Справа № 755/17293/21 Головуючий в суді І інстанції - Бірса О.В.
Провадження № 33/824/1429/2024 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М.
15лютого 2024 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду О.М. Рудніченко, розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 03 листопада 2023 року,
Постановою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 03 листопада 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 0000 грн., з позбавлення права керування транспортним засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 гривень 00 копійок.
06 лютого 2024 року до суду апеляційної інстанції повторно надіслано апеляційну скаргу на постанову судді від 03 листопада 2021 року з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови, а апеляційна скарга, подана після закінчення встановленого строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга на судове рішення подана з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Із матеріалів справи убачається, що постановою судді Київського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 , в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
З матеріалів справи вбачається, що судом апеляційної інстанції вже виносилось процесуальне рішення, яким було відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови щодо ОСОБА_1 .
Системний аналіз законодавства не передбачає можливості неодноразового розгляду судом одних і тих самих клопотань, з тих самих підстав та мотивів. Натомість, сама по собі незгода з ухваленим судовим рішенням, яке є чинним, не вказує на можливість повторного його розгляду.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).
Оскільки судовим рішенням від 14 грудня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 , у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови, то наявні підстави, передбачені ст. 294 КУпАП, для повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 03 листопада 2021 року.
Апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами - повернути особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Рудніченко