПП в Запорізькій області ДПП), отримує таку саму заробітну плату та має аналогічне майнове забезпечення.
Суд зазначає, що Дорученням № 2511/41/32/01-2023 від 21.11.2023 позивача фактично було направлено до батальйону №3 УПП в Запорізькій області ДПП для несення служби у певний період з 24.11.2023 до 23.12.2023, що було зумовлено нестачею особового складу та службовою необхідністю забезпечення якісного та ефективного виконання завдань зазначеного батальйону.
Крім того, на підтвердження вжиття заходів спрямованих на забезпечення якісного та ефективного виконання завдань батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП відповідачем до матеріалів справи надані копії аналогічних доручень №2514/41/32/01-2023 від 21.11.2023, №2339/41/32/02-2023 від 02.11.2023, № ВН1966/41/32/01-2023 від 21.09.2023, № 1526/41/32/01 від 02.08.2023 та № 1419/41/32/01-2023 від 10.07.2023, видані начальником УПП в Запорізькій області ДПП на ім'я інших поліцейських (а.с.75-80).
Враховуючи встановлені під час розгляду даної справи обставини у їх сукупності суд дійшов висновку, що оскаржуване Доручення № 2511/41/32/01-2023 від 21.11.2023 було віддане начальником УПП в Запорізькій області ДПП в межах повноважень, передбачених пунктом 2.1 розділу 2 посадової інструкції начальника Управління патрульної в поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції №2572 від 18.11.2021, з огляду на службову необхідність пов'язану з нестачею особового складу та у відповідності до підпунктів 1, 6, 17 пункту 6 розділу IV Положення про УПП в Запорізькій області ДПП, а відтак є правомірним та не підлягає скасуванню.
При прийнятті рішення суд також враховує, що на момент винесення рішення у цій справі спірне Доручення № 2511/41/32/01-2023 від 21.11.2023 вже втратило чинність, з огляду на сплив терміну його дії.
Щодо інших посилань учасників справи, суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.
У рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно із пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Підстави для вирішення питання розподілу судових витрат згідно із статтею 139 КАС України відсутні, з огляду на те, що позивачу відмовлено в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048; код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправним та скасування доручення, - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 20.03.2024.
Суддя І.В.Садовий