справа № 359/10590/19
головуючий у суді І інстанції Журавський В.В.
провадження № 22-ц/824/2623/2024
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
13 березня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Тутунець Владислава Вікторовича на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 червня 2023 року про залишення позову без розгляду
у справі за позовом ОСОБА_1 до Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння, -
У листопаді 2019 року ОСОБА_6 (правонаступником якого є ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом, у якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення Щасливської сільської ради Бориспільського району №1796-38-VII від 20 червня 2019 року та витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь Щасливської сільської ради Бориспільського району земельну ділянку площею 0,0966 га з кадастровим номером 3220888001:01:008:0266, яка розташовується в с. Щасливе Бориспільського району;
визнати протиправним та скасувати рішення Щасливської сільської ради Бориспільського району №1797-38-VII від 20 червня 2019 року та витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь Щасливської сільської ради Бориспільського району земельну ділянку площею 0,0966 га з кадастровим номером 3220888001:01:008:0267, яка розташовується в с. Щасливе Бориспільського району;
визнати протиправним та скасувати рішення Щасливської сільської ради Бориспільського району №1798-38-VII від 20 червня 2019 року та витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 на користь Щасливської сільської ради Бориспільського району земельну ділянку площею 0,0966 га з кадастровим номером 3220888001:01:008:0268, яка розташовується в с. Щасливе Бориспільського району;
визнати протиправним та скасувати рішення Щасливської сільської ради Бориспільського району №1799-38-VII від 20 червня 2019 року та витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_5 на користь Щасливської сільської ради Бориспільського району земельну ділянку площею 0,0966 га з кадастровим номером 3220888001:01:008:0269, яка розташовується в с. Щасливе Бориспільського району.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2019 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
01 листопада 2021 року протокольною ухвалою суду, у зв'язку зі смертю позивача, його замінено правонаступником ОСОБА_1 .
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 липня 2022 року закрито підготовче провадження і призначено справу до розгляду по суті.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 червня 2023 року позов ОСОБА_1 до Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння залишено без розгляду.
Ухвала мотивована тим, що належним чином повідомлений позивач не з'явилася у судові засідання, призначені на 24 травня 2023 року та 28 червня 2023 року та враховуючи, що в матеріалах справи відсутня заява про справи у її відсутність, суд першої інстанції дійшов висновку про залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Тутунець В.В. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 червня 2023 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала суду першої інстанції не відповідає нормам процесуального права, тому підлягає скасуванню.
Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що представником позивача через систему «Електронний суд» подавалися клопотання про відкладення розгляду справи від 23 травня 2023 року та від 26 червня 2023 року, у яких зазначено причини неявки.
Проте судом не було враховано фактичних обставин неявки позивача (представника позивача) і не взято до уваги поважність поданого клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату, оскільки:
у клопотанні від 23 травня 2023 року представник позивача Татунець В.В. повідомив, що не зможе з'явитись у судове засідання, призначене на 24 травня 2023 року на 10 год. 00 хв., оскільки буде перебувати в іншому судовому засіданні, а саме: у Дніпровському районному суді міста Києва на розгляді справи № 755/794/23 у якості представника позивача, що призначена на 12 год. 00 хв. (а.с.147-148 т. 3);
у клопотанні від 26 червня 2023 року представник позивача Татунець В.В. повідомив, що не зможе з'явитись у судове засідання, призначене на 28 червня 2023 року на 12 год. 00 хв., оскільки буде перебувати в іншому судовому засіданні, а саме: у Шевченківському районному суді міста Києва на розгляді кримінальної справи № 761/19270/23 у якості захисника, що призначена на 12 год. 00 хв. До вказаного клопотання представником позивача Татунцем В.В. долучено роздруківку судової смс-повістки (а.с. 155-158 т. 3).
Апелянт звертає увагу апеляційного суду на необхідність у такому випадку позивачу з'являтися в судове засідання, яке буде завідомо відкладене через відсутність представника позивача, який в свою чергу завчасно повідомив суд про неможливість бути присутнім у судовому засіданні та в своїх клопотаннях просив узгоджувати з ним дати наступних судових засідань задля уникнення збігу розгляду справ.
Скаржник вказує, що в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції зазначає: «Направлення поштової кореспонденції за адресою: АДРЕСА_1 відповідає тій адресі, яку позивач вказала при зверненні до суду. При цьому, позивач не повідомляла суд про іншу адресу для листування.»
Однак, вказане твердження суду першої інстанції не відповідає дійсності, адже в матеріалах справи наявна адреса листування позивача (адреса листування: АДРЕСА_2 ) та номер телефону (тел. НОМЕР_1 ).
Суд першої інстанції, не перевіривши матеріалів справи, дійшов помилкового висновку про те, що адреса листування у позивача відсутня, та направляв поштову кореспонденцію за тією адресою, з якої поштові відправлення поверталися з відміткою про невручення.
Інші учасники справи, повідомлені належним чином про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направили.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Тутунець В.В. у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т. ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні, а з огляду на положення статті 372 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов'язковою.
Зважаючи на вимоги частини 9 статті 128, частини 5 статті 130, частини 2 статті 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасника справи, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про таке.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Частиною 1 статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно зі статтею 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною 5 статті 223, пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його неявка перешкоджає розгляду справи.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду 11 березня 2020 року у справі № 761/8849/19 (провадження № 61-21428св19), від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21), від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц (провадження № 61-9020св21).
Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що позивач, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, не з'явився у судові засідання, призначені на 24 травня 2023 року та 28 червня 2023 року, без поважних причин.
Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (частина 2 статті 211 ЦПК України).
Відповідно до частини 5, пункту 2 частини 7, пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки, зокрема, про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 3 частини 8 статті 128 ЦПК України).
Згідно з частиною 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на її складність, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02).
Отже, суд зобов'язаний відповідним чином реагувати на недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду в разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.
Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.
Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності (неповажності) причин неявки позивача до суду залежно від того, яка це неявка: перша чи повторна. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами (такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21).
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Відповідно, навіть за наявності доказів поважності причин неявки позивача суд повинен залишити позовну заяву без розгляду. Вказана норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи (такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14 липня 2022 року у справі № 295/13823/14-ц).
З матеріалів справи вбачається, судова повістка про день, час та місце розгляду справи судом першої інстанції призначений на 24 травня 2024 року надіслана на зазначену позивачем адресу, повернута до суду з відміткою від 19 квітня 2023 року «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 143 т. 3), що відповідно до пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України свідчить про вручення повісток в день проставлення у поштових повідомленнях таких відміток.
Також 24 травня 2023 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Тутунець В.В. до суду першої інстанції надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 24 травня 2023 року, у зв'язку із його зайнятістю в іншому судовому засіданні у справі № 755/794/23 (а.с. 147 т. 3).
До вказаного клопотання не додано доказів на підтвердження обставин щодо зайнятості адвоката Тутунець В.В. в іншому судовому засіданні.
З протоколу судового засідання вбачається, що розгляд справи призначений на 24 травня 2023 року відкладено на 28 червня 2023 року.
Судова повістка про день, час та місце розгляду справи судом першої інстанції, призначений на 28 червня 2023 року, надіслана на адресу позивача ОСОБА_1 , однак повернута до суду з відміткою від 07 червня 2023 року «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 146 т. 3), що відповідно до пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України свідчить про вручення повісток в день проставлення у поштових повідомленнях таких відміток.
Також судом першої інстанції направлено судову повістку про день, час та місце розгляду справи судом першої інстанції, призначений на 28 червня 2023 року, на адресу адвоката Тутунець В.В.: вул. Івана Виговського, 9-д, м. Київ, за якою він і просив суд його інформувати про час розгляду справи у своєму клопотанні від 24 травня 2023 року.
Указана повістка отримана адвокатом Тутунець В.В. 06 червня 2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 149 т. 3).
27 червня 2023 до суду першої інстанції надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Тутунець В.В., у якому він просив відкласти розгляду справи, призначеного на 28 червня 2023 року, у зв'язку із його зайнятістю в іншому судовому засіданні у справі № 359/10590/19 (а.с. 155-156 т. 3).
На підтвердження обставин щодо зайнятості адвоката Тутунець В.В. в іншому судовому засіданні до клопотання додана роздруківка смс-повістка про виклик до Шевченківського районного суду міста Києва (а.с. 157 т. 3)
Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.
Разом з цим, у разі, якщо позивач не з'явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своєї неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.
Питання поважності причин неявки є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.
Положення статті 223 ЦПК України вказують на необхідність врахування судом поважності/неповажності повідомлених позивачем суду причин своєї неявки до суду в залежності від того, чи є ця неявка першою чи повторною, та передбачають настання процесуальних наслідків у кожному конкретному випадку.
У разі першої неявки позивача в судове засідання та при умові, що суд визнав поважними повідомлені позивачем суду причини неявки в судове засідання, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні відповідно до пункту 2 частини 2 статті 223 ЦПК України.
Правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Суд зобов'язаний припиняти недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.
Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.
При цьому суд першої інстанції правильно зазначив, що позивач була повідомлена належним чином про судові засідання, призначені на 24 травня 2023 року та 28 червня 2023 року.
Заяви про розгляд справи за її відсутності позивач або її представник не подавали, клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції не заявляли.
Із клопотань представника позивача про відкладення розгляду справи вбачається, що причиною його неявки до суду першої інстанції є надання переваги участі у розгляді інших справ.
За вказаних обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України, оскільки позивач, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи у суді першої інстанції, не з'явилася у судові засідання, призначені на 24 травня 2023 року та 28 червня 2023 року, заяви про розгляд справи за її відсутності не подавала. Законних підстав для відкладення розгляду справи у суду першої інстанції не було.
Суд першої інстанції надав належну оцінку поведінці позивача та її представника, вжив усіх необхідних заходів для надання позивачу достатніх можливостей для викладення своєї позиції з метою дотримання принципу змагальності процесу та забезпечення права на публічне слухання справи у розумні строки, враховуючи процесуальні права інших учасників справи.
Таким чином, доводи апеляційної скарги на спростовують правильності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, а тому відхиляються апеляційним судом у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Тутунець Владислава Вікторовича залишити без задоволення
Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 червня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 19 березня 2024 року.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська