20.03.2024 Справа № 756/3376/24
Унікальний номер 756/3376/24
Номер провадження 2-н/756/151/24
20 березня 2024 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Шролик І.С. розглянула матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з ОСОБА_1 ,
15 березня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» звернулося до суду зі заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням трьох відсотків річних та індексу інфляцій з ОСОБА_1 у розмірі 2068,67 грн, витрат по сплаті судового збору в розмірі 302,80 грн та витрат на правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 березня 2024 року заяву передано на розгляд судді Шролик І.С.
Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суддя виходить з наступного.
Згідно ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Частиною першою статті 161 ЦПК України встановлений вичерпний перелік вимог, за якими може бути виданий судовий наказ.
Відповідно до частини третьої статті 165 ЦПК України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 168 ЦПК України встановлено, що у судовому наказі зазначається сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника.
Представник заявника заявив, серед іншого, вимогу про стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.
Відповідно до частин першої та третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких також належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Зі змісту частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України випливає, що розмір судових витрат може бути зменшений за клопотанням іншої сторони, якщо така особа доведе неспівмірність таких витрат.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Таким чином, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі і не може бути стягнуто шляхом видачі судового наказу.
Відповідно до положень частини першої статті 167 ЦПК України розгляд справи в порядку наказного провадження проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.
З огляду на викладене відшкодування витрат на правничу допомогу можливе лише у справах позовного провадження, у справах наказного провадження ці витрати не відшкодовуються.
Згідно висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеному у постанові від 25 березня 2020 року у справі № 607/1219/18, відшкодування витрат на правничу допомогу можливе у справах позовного провадження, який суд в порядку ч. 4 ст. 263 ЦПК України застосовує до спірних правовідносин.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу в частині вимоги про стягнення витрат на правову допомогу.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 161, ч. 3 ст. 165, п. 1 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, суддя
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» в частині вимог про стягнення витрат на правову допомогу з ОСОБА_1 .
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя І.С. Шролик