19.03.2024 Справа № 756/303/24
Унікальний номер 756/303/24
Провадження номер 2/756/1700/24
19 березня 2024 року
м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шролик І.С.,
секретар судового засідання - Крикун І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Банк Січ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У січні 2024 року позивач Акціонерне товариство «Банк Січ» звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просить суд: стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Січ» (ЄДРПОУ 37716841) прострочену заборгованість в розмірі 16024,14 грн, яка складається з: заборгованість за тілом кредиту - 11793,30 грн; заборгованість за нарахованими процентами - 4230,84 грн.; стягнути понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2684,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказував, що 14 лютого 2022 року між АТ «Банк Січ» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит за № 430495/152/2/22, за умовами якого останній отримав грошові кошти у розмірі 46000,00 грн. строком користування 12 місяців до 13 лютого 2023 року.
Відповідач не виконує належним чином умови договору, в зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 21 грудня 2023 року становить 16024,14 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 11793,30 грн; заборгованості за нарахованими процентами - 4230,84 грн.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 січня 2024 року головуючим суддею у даній цивільній справі визначено суддю Шролик І.С.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 18 січня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до розгляду на 19 лютого 2024 року.
19 лютого 2024 року судове засідання відкладено у зв'язку з неявкою сторін до 19 березня 2024 року.
Позивач в судове засідання 19 березня 2024 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представник позивача подав заяву, в якій просив проводити розгляд справи за відсутності, проти постановлення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання, призначене на 19 березня 2024 року не з?явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом надіслання судової повістки за місцем реєстрації: АДРЕСА_1 . Крім того, 19 лютого 2024 року відповідач в приміщенні суду отримав копію позовної заяви з додатками, та був повідомлений про день та час розгляду справи 19 березня 2024 року об 11.00 год, про що розписався в розписці. Клопотання про відкладення розгляду справи, до суду відповідач не надіслав, про причину неявки суд не повідомив, відзив та інші заяви з процесуальних питань від нього до суду не надходили.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін у справі за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
В зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до висновку, що позов АТ «Банк Січ» підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 14 лютого 2022 року між АТ «Банк Січ» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит за № 430495/152/2/22, за умовами якого останній отримав грошові кошти у розмірі 46000,00 грн строком користування 12 місяців до 13 лютого 2023 року.
Пунктом 1.3 Договору визначено, що за користування кредитом позичальник сплачує банку проценти в розмірі: 16,99 % річних, яка застосовується з дати отримання позичальником кредитних коштів за цим договором до останнього робочого дня місяця, в якому позичальник звільнився з банку; 36,99 % річних, яка застосовується з 01-го числа місяця, наступного за місяцем, в якму позичальник звільнився з посади, яку він займав в банку, і до дати остаточного погашення кредиту, встановленої цим договором.
Кредит надавася банком позичальнику шляхом перерахування грошових коштів з рахунку № НОМЕР_2 в АТ «Банк Січ», що відкривається банком для позичальника на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_3 в АТ «Банк Січ» (п. 1.9 Договору).
Погашення кредиту здійснюється відповідно до Додатку № 1 до Договору, на рахунок Банку, з якого здійснюється видача кредиту та зазначеного в п. 1.10 Договору.
27 жовтня 2023 року Наказом №113-к «Про звільнення з посади» ОСОБА_1 ознайомлено з наказом про звільнення з займаної посади 02 листопада 2022 року у зв'язку з відмовою від продовження роботи внаслідок зміни істотних умов праці.
Протоколом № 9 засідання Малого комітету з управління активами АТ «Банк Січ» від 03 листопада 2023 року на виконання Рішення ФГВФО № 671 від 01 вересня 2022 року вирішено питання про встановлення позичальникам АТ «Банк Січ» з переліку вказаному в протоколі процентну ставку в розмірі 0,001% процента, починаючи з 01 листопада 2022 року, в тому числі і щодо ОСОБА_1 .
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість відповідача за договором № 430495/152/2/22 від 14 лютого 2022 року, станом на 21 грудня 2023 року становить 16024,14 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 11793,30 грн; заборгованості за нарахованими процентами - 4230,84 грн.
Між сторонами виник спір стосовно не належного виконання відповідачем, як позичальником, взятих на себе кредитних зобов'язань.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Саме на позивача покладено процесуальний обов'язок довести заявлені позовні вимоги.
У зв'язку з тим, що відповідачем не надано до суду заперечень проти позову, доказів в підтвердження того, що ним належним чином виконувалися умови кредитного договору, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню.
Судом перевірений розрахунок заборгованості наданий представником позивача, який суд вважає вірним.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором № 430495/152/2/22 від 14 лютого 2022 року, яка становить 16024,14 грн і складається з: заборгованості за тілом кредиту - 11793,30 грн; заборгованості за нарахованими процентами - 4230,84 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, беручи до уваги те, що понесені позивачем судові витрати пов'язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим та доведеним. З урахуванням ціни позову, та розміру задоволених позовних вимог згідно ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684,00 грн. (а.с. 6).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525-526, 530, 611, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд
Задовольнити позовні вимоги Акціонерного товариства «Банк Січ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Банк Січ» (код ЄДРПОУ - 37716841) заборгованість за Договором про споживчий кредит № 430495/152/2/22 від 14 лютого 2022 року, яка утворилася станом на 21 грудня 2023 року у розмірі 16024,14 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Банк Січ» (код ЄДРПОУ - 37716841) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга позивачем подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 19 березня 2024 року.
Суддя І.С. Шролик