печерський районний суд міста києва
Справа № 757/57130/23-к
18 січня 2024 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю:
особи, яка подала клопотання, адвоката: не з'явився,
слідчого: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.07.2023 року №757/32019/23-к,-
Адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді в інтересах інтересах ОСОБА_4 з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.07.2023 року №757/32019/23-к, на земельну ділянки з кадастровим номером 3222480401:01:013:5100 - 0,1 га, що зареєстрована за ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
В обґрунтування клопотання адвокат ОСОБА_3 зазначає, що ОСОБА_4 у кримінальному провадженні має статус третьої особи. У кримінальному провадженні не встановлено, що земельна ділянка є процесуальним доказом наявності події злочину. За рік досудового розслідування земельна ділянка підшукана, виготовлена, пристосована чи використана як засіб чи знаряддя вчинення злочину, а також зберігає на собі його сліди; земельна ділянка призначалася (використовувалася) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; земельна ділянка є предметом кримінального правопорушення; земельна ділянка одержана внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Як наслідок, можливо дійти висновку, що необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт земельної ділянки, розташованої у с. Білогородка Київської області з кадастровим номером 3222480401:01:013:5100, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2539352332080, яка належить на праві власності ОСОБА_4 , на даний час відпала.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
В судове засідання адвокат ОСОБА_3 не з'явився, про день, час, місце розгляду скарги повідомлений у встановленому законом порядку, на адресу суду надійшла заява про розгляд клопотання за його відсутності.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином. На адресу суду подав письмові заперечення.
Згідно ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
За таких обставин, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті доводів та вимог клопотання за відсутності в судовому засіданні особи, яка подала клопотання, та слідчого, на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заперечення прокурора, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно доводів клопотання, Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісом Генерального прокурора проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022000000000640 від 14.07.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
У рамках вказаного кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва 31.07.2023 року №757/32019/23-к накладено арешт на на земельну ділянки з кадастровим номером 3222480401:01:013:5100 - 0,1 га, що зареєстрована за ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
При цьому, згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу .
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Так, з ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.07.2023 року №757/32019/23-к, вбачається, що слідчий суддя дійшов висновку про накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
Вказане підтверджується постановою старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 від 01.08.2022.
В запереченнях прокурора обґрунтовано наведено факти на підтвердження того, що земельні ділянки зазначена земельна ділянка була об'єктом кримінально-протиправних дій та набуті кримінально-протиправним шляхом.
Згідно ч.ч. 1,2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене приходжу до висновку, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Слідчий суддя враховує ту обставину, що майно, яке може мати ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Так у клопотанні про скасування арешту майна не наведено достатньо доказів того, що потреба в подальшому арешті майна, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні відпала, на противагу чого, як встановлено в ухвалі про накладення арешту на майно, органом досудового розслідування у обґрунтовано такий ступінь втручання в право власності з метою збереження речових доказів.
На підставі викладеного та враховуючи, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а суб'єктом звернення у клопотанні не наведено об'єктивних підстав, що дали б слідчому судді можливість дійти висновку про те, що на даній стадії досудового розслідування у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна відпала потреба, вважаю, що в задоволенні клопотання cлід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 107, 170, 174, 307, 309, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.07.2023 року №757/32019/23-к - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1