Вирок від 20.03.2024 по справі 991/5528/21

Справа № 991/5528/21

Провадження № 1-кп/991/45/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2024 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

Головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретарі судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

за участю сторін

кримінального провадження

прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9

потерпілого ОСОБА_10 ,

представника потерпілого ОСОБА_11 ,

обвинуваченого ОСОБА_12 ,

захисника ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

перекладачів ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 52020000000000147 від 26.02.2020 р. за обвинуваченням:

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Бровари Київської області, з вищою юридичною освітою, старшого лейтенанта юстиції, працюючого аналітиком консолідованої інформації 2-ї категорії відділу досліджень і нагляду служби управління аналізу ризиків державного підприємства «Адміністрація морських портів України», одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину 2021 року народження, учасника бойових дій, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1.Історія провадження

Матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_12 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, надійшли на розгляд Вищого антикорупційного суду 12.08.2021 р.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2021 р., згідно з положеннями ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду кримінального провадження визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду в складі головуючої судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 13.09.2019 р. було призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 21.12.2019 р. призначено судовий розгляд на 22.09.2021 р.

Ураховуючи завдання кримінального провадження, визначені ст. 2 КПК, а також положення ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, зокрема, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, судом проведено розгляд кримінального провадження із забезпеченням участі обвинуваченого ОСОБА_18 у судових засіданнях у режимі відеоконференції.

Сторона захисту через значну віддаленість від м. Києва, спочатку через карантинні обмеження, викликані захворюванням на COVID-19, а потім у зв'язку із запровадженням воєнного стану, неодноразово клопотала про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції.

Сторони не мали заперечень щодо проведення судових засідань у такому режимі, в т.ч. з власних технічних засобів, отже судом здійснювався розгляд кримінального провадження за участі сторони захисту в судових засіданнях у режимі відеоконференції, в тому числі, із забезпеченням участі обвинуваченого.

При цьому, суд забезпечив належну якість відеоконференцзв'язку та повномірну можливість реалізації стороною захисту її прав, передбачених процесуальним законом.

2.Формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним

Доведено, що ОСОБА_12 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК України, а саме, прохання та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого йому службового становища.

2.1. Фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення

Згідно з наказом начальника Управління Служби безпеки України в Одеській області (далі - УСБУ в Одеській області) від 21.03.2016 р. № 137-ОС ОСОБА_12 призначено на посаду старшого слідчого в особливо важливих справах 2 відділення слідчого відділу Управління СБУ в Одеській області (далі - старший слідчий з ОВС СВ УСБУ в Одеській області).

Відповідно до посадової інструкції від 23.03.2016 р. № 65/16/1764дск, з якою ОСОБА_12 ознайомився 25.03.2016 р., на нього покладено обов'язки з проведення розслідування кримінальних проваджень про злочини, віднесені законом до компетенції органів досудового розслідування СБУ та самостійне прийняття рішень про проведення слідчих дій, за винятком рішень, коли законом передбачено одержання згоди від суду (судді) або прокурора.

У своїй діяльності ОСОБА_12 повинен керуватися Конституцією України, вимогами чинного законодавства України та іншими нормативними актами національного та міжнародного права.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, він зобов'язаний діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 18 КК України, п. 1 примітки до ст. 364 КК України та п. 2 примітки до ст. 368 КК України, ОСОБА_12 є слідчим, тобто службовою особою, яка займає відповідальне становище.

З огляду на займану посаду та досвід роботи, ОСОБА_12 знав та розумів, що вимогами ст. 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції» йому забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Відповідно до ст. 2 КПК України одним із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Також, згідно з ч. 2 ст. 9 КПК України слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

У порушення вимог вказаних нормативно-правових актів та своїх службових обов'язків, ОСОБА_12 з корисливих мотивів вчинив умисний, корупційний злочин з метою одержання для себе неправомірної вигоди за вчинення дій, в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, з використанням наданого йому службового становища, за наступних обставин.

Так, у ході розслідування кримінального провадження № 22017160000000235 від 19.12.2017 р., в якому ОСОБА_12 визначено старшим групи слідчих, ним 28.09.2018 р. повідомлено про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України, громадянину США ОСОБА_10 .

Після цього за клопотанням слідчого ОСОБА_12 , погодженим із прокурором, 28.09.2018 р. слідчим суддею Приморського районного суду м. Одеси прийняте рішення про застосування до підозрюваного ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (справа № 522/2997/18, судове провадження 1-кс/522/18394/18).

За клопотанням ОСОБА_12 , погодженим з прокурором, слідчим суддею того ж суду 23.11.2018 р. винесено рішення про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_10 до 19.01.2019 р. (справа № 522/2997/18, судове провадження 1-кс/522/21931/18).

Також, за клопотанням слідчого ОСОБА_12 , погодженим із прокурором, 16.10.2018 р. слідчим суддею Приморського районного суду м. Одеси ухвалено рішення про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ОСОБА_10 , відкритих в ПАТ «Банк Восток» (справа № 522/2997/18, судове провадження 1-кс/522/19128/18), а також рішення про накладення арешту на майно ОСОБА_10 , у тому числі паспорту громадянина США № НОМЕР_1 від 05.08.2011 р. (справа № 522/2997/18, судове провадження 1-кс/522/18297/18).

Приблизно восени 2018 р. ОСОБА_12 під час виконання службових обов'язків стало відомо про наявність у підозрюваного ОСОБА_10 грошових коштів на рахунку. У ОСОБА_12 виник злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе за вчинення в інтересах ОСОБА_10 дій з використанням службового становища.

З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_12 під час проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 22017160000000235 в жовтні-листопаді 2018 року, перебуваючи в службовому кабінеті в приміщенні УСБУ в Одеській області за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська, 43, будучи обізнаним з умовами утримання ОСОБА_10 в ДУ «Одеській слідчий ізолятор», висловив йому прохання про необхідність передачі неправомірної вигоди в сумі 60 000 доларів США, за що ОСОБА_12 , з використанням наданих службових повноважень слідчого, у випадку подання в інтересах ОСОБА_10 клопотання про зміну запобіжного заходу, не надаватиме прокурору та суду документів, які б обґрунтовували необхідність подальшого тримання ОСОБА_10 під вартою, а також забезпечить незастосування такого запобіжного заходу в подальшому та здійснюватиме розслідування кримінального провадження у такий спосіб, що дасть змогу уникнути ОСОБА_10 покарання у вигляді позбавлення волі. Також, у випадку надання вказаної суми коштів, ОСОБА_12 забезпечить зняття арешту з банківських рахунків ОСОБА_10 та повернення паспорту громадянина США, шляхом проведення необхідних слідчих та процесуальних дій та надання до суду необхідних документів.

Під час спілкування з ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , розуміючи, що сприяння слідчого надасть йому можливість скористатись правом на зміну запобіжного заходу на більш м'який, а також розблокувати доступ до коштів, які знаходились на арештованих рахунках в ПАТ «Банк Восток», надав згоду на прохання слідчого про передачу грошових коштів у якості неправомірної вигоди. При цьому ОСОБА_10 повідомив слідчого ОСОБА_12 про те, що готівкові кошти в нього відсутні, але наявні грошові кошти на банківському рахунку в банківській установі США (CityBank), проте цей банківський рахунок заблоковано, а для його розблокування, шляхом віддаленого банкінгу, потрібен час та використання комп'ютерної техніки і засобів телефонного зв'язку, використання яких заборонено режимом попереднього ув'язнення.

Після цього ОСОБА_12 , продовжуючи свої злочинні дії, діючи з корисливою метою, в період з 13.11.2018 р. по 10.12.2018 р. склав 7 запитів до ДУ «Одеській слідчий ізолятор» на вивезення підозрюваного ОСОБА_10 до свого службового кабінету, розташованого в УСБУ в Одеській області у м. Одеса, вул. Єврейська, 43, з метою здійснення останнім розблокування свого банківського рахунку та перерахування коштів у якості неправомірної вигоди.

ОСОБА_10 був конвойований з ДУ «Одеській слідчий ізолятор» до службового кабінету слідчого ОСОБА_12 , розташованого в приміщенні УСБУ в Одеській області за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська, 43, де перебував в наступні дати та час:

- 13.11.2018 р.,

- 21.11.2018 р. в період часу з 10 год. 23 хв. до 16 год. 27 хв.,

- 22.11.2018 р. в період часу з 09 год. 50 хв. до 12 год. 10 хв.,

- 23.11.2018 р.,

- 04.12.2018 р. в період часу з 10 год. 13 хв. до 15 год. 45 хв.,

- 07.12.2018 р. в період часу з 10 год. 56 хв. до 17 год. 36 хв.,

- 10.12.2018 р. в період часу з 10 год. 55 хв. до 15 год. 45 хв.

Проте, за фактом перебування ОСОБА_10 у слідчого ОСОБА_12 у вказані дати, останнім складено лише один документ про проведення слідчої дії, а саме протокол допиту підозрюваного від 07.12.2018 р., у якому лише зазначено, що ОСОБА_10 підтверджує раніше надані показання.

При цьому на час проведення цієї слідчої дії, складання та підписання вказаного протоколу, зазначений у ньому перекладач ОСОБА_19 не перебував в приміщенні УСБУ в Одеській області.

Слідчий ОСОБА_12 діючи з корисливим мотивом, продовжуючи свої злочинні дії у приміщенні УСБУ в Одеській області, надавав ОСОБА_10 ноутбук та термінал мобільного зв'язку з абонентським номером НОМЕР_2 та персональним IMEI, для використання при розблокуванні його банківського рахунку. При цьому номер вказаного телефону, не відомий ОСОБА_10 , ОСОБА_12 повідомив підозрюваному, написавши власноруч на папері для інформування оператора банку.

ОСОБА_10 з використанням зазначених, отриманих від слідчого ОСОБА_12 , технічних засобів здійснював розблокування свого банківського рахунку, відкритого у фінансовій установі США - «CitiBank» (СітіБанк), у тому числі шляхом телефонних з'єднань з представниками вказаної банківської установи, в наступні дати та час (за Київським часом):

- 21.11.2018 р. в період часу з 14 год. 26 хв. по 16 год. 04 хв.,

- 22.11.2018 р. в період часу з 10 год. 01 хв. по 10 год. 24 хв.,

- 04.12.2018 р. в період часу з 10 год. 59 хв. по 15 год. 11 хв., що відповідає часу перебування ОСОБА_10 в приміщенні УСБУ в Одеській області.

Після цього ОСОБА_12 , встановивши наявність на банківському рахунку ОСОБА_10 грошових коштів в сумі більш ніж 90 000 доларів США, продовжуючи свої злочинні дії, діючи з корисливих спонукань висунув ОСОБА_10 прохання передати йому неправомірну вигоду в сумі 80 000 доларів США із висловленням вказаних раніше умов, на що той вимушено погодився.

Виконуючи вказівки ОСОБА_12 з розблокування банківського рахунку та відновлення можливості здійснення переказів грошових коштів, ОСОБА_10 повідомив слідчого про те, що на його банківському рахунку встановлений ліміт з переказів, у зв'язку з чим відсутня можливість перерахувати 80 000 доларів США одним платежем, а необхідно здійснити декілька платежів.

В подальшому ОСОБА_12 , продовжуючи свої злочинні дії, створюючи всі необхідні умови для одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_10 , оформив службові документи на вивезення останнього з ДУ «Одеській слідчий ізолятор» до УСБУ в Одеській області для здійснення підозрюваним декількох грошових переказів на надані йому слідчим реквізити.

Знаходячись у приміщенні УСБУ в Одеській області за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська, 43, у своєму службовому кабінеті ОСОБА_12 07.12.2018 р. в період часу з 10 год. 56 хв. по 17 год. 36 хв. надав ОСОБА_10 ноутбук, термінал мобільного зв'язку з абонентським номером НОМЕР_2 , та висунув прохання про перерахування належних ОСОБА_10 грошових коштів у сумі 20 000 доларів США на банківську картку ОСОБА_20 , який є знайомим ОСОБА_12 , з яким останній підтримував зв'язок, повідомивши всі необхідні реквізити та 20 000 доларів США на банківську картку ОСОБА_21 , з яким ОСОБА_12 разом навчався у м. Бровари Київської області та підтримував спілкування, реквізити якої було надано ОСОБА_10 також слідчим ОСОБА_12 , після чого ОСОБА_10 надав згоду та здійснив перерахування грошових коштів у вказаній сумі на зазначені реквізити.

Крім того, 10.12.2018 р. в період часу з 10 год. 55 хв. по 15 год. 45 хв. знаходячись в приміщенні УСБУ в Одеській області за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська, 43, у своєму службовому кабінеті ОСОБА_12 надав ОСОБА_10 ноутбук та термінал мобільного зв'язку з абонентським номером НОМЕР_2 , висунувши прохання про перерахування належних ОСОБА_10 грошових коштів у сумі 20 000 доларів США на банківську картку ОСОБА_22 , та 20 000 доларів США на банківську картку ОСОБА_23 , який є знайомим ОСОБА_12 , з якими останній підтримував зв'язок, реквізити яких ОСОБА_10 також надав слідчий ОСОБА_12 , після чого ОСОБА_10 надав згоду та здійснив перерахування грошових коштів у вказаній сумі на зазначені реквізити.

Зазначені кошти були зняті вказаними громадянами з рахунків готівкою в період з 12.12.2018 р. по 13.12.2018 р.

Наступного дня після остаточного зняття зазначених коштів - 14.12.2018 р., ОСОБА_12 , робоче місце якого знаходилось за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська, 43, прибув до м. Бровари Київської області, де забрав зазначені кошти, у якості неправомірної вигоди, у вказаних осіб.

Після цього 28.12.2018 р. суддею Приморського районного суду м. Одеси, за клопотанням адвоката ОСОБА_24 , винесено ухвалу про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_10 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з носінням електронного засобу контролю (справа № 522/2997/18, судове провадження 1-кс/522/23321/18).

У подальшому, на підтвердження правдивості раніше заявлених під час висування прохання про надання неправомірної вигоди намірів по вчиненню дій на користь ОСОБА_10 , які входять до його повноважень, слідчий ОСОБА_12 05.02.2019 р., з використанням службового становища, склав протокол огляду відомостей, які надійшли з ПАТ «Банк Восток», про те, що в ході детального перегляду банківської інформації про рух коштів по рахунках ОСОБА_10 , даних, які мають відношення до розслідування кримінального провадження, не виявлено.

При цьому, згідно відомостей про рух коштів на банківських рахунках, які є додатком до вказаного протоколу огляду, залишок коштів на рахунку ОСОБА_10 № НОМЕР_3 в ПАТ «Банк Восток» складав 25 523 доларів США.

Згідно з вимогами Кримінального кодексу України, у випадку засудження ОСОБА_10 за злочини, у вчиненні яких останній підозрювався (ч. 3 ст. 305 КК України) як обов'язкове покарання передбачено конфіскацію майна. Вказані кошти були арештовані ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 16.10.2017 р. за клопотанням слідчого ОСОБА_12 .

Вказаний протокол був наданий до суду та став підставою для скасування арешту грошових коштів ОСОБА_10 , розміщених на рахунках в ПАТ «Банк Восток», рішення про яке прийнято слідчим суддею 06.03.2019 р. (справа №522/2997/18, судове провадження 1-кс/522/3116/19).

Слідчим ОСОБА_12 27.02.2019 р. вручено ОСОБА_10 повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

Відповідно до положень ст. 307 КК України, за вчинення особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 цієї статті передбачено як обов'язкове покарання у вигляді конфіскації майна, як і за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.

Крім цього, 07.03.2019 р. слідчим ОСОБА_12 складено та погоджено з прокурором клопотання про арешт майна та зупинення видаткових операцій по поточним рахункам ОСОБА_10 в ПАТ «Банк Восток», але на виконання раніше досягнутої домовленості дане клопотання до слідчого судді не спрямував та залишив в матеріалах справи без руху.

Після цього ОСОБА_12 , з використанням службового становища, діючи в інтересах ОСОБА_10 , точної дати та часу досудовим розслідування не встановлено, в порушення посадових обов'язків та ст. 175 КПК України, передав ОСОБА_10 паспорт громадянина США № НОМЕР_1 від 05.08.2011 р. на ім'я ОСОБА_10 , який знаходився у матеріалах кримінального провадження, та відповідно до ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 16.10.2018 р. був арештований.

З використанням вказаного паспорту, 14.03.2019 р. ОСОБА_10 здійснив операції із зняття готівкових коштів зі свого банківського рахунку, після чого повернув паспорт слідчому.

Таким чином, діючи умисно, послідовно ОСОБА_12 виконав дії, з використанням службового становища, в інтересах ОСОБА_10 .

Відповідно до пункту 1 примітки до ст. 368 КК України неправомірною вигодою в особливо великому розмірі вважається вигода, що в у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 07.12.2018 р. грошові кошти у розмірі 40 000 доларів США становили 1 115 182 грн 76 коп., та станом на 10.12.2018 р. грошові кошти у розмірі 40 000 доларів США становили 1 112 969 грн 84 коп.

Таким чином загальна сума неправомірної вигоди одержаної ОСОБА_12 склала 2 228 152 грн 60 коп., що у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та є особливо великим розміром.

3. Позиція сторони захисту

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_12 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не визнав повністю, та надав наступні показання.

Він працював на посаді старшого слідчого в особливо важливих справах 2 відділення слідчого відділу Управління СБУ в Одеській області. Протягом 2017-2018 р. р. ним здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження, пов'язане з незаконним обігом наркотиків відносно громадянина США ОСОБА_10 .

ОСОБА_10 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який згодом за його ( ОСОБА_25 ) клопотанням, погодженим з прокурором, продовжувався ухвалами слідчого судді; ОСОБА_10 утримувався під вартою у слідчому ізоляторі м. Одеса.

Ухвалою слідчого судді було накладено арешт на паспорт громадянина США ОСОБА_10 , після чого паспорт зберігався в матеріалах кримінального провадження. Також ухвалою слідчого судді було накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_10 , розміщені на його особистих рахунках у «Сіті Банк» в США, і банку «Восток» у м. Одеса.

Під час досудового розслідування кримінального провадження він отримав листа від захисника ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_26 , в якому вона повідомляла, що буцімто до ОСОБА_10 у слідчому ізоляторі застосовується насильство. Для перевірки вказаного повідомлення він направив відповідний лист до слідчого ізолятора.

Йому було відомо, що на особистих рахунках ОСОБА_10 у банківських установах знаходяться певні суми грошових коштів. При цьому йому не було відомо про наявність у ОСОБА_10 коштів в «Сіті Банку» у США та про те, що вказаний рахунок у банківський установі США було заблоковано, а розблокувати рахунок було можливо лише з використанням мобільного телефону і мережі «Інтернет».

Він особисто ніколи не вимагав від ОСОБА_10 грошові кошти за зняття арешту з банквських рахунків ОСОБА_10 та його паспорту, а також не вимагав від ОСОБА_10 грошові кошти у розмірі 80 000 доларів США за те, щоб змінити обраний ОСОБА_10 запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який інший.

Протягом часу досудового розслідування кримінального провадження він неодноразово викликав ОСОБА_10 зі слідчого ізолятора до Управління СБУ в Одеській області, але останній

постійно намагався уникати проведення з ним слідчих дій з різних причин, в тому числі і в зв'язку з поганим станом здоров'я, у зв'язку з чим до УСБУ викликалася «Швидка медична допомога». Внаслідок цього процесуальні документи ним ( ОСОБА_12 ) складалися не завжди - так, ОСОБА_10 викликався до слідчого управління 7 разів, але складено було 1 процесуальний документ. При викликах ОСОБА_10 до УСБУ в Одеській області завжди були присутні адвокат ОСОБА_26 і перекладач.

Під час спілкування в УСБУ він побачив, що у ОСОБА_10 був записаний на аркуші паперу номер мобільного телефона НОМЕР_2 , який записав на аркуші паперу, який знаходився у лотку принтера для того, щоби перевірити згодом інформацію по цьому номеру, але не зробив цього, оскільки забувся це зробити. В подальшому, можливо випадково, він передав цей номер телефону, записаний на папері, ОСОБА_10 .

Коли ОСОБА_10 знаходився в УСБУ в Одеській області, він особисто ніколи не надавав ОСОБА_10 ані мобільний телефон, ані ноутбук; до того ж, в УСБУ в Одеській області немає доступу до Інтернету.

Яким чином в дні перебування ОСОБА_10 в УСБУ в Одеській області було використано мобільний номер НОМЕР_2 для розблокування рахунку ОСОБА_10 в «Сіті Банку» (США), та яким чином відбувалися з'єднання з цього телефону з «Сіті Банком», пояснити не може.

Яким чином в дні перебування ОСОБА_10 в УСБУ в Одеській області з особистого рахунку ОСОБА_10 в «Сіті Банку» (США) відбувалося перерахування його ( ОСОБА_12 ) знайомим - мешканцям м. Бровари ОСОБА_23 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 кожному по 20 000 доларів США, а також ОСОБА_22 20 000 доларів США, а всього 80 000 доларів США, пояснити не може.

Пояснив, що на наступний день після того, як з рахунку ОСОБА_10 на особисті банківські рахунки ОСОБА_23 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 і ОСОБА_22 було зараховано загалом 80 000 доларів США, у нього почалася сесія в Національної академії державного управління при Президентові України у м. Київ, та він приїхав у додаткову відпустку з м. Одеса до м. Бровари провідати своїх батьків.

Йому було відомо, що санкції статей КК України, за якими підозрювався ОСОБА_10 - ст. 305 та ст. 307 передбачають конфіскацію майна.

05.01.2019 р. виготовив протокол огляду, в якому вказав, що грошові кошти в сумі 25 000 доларів США, які знаходяться на особистому рахунку ОСОБА_10 у «Банку Восток» (м. Одеса), не мають доказового значення по кримінальному провадженню.

Згодом, ухвалою слідчого судді було знято арешт з коштів ОСОБА_10 у «Банку Восток», при цьому він особисто ніяк не сприяв зняттю арешту з коштів ОСОБА_10 .

Також за клопотанням адвоката ОСОБА_26 ухвалою слідчого судді запобіжний захід ОСОБА_10 було змінено з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Чому це відбулося через 12 днів після того, як було розблоковано особистий рахунок ОСОБА_10 в «Сіті Банку» (США), з якого було перераховано його знайомим - ОСОБА_23 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , а також ОСОБА_22 гроші в сумі 80 000 доларів США, пояснити не може.

Яким чином 14.03.2019 р. ОСОБА_10 для отримання грошей у «Банку Восток» використав свій паспорт громадянина США, на який було накладено арешт і який зберігався в матеріалах кримінального провадження, яке він ( ОСОБА_12 ) розслідував, йому не відомо.

07.03.2019 р. прокурор погодив його ( ОСОБА_12 ) клопотання про повторний арешт коштів ОСОБА_10 , але, оскільки на той час вже виконувалися вимоги ст. 290 КПК України - ознайомлення учасників з матеріалами кримінального провадження, він вказане клопотання слідчому судді не подавав, а підшив в матеріали кримінального провадження.

Вважає, що ОСОБА_10 має намір дискредитувати його як слідчого, та штучно «затягнути» розгляд кримінального провадження відносно себе - ОСОБА_10 .

4. Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Згідно статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до статті 25 КПК України прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Крім того, саме на них законом покладається обов'язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, відповідно до статті 9 КПК України.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення; 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Відповідно до ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України покладається на прокурора.

Суд же відповідно до статті 26 КПК України у кримінальному провадженні вирішує питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень, а частина перша статті 337 КПК України передбачає, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.

Тобто обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.

Не зважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом вчинення ОСОБА_12 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та вважає його вину у скоєнні кримінального правопорушення доведеною на підставі сукупності наданих і досліджених у судовому засіданні належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою, та в сукупності доводять винуватість ОСОБА_12 у вчиненні злочину.

Вина ОСОБА_12 підтверджується такими доказами:

4.1. Потерпілий ОСОБА_10 під час допиту в суді зазначив, що він є громадянином США та останнім часом проживає на території України в м. Одеса; в «СітіБанку» США у нього був відкритий банківський рахунок, на якому знаходилось 200 000 доларів США.

У вересні 2018 його було затримано співробітники СБУ за підозрою у скоєнні злочину, пов'язаному з незаконним обігом наркотиків, а в його квартирі було проведено обшук, під час якого були вилучені його паспорт, особисті речі та банківська карта «СітіБанку», на якій знаходилася значна сума грошових коштів. У зв'язку з цими подіями, для того, щоби уникнути доступ інших осіб до його банківського рахунку та заволодіння грошима, він у вересні 2018 р. заблокував рахунок в банку, при цьому працівник «СітіБанку», який знаходився у США телефоном повідомив його, що рахунок буде розблокований після подання ним відповідної заяви, також для розблокування карти треба було сказати кодове слово, яке знає тільки він і банківська установа, а процедура розблокування карти займала тривалий час.

З 28.09.2018 р. він знаходився під вартою у Одеському слідчому ізоляторі як підозрюваний у справі про начебто контрабанду наркотичних засобів. Коли слідчий по справі - ОСОБА_12 та ще двоє чоловіків, анкетні дані яких йому не відомі, одразу почали вимагати від нього пін-код особистого банківського рахунку, він зрозумів, що ОСОБА_12 планує заволодіння його особистими грошовими коштами.

Декілька разів його (ОСОБА_10) вивозили із тюрми і погрожували фізичною розправою - погрожували його вбити, або інсценувати суїцид, або перевести в камеру, де перебувають жорстокі ув'язнені, які його вб'ють; також один з чоловіків прикладав йому ніж до горла і казав, що він повинен віддати свої гроші, при цьому він усвідомлював, що це означає передачу грошей ОСОБА_12 ; окрім того, одного разу цей чоловік вдарив його головою о стіну, внаслідок чого він отримав важкий розлад здоров'я - тривалий час не міг самостійно переміщатися, і у нього був шум в вухах.

Коли ОСОБА_12 побачив, що він не може ходити, то направив його до в'язничного госпіталю, де він (ОСОБА_10) перебував на лікуванні 3 тижні.

Про вчинення таких насильницьких дій, він неодноразово повідомляв своєму адвокату ОСОБА_24 , проте останню це не цікавило.

В результаті цих подій - вимагання грошей, погроз вбивством, завдання тілесних ушкоджень, психологічного тиску, злякавшись за своє життя і здоров'я, він зрозумів, що в нього немає іншого виходу з цієї ситуації, та погодився розблокувати свій банківський рахунок і переказати кошти.

Згодом його не менше 10 разів доставляли зі слідчого ізолятору до службового кабінету слідчого ОСОБА_12 , але ніякі слідчі дії ОСОБА_12 з ним не проводив - натомість, ОСОБА_12 змушував його розблокувати банківський рахунок у «СітіБанку», тому він, побоюючись за своє життя, вимушений був це зробити.

При цих діях з розблокування банківського рахунку в службовому кабінеті ОСОБА_12 були присутні адвокат за призначенням ОСОБА_24 та охорона, при цьому ОСОБА_12 надавав йому власний ноутбук, звичайний комп'ютер і мобільний телефон для зв'язку з «СітіБанком», головний офіс якого розташовано в м. Нью-Йорк (США), але він, скориставшись ноутбуком ОСОБА_12 , розблокував свій особистий рахунок.

Після цього, ОСОБА_12 і ОСОБА_24 вимагали від нього передачі 30 000 доларів США, згодом сума збільшилася до 60 000 доларів США, але коли під час його перебування в службовому кабінеті ОСОБА_12 останній побачив на екрані ноутбука рахунок в «СітіБанку», який становив більше 60 000 доларів США, ОСОБА_12 і ОСОБА_24 вийшли з кабінету, а повернувшись, повідомили вимоги про передачу їм уже 80 000 доларів США.

Для цього ОСОБА_12 надав йому аркуш, на якому були написані чотири номери банківських рахунків і прізвища, імена та по батькові чотирьох людей, а коли він спитав у ОСОБА_12 , хто ці люди, останній відповів, що це 4 судді, і у випадку, якщо він не заплатить, то помре.

Після того, як він проходив ідентифікацію в банку за номером телефона, який йому надав ОСОБА_12 - НОМЕР_4 , та який був від руки записаний на клаптику паперу, який він зберіг і згодом надав працівникам НАБУ, його банківська карта була розблокована, та сума грошових коштів у розмірі 80 000 доларів США була ним перерахована на повідомлені ОСОБА_12 рахунки протягом декількох днів, у зв'язку з тим, що «СітіБанком» встановлені певні грошові ліміти для одного переказу, а також кожного разу при переказі коштів йому треба було проходити процедуру ідентифікації, для чого його привозили до службового кабінету ОСОБА_12 декілька разів.

Після перерахування ним 80 000 доларів США на вказані ОСОБА_12 рахунки начебто 4 «суддів» - на кожний рахунок він перерахував по 20 000 доларів США, ОСОБА_12 висунув вимогу про передачу йому грошових коштів в розмір 17 000 доларів США, які знаходилися на його (ОСОБА_10) особистому рахунку в банку «Восток», і які він планував витратити на власне лікування, на що він погодився, оскільки відчував реальну загрозу для свого життя у зв'язку з цими подіями.

Як йому повідомив ОСОБА_12 , у разі передачі йому цих коштів, запобіжний захід буде змінено з тримання під вартою на домашній арешт, а також буде сприяння для вирішення кримінального провадження на його (ОСОБА_10) користь.

Після цього його привезли до ОСОБА_12 зі слідчого ізолятора, а коли він разом з ОСОБА_24 зустрілися з ОСОБА_12 , той передав їм паспорт ОСОБА_10 для проходження обов'язкової процедури верифікації у банку для отримання значної грошової суми - 17 000 доларів США готівкою.

Всі вказівки з отримання грошей у приміщенні банку ОСОБА_24 отримувала від ОСОБА_12 телефоном, після чого через перекладача надавала вказівки йому (ОСОБА_10) для швидшого отримання грошей; також повідомила йому, що частину грошей в сумі 17 000 доларів США ОСОБА_12 планує витратити на облаштування свого службового кабінету, а частину передати в якості винагороди людям, які здійснювали на нього (ОСОБА_10) фізичний вплив.

Після того, як він отримав у банку «Восток» гроші готівкою, ОСОБА_12 змінив запобіжний захід на домашній арешт, під час якого за ним було встановлено постійний нагляд. Свої грошові кошти в сумі 97 000 доларів США, якими незаконно заволодів ОСОБА_12 та інші особи, йому не повернуті.

Оцінюючи показання потерпілого ОСОБА_10 про те, що він гроші в сумі 17 000 доларів США призначалися для передачі ОСОБА_12 , суд приходить до висновку про те, що факт зняття ОСОБА_10 вказаної суми підтверджується певними доказами, але передача їх ОСОБА_12 стороною обвинувачення в обвинувальному акті не зазначається, та виходить за межі пред'явленого ОСОБА_12 обвинувачення.

4.1.1. Свідок ОСОБА_27 під час допиту в суді зазначила, що з 2017 р. працює начальником відділення № 7 ПАТ «Банк Восток» за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 44, до її функціональних обов'язків належить забезпечення організаційних та контролюючих функцій.

У 2019 р. до відділення звернувся громадянин США, який є клієнтом цього банку (анкетні дані якого вона не пам'ятає) з заявою на видачу готівки.

Особа з іноземним громадянством для отримання готівки повинна була надати до банку посвідку на тимчасове проживання нового зразку або посвідку на тимчасове проживання старого зразку та паспорт громадянина іншої держави. Відомості з документів, які пред'являє особа для отримання готівки, при підготовці заяви на видачу готівки вносяться до бази даних, а також зазначаються в самій заяві на видачу готівки. Так, у заяві на видачу готівки зазначаються, зокрема, такі дані: номер паспорту, дата його видачі, орган, що видав паспорт.

У цьому випадку, оскільки клієнт був нерезидентом, для отримання в банку готівки в іноземній валюті він надав посвідку на тимчасове проживання та паспорт громадянина США. У посвідці нового зразку є вся необхідна для банку інформація, тому її можна пред'являти до банку без паспорту. Посвідка старого зразку була у формі картонної книжки, а посвідка нового зразку - у формі паспорту книжкою та у формі ІD-карти, а якщо у особи є посвідка нового зразку, то можна отримати грошові кошти у банку тільки за наявності цієї посвідки.

При видачі готівки в іноземній валюті особі з іноземним громадянством працівниками банку вчиняються наступні дії: менеджер проводить ідентифікацію особи, тобто звіряє відповідність оригіналів наданих документів з особою клієнта, і готує заяву на видачу готівки, яку потім підписує. Потім клієнт із цією заявою та оригіналом документу, що посвідчує особу, пред'являє в касу оригінали його документів і заяву на видачу готівки. При видачі готівки касир знову перевіряє особу клієнта на підставі паспорту громадянина, посвідку на тимчасове проживання із зазначеними у заяві даними, а після цього здійснює видачу готівки. Заяву на видачу готівки підписує менеджер з операційної діяльності, свідок, як начальник відділення, та касир, який здійснює видачу готівки. Платіжне доручення підписує менеджер та співробітник банку з валютного контролю.

Після видачі коштів в іноземній валюті вказаний громадянин США потім знову звертався до банку із копіями своїх документів, але працівники банку відмовили йому у видачі грошових коштів.

4.1.2. Свідок ОСОБА_28 під час допиту в суді зазначила, що вона з 2018 р. працює операціоністом у відділенні № 7 ПАТ «Банк Восток» за адресою: м. Одеса, вул. Успенська 44, до її обов'язків входило: видача переказів, відкриття рахунків та видача грошових коштів з рахунків.

У березні 2019 р. до відділення банку звернувся громадянин США ОСОБА_10 з заявою при отримання готівкових коштів в сумі 17 000 доларів США через касу банку, при цьому пред'явив закордонний паспорт та посвідку на тимчасове проживання старого зразку.

Процедура видачі готівки є такою: клієнт звертається до неї з документами, вона перевіряє у банківській базі наявність та чинність цих документів, а також перевіряє, щоб на рахунку були грошові кошти, потім вона оформляє заяву на видачу готівки і роздруковує її. Банківська база видає інформацію про документи, які вона перевіряє. На заяві про видачу готівки вона ставить свій підпис і повідомляє про це керівника відділення, яка також ставить свій підпис на заяві, після чого з цією заявою та своїми документами клієнт звертається до каси. Дані з особової справи клієнта формує комп'ютер, тому вона самостійно не вносить до банківської бази дані паспорту, прізвище та ім'я клієнта. У разі, якщо громадянин іншої держави відкривав рахунок у банку, надавши посвідку на тимчасове проживання нового зразку, і паспорт громадянина іншої держави, то у разі чинності посвідки на тимчасове проживання нового зразку вона могла б видати грошові кошти. Крім того, грошові кошти могли б видати клієнту і за паспортом, якщо клієнт легально перебуває на території України у межах 90 днів, про що у паспорті є печатка.

Тобто, банк просить надати посвідку тоді, коли у паспорті є печатка чи віза про те, що громадянин перебуває на території України більше, ніж 90 днів, оскільки у такому випадку клієнту повинні видати посвідку на тимчасове проживання. Якщо у особи є посвідка на тимчасове проживання нового зразку і вона є чинною, то для отримання грошових коштів у банку особа могла не пред'являти свій паспорт. Так, у банківській базі буде 2 документа, але буде відмітка про те, який документ є основним. Якщо клієнт отримує новий паспорт або нову посвідку - тобто, якщо відбулися зміни у даних клієнта, банк робить ксерокопію, яку долучає до справи.

Заяву на видачі готівки заповнює операціоніст-менеджер, тому у той день вона заповнювала заяву на видачі готівки, в якій зазначила тільки суму, а всі інші відомості у заяві відображалися з банківської програми, та поставила свої підписи у визначених місцях, документ також підписали працівники банку ОСОБА_29 і ОСОБА_30 ; графу «Пред'явлений документ» вона не заповнювала, оскільки вона перевіряє документи, з якими звернувся клієнт, у банківській базі. Якщо документи, зазначені у базі, і документи, надані клієнтом, співпадають, то до бази підтягуються фінансові документи. Документ, зазначений у квитанції, повинен співпадати з документом, з яким звернувся клієнт.

Вона сама особисто спілкувалася російською мовою з ОСОБА_10 , який приходив декілька разів і разом з ним був перекладач. При оформленні заяви на видачу готівки їй також допомагала її співробітниця, яка володіє англійською мовою. ОСОБА_10 звертався до неї тільки за видачею грошових коштів у розмірі 17 000 доларів США через касу.

Після отримання 17 000 доларів США, ОСОБА_10 через деякий час знову звертався до банку, але у нього з собою була тільки копія його паспорту, та у зв'язку із відсутністю оригіналів документів відмовили йому у здійсненні операції.

4.1.3. Свідок ОСОБА_24 під час допиту в суді зазначила, що вона здійснювала захист за призначенням громадянина США ОСОБА_10 у кримінальному провадженні за фактом контрабанди наркотиків, досудове розслідування по якому проводив слідчий УСБУ по Одеській області ОСОБА_12 .

Під час досудового розслідування ОСОБА_10 , який знаходився під вартою, повідомляв їй, а також апеляційному суду і прокурору про те, що з нього начебто вимагають передачі грошей, але не міг конкретизувати, хто саме, при цьому згадував про якогось темношкірого чоловіка.

На допиті у слідчого СБУ ОСОБА_12 він давав показання, що в умовах слідчого ізолятору на нього здійснювався тиск і повідомляв про факт вимагання у нього грошей, при цьому погрожували йому, приставляючи ніж до горла. Після чого вона подала слідчому ОСОБА_12 клопотання про проведення службової перевірки за викладеними ОСОБА_10 фактами щодо здійснення на нього тиску, але на її клопотання ОСОБА_12 надав відповідь, що за результатами перевірки викладені ОСОБА_10 факти не підтвердились. Тому з метою надання розголосу цій справі вона здійснила дзвінок до посольства США на гарячу лінію, після чого ОСОБА_10 декілька разів відвідували у слідчому ізоляторі представники посольства США.

Слідчі дії з ОСОБА_10 проводилися у приміщенні УСБУ по Одеській області слідчим ОСОБА_12 , який доволі часто викликав ОСОБА_10 для ознайомлення з великим обсягом матеріалів кримінального провадження.

Коли її викликав ОСОБА_12 до УСБУ по Одеській області для проведення процесуальних дій з ОСОБА_10 , останній уже знаходився у кабінеті слідчого СБУ ОСОБА_12 , був присутній перекладач, але при цьому слідчий ніяких дій не проводив, а займався власними справами, тому вона, з огляду на те, що у неї лімітований час і вона не могла тривалий час чекати, то уходила з приміщення СБУ.

ОСОБА_12 розмовляв безпосередньо з ОСОБА_10 за допомогою жестів: «сісти», «встати», «читати», «туалет» тощо, а також обмовлявся словами англійською мовою, зокрема, це були такі слова як «сісти», «встати», «читати». На даний час не пам'ятає, чи надавався ОСОБА_12 . ОСОБА_10 у її присутності мобільний телефон.

На момент, коли вона приходила до СБУ, ОСОБА_10 не повідомляв їй про вимагання у нього грошей ОСОБА_12 .

4.1.4. Свідок ОСОБА_31 під час допиту в суді зазначив, що в 2018 р. мешкав у м. Бровари Київської області і займався автотранспортними вантажними перевезеннями, іноді підробляє перепродажем автомобілів з Грузії та США; ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 є його кумами, з ОСОБА_23 навчався разом в школі, а з ОСОБА_12 він навчався разом в коледжі. Приблизно у 2018 з ним по телефону зв'язалася якась жінка з проханням придбати для неї авто на аукціоні приблизно за 20 000 доларів США, та він спілкувався з нею декілька разів на протязі декількох тижнів, під час спілкування вона сказала, що треба перевести більше 60 000 доларів США на територію України від свого родича з США, але є якась проблема з переведенням коштів, тому просила вирішити проблему, тоді він домовився з ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 і ОСОБА_23 про те, що вони відкриють кожний на себе банківську карту, що вони і зробили, після чого кожному з них на банківський рахунок прийшло по 20 000 доларів США, потім ця жінка зателефонувала і повідомила, що приїде її представник, якому треба віддати гроші; ОСОБА_23 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 зняли кошти зі своїх рахунків і передали йому 60 000 доларів США, які він згодом передав представнику цієї жінки, як його звуть не пам'ятає, ОСОБА_20 , в свою чергу отримані ним 20 000 доларів США передавав самостійно цій жінці. Після цих подій у ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 і ОСОБА_23 , а також у нього правоохоронцями було проведено обшуки, внаслідок чого вони між собою розсварилися.

ОСОБА_10 він особисто не знає, чому 80 000 доларів США на рахунки ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 і ОСОБА_23 надійшли від ОСОБА_10 , також не знає.

4.1.5. Свідок ОСОБА_32 під час допиту в суді зазначив, що він у 2018-2019 р. р. працював прокурором у м. Одесі, був процесуальним керівником в групі прокурорів по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_10 , приймав участь у судових засіданнях при розгляді клопотання адвоката ОСОБА_24 про зняття арешту з банківських рахунків підозрюваного ОСОБА_10 . При цьому він заперечував проти задоволення цього клопотання, але судом це клопотання було задоволено.

4.1.6. Свідок ОСОБА_19 під час допиту в суді зазначив, що він у 2018-2019 р. р. працював перекладачем Бюро перекладів м. Одеси, був залучений як перекладач по кримінальному провадженню відносно громадянина США ОСОБА_10 , приймав участь під час допитів, які проводив слідчий СБУ ОСОБА_12 за участю адвоката ОСОБА_24 , а також під час ознайомлення ОСОБА_10 з матеріалами справи, які проводилися в приміщення управління СБУ, при цьому ОСОБА_12 будь-який фізичний чи психологічний тиск на ОСОБА_10 не здійснював. Не пам'ятає, чи ОСОБА_10 повідомляв щось з приводу тиску на нього, натомість казав, що йому важко знаходитися під вартою; після звільнення ОСОБА_10 з-під варти допомагав йому придбавати продукти, бо ОСОБА_10 не знав української мови.

Також ОСОБА_10 казав йому, що на нього тиснули в слідчому ізоляторі силовики, і у нього забрали всі збереження в обмін на звільнення з-під варти, згодом він, за погодженням з адвокатом ОСОБА_24 приїздив до банку «Восток», де знаходився ОСОБА_10 , для надання йому допомоги з перекладом, оскільки ОСОБА_10 як іноземець знімав гроші.

4.1.7. Свідок ОСОБА_23 під час допиту в суді зазначив, що він мешкає у м. Бровари, та знайомий тривалий час з ОСОБА_12 , ОСОБА_22 , ОСОБА_20 і ОСОБА_21 ; ОСОБА_12 тривалий час підтримує дружні стосунки з ОСОБА_22 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 і ОСОБА_33 . У 2018 р. його давній знайомий ОСОБА_31 , який займався перепродажем автомобілів попросив його відкрити валютну карту для якихось своїх дій, пов'язаних з його бізнесом, на що він погодився, і виконав це прохання, відкривши картку «Монобанку», на яку згодом було зараховано 20 000 доларів США від якогось іноземця, які він зняв і через деякий час передав їх ОСОБА_34 . Як він зрозумів, ці кошти надійшли у зв'язку з тим, що була зірвана якась угода з продажу авто, і як він зрозумів, це було повернення коштів у зв'язку з відмовою клієнта від купівлі. Громадянин США ОСОБА_10 йому не відомий.

4.1.8. Свідок ОСОБА_20 під час допиту в суді зазначив, що він мешкає у м. Бровари, та знайомий тривалий час з ОСОБА_12 , ОСОБА_23 , ОСОБА_35 і ОСОБА_21 ; ОСОБА_12 тривалий час підтримує дружні стосунки з ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_21 і ОСОБА_33 . У 2018 р. його давній знайомий ОСОБА_36 , попросив його відкрити банківську карту для якихось його потреб, на що він погодився і виконав його прохання, відкривши картку «Приватбанку», на яку згодом було зараховано 20 000 доларів США, які він у присутності якогось знайомого ОСОБА_37 на ім'я чи « ОСОБА_38 », чи « ОСОБА_39 » зняв ці кошти і передав їх цьому чоловіку. Громадянин США ОСОБА_10 йому не відомий.

4.2. Письмовими доказами:

4.2.1. Витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні № 52020000000000147 від 26.02.2020 р. з фабулою про те, що службові особи правоохоронного органу, за пособництва адвоката та невстановленої службової особи одного з судів м. Одеси, вимагали та одержали неправомірну вигоду у особливо великому розмірі, за вчинення дій з використанням службового становища за правовою кваліфікацією ч. 4 ст. 368 КК України (т. 2, арк.21, т. 5, арк.4).

4.2.2. Витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні № 52020000000000147 від 26.02.2020 р. з фабулою про те, що ст. слідчий в ОВС У СБУ в Одеській області ОСОБА_12 , з використанням наданого йому службового становища, вимагав та одержав від гр-на США ОСОБА_10 неправомірну вигоду у особливо великому розмірі в сумі 80 000 доларів США для себе за вчинення дій в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду за правовою кваліфікацією ч. 4 ст. 368 КК України (т. 2, арк.49).

4.2.3. Заявою ОСОБА_40 від 17.02.2020 р. до посольства США в Україні, Міністерства закордонних справ України та Національного антикорупційного бюро України про вчинення кримінального правопорушення про вимагання у нього старшим слідчим з ОВС СВ УСБУ в Одеській області ОСОБА_12 з використанням службового становища під час досудового розслідування кримінального провадження із застосуванням фізичного і психологічного насильства неправомірної вигоди в розмірі 97 000 доларів США (т. 5, арк.33-95).

4.2.4. Випискою з банківського рахунку ОСОБА_10 у фінансовій установі США «Citi», згідно якої встановлено, що:

- ОСОБА_10 07.12.2018 р. на картковий рахунок ОСОБА_41 № НОМЕР_5 у АТ КБ «Приватбанк» було перераховано 20 000 доларів США та на картковий рахунок ОСОБА_42 № НОМЕР_6 у АТ КБ «Приватбанк» було перераховано 20 000 доларів США; 10.12.2018 р. на картковий рахунок ОСОБА_23 № НОМЕР_7 у АТ КБ «Приватбанк» було перераховано 20 000 доларів США та на картковий рахунок ОСОБА_22 № НОМЕР_8 у АТ КБ «Приватбанк» було перераховано 20 000 доларів США. Також за результатами виконання ухвали слідчого судді від 27.03.2020 р. було встановлено, що грошові кошти 07.12.20218 р. ОСОБА_10 було перераховано на карткові рахунки № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_9 ;

- на рахунку станом на 27.11.2018 р. було розміщено особисті кошти ОСОБА_10 в розмірі 92 407.07 доларів США, залишок коштів станом на по 27.12.2018 р. склав 13 844.33 долара США (т. 5, арк.39-42).

4.2.5. Випискою з банківського рахунку ОСОБА_10 у ПАТ «Банк Восток», згідно якої встановлено, що на рахунку станом на 01.02.2019 р. було розміщено особисті кошти ОСОБА_10 в розмірі 25 523.11 доларів США, 14.03.2019 р. з рахунку було отримано гроші в сумі 17 000 доларів США (т. 5, арк.43).

4.2.6. Службовою запискою детектива НАБУ від 14.04.2020 р., згідно якої встановлено ОСОБА_10 07.12.2018 р. на картковий рахунок ОСОБА_41 № НОМЕР_5 у АТ КБ «Приватбанк» було перераховано 20 000 доларів США та на картковий рахунок ОСОБА_42 № НОМЕР_6 у АТ КБ «Приватбанк» було перераховано 20 000 доларів США; 10.12.2018 р. на картковий рахунок ОСОБА_23 № НОМЕР_7 у АТ КБ «Приватбанк» було перераховано 20 000 доларів США та на картковий рахунок ОСОБА_22 № НОМЕР_8 у АТ КБ «Приватбанк» було перераховано 20 000 доларів США. Також за результатами виконання ухвали слідчого судді від 27.03.2020 р. було встановлено, що грошові кошти 07.12.20218 р. ОСОБА_10 було перераховано на карткові рахунки № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_9 (т. 5, арк.100-101).

4.2.7. Протоколом огляду від 05.02.2019 р., згідно якого слідчим ОСОБА_12 було встановлено наявність у ОСОБА_10 грошових коштів в сумі 25 523 доларів США, розміщених на особистому рахунку у ПАТ «Банк Восток» (т. 7, арк.4-9).

4.2.8. Повідомленням від 27.02.2019 р. слідчого ОСОБА_12 про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України (т. 7, арк.17-26).

4.2.9. Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 16.10.2018 р. про арешт за клопотанням слідчого ОСОБА_12 наявних у ОСОБА_10 грошових коштів в сумі 25 523 доларів США, розміщених на особистому рахунку у ПАТ «Банк Восток» (т. 12 арк.59-65).

4.2.10. Протоколом огляду від 03.03.2020 р. документів, що містяться в базі даних «Єдиного державного реєстр судових рішень» - судових рішень, постановлені Приморським районним судом м. Одеси по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_10 :

- ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 28.09.2018 р. про обрання за клопотанням слідчого ОСОБА_12 запобіжного заходу відносно ОСОБА_10 у виді тримання під вартою;

- ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 23.11.2018 р. про продовження за клопотанням слідчого ОСОБА_12 обраного ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді тримання під вартою;

- ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 28.12.2018 р. про зміну за клопотанням адвоката ОСОБА_24 запобіжного заходу відносно ОСОБА_10 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з носінням електронного засобу контролю;

- ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 06.03.2019 р. про скасування арешту за клопотанням адвоката ОСОБА_26 наявних у ОСОБА_10 грошових коштів в сумі 25 523 доларів США, розміщених на особистому рахунку у ПАТ «Банк Восток» (т. 8, арк.1-20).

4.2.11. Протоколом огляду від 15.06.2020 р., згідно якого оглянуто інформацію про рух коштів по банківським рахункам № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , належних ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , ОСОБА_23 , та встановлено перерахування на кожний з зазначених рахунків 07.12.2018 р та 10.12.20218 р. ОСОБА_10 грошових коштів по 20 000 доларів США на кожний з рахунків, які згодом 12.12.2018 р. та 13.12.2018 р. були зняті з рахунків власниками карток ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , ОСОБА_23 (т. 8, арк.21-30).

4.2.12. Протоколом огляду від 14.04.2021 р., згідно якого оглянуто інформацію про рух коштів по банківському рахунку № НОМЕР_9 , належного ОСОБА_22 та встановлено перерахування на рахунок 10.12.2018 р. ОСОБА_10 грошових коштів 20 000 доларів США, які 13.12.2018 р. були зняті з рахунку власником картки ОСОБА_22 (т. 8, арк.34-36).

4.2.13. Протоколом огляду від 18.08.2020 р., згідно якого оглянуто інформацію відносно неповторюваних з'єднань абонентського номеру мобільного зв'язку НОМЕР_10 з номерами НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 (т. 8, арк.37-49).

4.2.14. Протоколом огляду від 18.08.2020 р., згідно якого оглянуто інформацію відносно неповторюваних з'єднань абонентського номеру мобільного зв'язку НОМЕР_10 з номерами НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 (т. 8, арк.50-56).

4.2.15. Протоколом огляду від 13.01.2021 р., згідно якого оглянуто надані ОСОБА_10 фрагмент аркушу паперу з написом « НОМЕР_10 » та фрагмент аркушу паперу з написами англійською мовою, в тому числі «they will be to close my case in some months? Finish? Am I go to prison after this? I your Odessa» (т. 8, арк.62-68).

4.2.16. Протоколом огляду речей від 12.08.2020 р., згідно якого оглянуто веб-сайт фінансової установи США «Citi», на якому зазначено номер телефону підтримки НОМЕР_14 та номер НОМЕР_15 в розділі «Інформація про банківський рахунок» (т. 8, арк.91-92).

4.2.17. Протоколом огляду від 10.02.2021 р., згідно якого оглянуто інформацію про з'єднання абонента НОМЕР_2 , та яким встановлено, що 21.11.2018 р., 22.11.2018 р., та 04.12.2018 р., що відповідає часу перебування ОСОБА_10 в приміщенні УСБУ в Одеській області, відбувалися з'єднання з вказаного телефонного номеру з фінансовою установою США «Citi» по номерам:

НОМЕР_14 телефон підтримки банку «Citi» 04.12.2018 р. об 11 год. 10 хв. 11 сек., та об 11 год. 10 хв. 34 сек.

1-888-248-4226 телефон «Інформація про банківський рахунок» банку «Citi»:

- 04.12.2018 р. об 11 год. 11 хв. 12 сек. тривалістю 52 хв. 16 сек.

- 04.12.2018 р. о 12 год. 08 хв. 56 сек. тривалістю 02 хв. 56 сек.

- 04.12.2018 р. о 12 год. 12 хв. 18 сек. тривалістю 41 хв. 00 сек.

- 07.12.2018 р. о 12 год. 06 хв. 57 сек. тривалістю 00 хв. 25 сек.

- 07.12.2018 р. о 12 год. 07 хв. 44 сек. тривалістю 02 хв. 58 сек.

- 07.12.2018 р. о 12 год. 11 хв. 11 сек. тривалістю 00 хв. 02 сек.

- 07.12.2018 р. о 12 год. 39 хв. 27 сек. тривалістю 14 хв. 49 сек.

210-677-0065 телефон «24\7 підтримка будь-коли будь-де» банку «Citi» 21.11.2018 р. о 14 год. 26 хв. 44 сек., 14 год. 27 хв. 07 сек.,

1-800-945-0258 телефон підтримки фінансових інструментів банку «Citi» 21.11.2018 р. о 14 год. 28 хв. 19 сек., 21.11.2018 р. о 12 год. 39 хв. 27 сек., 21.11.2018 р. о 14 год. 56 хв. 54 сек., 21.11.2018 р. о 15 год. 01 хв. 32 сек., 21.11.2018 р. о 15 год. 18 хв. 03 сек., 21.11.2018 р. о 15 год. 19 хв. 08 сек., 21.11.2018 р. о 15 год. 29 хв. 57 сек., 21.11.2018 р. о 15 год. 21 хв. 37 сек., 21.11.2018 р. о 16 год. 04 хв. 04 сек. (т. 8, арк.81-86).

4.2.18. Протоколом огляду речей від 12.08.2020 р., згідно якого оглянуто веб-сайт фінансової установи США «Citi», на якому зазначено номери телефонів: підтримки фінансових інструментів НОМЕР_14 ; інформації про банківський рахунок НОМЕР_15 (т. 8, арк.91-92).

4.2.19. Протоколом огляду речей від 26.01.2021 р., згідно якого оглянуто веб-сайт фінансової установи США «Citi», на якому зазначено номери телефонів: підтримки фінансових інструментів НОМЕР_14 , НОМЕР_16 ; отримання інформації щодо рахунку та потреб обслуговування 1-800-248-4226, 1-800-945-0258; підрозділ спеціалізованих послуг 1-800-606-9716; «24\7 підтримка будь-коли будь-де» 210-677-0065 (т. 8, арк.93-101).

4.2.20. Протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 22.10.2020 р. (на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.10.2020 р.), згідно якого детективом НАБУ отримано довідку та приписи про конвоювання ОСОБА_10 співробітниками УСБУ в Одеській області ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 із слідчого ізолятора м. Одеси до слідчого УСБУ в Одеській області ОСОБА_12 12.10.2018 р., 31.10.20218 р., 13.11.2018 р., 21.11.2018 р., 22.11.2018 р., 23.11.2018 р., 04.12.2018 р., 07.12.2018 р., 10.12.2018 р. (т. 8, арк.108-183).

4.2.21. Інформацією про знаходження ОСОБА_10 в приміщенні УСБУ у Одеській області у слідчого ОСОБА_12 , в тому числі 07.12.2018 р. з 10 год. 56 хв. до 17 год. 36 хв., 10.12.2018 р. з 10 год. 55 хв. до 15 год. 45 хв. (т. 8, арк.222-229, 250-256).

4.2.22. Інформацією з журналу № 184/397 реєстрації відвідувачів УСБУ у Одеській області, згідно якої зареєстровано знаходження ОСОБА_10 у слідчому відділу СБУ 28.09.2018 р. з 01-15 год. до 17-20 год. (т. 8, арк.261-263).

4.2.23. Інформацією з журналу № 20/397-88 реєстрації відвідувачів УСБУ у Одеській області, згідно якої зареєстровано знаходження ОСОБА_10 у слідчого ОСОБА_12 27.02.2019 р. з 08-20 год. до 10-29 год., при чому ОСОБА_10 було пред'явлено паспорт НОМЕР_17 (т. 8, арк.264-266).

4.2.24. Узагальненням матеріалів кримінального провадження від 21.01.2022 р., згідно якої встановлено, що ОСОБА_10 був конвойований із слідчого ізолятора м. Одеси до слідчого УСБУ в Одеській області ОСОБА_12 13.11.2018 р., 21.11.2018 р. в період часу з 10 год. 23 хв. до 16 год. 27 хв.; 22.11.2018 р. в період часу з 09 год. 50 хв. до 12 год. 10 хв.; 23.11.2018 р., 04.12.2018 р. в період часу з 10 год. 13 хв. до 15 год. 45 хв.; 07.12.2018 р. в період часу з 10 год. 56 хв. до 17 год. 36 хв.; 10.12.2018 р. в період часу з 10 год. 55 хв. до 15 год. 45 хв., але за цей час ОСОБА_12 здійснив лише 1 слідчу дію - допит підозрюваного 07.12.2018 р.

Також ОСОБА_10 було здійснено перерахування своїх особистих коштів 07.12.20218 р. ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , 10.12.2018 р. - ОСОБА_23 і ОСОБА_22 (т. 9, арк.170-171).

4.2.25. Протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 27.05.2020 р. (на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.05.2020 р.), згідно якого детективом НАБУ у ПАТ КБ «Приватбанк» отримано наступну інформацію:

- 21.11.2018 р. ОСОБА_21 відкрито картковий рахунок № НОМЕР_5 у АТ КБ «Приватбанк»;

- 07.12.2018 р. на картковий рахунок ОСОБА_21 № НОМЕР_5 у АТ КБ «Приватбанк» надійшло від ОСОБА_10 20 000 доларів США;

- 12.12.2018 р. ОСОБА_21 знято з карткового рахунку № НОМЕР_5 у АТ КБ «Приватбанк» 20 000 доларів США;

- 21.11.2018 р. ОСОБА_20 відкрито картковий рахунок № НОМЕР_6 у АТ КБ «Приватбанк»;

- 07.12.2018 р. на картковий рахунок ОСОБА_20 № НОМЕР_6 у АТ КБ «Приватбанк» надійшло від ОСОБА_10 20 000 доларів США;

- 12.12.2018 р. ОСОБА_20 знято з карткового рахунку № НОМЕР_6 у АТ КБ «Приватбанк» 20 000 доларів США;

- 21.11.2018 р. ОСОБА_23 відкрито картковий рахунок № НОМЕР_7 у АТ КБ «Приватбанк»;

- 10.12.2018 р. на картковий рахунок ОСОБА_23 № НОМЕР_7 у АТ КБ «Приватбанк» надійшло від ОСОБА_10 20 000 доларів США;

- 13.12.2018 р. ОСОБА_23 знято з карткового рахунку № НОМЕР_7 у АТ КБ «Приватбанк» 20 000 доларів США.

Вказані події співпадають з періодом вчинення злочинних дій ОСОБА_12 у відношенні ОСОБА_10 (т. 10, арк.9-13).

4.2.26. Протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 29.07.2020 р. (на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.06.2020 р.), згідно якого детективом НАБУ отримано інформацію з телекомунікаційних мереж ТОВ «Лайфселл» по номеру мобільного зв'язку НОМЕР_13 ОСОБА_23 (т. 10, арк.21-25).

4.2.27. Протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 30.07.2020 р. (на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.06.2020 р.), згідно якого детективом НАБУ отримано інформацію з телекомунікаційних мереж ПрАТ «ВФ Україна» по номеру мобільного зв'язку НОМЕР_12 ОСОБА_20 (т. 10, арк.33-38).

4.2.28. Протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 31.07.2020 р. (на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.06.2020 р.), згідно якого детективом НАБУ отримано інформацію з телекомунікаційних мереж ПрАТ «Київстар» по номеру мобільного зв'язку НОМЕР_11 ОСОБА_41 та НОМЕР_10 ОСОБА_12 (т. 10, арк.46-50).

4.2.29. Протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 23.10.2020 р. (на підставі ухвал слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.09.2020 р. та від 12.10.2020 р.), згідно якого детективом НАБУ отримано інформацію з телекомунікаційних мереж ПрАТ «Київстар» по номеру мобільного зв'язку НОМЕР_18 ОСОБА_31 (т. 10, арк.62-66).

4.2.30. Протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 06.11.2020 р. (на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.10.2020 р.), згідно якого детективом НАБУ отримано інформацію з телекомунікаційних мереж ПрАТ «Київстар» по номеру мобільного зв'язку НОМЕР_19 ОСОБА_24 (т. 10, арк.74-78).

4.2.31. Протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 21.10.2020 р. (на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.10.2020 р.), згідно якого детективом НАБУ отримано матеріали кримінального провадження № 22017160000000235, які підтверджують проведення досудового розслідування відносно ОСОБА_10 слідчим УСБУ у Одеській області ОСОБА_12 та проведення останнім відносно ОСОБА_10 низки слідчих процесуальних дій, зокрема - неодноразові виклики ОСОБА_10 зі слідчого ізолятора до свого службового кабінету, звернення до слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси з клопотаннями про застосування до ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, та зняття арешту з банківських рахунків ОСОБА_10 , які за хронологією дій співпадають з періодом вчинення злочинних дій ОСОБА_12 у відношенні ОСОБА_10 (т. 10, арк.85-91).

4.2.32. Протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 22.01.2021 р. (на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.01.2021 р.), згідно якого детективом НАБУ отримано інформацію з телекомунікаційних мереж ПрАТ «Київстар» по номеру мобільного зв'язку НОМЕР_20 , який ОСОБА_12 надав ОСОБА_10 для зв'язку з банком (т. 10, арк.103-105).

4.2.33. Протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 22.03.2021 р. (на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.02.2021 р.), згідно якого детективом НАБУ отримано інформацію з телекомунікаційних мереж ПрАТ «ВФ Україна» по номеру мобільного зв'язку НОМЕР_21 , який користується перекладач ОСОБА_19 (т. 10, арк.113-115).

4.2.34. Протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 24.03.2021 р. (на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.03.2021 р.), згідно якого детективом НАБУ отримано інформацію з телекомунікаційних мереж ПрАТ «Київстар» по номерів мобільного зв'язку НОМЕР_22 та НОМЕР_23 ОСОБА_22 (т. 10, арк.123-126).

4.2.35. Протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 14.04.2021 р. (на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.03.2021 р.), згідно якого детективом НАБУ у АТ «Укрсиббанк» отримано наступну інформацію:

- 28.09.2018 р. ОСОБА_22 відкрито особистий рахунок № НОМЕР_24 у АТ «Укрсиббанк»;

- 10.12.2018 р. на рахунок ОСОБА_22 № НОМЕР_24 у АТ «Укрсиббанк» надійшло від ОСОБА_10 20 000 доларів США;

- 13.12.2018 р. ОСОБА_22 знято з власного рахунку № НОМЕР_24 у АТ «Укрсиббанк» 20 000 доларів США.

Вказані події співпадають з періодом вчинення злочинних дій ОСОБА_12 у відношенні ОСОБА_10 (т. 10, арк.134-250е).

4.2.36. Матеріали, що надійшли від компетентного органу США на виконання запиту про міжнародну правову допомогу від 13.10.2020 р., згідно яких встановлено наступне:

- на рахунку ОСОБА_10 у фінансовій установі США «Citi» станом на 27.11.2018 р. було розміщено особисті кошти ОСОБА_10 в розмірі 92 407,07 доларів США;

- 07.12.2018 р. ОСОБА_10 здійснено вихідний міжнародний банківський переказ на картковий рахунок ОСОБА_21 № НОМЕР_5 у АТ КБ «Приватбанк» на суму 20 000 доларів США;

- 07.12.2018 р. ОСОБА_10 здійснено вихідний міжнародний банківський переказ на картковий рахунок ОСОБА_20 № НОМЕР_6 у АТ КБ «Приватбанк» на суму 20 000 доларів США;

- 10.12.2018 р. ОСОБА_10 здійснено вихідний міжнародний банківський переказ на картковий рахунок ОСОБА_23 № НОМЕР_7 у АТ КБ «Приватбанк» на суму 20 000 доларів США;

- 10.12.2018 р. ОСОБА_10 здійснено вихідний міжнародний банківський переказ на особистий рахунок ОСОБА_22 № НОМЕР_24 у АТ «Укрсиббанк» на суму 20 000 доларів США;

- на рахунку ОСОБА_10 у фінансовій установі США «Citi» залишок коштів станом на 27.12.2018 р. склав 13 844,33 долара США (т. 11, арк.43-112).

4.2.37. Протоколом обшуку від 16.09.2020 р. (на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.09.2020 р.), згідно якого детективом НАБУ у помешканні ОСОБА_21 за адресом: АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено мобільний телефон Apple IPhone серійний номер НОМЕР_25 IMEI НОМЕР_26 (т. 11, арк.122-128).

4.2.38. Протоколом огляду речей від 21.01.2021 р., згідно якого детективом НАБУ оглянуто вилучений у ОСОБА_21 мобільний телефон Apple IPhone серійний номер НОМЕР_25 IMEI НОМЕР_26 (т. 11, арк.143).

4.2.39. Протоколом огляду речей від 10.02.2021 р., згідно якого детективом НАБУ оглянуто вилучений у ОСОБА_21 мобільний телефон Apple IPhone серійний номер НОМЕР_25 IMEI НОМЕР_26 (т. 11, арк.144-148).

4.2.40. Протоколом огляду речей від 16.09.2020 р., згідно якого детективом НАБУ у помешканні ОСОБА_21 за адресом: АДРЕСА_3 , виявлено та вилучено банківську карту № НОМЕР_5 АТ «Приватбанк», належну ОСОБА_21 (т. 11, арк.149-151, 166).

4.2.41. Протоколом обшуку від 16.09.2020 р. (на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.09.2020 р.), згідно якого детективом НАБУ у помешканні ОСОБА_20 за адресом: АДРЕСА_4 , виявлено та вилучено мобільний телефон IPhone 6 IMEI НОМЕР_27 (т. 11, арк.174-185).

4.2.42. Протоколом огляду речей від 18.09.2020 р., згідно якого детективом НАБУ оглянуто вилучений у ОСОБА_20 мобільний телефон IPhone 6 IMEI НОМЕР_27 (т. 11, арк.200-205).

4.2.43. Протоколом огляду речей від 28.12.2020 р., згідно якого детективом НАБУ оглянуто вилучений у ОСОБА_20 мобільний телефон IPhone 6 IMEI НОМЕР_27 (т. 11, арк.210).

4.2.44. Протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 12.03.2021 р. (на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.03.2021 р.), згідно якого детективом НАБУ отримано матеріали судових справ за результатами розгляду слідчим суддею Приморського районного суду м. Одеси клопотань слідчого УСБУ у Одеській області ОСОБА_12 , зокрема:

- ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 28.09.2018 р. про обрання за клопотанням слідчого ОСОБА_12 запобіжного заходу відносно ОСОБА_10 у виді тримання під вартою;

- ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 23.11.2018 р. про продовження за клопотанням слідчого ОСОБА_12 обраного ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді тримання під вартою;

- ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 28.12.2018 р. про зміну за клопотанням адвоката ОСОБА_24 запобіжного заходу відносно ОСОБА_10 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з носінням електронного засобу контролю;

- ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 06.03.2019 р. про скасування арешту за клопотанням адвоката ОСОБА_26 наявних у ОСОБА_10 грошових коштів в сумі 25 523 доларів США, розміщених на особистому рахунку у ПАТ «Банк Восток», які за хронологією дій співпадають з періодом вчинення злочинних дій ОСОБА_12 у відношенні ОСОБА_10 (т. 12, арк.1-52).

4.2.45. Протоколом огляду речей від 20.05.2021 р., згідно якого детективом НАБУ оглянуто електронні документи - судові рішення по справі 522/2997/18 відносно ОСОБА_10 (т. 12, арк.56).

4.2.46. Протоколом огляду речей від 11.05.2021 р., згідно якого детективом НАБУ оглянуто електронні документи - судові рішення по справі 522/2997/18 відносно ОСОБА_10 (т. 12, арк.57-69).

4.2.47. Протоколом огляду від 09.04.2021 р., згідно якого детективом НАБУ оглянуто файли, які містять інформацію про з'єднання абонентів мобільного зв'язку слідчого ОСОБА_12 , захисника ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_24 та перекладача ОСОБА_19 по справі ОСОБА_10 , при цьому встановлено, що взагалі відсутні з'єднання ОСОБА_19 по мобільному зв'язку з слідчим ОСОБА_12 і захисником ОСОБА_10 - адвокатом ОСОБА_24 в період з 01.09.2018 р. по 01.04.2019 р. (період знаходження ОСОБА_10 під вартою та виклики останнього до слідчого управління УСБУ у Одеській області) (т. 12, арк.142-151).

4.2.48. Журналом реєстрації відвідувачів УСБУ в Одеській області, згідно якого встановлено, що за період з 30.11.2018 р. по 29.12.2018 р. в якості відвідувачів ОСОБА_10 , ОСОБА_24 , ОСОБА_19 не зареєстровані (т. 12, арк.154-180).

4.2.49. Протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 24.04.2020 р. (на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.03.2020 р.), згідно якого детективом НАБУ отримано матеріали банківської справи, згідно яких ОСОБА_10 14.03.2019 р. особисто отримав у відділенні «Банку Восток» 17 000 доларів США, що за хронологією дій співпадає з періодом вчинення злочинних дій ОСОБА_12 у відношенні ОСОБА_10 (т. 12, арк.203-221).

4.2.50. Рапортом від 04.12.2018 р., згідно якого слідчий ОСОБА_12 просить надати йому на підставі п. 18 та п. 19 19 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» оплачувану відпустку із збереженням грошового забезпечення тривалістю 10 календарних днів з 12.12.2018 р. по 21.12.2018 р., під час якої він буде знаходитись у м. Київ та у м. Бровари Київської області (т. 13, арк.86).

4.3. Висновками експертиз

4.3.1. Висновком № СЕ-19/120-21/4423-ПЧ від 29.04.2021 р. судової почеркознавчої експертизи, згідно якого виготовлений на фрагменті аркушу паперу, наданому ОСОБА_10 , рукописний запис «НОМЕР_30» виготовлений ОСОБА_12 (т. 8, арк.74-80).

4.4. Речовими доказами

4.4.1. 2-ма фрагментами аркушу паперу формату А4, на одному з яких міститься рукописний напис номеру мобільного телефону « НОМЕР_2 » (т. 8, арк.68)

4.4.2. Банківською картою АТ «Приватбанк» № НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_21 (т. 11, арк.166).

4.5. Документи, які відображають рух досудового розслідування в кримінальному провадженні, підтверджують повноваження службових осіб на прийняття процесуальних рішень та фіксують вжиття заходів забезпечення кримінального провадження.

4.5.1. Відомості про кримінальне правопорушення за правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 368 КК України з фабулою «службові особи правоохоронного органу, за пособництва адвоката та невстановленої службової особи одного з судів м. Одеси, вимагали та одержали неправомірну вигоду у особливо великому розмірі, за вчинення дій з використанням службового становища» були внесені детективом НАБУ до ЄРДР 26.02.2020 р. за № 52020000000000147 на підставі поданої 26.02.2020 р. до НАБУ заяви про кримінальне правопорушення, органом досудового розслідування було визначено Національне антикорупційне бюро України (т. 5, арк.4).

Аналізуючи вказаний документ, суд приходить до висновку, що відомості про кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР уповноваженим на це органом на підставі відповідної заяви у строки, передбачені ст. 214 КПК України, підслідність досудового розслідування за НАБУ було правильно визначено у відповідності до вимог ч. 3 ст. 216 КПК України.

Відповідно до повідомлення від 26.02.2020 р. детективом НАБУ було повідомлено керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про початок досудового розслідування кримінального провадження від 26.02.2020 р. за № 52020000000000147 (т. 5, арк.5).

Судом встановлено, що уповноваженою особою, яка проводить досудове розслідування, - детективом НАБУ було виконано вимоги ч. 6 ст. 214 КПК України про невідкладне у письмовій формі повідомлення керівника органу прокуратури про початок досудового розслідування і підстави початку досудового розслідування.

4.5.2. Згідно постанов про доручення проведення досудового розслідування групі детективів від 26.02.2020 р. та від 03.03.2020 р., а також постанов про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 26.02.2020 р. та від 09.08.2021 р. було визначено групу детективів НАБУ і групу прокурорів САП у кримінальному провадженні від 26.02.2020 р. за № 52020000000000147 (т. 5, арк.8-9, 10-11, 12-13, 14-15, 96-97, 98-99).

Суд приходить до висновку, що досудове розслідування кримінального провадження від 26.02.2020 р. за № 52020000000000147 за ч. 4 ст. 368 КК України та процесуальне керівництво за ним було здійснено належним органом досудового розслідування - НАБУ, а процесуальне керівництво за ходом досудового розслідування було здійснено належним органом - САП у відповідності до вимог ст. 36, 37, 214 КПК України.

4.5.3. Письмове повідомлення ОСОБА_12 про підозру за ч. 4 ст. 368 КК України від 03.06.2021 р. було складено детективом НАБУ та погоджено прокурором САП, а також вручене ОСОБА_12 03.06.2020 р. разом з пам'яткою про процесуальні права та обов'язки, які було роз'яснено згідно ст. 42 КПК України (т. 12, арк.93-101).

Судом встановлено, що ОСОБА_12 повідомлено про підозру з дотриманням вимог ч. 1, 2 ст. 278 КПК України.

Вирішуючи питання про належність і допустимість доказів, якими обгрунтовується обвинувачення ОСОБА_12 у скоєнні кримінального правопорушення, суд виходить з наступного.

Стаття 84 КПК України передбачає, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Як передбачено ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів .

У відповідності до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Суд бере до уваги, що стороною захисту в передбачений законом процесуальний спосіб не спростовано неналежність та/або недопустимість доказів сторони обвинувачення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що здобуті під час досудового розслідування та досліджені під час судового розгляду докази сторони обвинувачення відповідають критеріям належності і допустимості, зазначеним у ст. 84-86 КПК України.

Оцінюючи в сукупності докази сторони обвинувачення з точки зору належності, допустимості, достовірності суд також керується положеннями ст. 62 Конституції України, ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 94 КПК України, рішенням Конституційного Суду України № 12-рп/2011 від 20.11.2011 р., яким передбачено, що визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства; перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі; обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.

Як встановлено під час судового розгляду, підставами для надання слідчому тимчасового доступу до речей та документів, внаслідок чого стороною обвинувачення були здобуті належні да допустимі докази вини ОСОБА_12 були відповідні ухвали слідчих суддів.

Таким чином, суд, ретельно дослідивши надані стороною обвинувачення фактичні дані, приходить до висновку про те, що вони є доказами в розумінні вимог ст. 84 КПК України.

Отже, приймаючи до уваги, що надані стороною обвинувачення докази у їх сукупності підтверджують факт та обставини скоєння обвинуваченим злочину, здобуті в передбачений КПК України строк та процесуальний спосіб, суд визнає докази сторони обвинувачення належними та допустимими у відповідності до вимог ст. 85, 86 КПК України.

5. Доводи сторони захисту

5.1. Стороною захисту під час судового розгляду було подано до суду письмові заперечення на заяву ОСОБА_10 про вчинення кримінального правопорушення від 17.02.2020 р. з тих підстав, що ОСОБА_10 не володіє українською мовою і лише підписав її, а особа, яка її виготовляла, розуміла, що викладені в заяві обставини є неправдивими (т. 6, арк.71-149).

В судовому засіданні 11.11.2021 р. з пояснень представника потерпілого ОСОБА_10 - ОСОБА_11 було встановлено, що заяву про злочин відносно ОСОБА_10 складав його професійний адвокат ОСОБА_49 , який вільно володіє англійською мовою.

Окрім того, як було встановлено під час розгляду справи в суді, потерпілий ОСОБА_10 як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду підтверджував у передбачений законом процесуальний спосіб доводи, викладені у його заяві про скоєний відносно нього ОСОБА_12 злочин, надані ним покази корелюються з іншими належними та допустимими доказами по справі (показами свідків сторони обвинувачення, письмовими та речовими доказами).

Таким чином, суд відхиляє вказані заперечення сторони захисту.

5.2. Стороною захисту під час судового розгляду було подано до суду письмові заперечення на службову записку детектива НАБУ від 14.04.2020 р., в якій зазначені номери карткових рахунків та банківських рахунків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 і ОСОБА_22 , яка була виготовлена з порушеннями процесуального закону (т. 5, арк.100-101).

Під час судового розгляду кримінального провадження судом встановлено наступне.

Потерпілий ОСОБА_10 у своїй заяві від 17.02.2020 р. про скоєння відносно нього злочину зазначив, що грошові кошти, які від нього вимагав слідчий УСБУ в Одеській області ОСОБА_12 , він за вказівкою ОСОБА_12 перерахував:

- 07.12.2018 р. на картковий рахунок ОСОБА_21 № НОМЕР_5 у АТ КБ «Приватбанк» 20 000 доларів США;

- 07.12.2018 р. на картковий рахунок ОСОБА_20 № НОМЕР_6 у АТ КБ «Приватбанк» 20 000 доларів США;

- 10.12.2018 р. на картковий рахунок ОСОБА_23 № НОМЕР_7 у АТ КБ «Приватбанк» 20 000 доларів США;

- 10.12.2018 р. на картковий рахунок ОСОБА_22 № НОМЕР_8 у АТ «Укрсиббанк» 20 000 доларів США.

27.03.2020 р. детективом НАБУ було отримано ухвалу слідчого судді ВАКС про тимчасовий доступ до відомостей про осіб, на ім'я яких було відкрито вищезазначені карткові рахунки, за результатами виконання ухвали слідчого судді детективом НАБУ було встановлено, що грошові кошти 07.12.20218 р. і 10.12.2018 р. ОСОБА_10 було перераховано на карткові рахунки № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_24 , про що було складено службову записку по встановленим ним фактам.

Судом встановлено, що фактичні дані, вказані у зазначеній службовий записці, були здобуті детективом НАБУ під час проведення досудового розслідування та повністю узгоджуються з іншими дослідженими по справі доказами, зокрема, показами потерпілого ОСОБА_10 , протоколами оглядів банківських рахунків від 15.06.2020 р., 18.08.2020 р., 14.04.2021 р., якими зафіксовано перерахування з банківського рахунку ОСОБА_10 грошових коштів на рахунки ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 і ОСОБА_22 .

Отже, суд відхиляє вказані заперечення сторони захисту.

5.3. Стороною захисту під час судового розгляду було подано до суду письмові заперечення щодо наданих прокурором матеріалів (протокол затримання ОСОБА_10 , ухвали слідчого судді, протоколів огляду та ін.) з тих підстав, що вказані документи не підтверджують версію обвинувачення про обізнаність ОСОБА_12 щодо наявності значної суми коштів у ОСОБА_10 і про домовленість ОСОБА_12 з ОСОБА_24 з заволодіння коштами ОСОБА_10 (т. 9, арк.1-52, т. 12, арк.193-195), а також письмові пояснення щодо наданих прокурором доказів (т. 9, арк.102-169).

Оцінка цим доводам сторони захисту буде надано в розділах 6, 7 вироку.

5.4. Стороною захисту під час судового розгляду було подано до суду письмові пояснення щодо матеріалів, які надійшли від компетентного органу США на виконання запиту на міжнародну правову допомогу та письмові заперечення щодо поданих до суду прокурором матеріалів (т. 12, арк.191-192).

Оцінка цим доводам сторони захисту буде надано в розділах 6, 7 вироку.

5.5. Стороною захисту під час судового розгляду було подано до суду клопотання про визнання недопустимими доказів: протокол огляду від 14.04.2021 р., протокол огляду від 14.04.2021 р., протокол огляду від 13.01.2021 р. у зв'язку з тим, що у вказаних протоколах детективом НАБУ неправильно зазначено номер ЄРДР та правову кваліфікацію злочину (т. 12, арк.225-231).

Як передбачено ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Як встановлено судом, в протоколах огляду від 14.04.2021 р., від 14.04.2021 р. та від 13.01.2021 р. детективом НАБУ допущено технічну описку, та помилково вказано «ЄРДР 5202000000000196 від 18.03.2020 р. за правовою кваліфікацією за ч. 5 ст. 191 КК України» замість «№ 52020000000000147 від 26.02.2020 р. за правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 368 КК України».

Верховний Суд України неодноразово визначав у своїх правових позиціях в постановах по справах № 653/301/16-к, 754/10882/17, 133/1089/17 про те, що недослівне співпадіння інформації, технічна помилка, технічна описка не є підставою для визнання доказу недопустимим та неналежним.

Таким чином, суд, прийнявши до уваги, що сторона захисту не вказує яким чином технічна помилка при зазначенні номера ЄРДР та правову кваліфікацію злочину впливає на доведеність чи недоведеність вини ОСОБА_12 у скоєнні кримінального правопорушення, тому вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання сторони захисту про визнання недопустимими вищевказаних доказів.

5.6. Стороною захисту під час судового розгляду було подано до суду письмові заперечення щодо наданих прокурором матеріалів:

- протоколу обшуку житла ОСОБА_21 від 16.09.2020 р., за результатами проведення якого було вилучено мобільний телефон;

- постанови від 16.09.2020 р. про визнання вилученого під час обшуку житла ОСОБА_21 16.09.2020 р. мобільного телефону речовим доказом;

- ухвали слідчого судді від 25.09.2020 р. про накладення арешту на вилучений під час обшуку житла ОСОБА_21 16.09.2020 р. мобільний телефон;

- протоколів від 21.01.2021 р. та від 10.02.2021 р. огляду вилученого під час обшуку житла ОСОБА_21 16.09.2020 р. мобільного телефону;

- протоколу обшуку житла ОСОБА_20 від 16.09.2020 р., за результатами проведення якого було вилучено мобільний телефон;

- постанови від 16.09.2020 р. про визнання вилученого під час обшуку житла ОСОБА_20 16.09.2020 р. мобільного телефону речовим доказом;

- ухвали слідчого судді від 25.09.2020 р. про накладення арешту на вилучений під час обшуку житла ОСОБА_20 16.09.2020 р. мобільний телефон;

- протоколів від 18.09.2020 р. та від 28.12.2020 р. огляду вилученого під час обшуку житла ОСОБА_20 16.09.2020 р. мобільного телефону.

Сторона захисту посилається на те, що вказані документи не підтверджують версію обвинувачення про дружні стосунки ОСОБА_12 з ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 і ОСОБА_22 , окрім того, детектив НАБУ допустив порушення норм КПК України при проведенні цих процесуальних дій зі збору доказів, незаконно вилучивши під час обшуку предмети та оглянувши їх (т. 13, арк.227-232).

Під час судового розгляду було встановлено, що допитані у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_12 , свідки ОСОБА_31 , ОСОБА_23 і ОСОБА_20 не заперечували факт знайомства з ОСОБА_12 , підтримання з ним різного роду зв'язків (проживання в одному місті, навчання в навчальних закладах, участь у спільних заходах та ін.), кошти потерпілим ОСОБА_10 (відносно якого слідчий СБУ ОСОБА_12 проводив досудове розслідування) були перераховані на банківські рахунки саме ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 і ОСОБА_22 , а не будь-яких інших осіб, які не мають жодного стосунку до обвинуваченого, та згодом ними були зняті з рахунків, які були відкриті за вказівкою ОСОБА_37 в період, коли ОСОБА_10 знаходився під вартою згідно ухвали слідчого судді за результатами розгляду клопотання слідчого СБУ ОСОБА_12 .

Оцінка цим доводам сторони захисту надано в розділах 3, 6, 7 вироку.

5.7. Стороною захисту під час судового розгляду було подано до суду письмові заперечення щодо заперечень прокурора від 21.07.2022 р. на пояснення сторони захисту щодо матеріалів, які надійшли від компетентних органів США на виконання запиту про міжнародну допомогу (т. 13, арк.233-244).

За твердженням сторони захисту, прокурор висловив думку про те, що в поясненнях сторони захисту є неправдиві відомості з приводу часу і тривалості проведення банківських транзакцій, які здійснювалися під час перерахування 07.12.2018 р. і 10.12.2018 р. грошових коштів з банківського рахунку ОСОБА_10 .

Окрім того, прокурором було висловлено припущення, що ОСОБА_12 міг вивчити англійську мову в період з 2017 р. по 2020 р. під час навчання в НАУ при Президентові України, та міг вільно спілкуватися з ОСОБА_10 .

Також, на думку сторони захисту, прокурор навмисно перекручував встановлені під час досудового розслідування відомості з метою введення суду в оману та притягнення ОСОБА_12 до кримінальної відповідальності за злочин, який останній ніколи не вчиняв і не міг вчинити.

Оцінка цим доводам сторони захисту буде надано в розділах 6, 7 вироку.

6. Докази сторони захисту

6.1.1. Свідок сторони захисту ОСОБА_50 під час допиту в суді зазначила, що вона працює старшим слідчим СВ УСБУ в Одеській області, її колегою по роботі є ОСОБА_12 , у якого в користування був тільки персональний комп'ютер, ноутбука у нього не було, оскільки це заборонено інструкціями, інтернет в управлінні не працює; може охарактеризувати його виключно з позитивної сторони.

З приводу перерахування грошей на рахунки інших громадян ОСОБА_10 їй нічого не відомо, ОСОБА_10 в СБУ вона не бачила.

6.1.2. Свідок сторони захисту ОСОБА_51 під час допиту в суді зазначив, що він працює старшим слідчим СВ УСБУ в Одеській області, його колегою по роботі є ОСОБА_12 , у якого в користуванні був тільки персональний комп'ютер, ноутбука у нього не було, оскільки це заборонено інструкціями, інтернет в управлінні не працює; може охарактеризувати його виключно з позитивної сторони. Конвоїр будь-якого затриманого повинен постійно знаходитись зі слідчим. Не бачив, щоби ОСОБА_12 щось отримував від ОСОБА_10 ; ОСОБА_10 бачив в управлінні СБУ рази три, навіщо цю особу конвоювали до управління, йому не відомо. З приводу перерахування грошей на рахунки інших громадян ОСОБА_10 йому нічого не відомо.

6.1.3. Свідок сторони захисту ОСОБА_52 під час допиту в суді зазначив, що він працює ст. контролером ЗДС РСВ УСБУ в Одеській області, в його обв'язки входить конвоювання підозрюваних та обвинувачених із слідчого ізолятора м. Одеси до УСБУ у Одеській області; він близько 10 разів конвоював громадянина США ОСОБА_10 зі слідчого ізолятора м. Одеси до УСБУ у Одеській області до слідчого ОСОБА_12 ; після того, як ОСОБА_10 доставлявся до службового кабінету ОСОБА_12 , в кабінеті знаходився один з конвоїрів, якого змінювали кожний час, при цьому він ( ОСОБА_52 ) був у кабінеті ОСОБА_12 як конвоїр ОСОБА_10 лише декілька разів нетривалий час, коли ОСОБА_12 в присутності перекладача вручав ОСОБА_10 клопотання про продовження строків тримання під вартою, при цьому ОСОБА_12 не передавав ОСОБА_10 у користування ні мобільний телефон, ні ноутбук. Яким чином під час, коли він конвоював ОСОБА_10 до ОСОБА_12 07.12.20218 р. і 10.12.2018 р., ОСОБА_10 здійснював міжнародні телефонні дзвінки, пояснити не зміг.

6.1.4. Свідок сторони захисту ОСОБА_53 під час допиту в суді зазначив, що він працює начальником СВ УСБУ в Вінницькій області, та раніше працював на посаді слідчого СБУ разом зі слідчим СБУ ОСОБА_12 у м. Одеса; на той час він разом з ОСОБА_12 здійснював досудове розслідування кримінального провадження відносно громадянина США ОСОБА_10 , але він особисто приймав участь у досудовому розслідування тільки під час проведення декількох слідчих (процесуальних) дій - проводив відеозйомку обшуку в квартирі ОСОБА_10 , здійснював затримання ОСОБА_10 в присутності перекладача в порядку ст. 206-208 КПК України, при цьому він особисто повідомляв про затримання ОСОБА_10 Одеський центр БВПД, подальше досудове розслідування кримінального провадження відносно ОСОБА_10 здійснював безпосередньо слідчий УСБУ по Одеській області ОСОБА_12 . Він безпосередньо бачив, що у службовому кабінеті ОСОБА_12 був тільки службовий комп'ютер без доступу до мережі Інтернет, ноутбуку в кабінеті він не бачив. Як йому відомо, майнове становище ОСОБА_12 у зв'язку з досудовим розслідуванням кримінального провадження відносно ОСОБА_10 не змінилося, він особисто не бачив, щоби ОСОБА_10 передавав ОСОБА_12 гроші в сумі 80 000 доларів США. Громадяни ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , ОСОБА_23 і ОСОБА_22 йому не відомі. Він декілька разів бачив, як ОСОБА_12 спілкувався зі своїм знайомим ОСОБА_31 , який йому відомо, займався перепродажем в Україну автомобілів з США.

6.1.5. Свідок сторони захисту ОСОБА_54 під час допиту в суді зазначив, що він у 2018 р. працював у УСБУ в Одеській області, та під час досудового розслідування кримінального провадження відносно громадянина США ОСОБА_10 він проводив у вересні 2018 р. слідчу дію - огляд мобільного телефону ОСОБА_10 , під час огляду якого у застосунку «Вайбер» містилося листування підозрюваного з приводу цін на різні види наркотичних засобів. В УСБУ в Одеській області відсутнє підключення до мережі Інтернет. Йому нічого не відомо з приводу того, чи користувався ОСОБА_10 під час знаходження в УСБУ в Одеській області ноутбуком і мобільним телефоном для розблокування власних банківських рахунків.

6.1.6. Свідок сторони захисту ОСОБА_55 під час допиту в суді зазначив, що він у 2018 р. працював помічником начальника сектору РСВ УСБУ в Одеській області, та під час досудового розслідування кримінального провадження відносно громадянина США ОСОБА_10 він конвоював останнього з Одеського слідчого ізолятору до слідчого управління СБУ в Одеській області ОСОБА_12 для проведення слідчих дій; під час слідчих дій були присутні адвокат і перекладач. Під час цих подій він особисто не чув, щоби ОСОБА_12 спілкувався з ОСОБА_10 англійською мовою, та особисто не бачив, щоби ОСОБА_12 надавав ОСОБА_10 у користування мобільний телефон і ноутбук; також йому не відомо, щоби ОСОБА_12 отримував від ОСОБА_10 долари США.

6.1.7. Свідок сторони захисту ОСОБА_47 під час допиту в суді зазначив, що він у 2018 р. працював водієм конвойної служби УСБУ в Одеській області, в його обов'язки входило перевезення арештованих з слідчого ізолятора м. Одеси до УСБУ і назад, під час проведення цієї процедури конвоїри завжди оглядали заарештованих на предмет наявності у останніх будь-яких заборонених предметів, а також на наявність у них тілесних ушкоджень. За особистим розпорядженням начальника конвойної зміни він декілька разів конвоював ОСОБА_10 до кабінету слідчого УСБУ Одеської області ОСОБА_12 , де, як він бачив, знаходилися адвокат і перекладач, та де проводилися певні слідчі дії, але він не знає, які, оскільки він тільки здійснював конвоювання арештованого ОСОБА_10 . Одного разу в його присутності ОСОБА_10 поскаржився на погіршення стану здоров'я, у зв'язку з чим була викликана Швидка Допомога, але лікарі після огляду ОСОБА_56 повідомили, що з ним «все в порядку». Він особисто не бачив, щоби в кабінеті слідчого ОСОБА_12 . ОСОБА_10 надавалися ноутбук і мобільний телефон, тілесних ушкоджень він особисто у ОСОБА_10 ніколи не бачив. Він не володіє інформацією з приводу того, чи передавав ОСОБА_10 ОСОБА_12 гроші в сумі 80 000 доларів США; громадяни ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 і ОСОБА_31 йому не відомі.

6.1.8. Свідок сторони захисту ОСОБА_57 під час допиту в суді зазначив, що він у 2018 р. працював контролером конвойної служби УСБУ в Одеській області, в його обов'язки входило перевезення арештованих з слідчого ізолятора м. Одеси до УСБУ і назад, під час проведення цієї процедури конвоїри завжди оглядали заарештованих на предмет наявності у останніх будь-яких заборонених предметів, а також на наявність у них тілесних ушкоджень. Він декілька разів конвоював ОСОБА_10 до кабінету слідчого УСБУ Одеської області ОСОБА_12 , де проводилися певні слідчі дії (але він не знає, які), і завжди був присутній адвокат. Одного разу в його присутності ОСОБА_10 поскаржився на погіршення стану здоров'я, у зв'язку з чим була викликана Швидка Допомога, але лікарі після огляду ОСОБА_10 повідомили, що з ним «все в порядку». Він особисто не бачив, щоби в кабінеті слідчого ОСОБА_12 . ОСОБА_10 надавалися ноутбук і мобільний телефон, та щоби ОСОБА_12 спілкувався з ОСОБА_10 англійською мовою. Про розблокування банківських рахунків ОСОБА_10 і перерахування з них коштів іншим особам йому не відомо; громадяни ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 і ОСОБА_31 йому не відомі.

6.1.9. Свідок сторони захисту ОСОБА_58 під час допиту в суді зазначив, що він у 2018 р. працював контролером конвойної служби УСБУ в Одеській області, в його обов'язки входило перевезення арештованих з слідчого ізолятора м. Одеси до УСБУ і назад, під час проведення цієї процедури конвоїри завжди оглядали заарештованих на предмет наявності у останніх будь-яких заборонених предметів, а також на наявність у них тілесних ушкоджень. Він декілька разів конвоював ОСОБА_10 до кабінету слідчого УСБУ Одеської області ОСОБА_12 , де проводилися певні слідчі дії (але він не знає, які), і завжди був присутній адвокат. Одного разу в його присутності ОСОБА_10 поскаржився на погіршення стану здоров'я, у зв'язку з чим була викликана Швидка Допомога, але лікарі після огляду ОСОБА_10 повідомили, що з ним «все в порядку». Він особисто не бачив, щоби в кабінеті слідчого ОСОБА_12 . ОСОБА_10 надавалися ноутбук і мобільний телефон, та щоби ОСОБА_12 спілкувався з ОСОБА_10 англійською мовою. Про розблокування банківських рахунків ОСОБА_10 і перерахування з них коштів іншим особам йому не відомо.

6.1.10. Свідок сторони захисту ОСОБА_59 під час допиту в суді зазначив, що він у 2018 р. працював контролером конвойної служби УСБУ в Одеській області, в його обов'язки входило доставка арештованих з слідчого ізолятора м. Одеси до УСБУ і назад, під час проведення цієї процедури конвоїри завжди оглядали заарештованих на предмет наявності у останніх будь-яких заборонених предметів, а також на наявність у них тілесних ушкоджень. Він декілька разів здійснював конвоювання ОСОБА_10 до кабінету слідчого УСБУ Одеської області ОСОБА_12 , але при цьому він не бачив у ОСОБА_10 тілесних ушкоджень. Щоби в кабінеті слідчого ОСОБА_12 . ОСОБА_10 надавалися ноутбук і мобільний телефон, він особисто не бачив. Також не бачив, щоби ОСОБА_12 спілкувався з ОСОБА_10 англійською мовою. Йому не відомо, щоби ОСОБА_12 отримував від ОСОБА_10 80 тисяч доларів США.

6.1.11. Свідок сторони захисту ОСОБА_60 під час допиту в суді зазначив, що він у 2018 р. працював контролером конвойної служби УСБУ в Одеській області, в його обов'язки входила доставка арештованих з слідчого ізолятора м. Одеси до УСБУ і назад, супровід арештованих для проведення слідчих дій. Він здійснював доставку арештованого громадянина США ОСОБА_10 до слідчого УСБУ в Одеській області ОСОБА_12 для проведення слідчих дій. Він особисто не бачив, щоби в кабінеті слідчого ОСОБА_61 надавав ноутбук і мобільний телефон ОСОБА_10 . Також не бачив, щоби ОСОБА_62 завдавав ОСОБА_10 тілесні ушкодження, і не чув, щоб ОСОБА_12 спілкувався з ОСОБА_10 англійською мовою і вимагав від нього гроші; ОСОБА_12 наодинці з ОСОБА_10 не залишався.

6.1.11.1 Оцінюючи покази вказаних свідків сторони захисту суд приходить до висновку про те, що пояснення зазначених осіб, які є співробітниками СБУ і колегами по роботі обвинуваченого ОСОБА_12 стосуються позитивної характеристики ОСОБА_12 , але, разом з тим, отримана від зазначених осіб інформація спрямована на створення враження, що ОСОБА_12 не міг вчинити злочин, в якому він обвинувачується, а також на створення виключно негативного образу потерпілого ОСОБА_10 .

Окрім того, вказані свідки у своїх показах жодним чином у передбачений законом процесуальний спосіб не спростовують факт вчинення ОСОБА_12 кримінального правопорушення.

6.1.12. Стороною захисту надано до суду письмові докази - документи (диплом про здобуття освіти, посвідчення учасника бойових дій, рапорти, довідки та ін.) (т. 13, арк.13-57, 65, 86-102).

Суд приходить до висновку про те, що вказані докази стосуються характеристики обвинуваченого, даних про його освіту, майнового стану та родинно-соціальних зв'язків і жодним чином не спростовують факт вчинення ОСОБА_12 кримінального правопорушення.

6.1.13. За клопотанням сторони захисту була проведена судова експертиза телекомунікаційних систем та засобів, на вирішення якої було поставлено питання:

- чи знаходився термінал зв'язку користувача ОСОБА_12 з абонентським номером НОМЕР_10 в період з 01.07.2018 р. по 31.03.2019 р. в зоні дій базових станцій мобільного зв'язку у м. Київ, м. Одеса, м. Бровари?

- чи підтверджується факт зустрічі між користувачами абонентських номерів ОСОБА_12 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , ОСОБА_23 , ОСОБА_35 в зоні дій базових станцій мобільного зв'язку у м. Київ, м. Одеса, м. Бровари?

- чи підтверджується факт знаходження в одному і тому місці, за певною адресою користувачів абонентських номерів ОСОБА_12 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , ОСОБА_23 , ОСОБА_31 в зоні дій базових станцій мобільного зв'язку у м. Київ, м. Одеса, м. Бровари?

Як зазначено у висновку експерта від 30.05.2022 р. № 34963/21-35, термінал зв'язку користувача ОСОБА_12 з абонентським номером НОМЕР_10 в період з 01.07.2018 р. по 31.03.2019 р. знаходився в зоні дій базових станцій мобільного зв'язку у м. Київ, м. Одеса, м. Бровари.

Підтвердити або спростувати факт знаходження в одному і тому місці, за певною адресою, а також зустрічі користувачів абонентських номерів ОСОБА_12 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , ОСОБА_23 , ОСОБА_37 в зоні дій базових станцій мобільного зв'язку у м. Київ, м. Одеса, м. Бровари неможливо.

Отже, суд приходить до висновку про те, що вказана експертиза жодним чином не спростувала факт вчинення ОСОБА_12 кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується (т. 13, арк.163-180).

7. Висновки суду

Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження, створив в ході судового розгляду сторонам з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Будь-яких інших доказів суду стороною обвинувачення та стороною захисту надано не було.

Оцінюючи та аналізуючи докази в їх сукупності, суд звертає особливу увагу на один із конституційних принципів, закладених в ст. 62 Конституції України щодо прав, свобод та обов'язків людини і громадянина, де визначено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, тому що доведення вини - це завдання сторони обвинувачення. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Статтею 94 КПК України передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Зважаючи на принцип змагальності сторін та те, що сторони вільні у використанні своїх прав, суд, оцінивши зібрані у кримінальному провадженні докази з точки зору незалежності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, прийшов до наступних висновків.

7.1. Як передбачено п. 2 і п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

- винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

- вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

ОСОБА_12 , маючи вищу юридичну освіту та обіймаючи посаду старшого слідчого в особливо важливих справах 2 відділення слідчого відділу Управління СБУ в Одеській області, володів спеціальними юридичними знаннями, методологією, навичками та вміннями, та мав певний досвід, який, зокрема стосується досудового розслідування кримінальних проваджень.

Отримуючи восени 2018 р. під час виконання своїх посадових обов'язків з досудового розслідування особливо тяжкого кримінального правопорушення відносно громадянина США ОСОБА_10 зі здобутих письмових доказів інформацію про наявність у останнього значних сум грошей, які знаходилися на рахунках останнього у банківських установах як в США, так і в Україні, та на які згідно ухвал слідчого судді було накладено арешт, у ОСОБА_12 виник умисел по отриманню від ОСОБА_10 неправомірної вигоди.

Для досягнення цього умислу ОСОБА_12 було вчинено наступні активні та послідовні дії.

7.1.1. Звернення до слідчого судді з клопотанням про застосування до ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, за результатами розгляду якого ухвалою від 28.09.2018 р. слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси до підозрюваного ОСОБА_10 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 27.11.2018 р.

7.1.2. Звернення до слідчого судді з клопотанням про продовження застосованого до ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, за результатами розгляду якого ухвалою від 23.11.2018 р. слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси підозрюваному ОСОБА_10 було продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 19.01.2019 р.

7.1.3. Звернення до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно ОСОБА_10 , за результатами розгляду якого ухвалою від 16.10.2018 р. слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси було накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ОСОБА_10 , відкритих в ПАТ «Банк Восток».

Вказані факти підтверджуються як показаннями обвинуваченого ОСОБА_12 (розділ 2 вироку), так і показами потерпілого ОСОБА_10 (п. 3.1. розділу 3 вироку), показами свідка ОСОБА_24 (п. 3.1.3 розділу 3 вироку), ухвалами слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 28.09.2018 р., 16.10.2018 р., 23.11.2018 р., протоколом огляду від 03.03.2020 р., протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 21.10.2020 р. та від 12.03.2021 р. (п. 3.2.10, 3.2.21, 3.2.44 розділу 3 вироку).

Отже, суд приходить до висновку про те, що вказані дії ОСОБА_12 були здійснені для отримання повного контроля за місцем знаходження ОСОБА_10 , його поведінкою та належними йому грошовими коштами, а також створення умов для отримання від останнього, який знаходиться в місцях несвободи, неправомірної вигоди.

7.1.4. Використання з метою конспірації для ведення спілкування з ОСОБА_10 не спеціального приміщення в слідчому ізоляторі м. Одеси, а власного службового кабінету у приміщення СБУ у м. Одеса.

Як встановлено під час судового розгляду, ОСОБА_12 неодноразово здійснювалися виклики ОСОБА_10 для начебто проведення слідчих (процесуальних) дій до слідчого управління УСБУ в Одеській області в період з 13.11.2018 р. по 10.12.2018 р., при цьому жоден з викликів не закінчувався фіксацією будь-якої слідчої дії, окрім виклику 07.12.2018 р., під час якого було проведено допит ОСОБА_10 в якості підозрюваного.

Окремо звертає увагу на себе той факт, що ОСОБА_10 викликався ОСОБА_12 13.11.2018 р., 21.11.2018 р., 22.11.2018 р., 23.11.2018 р., 04.12.2018 р., 07.12.2018 р., 10.12.2018 р., але реєстрація ОСОБА_10 в журналі реєстрації відвідувачів зафіксована лише 07.12.2018 р. і 10.12.2018 р. (п. п. 3.2.21, 3.2.22, 3.2.23, 3.2.24 розділу 3 вироку).

Потерпілий ОСОБА_10 під час допиту в суді зазначив, що під час викликів до ОСОБА_12 ніякі слідчі дії останній з ним не проводив, натомість постійно здійснював на нього психологічний тиск для отримання його грошей в якості неправомірної вигоди (п. 3.1 розділу 3 вироку).

Свідок ОСОБА_24 під час допиту в суді також зазначила, що під час її викликів для захисту ОСОБА_10 до слідчого ОСОБА_12 , останній фактично ніякі слідчі дії з ОСОБА_10 не проводив (п. 3.1.3 розділу 3 вироку).

Проведення ОСОБА_12 конкретних слідчих дій з ОСОБА_10 у приміщенні УСБУ в Одеській області не змогли підтвердити також допитані в якості свідків співробітники конвойної служби УСБУ ОСОБА_55 , ОСОБА_47 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 і ОСОБА_63 (п. 5.1.6, 5.1.7, 5.1.8, 5.1.9, 5.1.10, 5.1.11 розділу 5 вироку).

Отже, суд приходить до висновку, що ці дії ОСОБА_12 були спрямовані на здійснення спілкування з ОСОБА_10 в умовах конфіденційності під виглядом проведення слідчих дій з метою маскування своїх протиправних дій з отримання неправомірної вигоди.

Систематичність ж викликів свідчить про постійний психологічний вплив ОСОБА_12 на потерпілого ОСОБА_10 з метою створення у останнього враження, що покращити його становище як особи, яка знаходиться під вартою, а саме - незастосування в подальшому до нього тримання під вартою, зміну запобіжного заходу на більш м'який, а також здійснення розслідування кримінального провадження у такий спосіб, що дасть змогу уникнути покарання у вигляді позбавлення волі, можливо тільки за умови передачі неправомірної вигоди ОСОБА_12 .

7.1.5. Надання ОСОБА_12 ОСОБА_10 у власному службовому кабінеті в приміщенні УСБУ в Одеській області засобів зв'язку, зокрема - термінала мобільного зв'язку для розблокування його банківського рахунку.

Як встановлено судом, ОСОБА_12 було надано ОСОБА_10 термінал мобільного зв'язку для розблокування його банківського рахунку з абонентським номером НОМЕР_2 , який був записаний на аркуші паперу і зберігався у ОСОБА_10 , за допомогою якого ОСОБА_10 в період з 04.12.2018 р. по 07.12.2018 р. розблокував власний рахунок в «СітіБанку», на якому знаходилися грошові кошти в сумі 92 497 доларів США.

Вказаний факт підтверджується як показаннями потерпілого ОСОБА_10 (п. 3.1. розділу 3 вироку), так і письмовими доказами, зокрема:

- висновком почеркознавчої експертизи від 29.04.2021 р., згідно якого згідно якого виготовлений на фрагменті аркушу паперу, наданому ОСОБА_10 , рукописний запис «НОМЕР_30» виготовлений ОСОБА_12 (п. 3.3. розділу 3 вироку);

- протоколами оглядів веб-сайту «СітіБанку» (США) про з'єднання абонентського номера НОМЕР_2 з банківською установою від 12.08.2020 р., від 13.01.2021 р., від 26.01.2021 р., від 10.02.2021 р., згідно яких встановлено з'єднання вказаного абонентського номеру з зазначеною банківською установою:

- 21.11.2018 р. з 14-26 год. до 16-04 год.;

- 04.12.2018 р. з 11-11 год. до 12-12 год.;

- 07.12.2018 р. з 12-06 год. до 12-39 год. (п. п. 3.2.4., 3.2.15, 3.2.16, 3.2.17, 3.2.18, 3.2.19 розділу 3 вироку);

- випискою з банківського рахунку ОСОБА_10 в «СітіБанку» (США) про наявність на рахунку ОСОБА_10 станом на 27.11.2018 р. особистих коштів в розмірі 92 407,07 доларів США п. п. 3.2.5. розділу 3 вироку);

- випискою з банківського рахунку ОСОБА_10 в «СітіБанку» (США) про перерахування ОСОБА_10 07.12.2018 р. на картковий рахунок ОСОБА_21 № НОМЕР_5 у АТ КБ «Приватбанк» 20 000 доларів США; перерахування 07.12.2018 р. на картковий рахунок ОСОБА_20 № НОМЕР_6 у АТ КБ «Приватбанк» 20 000 доларів США; перерахування 10.12.2018 р. на картковий рахунок ОСОБА_23 № НОМЕР_7 у АТ КБ «Приватбанк» 20 000 доларів США; перерахування 10.12.2018 р. на рахунок ОСОБА_22 № НОМЕР_24 у АТ «Укрсиббанк» 20 000 доларів США п. п. 3.2.5. розділу 3 вироку);

- випискою з банківського рахунку ОСОБА_10 в «СітіБанку» (США) про наявність на рахунку ОСОБА_10 станом на 27.12.2018 р. залишку коштів у розмірі лише 13 844,33 долара США (п. п. 3.2.5. розділу 3 вироку);

- інформацією УСБУ в Одеській області про доставку ОСОБА_10 зі слідчого ізолятора м. Одеси до слідчого УСБУ в Одеській області ОСОБА_12 , та знаходження ОСОБА_10 у ОСОБА_12 :

- 21.11.2018 р. з 10-00 год. до 16-27 год.;

- 04.12.2018 р. з 10-13 год. до 15-45 год.;

- 07.12.2018 р. з 10-56 год. до 17-36 год. (п. п. 3.2.24. розділу 3 вироку);

- протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 22.01.2021 р. згідно якого отримано інформацію з телекомунікаційних мереж ПрАТ «Київстар» по номеру мобільного зв'язку НОМЕР_20 , наданому ОСОБА_12 , за допомогою якого ОСОБА_10 зв'язувався з банківською установою на території США (п. п. 3.2.32. розділу 3 вироку).

Отже, суд приходить до висновку про відсутність будь-якого іншого логічного пояснення з приводу того, яким чином громадянин США, який знаходиться на території держави України під вартою в слідчому ізоляторі, утримується в спеціальних умовах і не має доступу до засобів зв'язку, зміг розблокувати особистий рахунок в банківській установі на території США та здійснити згодом - 07.12.2018 р. та 10.12.2018 р. перерахування власних коштів в сумі 80 000 доларів США іншим особам. При цьому, розблокування рахунків відбулося саме у ті дні і години, коли ОСОБА_10 доставлявся для начебто проведення слідчих (процесуальних) дій до слідчого управління УСБУ в Одеській області в період з 13.11.2018 р. по 10.12.2018 р., і коли ОСОБА_12 мобільний телефон з номером мобільного зв'язку НОМЕР_20 був наданий ОСОБА_10 (п. 6.1.5 вироку).

7.1.6. Відкриття знайомими ОСОБА_12 - ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 особистих рахунків у банківській установі та використання наявного у знайомого ОСОБА_12 - ОСОБА_22 , особистого рахунку у банківській установі.

Як зазначили під час допиту в суді свідки ОСОБА_20 і ОСОБА_23 , які є знайомими ОСОБА_12 , у 2018 р. ОСОБА_31 , який також є знайомим ОСОБА_12 , попросив кожного з них відкрити валютну банківську карту для начебто якихось потреб бізнесу ОСОБА_37 , що вони і зробили (п. п. 3.1.7., 3.1.8 розділу 3 вироку).

Допитаний в суді в якості свідка ОСОБА_31 підтвердив цей факт, пояснивши, що він знайомий із ОСОБА_12 , та у 2018 р. він для власних потреб, пов'язаних із веденням бізнесу, попросив своїх знайомих ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 , які також є знайомими ОСОБА_12 , відкрити валютні банківські карти, що вони і зробили (п. п. 3.1.4. розділу 3 вироку).

Цей факт також підтверджується наступними доказами.

7.1.6.1. Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 27.05.2020 р. та протоколом огляду від 15.06.2020 р., яким встановлено, що:

- 28.09.2018 р. ОСОБА_22 відкрито особистий рахунок № НОМЕР_24 у АТ «Укрсиббанк»;

- 21.11.2018 р. ОСОБА_21 відкрито картковий рахунок № НОМЕР_5 у АТ КБ «Приватбанк»;

- 21.11.2018 р. ОСОБА_20 відкрито картковий рахунок № НОМЕР_6 у АТ КБ «Приватбанк»;

- 21.11.2018 р. ОСОБА_23 відкрито картковий рахунок № НОМЕР_7 у АТ КБ «Приватбанк» (п. п. 3.2.11., 3.2.25 розділу 3 вироку).

7.1.6.2. Банківською картою АТ «Приватбанк» № НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_21 (п. 3.4.2. розділу 3 вироку).

Суд встановив, що відкриття рахунків у банківських установах ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 у листопаді 2018 р., та використання відкритого ОСОБА_22 рахунку у банківській установі хронологічно співпадає з періодом знаходження ОСОБА_10 під вартою по кримінальному провадженню, досудове розслідування якого проводилося ОСОБА_12 , а також хронологічно співпадає із находженням ОСОБА_10 в УСБУ в Одеській області у ОСОБА_12 під час начебто проведення слідчих дій та діями ОСОБА_10 по розблокуванню особистого банківського рахунку у «СітіБанку» США.

Крім того, стороною захисту не надано жодних доказів здійснення ОСОБА_35 підприємницької діяльності з продажу автомобілів у період часу, коли перераховувалися кошти на рахунки ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 та ОСОБА_22 , на підтвердження версії відкриття таких рахунків саме для цієї мети.

Отже, суд приходить до висновку про те, вищезазначені дії були вчинені для маскування злочинної діяльності ОСОБА_12 для того, щоби під час отримання від ОСОБА_10 неправомірної вигоди не отримувати гроші на особистий банківський рахунок, а скористатися послугами третіх осіб - своїх знайомих, не обізнаних з його злочинними діями.

7.1.7. Повідомлення ОСОБА_12 ОСОБА_10 номерів особистих банківських рахунків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 та ОСОБА_22 , на які ОСОБА_10 здійснив перерахування власних коштів по 20 000 доларів США на кожний рахунок у загальній сумі 80 000 доларів США.

Як встановлено під час судового розгляду кримінального провадження, ОСОБА_10 було перераховано з особистого рахунку у «СітіБанку» США грошові кошти:

- 07.12.2018 р. на картковий рахунок ОСОБА_21 № НОМЕР_5 у АТ КБ «Приватбанк» 20 000 доларів США;

- 07.12.2018 р. на картковий рахунок ОСОБА_20 № НОМЕР_6 у АТ КБ «Приватбанк» 20 000 доларів США;

- 10.12.2018 р. на картковий рахунок ОСОБА_23 № НОМЕР_7 у АТ КБ «Приватбанк» 20 000 доларів США;

- 10.12.2018 р. на картковий рахунок ОСОБА_22 № НОМЕР_24 у АТ «Укрсиббанк» 20 000 доларів США.

Цей факт підтверджується як показаннями потерпілого ОСОБА_10 , свідків ОСОБА_31 , ОСОБА_23 , ОСОБА_20 (п. 3н.1., п. п. 3.1.4, 3.1.5, 3.1.6 розділу 3 вироку), так і наступними письмовими доказами:

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 27.05.2020 р.;

- протоколами оглядів від 15.06.2020 р. та від 14.04.2021 р.;

- узагальненням матеріалів кримінального провадження від 21.01.2021 р.

- матеріалами, що надійшли від компетентного органу США на виконання запиту про міжнародну правову допомогу від 13.10.2020 р., згідно яких підтверджено, що на рахунку ОСОБА_10 у фінансовій установі США «Citi» станом на 27.11.2018 р. було розміщено особисті кошти ОСОБА_10 в розмірі 92 407,07 доларів США, 07.12.2018 р. та 19.12.2018 р. ОСОБА_10 були здійснені перерахування грошових коштів ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 та ОСОБА_22 по 20 000 доларів США на рахунок кожного з них у загальній сумі 80 000 доларів США, залишок коштів станом на 27.12.2018 р. вже склав 13 844,33 долара США (п. п. 3.2.11., 3.2.12, 3.2.24, 3.2.26 розділу 3 вироку).

Як встановлено судом, ОСОБА_10 із ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 та ОСОБА_22 ніколи знайомими не були, та про існування один одного не знали, що підтвердили безпосередньо під час допиту в суді як потерпілий, так і свідки.

Суд уважає, що вказані дії були вчинені з наступною метою:

- відвести від ОСОБА_12 підозри у скоєнні тяжкого злочину;

- задля його власної безпеки та уникнення ідентифікації його як особи, яка отримала неправомірну вигоду;

- уникнення ідентифікації грошей на випадок, якщо передача йому грошей буде здійснюватися під контролем правоохоронних органів, а в разі викриття злочину створити у правоохоронних органів хибне враження своєї непричетності до заволодіння грошима ОСОБА_10 .

Також суд уважає, що необізнаність ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_20 і ОСОБА_21 з обставинами вчинення ОСОБА_12 злочину не виключає наявності у діях останнього складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Отже, суд приходить до висновку про відсутність будь-якого іншого логічного пояснення з приводу того, яким чином громадянин США, який знаходиться на території держави Україна під вартою у слідчому ізоляторі, утримується в спеціальних умовах і не має доступу до засобів зв'язку, зміг:

- розблокувати особистий рахунок в банківській установі на території США;

- дізнатися номери банківських рахунків, які були відкрити саме перед проведенням банківських транзакцій з США до України громадянами України, про існування яких навіть не знав, але які є знайомими слідчого ОСОБА_12 , який проводив досудове розслідування кримінального провадження відносно нього;

- здійснити 07.12.2018 р. та 10.12.2018 р. перерахування власних коштів в сумі 80 000 доларів США з невідомих підстав на номера банківських рахунків знайомих ОСОБА_12 - ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_20 і ОСОБА_21 в однаковому розмірі - по 20 000 доларів США саме в той час, коли він був конвойований до слідчого ОСОБА_12 , тобто перебував під його контролем.

7.1.8. Отримання ОСОБА_12 від ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_20 і ОСОБА_21 грошових коштів, які були перераховані ОСОБА_10 в якості неправомірної вигоди.

Як встановлено судом, ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_20 і ОСОБА_21 отримавши на особисті банківські рахунки 07.12.2018 р. та 10.12.2018 р. від ОСОБА_10 по 20 000 доларів кожний, зняли вказані кошти на загальну суму 80 000 доларів США 12.12.2018 р. та 13.12.2018 р.

Даний факт підтверджується як показами свідків ОСОБА_31 , ОСОБА_23 , ОСОБА_20 (п. п. 3.1.4, 3.1.5, 3.1.6 розділу 3 вироку), так і протоколами оглядів від 15.06.2020 р. та від 14.04.2021 р. (п. п. 3.2.11, 3.2.12 розділу 3 вироку).

Судом встановлено, що ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_20 і ОСОБА_21 зняли отримані від ОСОБА_10 на особисті банківські рахунки грошові кошти на загальну суму 80 000 доларів США 12.12.2018 р. та 13.12.2018 р. - тобто, в період знаходження ОСОБА_12 у м. у м. Київ та у м. Бровари Київської області.

Як пояснив у судовому засіданні свідок ОСОБА_23 , він, знявши зі свого банківського рахунку отримані з США грошові кошти в сумі 20 000 доларів США, передав їх знайомому ОСОБА_12 - ОСОБА_34 .

Свідок ОСОБА_20 пояснив у судовому засіданні, що він, знявши зі свого банківського рахунку отримані з США грошові кошти в сумі 20 000 доларів США, передав їх у присутності знайомого ОСОБА_12 - ОСОБА_37 іншій особі.

Свідок ОСОБА_31 пояснив у судовому засіданні, що він у 2018 р., отримавши від ОСОБА_23 , ОСОБА_22 і ОСОБА_21 60 000 доларів США, які останні отримали з США, потім передав інший особі у зв'язку з веденням бізнесу, а ОСОБА_20 отримані ним з США 20 000 доларів США передав іншій особі самостійно. При цьому, ані ОСОБА_31 , ані ОСОБА_20 не змогли згадати ім'я цього чоловіка, що не звучить для суду переконливо, з огляду на те, що 20 000 та 60 000 доларів США не є дрібними сумами, операція з якими є буденною подією та не залишає жодної згадки у пам'яті.

Як встановлено судом, ОСОБА_12 вибув з м. Одеса 12.12.2018 р. в оплачувану відпустку на підставі п. 18 та п. 19 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із збереженням грошового забезпечення тривалістю 10 календарних днів з 12.12.2018 р. по 21.12.2018 р., під час якої, як ним було зазначено у відповідному рапорті від 04.12.2018 р., він буде знаходитись у м. Київ та у м. Бровари Київської області (п. п. 3.2.50 розділу 3 вироку).

Вказаний факт в судовому засіданні підтвердив особисто обвинувачений ОСОБА_12 , пояснивши, що він виїхав в той період з м. Одеса, оскільки у нього почалася сесія у Національній академії державного управління при Президентові України у м. Києві, а також він поїхав і до м. Бровари для відвідування своїх батьків (розділ 2 вироку).

Судом також встановлено, що ОСОБА_12 було отримано довідку-виклик від 01.11.2018 р. на участь у сесії у Національній академії державного управління при Президентові України строком на 13 днів з 10.12.2018 р. по 22.12.2018 р. (т. 13, арк.87).

Факт знаходження ОСОБА_12 у м. Київ та у м. Бровари Київської області підтверджує проведеної за клопотанням сторони захисту висновок судової експертизи телекомунікаційних систем та засобів від 30.05.2022 р. № 34963/21-35, згідно якого термінал зв'язку користувача ОСОБА_12 з абонентським номером НОМЕР_10 у період з 01.07.2018 р. по 31.03.2019 р. знаходився в зоні дій базових станцій мобільного зв'язку у м. Одеса, м. Київ та м. Бровари Київської області.

Як встановлено протоколом огляду від 18.08.2020 р., термінал зв'язку користувача ОСОБА_12 з абонентським номером НОМЕР_10 знаходився в зоні дії базової станції у м. Бровари Київської області разом з терміналом зв'язку користувачів:

- 13.12.2018 р., 17.12.2018 р. та 19.12.2018 р. з абонентським номером НОМЕР_11 , належним ОСОБА_21 ;

- 14.12.2018 р. з абонентським номером НОМЕР_13 , належним ОСОБА_23 .

Також встановлено з'єднання терміналу зв'язку користувача ОСОБА_12 з абонентським номером НОМЕР_10 в зоні дії базової станції у м. Бровари Київської області з користувачами:

- 13.12.2018 р. з абонентським номером НОМЕР_11 , належним ОСОБА_21 ;

- 14.12.2018 р. з абонентським номером НОМЕР_13 , належними ОСОБА_23 (п. 3.2.13, п. 3.2.14, розділу 3 вироку, п. 5.1.13 розділу 5 вироку).

Отже, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_12 , будучи заздалегідь обізнаним у листопаді 2018 р. про його виїзд з м. Одеси до м. Києва у грудні 2018 р., вирішив скористатися цією нагодою для отримання коштів в сумі 80 000 доларів США в якості неправомірної вигоди, перерахованих ОСОБА_10 на рахунки ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_20 і ОСОБА_21 , які вони зняли одразу після зарахування на їх рахунки. При цьому використав для прикриття своєї злочинної діяльності та для створення видимості наявності заздалегідь визначеної іншої, ніж отримання неправомірної вигоди мети, виїзд для участі у сесії у вищому навчальному закладі до м. Київ.

Відтак, сукупність та послідовність вище перелічених подій виключає будь-яке інше логічне пояснення, крім того, що усі вище перелічені активні дії обвинуваченого мали на меті отримання ним неправомірної вигоди у розмірі 80 000 доларів США та дозволили йому їх отримати через третіх осіб, що не були обізнані з його злочинним наміром.

7.1.9. Після отримання відомостей ПАТ «Банк Восток» про наявність на рахунку ОСОБА_10 № НОМЕР_3 в ПАТ «Банк Восток» грошей у сумі 25 523 доларів США, які підлягали б конфіскації у випадку засудження ОСОБА_10 за злочин, передбачений ч. 3 ст. 305 КК України, у вчиненні якого останній підозрювався, складання 05.02.2019 р. протоколу огляду про те, що в ході детального перегляду банківської інформації про рух коштів по рахунках ОСОБА_10 даних, які мають відношення до розслідування кримінального провадження, не виявлено.

Даний факт підтверджено як показаннями обвинуваченого ОСОБА_12 , так і протоколом огляду від 05.02.2019 р., складеним ОСОБА_12 за результатами перевірки інформації, здобутої під час тимчасового доступу до речей та документів (т. 9, арк.19).

Вказаний протокол став підставою для звернення адвоката ОСОБА_24 з клопотанням до слідчого судді, за результатами розгляду якого ухвалою від 06.03.2019 р. слідчим суддею скасовано арешт, накладений на грошові кошти ОСОБА_10 , розміщені на рахунках в ПАТ «Банк Восток» (т. 9, арк.37-39).

Як встановлено судом, слідчим ОСОБА_12 07.03.2019 р. було підготовлено клопотання до слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси про накладення арешту на грошові кошти, належні ОСОБА_10 , які знаходяться на рахунках ПАТ «Банк Восток» з зупиненням видаткових операцій з грошовими коштами, але вказане клопотання ОСОБА_12 до суду подано не було (т. 9, арк.27-31).

Даний факт також було особисто підтверджено обвинуваченим ОСОБА_12 під час допиту в судовому засіданні.

7.1.10. Вручення 27.02.2019 р. ОСОБА_10 повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України (т. 8, арк.17-26).

7.1.11. Видача ОСОБА_10 паспорту № НОМЕР_1 від 05.08.2011 р., який був арештований відповідно до ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 16.10.2018 р. і знаходився в матеріалах кримінального провадження.

Така послідовність вчинених ним дій, свідчить, на думку суду, про виконання домовленостей з ОСОБА_10 щодо зміни визначальних обмежувальних умов та заходів кримінально-процесуального характеру, застосованих раніше до нього, після отримання обвинуваченим неправомірної вигоди 80 000 доларів США від потерпілого. Також такі процесуальні дії та рішення слідчого у кримінальному провадженні з урахуванням усіх встановлених судом обставин безперечно свідчать про наявність позапроцесуального спілкування з обвинуваченим та існування та реалізацію певних домовленостей - те, що неправомірна вигода була отримана слідчим за виконання певних дій.

В цьому контексті суд не приймає до уваги твердження ОСОБА_12 , що внаслідок незнання англійської мови він не міг спілкуватися з ОСОБА_10 . В даний час існує безліч застосунків, які навіть не потребують існування та користування Інтернет зв'язку, що встановлюються на мобільні пристрої та, за необхідності, можуть перекладати, в тому числі з англійської на українську та навпаки, навіть в режимі аудіо відтворення тексту. Посилання обвинуваченого на неможливість застосування Інтернет зв'язку в будівлі СБУ, куди доставлявся потерпілий до слідчого, тільки з огляду на те, що це режимно-секретний об'єкт, само по собі не свідчить про виключення такої можливості. Сама наявність відповідних заборон не свідчить про їх дотримання.

Як встановлено судом, ОСОБА_10 , відносно якого ухвалою слідчого судді від 28.12.2018 р. було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту, 14.03.2019 р. здійснив операції із зняття готівкових коштів зі свого банківського рахунку та переказу коштів на інший рахунок у ПАТ «Банк Восток» у м. Одеса, при цьому використавши власний паспорт.

Цей факт підтверджується як показаннями потерпілого ОСОБА_10 , свідків ОСОБА_27 і ОСОБА_28 , які є працівниками ПАТ «Банк Восток» та видавали ОСОБА_10 готівкові кошти в іноземній валюті - долари США (п. п. 3.1.1, 3.1.2 розділу 3 вироку), та і письмовим доказами:

- випискою з банківського рахунку ОСОБА_10 у ПАТ «Банк Восток»;

- протоколом від 24.04.2020 р. тимчасового доступу до речей і документів - банківської справи ОСОБА_10 у «Банку Восток» (п. п. 3.2.5, 3.2.49 розділу 3 вироку).

Під час допиту в суді ОСОБА_12 не зміг пояснити, яким чином ОСОБА_10 з використанням паспорту, на який було накладено арешт ухвалою слідчого судді і який зберігався в матеріалах кримінального провадження, зміг здійснити операції зі зняття власних грошових коштів.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_12 було видано ОСОБА_10 його паспорт, який знаходився під арештом, для розпорядження ОСОБА_10 власними грошима, та ці дії були вчинені для створення у потерпілого враження, що завдяки передачі ним неправомірної вигоди, на виконання даних обіцянок, слідчим СБУ було суттєво покращено становище ОСОБА_10 як обвинуваченого.

Будь-якого іншого логічного пояснення подій, під час яких громадянин США, паспорт якого знаходився під арештом в матеріалах кримінального провадження за його обвинуваченням у скоєнні тяжких злочинів, зміг розпорядитися власними грошовими коштами, які знаходилися в банківській установі, суд не убачає.

Разом з тим, потерпілий ОСОБА_10 зазначав про передачу ним 17 000 доларів знятих з його банківського рахунку у ПАТ «Банк Восток» ОСОБА_12 . Суд не надає оцінку факту передачі на одержання обвинуваченим 17 000 доларів, оскільки це виходить за межі пред'явленого обвинувачення та пред'явленого цивільного позову.

7.2. Отже, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_12 усвідомлював можливості, які надає йому займана посада слідчого СУ СБУ у Одеській області як службовій особи, уповноваженій на проведення досудового розслідування кримінальних проваджень, розумів можливість отримання для себе особисто неправомірної вигоди від підозрюваного ОСОБА_10 за вчинення в інтересах останнього дій, пов'язаних зі зміною запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, шляхом використання наданого йому службового становища, мав умисел на використання службового становища всупереч інтересам служби, та керувався корисливим мотивом, маючи на меті отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе.

7.3. Вирішуючи питання доведеності вчинення ОСОБА_12 дій з використанням наданого йому службового становища, суд виходить з наступного.

У своїй діяльності ОСОБА_12 повинен керуватися Конституцією України, вимогами чинного законодавства України та іншими нормативними актами національного та міжнародного права.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, він зобов'язаний діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на займану посаду та досвід роботи, ОСОБА_12 знав та розумів, що вимогами ст. 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції» йому забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Відповідно до ст. 2 КПК України одним із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Також, згідно з ч. 2 ст. 9 КПК України слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Як встановлено судом, ОСОБА_12 , з використанням наданих службових повноважень слідчого, надав ОСОБА_10 обіцянку у разі отримання від нього неправомірної вигоди, у випадку подання в інтересах ОСОБА_10 клопотання про зміну запобіжного заходу, не надаватиме прокурору та суду документів, які б обґрунтовували необхідність подальшого тримання ОСОБА_10 під вартою, а також забезпечить незастосування такого запобіжного заходу в подальшому та здійснюватиме розслідування кримінального провадження у такий спосіб, що дасть змогу уникнути ОСОБА_10 покарання у вигляді позбавлення волі. Також, у випадку надання неправомірної вигоди, ОСОБА_12 забезпечить зняття арешту з банківських рахунків ОСОБА_10 та повернення паспорту громадянина США, шляхом проведення необхідних слідчих та процесуальних дій та надання до суду необхідних документів.

Отже, у порушення вимог вказаних нормативно-правових актів та своїх службових обов'язків, ОСОБА_12 з корисливих мотивів вчинив умисний, корупційний злочин з метою одержання для себе неправомірної вигоди за вчинення дій, в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, з використанням наданого йому службового становища.

7.4. Згідно з наказом начальника Управління Служби безпеки України в Одеській області від 21.03.2016 р. № 137-ОС ОСОБА_12 призначено на посаду старшого слідчого в особливо важливих справах 2 відділення слідчого відділу Управління СБУ в Одеській області.

Відповідно до посадової інструкції від 23.03.2016 р. № 65/16/1764дск, на ОСОБА_12 було покладено обов'язки з проведення розслідування кримінальних проваджень про злочини, віднесені законом до компетенції органів досудового розслідування СБУ та самостійне прийняття рішень про проведення слідчих дій, за винятком рішень, коли законом передбачено одержання згоди від суду (судді) або прокурора.

Отже, згідно з вимогами ч. 3 ст. 18 КК України, п. 1 примітки до ст. 364 КК України та п. 2 примітки до ст. 368 КК України, ОСОБА_12 є слідчим, тобто службовою особою, яка займає відповідальне становище.

7.5. Відповідно до пункту 1 примітки до ст. 368 КК України неправомірною вигодою в особливо великому розмірі вважається вигода, що в у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 07.12.2018 р. грошові кошти у розмірі 40 000 доларів США становили 1 115 182 грн 76 коп.

Згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 10.12.2018 р. грошові кошти у розмірі 40 000 доларів США становили 1 112 969 грн 84 коп.

Отже, загальна сума неправомірної вигоди, одержаної ОСОБА_12 , склала 2 228 152 грн 60 коп., що у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та є особливо великим розміром.

7.6. Для сукупності таких фактів, як:

- громадянин США, який знаходиться на території держави України під вартою у слідчому ізоляторі, утримується в спеціальних умовах і не має доступу до засобів зв'язку;

- зміг з допомогою телефона розблокувати свій раніше заблокований особистий рахунок у банківській установі на території США та здійснити згодом - 07.12.2018 р. та 10.12.2018 р. перерахування з цього рахунку власних коштів у сумі 80 000 доларів США;

- на користь чотирьох осіб - знайомих слідчого по його справі;

- такі розблокування й перерахування здійснені саме в ті періоди часу, коли він був конвойований до цього слідчого для начебто проведення слідчих (процесуальних) дій - відсутнє будь-яке інше розумне пояснення, крім того, що: 1) цей слідчий надав йому відповідний засіб зв'язку, і номери рахунків своїх чотирьох знайомих для розблокування рахунку і перерахування коштів цим знайомим; 2) це перерахування коштів здійснено за вчинення слідчим певних дій, що входять до компетенції слідчого.

8. Формулювання обвинувачення, визнане необґрунтованим.

8.1. Як зазначає у своїх правових позиціях Верховний суд, вимагання неправомірної вигоди матиме місце у випадку наявності трьох обов'язкових в своїй сукупності ознак:

- ініціатива давання неправомірної вигоди повинна надходити саме від службової особи одержувача такої вигоди;

- схиляння на давання неправомірної вигоди повинно містити чітку і беззаперечну вимогу із обов'язковою наявністю відкритих погроз або створення реальних умов, що не залишають особі вибору як лише дати таку неправомірну вигоду;

- вказані вище погрози або створення умов повинно бути прямо пов'язано зі службовим становищем службової особи, мати протизаконний характер та бути спрямованим на завдання шкоди правам та законним інтересам особи, що дає неправомірну вигоду.

Верховний Суд України неодноразово визначав у своїх правових позиціях (№№ 5-14кс12, 5-13кс13, 5-14кс13, 5-28кс13, 5-43кс13, 5-47кс13, 5-14кс15, 5-124кс15), що вимагання неправомірної вигоди не матиме місце, якщо особа, що дає неправомірну вигоду, має інтерес в неправомірних діяннях службової особи. Тобто, прагне таким чином обійти вимоги законодавства з метою задоволення своїх інтересів. Вимагання неправомірної вигоди виключається, якщо особа, яка надає неправомірну вигоду, зацікавлена у незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, установлену процедуру вирішення того чи іншого питання, досягти задоволення своїх незаконних інтересів, одержати незаконні пільги, переваги, уникнути заслуженої відповідальності, тощо. На відміну від цього, у разі, якщо винна особа з метою одержання неправомірної вигоди погрожує вчиненням або не вчиненням дій, які можуть завдати шкоди, що є визначальним, правам чи законним інтересам того, хто дає неправомірну вигоду, або створює такі умови, за яких особа не повинна була, але вимушена дати неправомірну вигоду із метою запобігання шкідливим наслідкам для своїх прав та законних інтересів, дії одержувача неправомірної вигоди слід розглядати як такі, що поєднані з вимаганням останнього.

За таких обставин, коли службова особа хоче отримати неправомірну вигоду, а особа, яка її надає, при цьому усвідомлює, що тим самим незаконно уникає настання для себе негативних наслідків, які б настали за відмови надати неправомірну вигоду, то такі дії за своїми ознаками не утворюють вимагання неправомірної вигоди.

Аналогічну позицію виклав Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 5-2574км15.

Водночас суд встановив, що ОСОБА_12 висував ОСОБА_10 прохання надати йому неправомірну вигоду.

Оскільки прокурор обвинувачує ОСОБА_12 у вимаганні неправомірної вигоди, суд у цій частині змінює правову кваліфікацію цього діяння на прохання неправомірної вигоди.

Вимагання неправомірної вигоди є кваліфікуючою ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 КК України, зміна правової кваліфікації в цій частині пом'якшує становище обвинуваченого.

Сторона обвинувачення не зазначає, які саме дії ОСОБА_12 свідчать про вимагання неправомірної вигоди.

На думку суду, висунуті ОСОБА_10 слідчим ОСОБА_12 прохання передачі йому неправомірної вигоди не досягли рівня погроз, спрямованих на завдання шкоди правам та інтересам останнього, та не містять в собі ознак вимагання неправомірної вигоди.

Однією із основних і обов'язкових ознак вимагання є законність прав та інтересів, які особа захищає шляхом дачі неправомірної вигоди.

Як встановлено судом, ОСОБА_10 на момент передачі ОСОБА_12 неправомірної вигоди, мав статус підозрюваного і знаходився під вартою по кримінальному провадженню, досудове розслідування якого проводив ОСОБА_12 , та мав на меті шляхом надання останньому неправомірної вигоди суттєво поліпшити власне становище - звільнитися з-під варти та отримати доступ до грошових коштів на власних банківських рахунках, які були арештовані.

Отже, стороною обвинувачення у передбачений законом процесуальний спосіб не доведено наявність в діях ОСОБА_12 кваліфікуючої ознаки злочину «одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди, поєднане з вимаганням», тому у цій частині обвинувачення визнається необгрунтованим.

8.2. Стороною обвинувачення зазначено, що під час перебування ОСОБА_10 в державній установі «Одеській слідчий ізолятор» (далі - ДУ «Одеській слідчий ізолятор»), з 28.09.2018 р. до 28.12.2018 р., невстановлені особи застосовували до нього фізичне насильство з погрозами позбавити життя.

В цій частині обвинувачення підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_10 , свідків ОСОБА_24 і ОСОБА_19 , письмовими доказами.

Разом з тим, судом не встановлено, що такі обставини перебувають у будь-якому причинно-наслідковому зв'язку з вимогами ОСОБА_12 щодо надання йому ОСОБА_10 неправомірної вигоди.

8.3. Стороною обвинувачення зазначено в обвинувальному акті, що 14.12.2018 р., ОСОБА_12 , робоче місце якого знаходилось за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська, 43, не перебуваючи на лікуванні, у відпустці або відрядженні, прибув до м. Бровари Київської області.

Але, як встановлено судом, ОСОБА_12 вибув з м. Одеса 12.12.2018 р. в оплачувану відпустку на підставі п. 18 та п. 19 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із збереженням грошового забезпечення тривалістю 10 календарних днів з 12.12.2018 р. по 21.12.2018 р., під час якої, як ним було зазначено у відповідному рапорті від 04.12.2018 р., він буде знаходитись у м. Київ та у м. Бровари Київської області (п. п. 3.2.50 розділу 3 вироку).

Вказаний факт в судовому засіданні підтверджено як показаннями обвинуваченого ОСОБА_12 (розділ 2 вироку), так і письмовими доказами: рапортом від 04.12.2018 р., довідкою-викликом від 01.11.2018 р. на участь у сесії у Національній академії державного управління при Президентові України строком на 13 днів з 10.12.2018 р. по 22.12.2018 р. (розділ 3 вироку), висновком судової експертизи (розділ 5 вироку).

Отже, суд приходить до висновку про те, що формулювання обвинувачення в цій частині є необгрунтованим.

8.4. Стороною обвинувачення зазначено, що ОСОБА_10 , отримавши від ОСОБА_12 власний паспорт, на який було накладено арешт ухвалою слідчого судді Приморського суду м. Одеси, з використанням вказаного паспорту, 14.03.2019 р. здійснив операції із зняття готівкових коштів зі свого банківського рахунку у «Банку Восток» (м. Одеса) та переказу коштів на інший рахунок, після чого повернув паспорт слідчому.

Стороною обвинувачення не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження факту переказу ОСОБА_10 знятих ним 14.03.2019 р. готівкових коштів зі свого банківського рахунку у «Банку Восток» (м. Одеса) в розмірі 17 000 доларів США іншим особам.

Отже, суд приходить до висновку про те, що формулювання обвинувачення в цій частині є необгрунтованим.

9. Мотиви суду

Передбачений ст. 17 КПК стандарт доведення поза розумним сумнівом, як зазначено в постанові Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 331/2686/16-к, означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний із елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Сукупність обставин, установлена під час судового розгляду в цій справі, виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом судового розгляду, крім того, що злочин було вчинено, і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Розглянувши справу в межах висунутого обвинувачення, оцінивши кожний досліджений та перевірений у судовому засіданні доказ за своїм внутрішнім переконанням із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд вважає доведеною поза розумним сумнівом вину:

ОСОБА_12 у проханні та одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого йому службового становища.

10. Призначення покарання

Суд, призначаючи покарання, виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

У частині 2 ст. 65 КК України зазначено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 15.06.2022 р. № 4-р(II)/2022 у справі № 3-321/2019(7780/19, 91/21) у законодавчому унормуванні відносин із притягнення особи до адміністративної або кримінальної відповідальності обов'язково має бути дотриманий конституційний принцип індивідуалізації юридичної відповідальності; установлення в актах публічного права абсолютно визначених та (або) безальтернативних санкцій має збалансовано поєднуватись із наданням суб'єкту накладення адміністративного стягнення або кримінального покарання дискреції в питанні визначення виду та розміру стягнення або покарання з урахуванням характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики особи, винної у вчиненні правопорушення, можливості відшкодування заподіяної шкоди, наявності обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_12 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії особливо тяжкого, особу ОСОБА_12 , який за місцем проживання характеризується позитивно, має вищу освіту, є учасником бойових дій, має постійне місце роботи, одружений, має на утриманні неповнолітню дочку 2021 року народження, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_12 , згідно з ч. 2 ст. 66 КК України, є наявність у ОСОБА_12 статусу учасника бойових дій.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_12 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлені.

Але, суд бере до уваги, що злочин, учинений ОСОБА_12 відповідно до примітки до ст. 45 КК України віднесено до корупційних кримінальних правопорушень, у зв'язку з чим, при визначенні виду та розміру покарання обвинуваченим, суд ураховує зазначену у ч. 1 ст. 75, ч. 1 ст. 69 КК України заборону звільнення від відбування покарання з випробуванням та призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, за корупційні кримінальні правопорушення.

Таким чином, приймаючи до уваги, що ці дані в сукупності свідчать про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо здійснити в умовах, з ізоляцією від суспільства, вважаючи, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів як ним, так і іншими особами, виходячи із засад призначення та індивідуалізації покарання, зважаючи на суспільну небезпеку корисливого корупційного злочину, об'єкт посягання, інші обставини кримінального провадження, суд прийшов до висновку про призначення ОСОБА_12 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції інкримінованої йому статті із застосуванням конфіскації майна та додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, а також позбавлення спеціального звання.

Санкція ч. 4 ст. 368 КК України передбачає основне покарання у вигляді позбавлення волі строком від 8 до 12 років.

Призначаючи обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, суд приймає до уваги, що скоєний ОСОБА_12 як представником правоохоронного органу особливо тяжкий умисний корисливий злочин з використанням службового положення, який використав свою посаду і надані у зв'язку з цим владні повноваження для власного незаконного збагачення, не тільки посягає на нормальне функціонування органів державної влади суверенної демократичної держави, але і підриває довіру суспільства до авторитету держави і правоохоронних органів.

Отже, дотримуючись принципу індивідуалізації покарання, враховуючи ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_12 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, та не розкаявся у його вчинені, з урахуванням обставин, що пом'якшують його покарання, суд призначає ОСОБА_12 покарання у виді 9 років позбавлення волі.

Згідно з положеннями ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Перелік майна, що не підлягає конфіскації, визначається законом України.

У рішенні Конституційного Суду України від 21.07.2021 р. № 3-р(II)/2021 у справі № 3-261/2019(5915/19) зазначено, що враховуючи приписи Особливої частини Кримінального кодексу України, які містять такий вид покарання як конфіскація майна, Конституційний Суд України наголошує, що навіть тоді, коли конфіскацію майна встановлено поряд із найсуворішим основним покаранням - позбавленням волі, то таке додаткове обов'язкове покарання є дискрецією суду відповідно до приписів статті 69 цього кодексу.

Отже, суд, виходячи з основних засад призначення покарання, майнового стану обвинуваченого, розміру та способу отримання неправомірної вигоди, приходить до висновку про обов'язкове призначення ОСОБА_12 передбаченого законом додаткового покарання у виді повної конфіскації майна.

Щодо призначення додаткового покарання, суд виходить із усталеної судової практики, з урахуванням згаданого вище п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003, згідно з яким позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання лише в тих випадках, коли вчинення злочину було пов'язане з посадою підсудного або із заняттям ним певною діяльністю.

Судом установлено, що ОСОБА_12 на час вчинення злочину обіймав посаду старшого слідчого в особливо важливих справах 2 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Одеській області - тобто, обіймав посаду, яка була пов'язана із вчиненим злочином.

Отже, суд приходить до висновку про призначення ОСОБА_12 додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади у Службі безпеки України та правоохоронних органах строком 3 роки.

При цьому максимальний строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю буде обгрунтованим, зважаючи на характер злочину й розмір завданих ним збитків.

Як передбачено ст. 54 КК України, засуджена за тяжкий чи особливо тяжкий злочин особа, яка має військове, спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, може бути позбавлена за вироком суду цього звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

Отже, суд, приймаючи до уваги обставини справи, враховуючи, що вчинений обвинуваченим злочин, який підриває довіру до правоохоронних органів, пов'язаний з його діяльністю, на який він здобув спеціальне звання «старший лейтенант юстиції», вважає за доцільне позбавити ОСОБА_12 спеціального звання «старший лейтенант юстиції».

11. Запобіжний захід

Відповідно до абзацу 8 п. 2 ч. 3 та абзацу 13 п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України у разі визнання особи винуватою, у мотивувальній та резолютивній частинах вироку зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження та мотиви його ухвалення.

Обговорюючи питання про запобіжний захід до набрання вироком законної сили, суд зазначає наступне. Під час судового розгляду встановлено, що обвинувачений ОСОБА_12 має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні малолітню дитину, офіційно працевлаштований, що свідчить про наявність у нього сталих соціальних зв'язків.

ОСОБА_12 сумлінно виконував покладені на нього процесуальні обов'язки протягом судового розгляду.

В той же час, не дивлячись на існування достатніх беззаперечних доказів його винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, вину у вчинені інкримінованих ним дій не визнав, що на думку суду, свідчить про існування ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При цьому, суд також бере до уваги, що санкція ч. 4 ст. 368 КК України передбачає основне покарання у вигляді позбавлення волі строком від 8 до 12 років.

Постановлення судом обвинувального вироку за вчинення злочину може підштовхнути обвинуваченого до переховування від суду, та існує реальний ризик втечі обвинуваченого в тому числі і за межі території України, що віднесено до категорії ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Тому, на час набрання вироком законної сили, суд уважає необхідним, з урахуванням особистості ОСОБА_12 та обставин справи, обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді застави змінити, поклавши на нього певні обов'язки, передбачені ст. 194 КК України, та який не буде для нього надмірним тягарем, але забезпечить його належну процесуальну поведінку.

Паспорт громадянина для виїзду за кордон НОМЕР_28 на ім'я ОСОБА_12 , якій зберігається у ГУ ДМС України в Одеській області згідно заяви від 07.06.2021 р. - зберігати у ГУ ДМС України в Одеській області.

12. Вирішення питання цивільного позову

Вирішуючи питання по цивільному позову про стягнення з ОСОБА_12 на користь потерпілого ОСОБА_10 майнової шкоди в розмірі 80 000 доларів США, відшкодування моральної шкоди в розмірі 534 000 гривень 00 коп. (20 000 доларів за офіційним курсом НБУ на день подачі позову до суду) та стягнення судових витрат, судом встановлено таке.

Як передбачено ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

У відповідності до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Згідно з ч. 4 ст. 128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, що його завдала.

З урахуванням того, що суду надані належні та допустимі докази в обґрунтування цих позовних вимог, які підтверджують завдання потерпілому (цивільному позивачу) ОСОБА_10 майнової шкоди, яка знаходиться у прямому причинному зв'язку зі скоєнням ОСОБА_12 відносно нього умисного корисливого злочину, тому позов потерпілого підлягає повному задоволенню в цій частині і стягненню з ОСОБА_12 на користь потерпілого ОСОБА_10 майнової шкоди в розмірі 3 130 704 гривні 00 коп.

Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

При цьому цивільний позивач не підтвердив завдану йому моральну шкоду, так само як і судові витрати, жодним доказом.

З огляду на таке, в задоволенні позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди в сумі в розмірі 534 000 гривень 00 коп. та судових витрат на правову допомогу належить відмовити.

13. Вирішення питання судових витрат

Судові витрати по кримінальному провадженню у зв'язку з проведенням судової почеркознавчої експертизи склали 2402 грн 68 коп., та згідно вимог ст. 124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_12 в доход держави.

Судові витрати по кримінальному провадженню у зв'язку з проведенням за клопотанням сторони захисту судової експертизи телекомунікаційних систем та засобів (висновок від 30.05.2022 р. № 34963/21-35) згідно вимог ст. 124 КПК України підлягають віднесенню на рахунок ОСОБА_12 .

14. Вирішення долі речових доказів

Питання про долю речових доказів належить вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ч. 1 ст. 369, ст. 370, ст. 371, ст. 374, ст. 376 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

1. ОСОБА_12 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком 9 років з позбавленням права обіймати посади у Службі безпеки України та правоохоронних органах строком 3 роки з конфіскацією всього належного на праві власності майна.

Позбавити ОСОБА_12 спеціального звання «старший лейтенант юстиції».

Зарахувати у строк відбуття основного покарання у вигляді позбавлення волі строк перебування ОСОБА_12 в місці попереднього ув'язнення - Державній установі «Київський слідчий ізолятор» з 03.06.2021 р. по 04.06.2021 р., та з 10.06.2021 р. по 11.06.2021 р.

Строк відбування покарання у виді позбавлення волі обчислювати з моменту затримання ОСОБА_12 після набрання вироком законної сили.

Строк відбування додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади поширюється на увесь час відбування основного покарання у виді позбавлення волі та, крім цього, на строк, встановлений вироком суду (що належить обчислювати з моменту відбуття основного покарання у виді позбавлення волі).

2. До набрання вироком законної сили запобіжний захід, обраний ОСОБА_12 у виді застави змінити.

Покласти на ОСОБА_12 такі обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду та органу виконання покарання;

- не відлучатися за межі м. Одеси без дозволу суду, прокурора, органу виконання покарання;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

3. Цивільний позов задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_12 на користь ОСОБА_10 майнову шкоду у сумі 3 130 704 гривні 00 коп.

В задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_12 на користь ОСОБА_10 моральної шкоди відмовити.

4. Судові витрати у зв'язку з проведенням судової почеркознавчої експертизи в сумі 2402 грн 68 коп. стягнути з ОСОБА_12 в доход держави.

Судові витрати у зв'язку з проведенням судової експертизи телекомунікаційних систем та засобів в сумі 4942 грн 37 коп. віднести на рахунок ОСОБА_12 .

5. Речові докази після набрання вироком законної сили:

- належний ОСОБА_21 мобільний телефон Apple IPhone серійний номер НОМЕР_25 IMEI НОМЕР_26 , на який накладено арешт згідно ухвали ВАКС від 25.09.2020 р., який зберігається в НАБУ згідно квитанції № 2314 від 03.08.2021 р. - повернути власнику ОСОБА_21 ;

- належний ОСОБА_20 мобільний телефон IPhone 6 IMEI НОМЕР_27 , на який накладено арешт згідно ухвали ВАКС від 25.09.2020 р., який зберігається в НАБУ згідно квитанції № 2312 від 03.08.2021 р. - повернути власнику ОСОБА_20 ;

- 2 фрагменти аркушу паперу формату А4, на одному з яких міститься рукописний напис номеру мобільного телефону « НОМЕР_2 », які зберігаються згідно постанови від 13.01.2021 р. в матеріалах кримінального провадження;

- банківську карту АТ «Приватбанк» № НОМЕР_5 , яка зберігається згідно постанови від 16.09.2020 р. в матеріалах кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- належний ОСОБА_12 мобільний телефон IPhone «А1905» IMEI НОМЕР_29 , на який накладено арешт згідно ухвали ВАКС від 25.09.2020 р., що зберігається в НАБУ згідно квитанції № 2313 від 03.08.2021 р. - конфіскувати в доход держави.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів із дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії вироку підлягають негайному врученню обвинуваченому і прокурору.

Після проголошення вироку учасники судового провадження мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суд також роз'яснює право обвинуваченого подати клопотання про помилування.

Головуюча суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3

Попередній документ
117792676
Наступний документ
117792678
Інформація про рішення:
№ рішення: 117792677
№ справи: 991/5528/21
Дата рішення: 20.03.2024
Дата публікації: 23.09.2025
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Вищий антикорупційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (23.04.2024)
Дата надходження: 12.08.2021
Розклад засідань:
17.11.2025 04:57 Вищий антикорупційний суд
17.11.2025 04:57 Вищий антикорупційний суд
17.11.2025 04:57 Вищий антикорупційний суд
17.11.2025 04:57 Вищий антикорупційний суд
17.11.2025 04:57 Вищий антикорупційний суд
17.11.2025 04:57 Вищий антикорупційний суд
17.11.2025 04:57 Вищий антикорупційний суд
17.11.2025 04:57 Вищий антикорупційний суд
17.11.2025 04:57 Вищий антикорупційний суд
06.09.2021 13:00 Вищий антикорупційний суд
13.09.2021 12:00 Вищий антикорупційний суд
22.09.2021 08:00 Вищий антикорупційний суд
06.10.2021 08:00 Вищий антикорупційний суд
12.10.2021 08:00 Вищий антикорупційний суд
29.10.2021 09:00 Вищий антикорупційний суд
04.11.2021 15:00 Вищий антикорупційний суд
04.11.2021 16:00 Вищий антикорупційний суд
11.11.2021 08:30 Вищий антикорупційний суд
10.12.2021 08:30 Вищий антикорупційний суд
24.12.2021 12:00 Вищий антикорупційний суд
21.01.2022 13:00 Вищий антикорупційний суд
21.02.2022 15:00 Вищий антикорупційний суд
28.02.2022 11:30 Вищий антикорупційний суд
25.08.2022 10:00 Вищий антикорупційний суд
29.08.2022 11:00 Вищий антикорупційний суд
02.09.2022 11:00 Вищий антикорупційний суд
07.09.2022 10:00 Вищий антикорупційний суд
22.09.2022 09:00 Вищий антикорупційний суд
03.10.2022 13:00 Вищий антикорупційний суд
19.10.2022 15:00 Вищий антикорупційний суд
09.11.2022 12:00 Вищий антикорупційний суд
24.11.2022 12:00 Вищий антикорупційний суд
29.11.2022 11:00 Вищий антикорупційний суд
05.12.2022 15:00 Вищий антикорупційний суд
20.12.2022 11:00 Вищий антикорупційний суд
11.01.2023 11:30 Вищий антикорупційний суд
26.01.2023 11:30 Вищий антикорупційний суд
01.03.2023 09:00 Вищий антикорупційний суд
27.03.2023 16:00 Вищий антикорупційний суд
26.04.2023 14:00 Вищий антикорупційний суд
04.05.2023 14:00 Вищий антикорупційний суд
08.06.2023 11:00 Вищий антикорупційний суд
23.06.2023 10:00 Вищий антикорупційний суд
06.07.2023 15:00 Вищий антикорупційний суд
24.07.2023 15:30 Вищий антикорупційний суд
06.09.2023 09:00 Вищий антикорупційний суд
28.09.2023 14:00 Вищий антикорупційний суд
19.10.2023 14:00 Вищий антикорупційний суд
09.11.2023 09:00 Вищий антикорупційний суд
24.11.2023 12:30 Вищий антикорупційний суд
01.12.2023 15:00 Вищий антикорупційний суд
06.12.2023 10:30 Вищий антикорупційний суд
13.12.2023 15:00 Вищий антикорупційний суд
22.12.2023 09:00 Вищий антикорупційний суд
27.12.2023 14:00 Вищий антикорупційний суд
11.01.2024 12:00 Вищий антикорупційний суд
29.01.2024 15:00 Вищий антикорупційний суд
05.02.2024 17:00 Вищий антикорупційний суд
15.02.2024 09:00 Вищий антикорупційний суд
14.03.2024 09:00 Вищий антикорупційний суд
19.03.2024 17:00 Вищий антикорупційний суд
20.03.2024 09:00 Вищий антикорупційний суд
27.05.2024 10:00 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду
15.07.2024 10:00 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду
17.07.2024 10:00 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду
23.07.2024 10:00 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду
24.07.2024 10:00 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду
09.08.2024 09:00 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду
22.08.2024 09:00 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду
30.10.2024 13:00 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду
13.11.2024 14:00 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду
19.12.2024 14:00 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду
02.01.2025 14:00 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду
13.02.2025 09:00 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду
19.02.2025 14:00 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду
12.03.2025 16:00 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду
18.04.2025 09:00 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду
22.07.2025 09:00 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду
29.07.2025 09:00 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду
12.08.2025 13:00 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду
05.09.2025 09:00 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду
07.11.2025 09:00 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду
Учасники справи:
головуючий суддя:
БІЛОУС ІННА ОЛЕКСАНДРІВНА
НИКИФОРОВ АНДРІЙ СЕРГІЙОВИЧ
СЕРДЮКОВА ІННА ОЛЕКСАНДРІВНА
ЧОРНЕНЬКА ДАНИЇЛА СТЕПАНІВНА
суддя-доповідач:
БІЛОУС ІННА ОЛЕКСАНДРІВНА
НИКИФОРОВ АНДРІЙ СЕРГІЙОВИЧ
СЕРДЮКОВА ІННА ОЛЕКСАНДРІВНА
ЧОРНЕНЬКА ДАНИЇЛА СТЕПАНІВНА
державний обвинувач:
Спеціалізована антикорупційна прокуратура Офісу Генерального прокурора
державний обвинувач (прокурор):
Спеціалізована антикорупційна прокуратура Офісу Генерального прокурора
захисник:
Глядик Богдан Миколайович
Зарубін Олег Олександрович
Козій Сергій Михайлович
Миролюбова Ольга Володимирівна
обвинувачений:
Глівінський Сергій Анатолійович
орган державної влади:
УСБУ в Одеській області
потерпілий:
Аулт Девід Джозеф
представник потерпілого:
Ворвуляк Олександр Валентинович
Ворсуляк Олександр Валентинович
прокурор:
Спеціалізована антикорупційна прокуратура
Спеціалізована антикорупційна прокуратура Офісу Генерального прокурора
суддя-учасник колегії:
БОДНАР СЕРГІЙ БОГДАНОВИЧ
ГЛОТОВ МИКОЛА СЕРГІЙОВИЧ
КРАВЧУК ОЛЕКСІЙ ОЛЕГОВИЧ
КРУК ЄВГЕН ВАСИЛЬОВИЧ
ЧОРНА ВАЛЕРІЯ ВІКТОРІВНА