Справа №:755/11534/20
Провадження №: 2/755/2302/24
"19" березня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Гаврилової О.В.,
за участю секретарів: Дубенко Г.В., Зілінської М.В., Передрій І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання заповіту недійсним, -
До Дніпровського районного суду міста Києва звернулась позивач ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2020 року відкрито провадження в даній цивільній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання, витребувано з Першої київської державної нотаріальної контори завірену належним чином копію спадкової справи №327/2020 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . (т.1 а.с.39-41)
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2020 року відмовлено в задоволені заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Проходи Ю.В. про забезпечення позову. (т.1 а.с.42-44)
21 грудня 2020 року з Першої київської державної нотаріальної контори надійшла копія спадкової справи №327/2020 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . (т.1 а.с.63-101)
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 18 лютого 2021 року заборонено державному нотаріусу Першої київської державної нотаріальної контори вчиняти дії щодо оформлення спадщини, в межах спадкової справи №327/2020 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . (т.1 а.с.138-140)
11 березня 2021 року до суду надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Клименка І.А. (т.1 а.с.153-155)
27 квітня 2021 року до суду надійшла відповідь на відзив представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Проходи Ю.В. (т.1 а.с.165-168)
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 28 квітня 2021 року відповідь на відзив представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Проходи Ю.В. залишено без розгляду. (т.1 а.с.170, 180-181)
Постановою Київського апеляційного суду від 15 липня 2021 року ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 28 квітня 2021 року залишено без змін. (т.1 а.с.209-210)
28 квітня 2021 року витребувано з Дніпровського УП ГУ НП у м.Києві матеріали кримінальних проваджень №12015100040008504 та №120151000400015013. (т.1 а.с.182)
25 жовтня 2021 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Прохода Ю.В. подав до суду позовну заяву в новій редакції. (т.1 а.с.228-230)
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 17 листопада 2021 року, постановленою без видалення до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, позовну заяву в новій редакції прийнято як заяву про зміну предмета позову. (т.1 а.с.138-139)
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 17 листопада 2021 року, постановленою без видалення до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Проходи Ю.В. про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_5 (т.1 а.с.138-139)
24 червня 2021 року та 26 листопада 2021 року до суду надійшли матеріали кримінальних проваджень №12015100040008504 та №120151000400015013.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті. (т.2 а.с.88, 93-94)
В судове засідання учасники справи не з'явились, представник відповідачів Чучи В.П. та ОСОБА_3 - адвокат Клименко І.А. подав до суду заяву, в якій посилаючись на неодноразову неявку сторони позивача в підготовче та судове засідання, просить залишити позовну заяву без розгляду.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
За матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Прохода Ю.В., в підготовчі засідання, призначені на 31 березня 2022 року, 24 травня 2022 року, 26 липня 2022 року, 13 жовтня 2022 року, 23 листопада 2022 року, 23 січня 2023 року, 23 березня 2023 року, 17 травня 2023 року, 25 липня 2023 року, 05 жовтня 2023 року та в судові засідання 23 листопада 2023 року, 31 січня 2024 року, 19 березня 2024 року не з'явились.
Позивач та її представник були належним чином повідомлені про день, час та місце підготовчих та судових засідань, шляхом направлення поштових повісток за вказаною позивачем адресою проживання, направленням СМС-повісток та повідомлень на електронну адресу представника позивача. Від представника позивача неодноразово надходили клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його перебуванням на військовій службі.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За змістом ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відтак зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу сторони у справі на власний розсуд розпоряджаються наданими їм законом правами щодо предмета спору (ч. 3 ст. 13 ЦПК України), а суд на засадах змагальності сторін, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, може лише сприяти учасникам судового процесу в реалізації таких прав, ураховуючи при цьому засади (принципи) верховенства права, рівності учасників процесу перед законом та судом.
За змістом положень ч.3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі не повідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до частини першої, пунктів 1-2 ч.2 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Судом установлено, що позивач жодного разу не з'явилась в підготовче та судове засідання, її представник 10 разів не з'явився в підготовче засідання та 3 рази - в судове засідання.
При цьому, надані представником позивача довідки датовані 2022 роком, а з долученої до клопотання копії аркушу закордонного паспорту (т.2 а.с.119-зворот) не вбачається чий це паспорт.
При цьому позивач не скористалась процесуальним правом подати заяву про розгляд справи у її відсутність, не скористалась правом укласти договір про надання правничої допомоги з іншим адвокатом. В той же час проведення судового розгляду справи без участі позивача суперечить положенням цивільного процесуального законодавства, оскільки позивач має право протягом усього часу розгляду справи - відмовитися від позову, досягнути примирення, розпоряджаючись своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд, а суд при здійсненні правосуддя має сприяти як всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, так і здійсненню сторонами їх прав.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз ч. 5 ст. 223 ЦПК України та положень п. 3 ч. 1 ст.257 ЦПК України (в редакції Закону № 3200-IX від 29.06.2023) свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це підготовче/судове засідання. Тобто вказує на врахування судом поважності причин неявки позивача до суду та повідомлення про причини нявки. Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого, кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.
Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив причин неявки, так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді. (Рішення Суду у справі Жоффрделя Прадель проти Франції від 16.12.1992 р., (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- В).
З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
За встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання заповіту недійсним, оскільки викладене вище свідчить про втрату позивачем заінтересованості у вирішенні даного спору, в той же час з урахуванням предмету спору проведення судового розгляду справи за відсутності позивача суперечить нормам цивільного процесуального законодавства.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 4, 131, 223, 257, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання заповіту недійсним - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: