Справа № 758/12229/23
Категорія 69
01 лютого 2024 року місто Київ
Подільський районний суд містаКиєва у складі:
головуючого - суддіЛаріонової Н.М.,
при секретарі судового засідання Волошиній А.М.,
за участю: представника позивача - адвоката Щербатюк Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на дитину, -
У жовтні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Подільського районного суду м. Києва із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 , в якій просить змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 на підставі рішення Подільського районного суду м. Києва по справі №758/14854/18 від 26.02.2021 року з твердої грошової суми в розмірі 1 492,00 грн. на дитину щомісячно, до стягнення дитиною повноліття, на частину заробітку (доходу) платника аліментів), щомісячно на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення ним повноліття.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем . Від цього шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син - ОСОБА_3 , якому у березні 2023 року відповідно до медичного висновку виданого Комунальним некомерційним підприємством «Клінічна лікарня «ПСИХІАТРІЯ» виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) було встановлено діагноз психоорганічний стан, дитячий аутизм та у травні 2023 року встановлено інвалідність. Так, у індивідуальній програмі реабілітації інваліда №167 (вікова категорія від 0 до 18 років) у дитини встановлені такі обмеження життєдіяльності: до самообслуговування, до орієнтації, до спілкування, до контролю за своєю поведінкою, до трудової діяльності, до навчання, до професійного навчання та до здобуття освіти.Розмір аліментів, що становить 1492,00 грн.не дозволяє в повній мірі забезпечити життєдіяльність сина-інваліда, зважаючи на те, що розмір аліментів, які стягуються з відповідача, становить величину меншу, ніж визначений СК України, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину.Нещодавно Позивачці вдалося влаштуватись на роботу менеджером з маркетингу, так як коштів їм з сином не вистачало на звичайні речі і Позивачці постійно доводилося брати гроші в борг. Проте, в період, коли вона працює дитина повинна перебувати під професійним наглядом, адже самостійно не може себе обслуговувати і потребує стороннього догляду.У зв'язку з цим, позивачка просить змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з відповідача на підставі рішення Подільського районного суду м. Києва від 26 лютого 2021 року, та стягувати аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно.
Ухвалою від 18.10.2023 р. відкрито провадження у справі з призначенням розгляду за правилами спрощеного провадження з викликом сторін.
Представником відповідача - адвокатом Бобровою К.Л. були подані письмові пояснення, в яких сторона відповідача просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач належним чином не обгрунтувала та не підтвердила належними доказами факт зміни обставин, які мали місце за період часу ухвалення судом рішення про стягнення аліментів та станом на час звернення до суду з даним позовом. Позивачем не надано доказів, які б свідчили про збільшення витрат позивача на утримання дитини. Крім того, свою позицію аргументував тим, що з початком введення воєнного стану на території України його було звільнено з роботи; що сума визначена у розмірі 1492,0 грн. рішенням Подільського районного суду є обґрунтованою і що з моменту його ухвалення матеріальне становище позивачки значно покращилось, адже вона влаштувалась на роботу.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позов та просила його задовольнити в повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним в позові обставинам.
В судове засідання відповідач та його представник, будучи у встановленому законом порядку, не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи не подавали.
Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що позивачка та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний рішенням Подільського районного суду м. Києва від 01.04.2019 року.
Від даного шлюбу у сторін є дитина - малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Подільського районного суду 26.02.2021 року у справі № 758/14854з відповідача на користь позивачки стягнуто аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 1 492,00 грн. на утримання малолітнього сина.
Постановою державного виконавця Солом'янського ВДВС у м.Києві від 02.09.2021 р. відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого листа № 758/14854/18, виданого 07.07.2021 р. Подільським районним судом м.Києва на підставі вищевказаного рішення районного суду.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.03.2023 року відповідно до медичного висновку виданого Комунальним некомерційним підприємством «Клінічна лікарня «ПСИХІАТРІЯ» виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) було встановлено діагноз психоорганічний стан, дитячий аутизм F84,0. Відповідно до індивідуальної програми реабілітації інваліда №167 (вікова категорія від 0 до 18 років) у дитини встановлені такі обмеження життєдіяльності: до самообслуговування, до орієнтації, до спілкування, до контролю за своєю поведінкою, до трудової діяльності, до навчання, до професійного навчання та до здобуття освіти. Також відповідно до стану дитини призначено наступні види та форми реабілітаційних заходів: медична реабілітація (потребує в реабілітаційному центрі), відновна терапія (курсами ПНД, Реабілітаційний центр), профілактичні заходи (постійно в реабілітаційному центрі), санаторно-курортне лікування (2 рази на рік в реабілітаційних центрах МПСП України), психіатрична допомога (курсами ППА, ППЛ). Акцентовано на низький реабілітаційний потенціал дитини. 01 травня 2023 року спільному сину позивачки та відповідача було видано посвідчення дитини з інвалідністю Серії НОМЕР_1 .
Довідкою № 167 про потреби дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді зазначено, що дитина потребує постійного домашнього догляду.
Зважаючи, що син зростає і потребує стороннього догляду, він обмежений в самообслуговуванні, здатності до самостійного пересування, спілкування, контролювання своєї поведінки витрати на реабілітацію і догляд за ним з кожним роком збільшуються.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 18.07.2023 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини з матір'ю, встановлення порядку участі у вихованні дитини. Визначено місце проживання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.
Статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частинами першою-третьою статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право нa рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, що була ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
За змістом ст. 18 Конвенції суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Частина перша статті 182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:стан здоров'я та матеріальне становище дитини;стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;інші обставини, що мають істотне значення.
За змістом зазначених норм права будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду.
Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини.
При цьому, згідно із частиною другою статті 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У частині першій статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути змінений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та за наявності правових підстав. При цьому право вибору способу стягнення належить саме стягувачу.
Під час розгляду справи судом встановлено, що у зв'язку із погіршенням стану здоров'я дитини, останній було встановлено інвалідність та відповідно до медичних документів встановлено, що вона не здатна до самообслуговування, до орієнтації, до спілкування, до контролю за своєю поведінкою, а тому потребує постійного домашнього догляду.
Відповідачем суду не надано доказів щодо наявності у нього інших дітей, непрацездатної дружини, батьків, дочки, сина. Щодо аргументів відповідача, що через ситуацію в країні, а саме у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, він втратив роботу суд не бере до уваги виходячи з наступного.
Відповідач є працездатною особою, не позбавлений можливості працювати та отримувати доходи. При цьому, відсутність у Позивача роботи не може бути підставою для звільнення його від виконання обов'язків батька дитини, зокрема, щодо сплати аліментів.
Суд не приймає до уваги заперечення відповідча, оскільки вони не знайшли підтвердження в ході судового розгляду.
Крім того, вирішуючи такий спір, суд враховує, що дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та інтересами батьків, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Рішення Європейського суду з прав людини від 07.12.2006 року по справі «Хант проти України»).
Вказані обставини дають суду підстави дійти висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти на утримання спільної дитини в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно. Вказаний розмір аліментів є доцільним, відповідає інтересам обох сторін та інтересам дитини, а також чинному законодавству.
При цьому аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів є розміром на 1 дитину, встановленим для наказаного провадження, яке є безспірним.
У новому розмірі аліменти мають сплачуватись з дня набрання даним рішенням законної сили, що узгоджується з положеннями абз.4 п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
Вказані обставини дають суду підстави дійти висновку, що позов є обґрунтованим та заснованим на законі, доводи позивача знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, а тому підлягає повному задоволенню.
При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між Сторонами.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача судові витрати, які сторона має сплатити у зв'язку з розглядом справи у розмірі 9 000,00 грн.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, щосудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:1) на професійну правничу допомогу;2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. За таких обставин, оскільки позивачка була звільнена від сплати судового збору, то його слід стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України у розмірі 1 073,6 грн. (одна тисяча сімдесят три грн.00 коп.).
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
До позовної заяви представником позивачки було надано заяву про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести у зв'язку із розглядом справи. До даної заяви було додано копію договору про надання правової допомоги б/н від 06.08.2022 року та копію замовлення №2 від 01.08.2023 року. Відповідно до наданих суду документів та в судовому засіданні представник позивачки підтримав дану заяву і просив суд стягнути з відповідача витрати на правову (правничу) допомогу у розмірі 9 000,00 грн. У додаткових поясненнях представник відповідача заявила про неспівмірність розміру витрат на правову (правничу) допомогу із складністю справи, проте не просила їх не задовольняти або зменшити їх розмір.
Статтею 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Суд встановив, що факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 758/12229/23 в сумі 9000,00 грн. підтверджується договором про надання правової допомоги від 06.08.2022 №б/н укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Щербатюк Наталією Володимирівною та підписаним замовленням №2 від 01.08.2023 на суму 9 000,00 грн.
Відповідно до п. 2 замовлення №2 відповідно до замовлення №2 від 01.08.2023 до договору про надання правової допомоги б/н від 06.08.2022 адвокат мав надати наступні послуги в межах запланованих заходів:1) Опрацювання документів наданих Клієнтом та написання тексту позовної заяви - 7 000,00 грн.;2) Підготовка пакету документів для подачі позовної заяви до суду. Подача позовної заяви до суду - 2 000,00 грн.;3) У разі необхідності підготовка процесуальних документів або адвокатських запитів. Вартість одного такого документу - 2 000,00 грн.;4)У разі необхідності участь адвоката у судових засіданнях. Вартість участі адвоката за кожне судове засідання становить: 2000,00 грн.
Згідно з п.5 замовлення №2 від 01.08.2023 Сторони погодили наступний порядок оплати: протягом 5 к.д. з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
За приписами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, керуючись принципами справедливості та пропорційності, суд дійшов висновку про відшкодуванні заявлених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн., з урахуванням таких критеріїв, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору.
Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь бюджету підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 073,6 грн., оскільки згідно ст.5 ч.1 п.3 Закону України «Про судовий збір» позивач була звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.180-184, 192 СК України, ст.ст.ст.ст.4, 10, 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на дитину - задовольнити в повному обсязі.
Змінити спосіб стягнення аліментів, стягуваних на підставі рішення Подільського районного суду м.Києва від 26 лютого 2021 року у цивільній справі № 758/14854/18 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 1 492,0 грн., стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набуття рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
Солом'янському відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) після отримання нового виконавчого листа, виданого Подільським районним судом м. Києва на підставі даного судового рішення, повернути до Подільського районного суду м.Києва виконавчий лист № 758/14854/18, виданий Подільським районним судом м.Києва 07.07.2021 р. (виконавче провадження ВП НОМЕР_4).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь бюджету судовий збір у розмірі 1 073,6 грн. (одна тисяча сімдесят три грн. 60 коп.).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000,0 грн. (дев'ять тисяч грн. 00 коп.).
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).
Суддя Н. М. Ларіонова