19 березня 2024 року м. Житомир справа № 240/30753/23
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Капинос О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду відкрито провадження у даній справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження у справі посилаючись на п.3,5 ч.1 ст.236 Кодексу адміністративного судочинства України .
Оцінивши доводи клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.236 КАСУ суд зупиняє провадження до об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду
Разом з тим, відповідач не надав доказів розгляду справи у порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства , яка б перешкоджала розгляду вказаної справи.
Згідно пункту 5 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд зупиняє провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
З наведеної норми вбачається, що вона прийнята з метою забезпечення участі сторони, яка перебуває у військовому формуванні, переведеному на воєнний стан, у судовому розгляді справи, тобто для забезпечення процесуальних прав сторони під час судового розгляду в умовах воєнного стану.
В матеріалах справи не міститься мотивів та доказів того, що всі співробітники, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють представництво та самопредставництво цього органу в судах, проходять військову службу, що унеможливлює належне представництво органу в суді.
Зазначеної позиції підтримується Сьомий апеляційний адміністравний суд у постанові від 05.09.2022 справа № 240/20245/21.
Більш того, відповідач скористався своїм право на подання відзиву на позов.
Тобто відповідач не обмежений у можливості брати участь у розгляді справи, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для застосування пункту 5 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України та зупинення провадження у справі.
Навіть в умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмеженим.
Враховуючи те, що відповідач не обмежений у можливості брати участь у розгляді справи, суд відмовляє у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.
Керуючись статтями 248, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
У задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Капинос