20 березня 2024 року м. Житомир справа № 240/34277/23
категорія 106020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Романченка Є.Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та нездійсненні позивачу виплати додаткової винагороди, як військовослужбовцю, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" з липня 2022 року по серпень 2022 року включно, в сумі 100000,00 грн за кожен місяць пропорційно часу участі у бойових діях та заходах;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити додаткову винагороду, як військовослужбовцю, встановлену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" з липня 2022 року по серпень 2022 року включно, в сумі 100000,00 грн за кожен місяць пропорційно часу участі у бойових діях та заходах, з урахуванням раніше проведених виплат, з підстав протиправності вказаної бездіяльності на думку позивача.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у складі військової частини НОМЕР_1 брав участь у бойових діях, здійснював заходи з національної безпеки та оборони, надавав відсіч і стримування збройної агресії військам російської федерації та незаконним формуванням так званих ЛНР і ДНР, в межах виданих наказів, однак у період з липня 2022 року по серпень 2022 року разом із виплатою грошового забезпечення йому безпідставно не здійснено у повному розмірі виплату додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року №168 (далі - Постанова №168) у розмірі 100 000,00 грн за кожен місяць пропорційно часу участі у бойових діях.
Не погоджуючись із такими діями відповідача позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністативного суду від 13.12.2023 вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та задоволено клопотання про витребування доказів.
28.12.2023 від представника військової частини НОМЕР_1 до суду надійшов відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю та необґрунтованістю. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог вказує, що відповідна додаткова винагорода (її виплата або позбавлення в її виплаті) здійснюється відповідно до наказів командирів (начальників). З приводу спірних відносин пояснює, що позивач 01.07.2022 відмовився від виконання бойового наказу, у зв'язку із чим відносно нього здійснювалося службове розслідування та видано наказ про позбавлення отримання додаткової грошової винагороди за липень 2022 року (№ 689 від 02.08.2022). З приводу позбавлення позивача додаткової грошової винагороди за серпень 2022 року, представник військової частини НОМЕР_1 вказує на перебування ОСОБА_1 04.08.2022 на території місця тимчасового розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 під час виконання обов"язків військової служби, в умовах особливого періоду та військового часу в стані алкогольного сп"яніння, що підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп"яніння від 04.08.2022 № 686 ( прилад № 00249-15, тест № 4985 від 04.08.2022 - 0,64 проміле). У зв"язку із чим наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 909 від 03.09.2022 вирішено не виплачувати ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду за серпень 2022 року.
08.01.2024 на адресу суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Грецького Вячеслава Георгійовича надійшло клопотання про збільшення позовних вимог, яке ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.02.2024 було повернуто без розгляду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Встановлено, що ОСОБА_1 з 09.04.2022 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Під час проходження військової служби, на підставі рапорту командира 2 десантно-штурмового батальйону підполковника ОСОБА_2 від 02.07.2022, 04.07.2022 наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 474 призначено службове розслідування за фактом відмови від виконання бойового завдання військовослужбовцями 2 десантно-штурмового батальйону, за результатами якого складено акт.
У ході службового розслідування, позивач відмовився від надання будь-яких пояснень з приводу проступку, що ставився йому у провину відповідно до статті 63 Конституції України.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 413 від 10.07.2022 службове розслідування за фактом відмови від виконання бойового завдання військовослужбовцями 2 десантно-штурмового батальйону було завершене та оголошено сувору догану військовослужбовцям, що містяться у даному наказі, серед них і ОСОБА_1 .
Пунктом 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 "Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 на період дії воєнного стану" №689 від 02.08.2022 визначено, не виплачувати додаткову винагороду військовослужбовцям, в тому числі і позивачу, з причин відмови виконання бойового наказу, на підставі п.10 телеграми ДФ МОУ № 248/1298 від 25.03.2022.
Також встановлено, що 04.08.2022 на території місця тимчасового розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 під час виконання обов"язків військової служби, в умовах особливого періоду та військового часу, ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп"яніння, що підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп"яніння від 04.08.2022 № 686 ( прилад № 00249-15, тест № 4985 від 04.08.2022 - 0,64 проміле).
У зв"язку із чим, наказом командира військової частини НОМЕР_1 "Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 на період дії воєнного стану" №909 від 03.09.2022 визначено, не виплачувати ОСОБА_1 додаткову винагороду за серпень 2022 року по причині вживання спиртних напоїв, на підставі ДНК-2/609 від 05.08.2022.
Позивач не погоджуючись із діями відповідача спрямованими на позбавлення його права на додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів від 28.02.2022 №168 за липень та серпень 2022 року та вважаючи свої права на отримання належного грошового забезпечення порушеними, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє на даний час.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнята постанова № 168 (далі - Постанова №168), пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 зазначеної постанови передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Постанова №168 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачала у разі безпосередньої участі військовослужбовців Збройних Сил у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів військовослужбовцями права на отримання збільшеної до 100 000,00 грн додаткової винагороди, пропорційно часу участі у таких діях та заходах. За інші періоди несення служби військовослужбовці Збройних Сил передбачала отримання додаткової винагороду в розмірі 30 000,00 гривень.
У контексті наведеного відслідковується, що сам факт виконання військовослужбовцями обов'язків військової служби (несення військової служби), без виконання умов визначених Постановою №168, не покладає на відповідача обов'язок видавати наказ про нарахування та виплату позивачу додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 грн.
За таких обставин, документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях є достатньою підставою для нарахування такому військовослужбовцю додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).
Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Пунктом 3 Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Відповідно до пункту 17 Порядку №260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Так, на момент виникнення спірних правовідносин, було чинним рішення (телеграма) Міністра оборони України №248/1298 від 25.03.2022 абзацом 8 пункту 10 якого передбачені підстави, наявність яких позбавляє права військовослужбовців на отримання додаткової винагороди передбаченої Постановою № 168 в розмірі 100 000 грн чи 30 000 грн.
Однією із таких підстав є відмова виконувати бойові накази (розпорядження), у зв'язку із чим військовослужбовцю не виплачується така винагорода за місяць в якому здійснено порушення.
Дані спірні правовідносини виникли з приводу саме виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 за липень та серпень 2022 року.
З приводу виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 за липень 2022 року, суд зазначає наступне.
Як свідчать матеріали справи, винагорода позивачу не виплачена у зв'язку із відмовою виконувати бойовий наказ.
За матеріалами службового розслідування відслідковується, що 01.07.2022 командиром 2 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_2 під час шикування підпорядкованих йому підрозділів було віддано бойовий наказ, а саме: висунутись до околиць населеного пункту Долина та зайняти лінію оборони. Почувши такий наказ деякий склад десантно-штурмового батальйону, в тому числі позивач, відкрито відмовилися його виконувати.
У ході службового розслідування, позивач відмовився від надання будь-яких пояснень з приводу проступку, що ставився йому у провину відповідно до статті 63 Конституції України.
Підставою невиплати позивачу додаткової винагороди за липень 2022 року слугував наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 02.08.2022 №689, який прийнятий на виконання вимог Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного етану в Україні" та від 24 лютого 2022 року №69 "Про загальну мобілізацію", Постанови №168 (зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року №217), рішення Міністра оборони України від 07 березня 2022 року №1217, Порядку документального підтвердження (в умовах воєнного стану) безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а також підтвердження перебування військовослужбовців в районах проведення зазначених заходів затвердженого Головнокомандувачем Збройних Сил України 06 березня 2022 року, відповідно до абзацу дев'ятого пункту 10 Рішення Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298, та на підставі рапорту командира 2 десантно-штурмового батальйону підполковника ОСОБА_2 від 02.07.2022 за відмову виконувати бойовий наказ.
При цьому, слід відмітити, що наказ №689 від 02.08.2022, яким позбавлено позивача додаткової винагороди є чинним, в судовому порядку не оскаржувався. Крім того судом, на день ухвалення рішення, не встановлено факту оскарження позивачем результатів службового розслідування.
Отже, суд вважає, що матеріали справи не містять будь яких доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах введення воєнних (бойових) дії в липні 2022 року. Крім того, позивачем не спростовується належними та допустими доказами факт відмови виконання бойового наказу, що у свою чергу і слугувало підставою для відмови у виплаті додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду передбачену Постановою № 168 за липень 2022 року.
З приводу виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 за серпень 2022 року, суд зазначає наступне.
Порядок та підстави виплати військовослужбовцям Збройних Сил України, до яких відноситься Позивач щомісячних премій, врегульовано правовими нормами розділу XVI. "Преміювання" Порядку №260.
За приписами п.5 цього розділу вживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) є самостійною підставою для невиплати щомісячної премії за місяць, у якому здійснено таке порушення.
Порядок та підстави виплати військовослужбовцям Збройних Сил України, до яких відноситься Позивач, додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 врегульовано правовими нормами розділу XXXIV. "Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану" Порядку №260.
Приписами п.14 цього розділу вживання алкогольних напоїв (наркотичних або психотропних речовин) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибували на службу та/або виконували обов'язки військової служби в стані алкогольного (наркотичного) сп'яніння, є самостійною підставою для невиплати такої додаткової винагороди за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом командира (начальника).
Єдиною підставою для не нарахування та не виплати позивачу додаткової винагороди передбаченої Постановою № 168 за серпень 2022 року, зазначено вживання останнім 04.08.2022 алкогольних напоїв під час виконання обов'язків військової служби. Перебування ОСОБА_1 на військовій службі в стані алкогольного спяніння підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп"яніння від 04.08.2022 № 686 (прилад № 00249-15, тест № 4985 від 04.08.2022 - 0,64 проміле).
Крім того, приписами Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 (далі Порядок № 680), не передбачають як обов'язкову підставу для проведення відповідного службового розслідування - факт вживання військовослужбовцем на території дислокації військового підрозділу алкогольних напоїв під час виконання обов'язків військової служби.
Окремими дорученням Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29, прийнятим з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою № 168, детально прописано питання виплати додаткової винагороди та передбачено перелік випадків, згідно з яким не включаються до наказів про виплату додаткової винагороди військовослужбовці «які перебували у стані алкогольного (наркотичного) сп'яніння» (підпункт 8 пункт 10).
З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутнось підстав для зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду передбачену Постановою № 168 за серпень 2022 року.
Підсумовуючи викладене, суд констатує, що підстави для донарахування та виплати додаткової винагороди з розрахунку 100 000 грн, передбаченої Постановою №168 за липень-серпень 2022 року відсутні, а позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Зважаючи на відсутність документально-підтверджених судових витрат у даній адміністративній справі питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Ю. Романченко