Справа №:755/19755/23
"20" березня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Яровенко Н.О.
з секретарем Локотковй І.С.
за участі сторін
представника позивача Гончарова І.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в місті Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення з України та заборону в'їзду на територію України терміном 3 роки,
Позивач звернувся з позовною заявою до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в місті Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення з України та заборону в'їзду на територію України терміном 3 роки. Свої вимоги мотивує, зокрема, тим, що 14.04.2021 року громадянин Республіки Індія ОСОБА_1 був документований Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області) посвідкою на тимчасове проживання № НОМЕР_1 терміном дії до 30.03.2024 року на підставі працевлаштування в товариство з обмеженою відповідальністю "БЕЛРЕД" (ТОВ "БЕЛРЕД"). 28.08.2023 року ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області було прийнято рішення № 80101500078560 про скасування посвідки у зв'язку із скасуванням Київським міським центром зайнятості наказом № 637 від 16.08.2023 року дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства № НОМЕР_3, виданого на ім'я позивача. ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, позивачу листом було направлено копію рішення про скасування посвідки на адресу проживання позивача, втім він його не отримав та не знав про прийняте рішення. 13.10.2023 року відносно позивача за перевищення встановленого строку перебування в Україні більш як на 30 днів, а так само проживання на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області були складені матеріали про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 203 КУпАП (ПР МКМ № 013864 від 13.10.2023 року) та винесено постанову про накладання адміністративного стягнення ПН МКМ № 013814, у вигляді штрафу розміром 5100 грн., який позивач сплатив на місці. Того ж дня, на підставі ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» відносно позивача було прийнято рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни із забороною щодо подальшого в'їзду в Україну строком на три роки, та направлено відповідне доручення до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України з терміном контролю до 13.10.2026 року. Позивач не ухилився від виїзду та своєчасно виїхав за межі України, а саме 18.10.2023 року та наразі перебуває за межами України. Втім, позивач не погоджується із прийнятими рішеннями про примусове повернення із подальшою забороною в'їзду в Україну строком на 3 роки, вважає їх помилковими та поспішними, такими, які було прийнято без всебічної оцінки, на підставі недостатніх доказів. У своєму рішенні (в постанові про накладання адміністративного стягнення ПН МКМ № 013814) відповідач посилався на те, що позивач всупереч п. 68 постанови № 322) в семиденний термін територію України не залишив. Але позивач не знав та не був повідомлений про прийняте ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання від 28.08.2023 року за № 80101500078560, при цьому останнім на підставі заяви позивача посвідку на тимчасове проживання в Україні було оформлено терміном дії до 30.03.2024 року. Тому, посилання відповідача на перевищення встановленого строку перебування в Україні більш як на 30 днів, а так само проживання на території України без документів на право проживання (перебування) є безпідставними. Враховуючи викладене, є необґрунтованими посилання відповідача на те, що позивач перебував в Україні 13.10.2023 року не на законних підставах, адже він не був належним чином повідомлений про рішення ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області від 28.08.2023 року за № 80101500078560, тому мова може йти лише про порушення строку дозволеного перебування в Україні станом на 13.10.2023 року, коли позивач дізнався про скасування посвідки на тимчасове проживання та він зобов'язаний був здати посвідку, знятися з місця реєстрації та виїхати з території України у семиденний строк, та, відповідно. 13.10.2023 року відповідач прийняв не лише рішення про примусове повернення позивача, але і рішення про заборону в'їзду останньому на територію України на 3 роки. Залишити Україну було наказано протягом 10 днів, це за умови того, що позивач добросовісно не був обізнаний про скасування посвідки на тимчасове проживання, а термін строку її дії було оформлено до 30.03.2024 року. Відлік перевищення позивачем терміну дозволеного перебування в Україні розпочався лише 20.10.2023 року із врахуванням 7 днів щоб здати посвідку та знятися з реєстрації місце проживання. Із аналізу норм діючого законодавства вбачається, що уповноважені органи державної влади, приймаючи рішення про примусове повернення іноземця або особи без громадянства до країни проходження, не зобов'язані одночасно приймати рішення й про заборону в'їзду цієї особи на територію України. Враховуючи відсутність доказів, що свідчать про наявність достатніх підстав для застосування до позивача заборони в'їзду в Україну терміном на три роки, позивач вважає, що рішення відповідача щодо заборони позивачу подальшого в'їзду в Україну слід скасувати, адже така заборона непропорційно обтяжує позивача та критично обмежує його право на повернення до України, з огляду на те, що він має необхідність часто подорожувати до України.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 08.01.2024 року відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін призначено судовий розгляд.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
30.03.2021 року позивач отримав дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства серії НОМЕР_2 , дійсний до 30.03.2024 року.
На цій підставі ОСОБА_1 був документований ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області посвідкою на тимчасове проживання № НОМЕР_1 терміном дії до 30.03.2024 року. Зареєстрований позивач за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області від 28.08.2023 року скасовано посвідку на тимчасове проживання ОСОБА_1 на підставі п.п.6-1 п.63 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 322 (постанова № 322), у зв'язку із скасуванням Київським міським центром зайнятості наказом № 637 від 16.08.2023 дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства № НОМЕР_3, виданого на ім'я позивача.
13.10.2023 року головним спеціалістом ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області Орловою О.С. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МКМ № 013864 за порушення частиною 2 статті 203 КУпАП з якого вбачається, що 13.10.2023 року о 10-30 за адресою: м. Київ, вулиця Ольгінська, 3 виявлено громадянина Індії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства та території України, а саме: перевищення встановленого строку перебування в Україні більш як на 30 днів, а так само проживання на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні. Місце скоєння правопорушення: АДРЕСА_2 .
13.10.2023 року заступником начальника ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області було розглянуто матеріали адміністративної справи відносно позивача та винесено постанову серії ПН МКМ № 013814 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 гривень. Адміністративне стягнення у вигляді штрафу було сплачено 16.10.2023 року у повному обсязі.
13.10.2023 року головним спеціалістом сектору адміністративної діяльності відділу адміністративного провадження та статистичної звітності Управління організації запобігання нелегальній міграції ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області Орловою Ольгою було прийняте рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни з заборони в'їзду на три роки та зобов'язанням покинути територію України у термін до 23.10.2023 року.
18.10.2023 року позивач добровільно виїхав за межі України.
19.10.2023 року позивач намагаючись перетнути державний кордон України отримав рішення Державної прикордонної служби про відмову в перетині державного кордону України, з якого вбачається, що причиною прийняття даного рішення є рішення уповноваженого державного органу України про заборону в'їзду в Україну з 17.10.2023 року по 13.10.2026 року.
Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в місті Києві та Київській області від 09.07.2022 року про примусове повернення до країни походження або третьої країни та заборону в'їзду на територію України строком на три роки до 13.10.2026 року.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», який визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України.
В силу положень ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 1 ст. 203 КУпАП порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в'їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, крім порушень, передбачених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення.
Отже, іноземець або особа без громадянства підлягає примусовому поверненню в країну походження за рішенням уповноваженого на це органу виключно за умови наявності у їх діях ознак порушення законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або якщо вони суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України.
Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» рішення про примусове повернення може бути оскаржено до суду.
Приймаючи рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання дії ЦМУ ДМС повинні відповідати Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 322 (надалі Порядок № 322).
Так, відповідно до п. 65 Порядку № 322 копія рішення про скасування посвідки надсилається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який прийняв таке рішення, іноземцеві або особі без громадянства рекомендованим листом не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дня його прийняття.
Відповідно до п. 68. Порядку № 322 іноземець або особа без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про скасування посвідки, повинні здати посвідку, зняти з реєстрації місце проживання та виїхати за межі України в семиденний строк з дня отримання копії такого рішення (крім випадку, визначеного підпунктом 6 пункту 63 цього Порядку).
Іноземець або особа без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про скасування посвідки на підставі підпункту 3 пункту 63 цього Порядку, повинні здати посвідку, зняти з реєстрації місце проживання та виїхати за межі України протягом семи днів з дня звільнення від відбування покарання.
Відповідачем до суду не надано доказів, того, що копія рішення про скасування посвідки була надіслана позивачеві, коли саме та чи отримав вказане рішення позивач. Отже суд вважає встановленим факт, що позивач ознайомлений про рішенням про скасування посвідки 13.10.2023 року.
13.10.2023 відносно позивача за перевищення встановленого строку перебування в Україні більш як на 30 днів, а так само проживання на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області були складені матеріали про адміністративне правопорушення, та притягнуто до адміністративної відповідальності відповідальність за ч. 2 ст. 203 КУпАП.
Отже, приймаючи рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни з заборони в'їзду на три роки та зобов'язанням покинути територію України у термін до 23.10.2023 року відповідач прийняв його передчасно, оскільки з рішенням про скасування посвідки позивач був ознайомлений лише 13.10.2023 року.
Тому, посилання відповідача на перевищення встановленого строку перебування в Україні більш як на 30 днів, а так само проживання на території України без документів на право проживання (перебування) є безпідставними.
Враховуючи викладене, є необґрунтованими посилання відповідача на те, що позивач перебував в Україні 13.10.2023 не на законних підставах, адже він не був належним чином повідомлений про рішення ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області від 28.08.2023 за № 80101500078560, тому обов'язок здати посвідку, знятися з місця реєстрації та виїхати з території України у семиденний строк у нього виник лише 13.10.2023 року.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що повноважна особа не дотрималась вимог закону щодо порядку, правил винесення рішення про примусове повренення до країни походження або треьої країни з забороною в'їзду на території України та передчасно прийняля оскаржуване рішення.
Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На підставі вищевикладеного, беручи до уваги належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в місті Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення з України та заборону в'їзду на територію України терміном 3 роки - підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача, тоді як дане спростування, відповідно до ст. 77 КАС України, покладено на відповідача. У зв'язку з чим суд приймає до уваги доводи позивача і виходить з того, що позивач дізнався про рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання лише 13.10.2023 року під час відвідування ЦМУ ДМС Уу м.Києві та Київській області.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Порядком оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 322, ст. 2, 5, 6, 30, 72-77, 139, 241, 246, 255, 288, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в місті Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення з України та заборону в'їзду на територію України терміном 3 роки задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області від 13.10.2023 року про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Індії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області від 13.10.2023 року про заборону в'їзду на територію України громадянину Індії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 терміном на 3 (три) роки до 13.10.2026 року.
Відповідно до частини шістнадцятої статті 289 КАС України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Копії повного рішення суду видати учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення рішення. Учасникам справи, які не були присутні під час проголошення, невідкладно надіслати копії рішення суду.
Суддя Н.О.Яровенко