20 березня 2024 року м. Житомир справа № 240/20950/21
категорія 112030300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Шимоновича Р.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження скаргу ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державної виконавчої служби в адміністративній справі ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на дії (бездіяльність) державної виконавчої служби, у якій просить визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця органу державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення у справі №240/20950/21 та вжити заходи щодо усунення порушень вимог законодавства, а саме зобов'язати посадових осіб Відділу примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрити виконавче провадження щодо виконання судового рішення у справі №240/20950/21.
Дослідивши подану скаргу, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи.
Так, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Частиною 1 статті 287 КАС України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхня права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до вимог ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, а не скаргою.
Тобто, учасник виконавчого провадження не позбавлений можливості звернутися до суду у встановленому законом порядку із позовною заявою про визнання дій/бездіяльності державного виконавця протиправними.
Відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе на підставі ч. 6 ст. 7 КАС України застосувати до вказаних правовідносин за аналогією закону положення ст. 167 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Керуючись ст.167, 242, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд,
ухвалив:
Скаргу ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державної виконавчої служби в адміністративній справі №240/20950/21- повернути без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Р.М.Шимонович