Справа №756/11277/23 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/2504/2024 Суддя - доповідач - ОСОБА_2
Ухвала
Іменем України
14 березня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження №12023105050000762 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 20.11.2023 року у кримінальному провадженні щодо обвинуваченого,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 раніше судимого: вироком Оболонського районного суду м. Києва від 10.08.2022 за ч. 2 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком в 2 роки;
обвинуваченого у вчиненні кримінального прапорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_8 ,
Вироком Оболонського районного суду м. Києва від 20.11.2023 ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначено йому покарання у виді 2 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 10.08.2022, визначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили застосовано до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор», взявши його під варту в залі суду.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з 20 листопада 2023 року.
Вирішено долю щодо речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
Згідно вироку суду, 30 червня 2023 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_6 , протягом року після засудження за ст. 309 КК України, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Олександра Попова, 2-В, знайшов під карнизом одного з підвіконь зіп-пакет. Після чого, у ОСОБА_6 , який усвідомлював, що у вказаному зіп-пакеті може знаходитися психотропна речовина, виник умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін, для власного вживання, без мети збуту.
Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_6 підняв вказаний пакет та усвідомлюючи, що у ньому знаходиться психотропна речовина, сховав його, таким чином незаконно безоплатно придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, для власного вживання, без мети збуту.
У подальшому, цього ж дня, близько 15 год., ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Олександра Попова, 2-В, зберігаючи при собі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, був зупинений працівниками поліції, на запитання яких повідомив, що незаконно безоплатно придбав та зберігає у кишені гаманця психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, для власного вживання, без мети збуту. Після цього, на місце події прибула слідчо-оперативна група Оболонського УП ГУ НП у м. Києві, якій ОСОБА_6 , у присутності двох понятих, добровільно надав для вилучення зіп-пакет, із вмістом у ньому психотропної речовини - амфетамін.
У ході досудового розслідування встановлено, що речовина, яка вилучена у ОСОБА_6 , є психотропною речовиною, обіг якої обмежено - амфетамін, маса якого в речовині становить 0,837 г.
Дії обвинуваченого ОСОБА_6 судом першої інстанції кваліфіковано за ч. 2 ст. 309 КК України, які виразилися у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини, без мети збуту, протягом року після засудження за цією статтею.
Не погоджуючись з вироком суду обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неврахування судом першої інстанції всіх пом'якшуючих обставин справи, які б істотно вплинули на вирок суду, а саме те, що в нього є маленька дитина, якій п'ять місяців, просить скасувати вирок Оболонського районного суду м. Києва від 20.11.2023 та призначити йому більш м'яке покарання у виді обмеження волі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати та надавши обвинуваченому останнє слово, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини, без мети збуту, протягом року після засудження за цією статтею, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам провадження і підтверджуються наявними доказами, в їх сукупності, які за згодою учасників судового провадження досліджувались у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, а тому, згідно із ч. 2 ст. 394 КПК України апеляційному оскарженню і перегляду не підлягають та учасниками судового провадження не оспорюють ся, як і правильність кваліфікації дій.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно із ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
У відповідності до статті 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Суд першої інстанції при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 повністю дотримався вимог вищезазначених норм кримінального закону. Так, судом першої інстанції було враховано
Як слідує з оскаржуваного вироку, суд першої інстанції при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 повністю дотримався вимог вищезазначених норм кримінального закону. Так, призначаючи покарання, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким, вчиненим із прямим умислом, дані, що характеризують особу обвинуваченого, який на обліках у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, відношення до вчиненого, відсутність обставин, що обтяжують покарання, до обставини, що що згідно із ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченого суд першої інстанції відніс щире каяття обвинуваченого. Врахувавши зазначені обставини, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що необхідним й достатнім для виправлення та попередження вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 нових злочинів буде покарання в межах, установлених санкцією інкримінованої йому статті, відповідно до положень КК України у виді позбавлення волі.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, оскільки саме таке покарання відповідатиме принципу індивідуалізації покарання, з огляду на вимоги ст. 50 КК України узгоджується із загальними засадами закону України про кримінальну відповідальність, відповідає основній меті покарання, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
Також, при призначенні покарання ОСОБА_6 суд першої інстанції правильно врахував і те, що злочин, у даному кримінальному провадженні, обвинувачений вчинив в період іспитового строку, визначеного вироком Оболонського районного суду м. Києва від 10.08.2022, та обґрунтовано призначив ОСОБА_6 остаточне покарання за правилами, передбаченими ст. 71 КК України. При цьому, слід зазначити, що вимогами ч. 4 ст. 71 КК України передбачено, що остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. А оскільки, невідбута частина покарання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 10.08.2022 становила 3 роки позбавлення волі, то судом на підставі вимог ст. 71 КК України вірно визначено остаточне покарання ОСОБА_6 у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць.
Що стосується доводів апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 про неврахування судом першої інстанції при призначенні йому покарання такої пом'якшуючої обставини, як наявність у нього малолітньої дочки, то колегія суддів зауважує, що дана обставина не є такою, що пом'якшує покарання та істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, до того ж, наявність у обвинуваченого дочки не стала стримуючим фактором у вчиненні ОСОБА_6 нового злочинупротягом року після його попереднього засудження та в період іспитового строку.
При цьому, систематичність вчинення ОСОБА_6 умисних кримінальних правопорушень, на переконання колегії суддів, свідчить про його стійке небажання стати на шлях виправлення, а також про схильність ОСОБА_6 до скоєння злочинів та антисоціальну спрямованість його особи, що виключає можливість призначення йому більш м'якого покарання.
Суд першої інстанції при призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 покарання дотримався вимог кримінального закону, врахував всі, передбачені ним обставини у їх сукупності, і підстав для пом'якшення покарання, як про це ставить питання обвинувачений, колегія суддів не вбачає.
Додаткових доводів, які б могли бути підставою для зміни вироку обвинуваченим до апеляційного суду не надано.
Будь - яких істотних порушень кримінального процесуального законодавства, які б ставили під сумнів правильність висновків суду, колегією суддів не встановлено
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про законність, обґрунтованість та вмотивованість ухваленого судом вироку щодо ОСОБА_6 , а також про безпідставність доводів апеляційної скарги.
Керуючись ст. 376, ст. ст. 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Оболонського районного суду м. Києва від 20.11.2023 у кримінальному провадженні №12023105050000762щодо обвинуваченого ОСОБА_6 за ч.2 ст. 309 КК України - без змін.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, в той же строк з дня отримання копії ухвали.
Судді:
__________ _______________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4