Справа № 758/1003/24
3/758/1236/24
19 березня 2024 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду міста Києва Казмиренко Л.В., розглянувши справу, яка надійшла з Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
13 січня 2024 року, о 15 год. 08 хв., в м. Києві, вул. Константинівська, 46/52, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Peugeot», н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідність обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився у встановленому законом порядку.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
13 січня 2024 року, о 15 год. 08 хв., в м. Києві, вул. Константинівська, 46/52, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Peugeot», н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, виїжджаючи з другорядної дороги не надав перевагу автомобілю марки «Chevrolet», д.н.з. НОМЕР_2 , що рухалося по головній дорозі та здійснив зіткнення. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3Б, 16.1 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи чи неможливість участі в судовому засіданні не подавав.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За таких обставин, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності в судовому засіданні ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оглянувши відеозапис з нагрудної камери поліцейського, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Відповідно до розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є :
наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);
звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;
почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
За правилами ч. 2,3 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан наркотичного сп'яніння, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД№ 730702 від 13 січня 2024 року, складеного інспектором УПП у м. Києві Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Губенко Ю.О., у ОСОБА_1 виявлені ознаки наркотичного сп'яніння: поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідність обличчя.
Огляд ОСОБА_1 у медичному закладі не проводився за відмовою останнього від такого.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена належними та допустимими доказами, які наявні в матеріалах справи та досліджені судом, а саме:
- даними протоколів про адміністративне правопорушення серії ААД №730702 від 13.01.2024, серії ААД №730701 від 13.01.2024, якими зафіксовано час, місце та обставини вчинених правопорушень;
- даними схеми ДТП, яка підписана учасниками ДТП та на ній зафіксовано: місце зіткнення, ділянку дороги, на якій відбулось ДТП, дорожні знаки та наземного пішохідного переходу з дорожніми знаками та розміткою; стан покриття проїзної частини, а також, пошкодження, які автомобілі отримали внаслідок ДТП;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , яка зазначила що керуючи автомобілем марки «Chevrolet», д.н.з. НОМЕР_2 , проїжджаючи по головній дорозі через перехрестя, в неї в'їхав автомобіль марки «Peugeot», н.з. НОМЕР_1 ,
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , який зазначив що керуючи автомобілем марки «Peugeot», н.з. НОМЕР_1 , не побачив знак "Дати дорогу", з правої сторони їхав автомобіль марки «Chevrolet», д.н.з. НОМЕР_2 , інший учасник ДТП не намагався нічого вдіяти, в'їхав в крило,
- даними Направлення на огляд водія від 13 січня 2024 року о 15 год. 50 хв.,
- даними постанови про накладення адміністративного стягнення від 13 січня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до п.2.3 б ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п.16.11 ПДР України, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається другорядною дорогою, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Даних вимог правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав.
Таким чином, аналізуючи зазначені докази, враховуючи характер отриманих транспортними засобами пошкоджень, місце зіткнення та розташування транспортних засобів під час зіткнення, вина ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.3 б, п. 16.11 ПДР України доведена належними та допустимими доказами у справі.
З даних, зафіксованих на диск з нагрудної камери поліцейського, який приєднаний до матеріалів справи та оглянутий судом, вбачається, що останній містить відеофайл, який є постійним за часом. З даного відео вбачається, що в ході спілкування з працівником поліції в останнього виникла підозра про наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння та запропоновано пройти огляд у лікаря-нарколога, на що ОСОБА_1 відмовився.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У провину ОСОБА_1 ставиться саме порушення п. 2.5 ПДР - відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, що підтверджено в судовому засіданні належними та допустимими доказами.
За правилами ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
З урахуванням наведених обставин у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП, ст. 124 КУпАП та накладає стягнення в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно Закону України "Про судовий збір" до стягнення із ОСОБА_1 підлягає судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. 36, 283, 284 КУпАП, суд,
постановив :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, ст. 124 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17 000 грн. 00 коп. (сімнадцять тисяч грн. 00 коп.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік .
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. (шістсот п'ять грн. 60 коп.).
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Суддя Л. В. Казмиренко