про залишення позовної заяви без руху
20 березня 2024 року м. Житомир справа № 240/5060/24
категорія 106020000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Нагірняк М.Ф., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати йому додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану» у період з 01.10.2022 року по 24.01.2023 року;
- зобов'язати військову частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому додаткову винагороду за період з 01.10.2022.року по 24.01.2023 з розрахунку 100 000,00 грн на місяць.
Згідно з п.п.3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1, 3, 6 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, зокрема у сфері публічної служби, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що Позивач у даній справі оскаржує бездіяльність Відповідача щодо виплати в повному обсязі грошового забезпечення під час проходження військової служби в період з 01.10.2022 р. по 24.01.2023 р., тому у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду.
Тобто, фактично спірні правовідносини виникли у жовтні 2022 однак позовну заяву до суду Позивач подав 13.03.2024 року (що підтверджується відбитком печатки вхідної кореспонденції суду) тобто з порушенням місячного строку звернення до суду.
Разом з позовною заявою представника Позивача подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Заява обґрунтована тим, що Позивач звертався до Відповідача за виплатою додаткової грошової допомоги, проте в добровільному порядку Відповідач її не виплачував. 31.10.2023 року Позивачем на адресу Відповідача направлено рапорт з проханням здійснити донарахування та виплату додаткової винагороди за період з 01.10.2022 по 24.01.2023 року, проте станом на дату звернення з позовом до суду кошти не отримав, крім того, зазначає що 13.02.2024 року представником Позивача направлено запит з проханням надати інформацію за результатами розгляду рапорту поданого Позивачем 31.10.2023 року. Враховуючи поважність зазначених обставин, представник Позивача просить поновити строк звернення до суду із даною позовною заявою.
Суд зазначає, що додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», є складовою грошового забезпечення військовослужбовця, яке виплачується щомісячно.
Тобто, з моменту отримання грошового забезпечення за відповідний місяць військовослужбовець вважається таким, що дізнався або повинен був дізнатися про його порушене право.
Відповідно до ч.1 ст.233 КЗпП (у редакції, чинній з 19.07.2022) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, стаття 233 КЗпП окремо виділяє строк звернення до суду у трудових спорах (тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права), та у спорах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні (тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні).
Суд зазначає, що в розумінні вимог ст.122 КАС України строк звернення до суду визначається з дня, коли Позивач, а не його представник, дізнався чи мав можливість дізнатися про порушення прав Позивача, а не його представника.
Неотримання відповіді на адвокатський запит представника Позивача не може ототожнюватися із днем коли Позивач дізнався про порушення свого права.
Разом з тим, доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, Позивачем суду не наведено.
Таким чином, суддя вважає зазначені Позивачем (представником Позивача) у позовній заяві підстави поновлення йому строку звернення до суду неповажними та необґрунтованими.
Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, Позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, не навівши при цьому поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку та не надавши належним чином обґрунтованої заяви про його поновлення.
Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити вказану позовну заяву без руху та встановити Позивачу (представнику Позивача) строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:
- заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших поважних причин пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності цих причин.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя М.Ф. Нагірняк