20.03.2024 Справа № 756/11452/22
Унікальний номер 756/11452/22
Номер провадження 2/756/427/24
14 березня 2024 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шролик І.С.
секретар судового засідання - Крикун І.В.
за участю позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Краснощок Людмила Михайлівна про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на майно, зміну черговості спадкування,
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Оболонського районного суду м. Києва з вищевказаною позовною заявою, в якій просить: встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю не менш, як п'ять років до часу відкриття спадщини, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , транспортний засіб «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_1 , квартиру АДРЕСА_1 та житловий будинок в АДРЕСА_2 ; визнати за ОСОБА_1 , в порядку поділу спільного майна право власності на 1/2 частину нерухомого майна у вигляді квартири АДРЕСА_1 та 1/2 частину рухомого майна у вигляді транспортного засобу «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_1 та на 1/2 частину нерухомого майна у вигляді житлового будинку в АДРЕСА_2 ; змінити черговість спадкування за законом ОСОБА_1 та визнати її такою, що має права на спадкування майна ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на рівні другої черги спадкоємців за законом; стягнути з відповідача судові витрати.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , після його смерті відкрилася спадщина, яку позивач будучи спадкоємцем четвертої черги прийняла, оскільки проживала разом зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Позивач стверджує, що з 01 жовтня 1998 року вона та спадкодавець проживали однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_3 в батьківській квартирі, були пов'язані спільним побутом, вели спільне господарство, мали взаємні права та обов'язки. З того ж часу збирали кошт на власне житло. 30 травня 2009 року за спільний кошт придбали транспортний засіб, який оформлений на спадкодавця. В подальшому ними було придбано квартиру по АДРЕСА_4 . В яку 18 березня 2014 року вселилися та проживали до ІНФОРМАЦІЯ_1, за власний кошт здійснювали в квартирі капітальний ремонт, сплачували комунальні платежі, тощо. З огляду на те що позивач та ОСОБА_5 не мали можливості оформити квартиру на себе, її було оформлено на рідного брата спадкодавця - відповідача ОСОБА_4 .
З травня 2002 року по вересень 2021 року позивач та ОСОБА_5 у весняно-осінній період проживали разом та вели спільне господарство за адресою: с. Мокрівськ, Чернігівської області.
Також позивач вказувала, що ОСОБА_5 мав проблеми зі здоров'ям, внаслідок яких він потребував стороннього догляду протягом останнього року свого життя. Саме позивачка здійснювала опіку над спадкоємцем, надавала допомогу, здійснювала матеріальне забезпечення.
Через декілька місяців після смерті ОСОБА_5 відповідач повідомив позивача що являється спадкоємцем другої черги та усуває від спадкування усі наступні черги.
Позивач звернулася до нотаріуса зі заявою про прийняття спадщини, листом приватного нотаріуса повідомлено позивача про необхідність звернення до суду до закінчення строків прийняття спадщини.
Посилаючись на положення ст. 318 ЦПК України, позивач має намір довести що вона довгий час проживала зі спадкоємцем однією сім'ю. Після встановлення факту спільного проживання з померлим вона може бути визнана як спадкоємець четвертої черги та в подальшому може мати право та підстави для зміни черговості.
Рух справи
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 09 грудня 2022 року справу передано за підсудністю до Подільського районного суду м. Києва.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 01 березня 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано ОСОБА_1 п'ятиденний строк для усунення недоліків.
14 березня 2023 року представником позивача на виконання ухвали суду подано позовну заяву в новій редакції, в якій позивач просила: встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю не менш, як п'ять років до часу відкриття спадщини, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , рухоме майно у вигляді транспортного засобу «Хюндай», 2008 року, д.н.з. НОМЕР_1 ,кузов № НОМЕР_2 ; визнати за ОСОБА_1 в порядку поділу спільного майна право власності на 1/2 частину рухомого майна у вигляді транспортного засобу «Хюндай», 2008 року, д.н.з. НОМЕР_1 ,кузов № НОМЕР_2 ; змінити черговість спадкування за законом ОСОБА_1 та визнати її такою, що має право на спадкування майна ОСОБА_5 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на рівні другої черги спадкоємців за законом (а.с. 20-130 том 1).
01 березня 2023 року ухвалою Подільського районного суду м. Києва у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 24 березня 2023 року справу передано для розгляду за підсудністю до Оболонського районного суду м. Києва, за місцем знаходження майна, вартість якого є найвищою, тобто за місцем знаходження квартири АДРЕСА_5 .
18 травня 2023 року справа надійшла на адресу Оболонського районного суду м. Києва.
Згідно положення ч.1,2 ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом,якому вона надіслана.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 травня 2023 року справу передано на розгляд судді Шролик І.С.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 19 травня 2023 року справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання 15 червня 2023 року.
14 червня 2023 року за допомогою документа сформованого в системі «Електронний суд» представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Горголь І.С. звернулася до суду з клопотанням про відкладення підготовчого судового засідання, призначеного на 15 червня 2023 року, через хворобу.
В підготовче судове засідання, призначене на 15 червня 2023 року сторони не з'явилися, про розгляд справи повідомлені судом належним чином. В зв'язку з неявкою сторін підготовчий розгляд відкладено до 18 липня 2023 року.
Ухвалою Облонського районного суду м. Києва від 15 червня 2023 року витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Краснощок Л.М. належним чином засвідчену копію спадкової справи № 11/2002 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на час смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 .
04 липня 2023 року на виконання ухвали суду від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Краснощок Л.М. надійшла копія спадкової справи № 11/2002 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5
17 липня 2023 року за допомогою документа сформованого в системі «Електронний суд» представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Горголь І.С. звернулася до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, через перебування у відпустці з 18 липня 2023 року по 28 серпня 2023 року.
В підготовче судове засідання, призначене на 18 липня 2023 року сторони не з'явилися, про розгляд справи повідомлені судом належним чином. Через неявку сторін підготовчий розгляд відкладено до 06 вересня 2023 року.
01 серпня 2023 року відповідач ОСОБА_4 подав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позову. В обґрунтування відзиву вказував, що ОСОБА_1 та її брат не проживали однією сім'ю, це були періодичні відносини чоловіка та жінки без створення сім'ї. Автомобіль, який просить визнати спільної власністю позивачка, він придбав для брата. Також квартира АДРЕСА_4 є його особистою власністю. Вона набута за договором дарування 10 квітня 2014 року від матері ОСОБА_6 . Оскільки брат не хотів мешкати разом з матір'ю, відповідач надав йому дозвіл на проживання у власній квартирі. До цього брат мешкав півтора роки у кімнаті за місцем роботи в Київському міському управлінні статистики. Дозволу на проживання позивачці у своїй квартирі він не давав. У ОСОБА_1 на праві власності є своя квартира, де зареєстроване її місце проживання. Щодо тверджень позивачки про перебування брата у безпорадному стані протягом останнього року життя, вони не відповідають дійсності, з огляду на те що він до останнього часу працював, та потрапив у лікарню лише за три дні до смерті.
За клопотанням представника позивача у підготовчому судовому засіданні, призначеному на 06 вересня 2023 року оголошено перерву до 26 вересня 2023 року.
25 вересня 2023 року представником позивача подано відповідь на відзив, в якому вказано, що відповідачем не надано жодного обґрунтованого доводу на спростування обставин вказаних у позовній заяві.
20 вересня 2023 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва 26 вересня 2023 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватного нотаріуса КМНО м. Києва Краснощок Л.М.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 26 вересня 2023 рокуза клопотанням позивача витребувано з Київської клінічної лікарні № 8 виписку про стаціонарне лікування хворого ОСОБА_5 , (період проходження стаціонарного лікування з 03 лютого 2022 року), який на час смерті проживав за адресою: АДРЕСА_4 ; витребувано з ГУ ДПС у м. Києві відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків відомості про джерела/суми виплачених доходів на утримання податків ОСОБА_5 за період з 01 січня 2000 року по ІНФОРМАЦІЯ_1.
Неодноразово за клопотанням позивача та її представника підготовче засідання відкладалось з 30 жовтня 2023 року до 15 листопада 2023 року.
15 листопада 2023 року засідання не відбулося, у зв'язку з оголошенням у м. Києві повітряної тривоги. Підготовче засідання відкладено до 15 січня 2024 року.
В підготовче судове засідання, призначене на 15 січня 2024 року сторони не з'явилися, про розгляд справи повідомлені судом належним чином.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва 15 січня 2024 року закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 14 лютого 2024 року.
В судовому засіданні 14 лютого 2024 року позивач та її представник підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити з підстав та мотивів викладених у позовній заяві.
Відповідач та його представник у судовому засіданні 14 лютого 2024 року проти позову заперечував, з підстав та мотивів наведених у відзиві.
Також у судовому засіданні 14 лютого 2024 року допитано свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що з 2014 року, з часу заселення, проживає АДРЕСА_7 . Поряд бачила, що проживають ОСОБА_10 і ОСОБА_11 . З часу проведення ремонтних робіт ОСОБА_11 проживав постійно, чоловік допомагав з ремонтом. ОСОБА_10 приїздила, а після закінчення ремонтних робіт проживала. У квартиру не входила, але під час епідемії ковіда, бачила як ОСОБА_11 возив ОСОБА_10 на роботу.
Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що знає ОСОБА_10 та ОСОБА_12 давно. Померлий ОСОБА_12 , був хрещеним її доньки. Разом відпочивали, мають дружні стосунки. В квартирі в них ніколи не була. Часто влітку відпочивали на дачі в с. Морівці. У 2014 році загинув її чоловік, тому ОСОБА_12 на машині забирав із дитиною і разом їхали в с. Морівці. ОСОБА_10 та ОСОБА_13 якись проміжок часу не проживали разом 6-8 місяців. На ювілей ОСОБА_14 вони знову проживали, бо святкували усі разом.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснив що знає позивача та відповідача. Був другом померлого ОСОБА_14 . Знає, що з 2000 року ОСОБА_10 та ОСОБА_13 почали разом проживати в батьками ОСОБА_10 на ОСОБА_15 . З 2014 року жили по АДРЕСА_8 , допомагав робити ОСОБА_12 ремонт. В якому році не пом'ятає. Також допомагав із переоформленням машини в МРЕО ставити на облік. Зазначив, що ОСОБА_10 та ОСОБА_13 жили, як родина. Вони влітку їздили разом в село Морівці відпочивати. Спочатку упили квартиру, а потім машину.
За клопотанням представника позивача для виклику свідків, які не зявились, в судовому засіданні оголошено перерву до 14 березня 2024 року.
В судовому засіданні 14 березня 2024 року позивач та її представник підтримали позовні вимоги, просили долучити до матеріалів справи письмові пояснення свідка ОСОБА_16 , яка знаходиться за межами країни.
Представник відповідача в судовому засіданні 14 березня 2024 року просив відмовити у задоволенні позову.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Києва Краснощок Л.М. в судове засідання не з'явилася, подала клопотання про розгляд справи за її відсутності, просила винести рішення на розсуд суду у межах чинного законодавства.
Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, покази свідків, дослідивши письмові докази по справі, які вважає належними, допустимими та достатніми в їх сукупності, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, виходячи з принципів верховенства права, змагальності та диспозитивності, приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Фактичні обставини справи
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 09 лютого 2022 року Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві помер ОСОБА_5 . Причиною смерті ОСОБА_5 стала гостра коронарна недостатність, що доводиться довідкою про причину смерті № 69 від 08 лютого 2022 р. (а.с. 8, том 2) .
На день смерті за ОСОБА_5 на праві власності був зареєстрований транспортний засіб марки «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 (а.с. 160, том 1).
Судом досліджено копію спадкової справи № 11/2022 до майна померлого ОСОБА_5 , заведену приватним нотаріусом КМНО Краснощок Л.М., з якої вбачається, що 16 червня 2022 року зі заявою про прийняття спадщини звернувся брат померлого ОСОБА_4 . Того ж дня мати померлого ОСОБА_5 - ОСОБА_6 подала заяву про відмову від спадщини.
Від ОСОБА_17 04 серпня 2022 року надійшла заява про прийняття спадщини.
05 серпня 2022 року від ОСОБА_6 надійшла заява, в якій вона відкликає раніше подану заяву про відмову від прийняття спадщини та приймає спадщину, яка залишилась після смерті її сина ОСОБА_5 (а.с.2-28 том 2).
В матеріалах спадкової справи міститься витяг з Реєстру територіальної громади м. Києва, згідно якого за адресою: АДРЕСА_6 станом на 09 лютого 2022 року були зареєстровані: з 12 червня 1979 року ОСОБА_6 , з 22 листопада 1988 року по 09 лютого 2022 року ОСОБА_5 , з 09 листопада 1993 року ОСОБА_4 .
Листом адресованим ОСОБА_1 від 19 серпня 2022 року, приватний нотаріус КМНО Краснощок Л.М. повідомила про зупинення нотаріальної дії за її письмовою заявою у зв'язку зі зверненням до суду.
Також судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати спадкодавця ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , що вбачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого Оболонським районним відділом реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с. 70 том 2).
На виконання ухвали суду з Державної податкової служби України надійшла інформація про доходи ОСОБА_5 у період з 2000 року по 2022 рік. З якої встановлено, що він працював в Головному управлінні статистики у м. Києві та отримував доходи (а.с. 103-106 том 2).
Вказане також вбачається з довідки № 23-46/40 від 12 вересня 2023 року, згідно якої ОСОБА_5 працював в Головному управлінні статистики у м. Києві з 16 вересня 1999 року по 07 лютого 2022 року на посаді заступника начальника управління-начальника відділу експлуатації будівлі управління господарського забезпечення (а.с. 61, том 2).
Судом досліджено дублікат виписки № 1425 із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_5 , з якої вбчається, що останній перебував на стаціонарному лікуванні у терапевтичному відділенні № 1 КНП «КМКЛ № 8» з 03 лютого 2022 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер) (а.с. 94, том 2).
З наданих позивачем виписок з її карткового рахунку встановлено, що вона здійснювала оплату комунальних послуг за квартиру АДРЕСА_1 за період з серпня 2018 року по липень 2022 року (а.с. 40-61, том 1).
Також судом встановлено, що за договором дарування квартири від 10 квітня 2014 року ОСОБА_6 подарувала відповідачу ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 47, том 2).
Нормативне обґрунтування. Застосовані судом норми діючого законодавства.
Спір між сторонами виник з приводу встановлення факту проживання разом зі спадкодавцем однією сім'єю, не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на майно в порядку його поділу та зміну порядку черговості спадкування.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Дана стаття визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно зі ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.
До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
Тобто, для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю.
Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї, крім факту спільного проживання, є: ведення з спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Вказане узгоджується із правовою позицією, викладеною, зокрема, в постановах Верховного Суду від 21 березня 2019 року у справі № 461/4689/15-ц, від 28 травня 2021 року у справі № 182/653/17.
Стаття 1259 ЦК України регулює черговість спадкування за законом, зокрема: спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані (частина друга статті 1259 ЦК України).
Отже, черговість одержання права на спадкування може бути змінена шляхом договору між спадкоємцями, які прийняли спадщину (частина перша статті 1259 ЦК України), або на підставі рішення суду (частина друга статті 1259 ЦК України).
Судовий порядок зміни черговості застосовується на підставі задоволення позову спадкоємця наступних черг до спадкоємців тієї черги, які безпосередньо закликаються до спадкування. Право на пред'явлення позову про зміну черговості спадкування мають лише спадкоємці за законом.
Підставами для задоволення такого позову є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкодавцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження, - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом. Для задоволення позову необхідна наявність всіх п'яти вищезазначених обставин.
Під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв'язку чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Крім того, підлягає з'ясуванню судом питання, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб, чи мав спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Висновки та мотиви суду
Суд дослідивши докази у справі та давши їм оцінку, врахувавши обставини справи, приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Як встановлено судом ОСОБА_5 з 1999 року і по день смерті працював в Головному управлінні статистики у м. Києві, отримував дохід.
Згідно дублікату виписки № 1425 із медичної карти стаціонарного хворого, ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні у терапевтичному відділенні № 1 КНП «КМКЛ № 8» з 03 лютого 2022 року по ІНФОРМАЦІЯ_1.
Досліджені виписки з карти амбулаторного хворого ОСОБА_5 та виписки стаціонарно хворого свідчать, що він мав вади зі здоров'ям, проте відсутні докази, що за станом здоров'я він потребував стороннього догляду й допомоги.
Безпорадний стан спадкодавця повинен підтверджуватися медичними документами, а не показаннями свідків. Доводити факт безпорадного стану тільки поясненнями позивача та свідків є недостатнім з огляду на те, що відповідач - спадкоємець попередньої черги, заперечує право позивача на спадщину, до такого висновку дійшов ВС у чисельних постановах від 01 червня 2020 року у справі № 431/5445/19, від 30 травня 2019 року у справі № 346/1178/17, від 01 березня 2021 року у справі №233/5990/18, від 22 квітня 2021 року №331/6453/18, від 24 січня 2024 року у справі 640/19045/17.
З огляду на довідку про доходи ОСОБА_5 , суд приходить до висновку, що до часу смерті спадкодавець мав щомісячне достатнє матеріальне забезпечення, а тому не потребував фінансової допомоги.
Отже, не має підстав вважати, що померлий ОСОБА_5 перебував в безпорадному стані, оскільки працював по день госпіталізації до КНП «КМКЛ № 8». На стаціонарному лікуванні ОСОБА_5 знаходився п'ять днів, госпіталізований через двобічну пневмонію, з важким перебігом, набряк легенів, яка ускладнена супутніми захворюваннями (а.с. 95 том 2).
Тому підстави для задоволення вимог ОСОБА_1 про зміну черговості - відсутні.
Дослідженими судом доказами, наявними в матеріалах справи не доводиться факт придбання ОСОБА_5 транспортного засобу «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_1 за договором купівлі- продажу від 15 травня 2009 року в період спільного проживання з ОСОБА_1 та за рахунок спільних коштів.
По-перше, досліджені судом докази не знайшли свого документального підтвердження проживання однією сім'єю ОСОБА_1 із ОСОБА_5 без реєстрації шлюбу та спільну участь в придбанні рухомого майна.
Навпаки, досліджені умови договору купівлі-проджу авомобіля та розрахункові квитанції не містять відомостей, що автомобіль придбаний за спільні кошти. Акт приймання- передачі автомобіля, рахунок - фактура, додаток до договору купівлі-продажу, які надані відповідачем в судовому засіданні містять інформацію про покупця - ОСОБА_5 (а.с. 126-136, том 2).
З досліджених відомостей про вартість придбаного транспортного засобу 80850 грн. та дохід, отриманий ОСОБА_5 впродовж 2007-2008-2009 роках, свідчать про він мав фінансову спроможність за власні кошти придбати автомобіль.
Досліджені виписки з амбулаторної карти ОСОБА_5 не доводять факт його постійного проживання, разом із ОСОБА_1 та сталість зв'язків, що притаманні подружжю, в період придбання автомобіля у 2009 році.
Окрім того, як пояснила в судовому засіданні позивач, вона не була присутньою під час придбання ОСОБА_5 автомобіля, він сам займався його пошуком, придбанням та оформленням документів. Посилання позивача, що після придбання автомобіля ОСОБА_5 заїхав до неї на роботу, не доводить факту придбання за рахунок спільних коштів.
Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , рухоме майно у вигляді транспортного засобу «Хюндай», 2008 року, д.н.з. НОМЕР_1 , та визнання за ОСОБА_1 в порядку поділу право власності на частину - задоволенню не підлягають. Сторони не перебували у шлюбі, не є подружжям, а належних, допустимих й достовірних доказів придбання майна в період спільного проживання, як чолові та жінка без реєстрації шлюбу, за спільні кошти, матеріали справи не містять.
Також, суд звертає увагу, на висновки ВП ВС у справі № 523/14489/15-ц від 23 січня 2024 року, що у справах позовного провадження факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, як і інші юридичні факти, належить до предмета доказування і підлягає встановленню при ухваленні судового рішення, якщо цей факт пов'язаний з будь-якими заявленими позовними вимогами.
Факт спільного проживання чоловіка і жінки не є достатнім доказом перебування у фактичних шлюбних відносинах та не є правовою підставою для зміни черговості спадкування. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 343/1821/16-ц.
Крім того, показання свідків та спільні фотосвітлини не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки.
Суд критично сприймає показання свідків у вказаній справі, оскільки вони є суперечливими що викликає сумнів у їх достовірності.
Суд вважає доведеним обставини проживання ОСОБА_18 та ОСОБА_5 разом в квартирі АДРЕСА_1 однією сім'єю, де вона несла витрати по утриманню майна, сплачувала за комунальні послуги з серпня 2018 року. що доводиться виписками з її особового рахунку, проте ця обставина не має правового значення для вирішення спірного питання.
В даній справі, суд приходить до висновку про відсутність підстав для встановлення факту постійного проживання ОСОБА_18 та ОСОБА_5 однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, оскільки окрім того, що даний факт не доводиться документально. Встановлення такого факту не має юридичного значення за відсутності підстав для задоволення позовних вимог про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на майно, зміну черговості права на спадкування. Права позивачки, як спадкоємиці четвертої черги за законом не порушуються, оскільки право на спадкування у неї не виникло за наявності спадкоємців попередніх черг.
Окрім зазначенного, позивач просить змінити черговість та визнати її такою, що має право на спадкування на рівні другої черги спадкоємців, проте з досліджених матеріалів спадкової справи встановлено, що мати померлого ОСОБА_5 - ОСОБА_6 звернулась зі заявою про прийняття спадщини, як спадкоємцем першої черги.
В сукупності досліджених доказів, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_18 .
Щодо розподілу судових витрат
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положенням ст. 141 ЦПК України. Судові витрати складаються зі судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПУ України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Через відмову позивачу ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог понесені нею судові витрати компенсації не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 76, 89, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Краснощок Людмила Михайлівна про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на майно, зміну черговості спадкування.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 20 березня 2024 року.
Суддя І.С. Шролик