Справа № 755/4648/24
№ 1-кс/755/1064/24
"15" березня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Конотоп, Сумської обл., українцю, громадянину України, з неповною середньою освітою, працюючому неофіційно на будівництві, перебуваючому у цивільному шлюбі, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому, у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100040000772 від 03.03.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_5 .
Клопотання погоджено з прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 .
Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 вчинив умисний злочин в умовах воєнного стану, згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 2102-IX, яким затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року за наступних обставин.
Так, ОСОБА_5 02.03.2024 року перебував на ринку по вул. Бучми, 7 у м. Києві, де помітив незнайому йому раніше громадянку ОСОБА_7 , 1940 р.н, яка перебуваючи на ринку, здійснювала покупки. Підійшовши до вказаної громадянки, маючи умисел на крадіжку чужого майна, з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення, скориставшись неуважністю останньої, викрав з кишені верхнього одягу зв'язку ключів від квартири, так як, інших цінних речей в кишені не було. Отримавши у такий спосіб ключі від квартири, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на проникнення до житла ОСОБА_7 , з метою вчинення таємного викрадення чужого майна. У подальшому, маючи умисел на проникнення до житла ОСОБА_7 , проте, не знаючи точного місця проживання останньої., ОСОБА_5 зачекав поки ОСОБА_7 завершить покупки на ринку та направиться за місцем свого проживання, після чого, прослідував за нею. Наздогнавши ОСОБА_7 біля 2-го під'їзду житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_5 повідомив останній неправдиву інформацію про те, що вона, нібито, забула свої ключі на торговій стійці на ринку, одночасно запитав в останньої з якої вона квартири, та ОСОБА_7 з необачності назвала номер квартири, де проживає, та повідомила, що вона не може потрапити до квартиру, так як не має іншого комплекту ключів. Усвідомивши той факт, що ОСОБА_7 проживає сама, ОСОБА_5 , маючи умисел відволікти увагу, сказав, що він спробує піти на ринок, забрати там ключі та принести власниці. Одночасно з цим, ОСОБА_7 повідомила, що вона тим часом підніметься до квартири та залишить сумки з покупками біля дверей, після чого, вийде на вулицю та зачекає, поки ОСОБА_5 принесе з ринку ключі. У подальшому, ОСОБА_5 відійшов за ріг будинку, де зачекав певний час, після чого, повернувся до ОСОБА_7 , яка очікувала його біля під'їду, та повідомив, що йому, нібито, відмовились віддати ключі та потрібно, щоб за ними прийшла власниця. ОСОБА_7 , вважаючи, що ОСОБА_5 говорить їй правдиву інформацію, не здогадуючись про його злочинні наміри відволікти її увагу, сказала, що піде за ключами на ринок. ОСОБА_5 , попрощавшись із ОСОБА_7 , відійшов на певну відстань, дочекався моменту, коли ОСОБА_7 піде на ринок, маючи ключі від дверей будинку, безперешкодно пройшов всередину, знаючи номер квартири, який йому з необачності назвала ОСОБА_7 , піднявся ліфтом на 9-й поверх, де помітив квартиру, біля дверей якої лежали сумки з покупками, що належать ОСОБА_7 . Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, відкривши двері викраденими напередодні ключами, достовірно знаючи, що власниця ОСОБА_7 певний час перебуватиме на ринку, ОСОБА_5 безперешкодно потрапив всередину приміщення квартири АДРЕСА_3 та, знайшовши серед речей конверт з грошовими коштами в сумі 10000 грн., 95 доларів та 55 євро, викрав їх, після чого, залишив місце події, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
14 березня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена в умовах воєнного стану.
Підставою для повідомлення про підозру у вчинені зазначеного кримінального правопорушення є наявність достатніх доказів, зібраних під час проведення досудового розслідування, а саме: протоколу допиту потерпілої; протоколів допиту свідків; відеозапису з камери відеоспостереження, що підтверджує факт перебування підозрюваного за адресою вчинення кримінального правопорушення; протоколу перегляду відеозапису; протоколів впізнання; слідчого експерименту; інших матеріалів кримінального провадження в сукупності.
На даний час, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення відповідальності за інкриміноване йому кримінальне правопорушення, може незаконно впливати на свідків, потерпілу, шляхом підмовляння, підкупу, погроз може схиляти їх до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування, зокрема, може вчиняти нові кримінальні правопорушення, оскільки не працює, а інкримінований йому злочин зумовлений необхідністю отримання коштів у протиправний спосіб.
Також, необхідно врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України: вагомість наявних доказів про можливе вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки; останній не одружений; близький родич підозрюваного має можливість та згоду на те, щоб ОСОБА_5 проживав у нього на час досудового розслідування та дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту; підозрюваний раніше не судимий.
Застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації.
Не можливе і застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді особистої поруки, оскільки на цей момент не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру про обрання відносно підозрюваного саме такого запобіжного заходу.
Оскільки підозрюваний на цей час не має стабільного заробітку та законних джерел до існування, що й зумовило можливе вчинення ним злочину, виключає можливість застосувати щодо нього заставу.
Тому, застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту зможе унеможливити спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків або вчинити інші кримінальні правопорушення. Вказаний запобіжний захід здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та унеможливить реалізацію вищевикладених ризиків.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, зазначаючи, що підозра є обґрунтованою та існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, впливати на свідків, вчинити нове кримінальне правопорушення. Більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив проти застосування до його підзахисного запобіжного заходу у вигляді саме цілодобового домашнього арешту та прохав застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби за адресою реєстрації та проживання чоловіка його двоюрідної сестри ОСОБА_8 , а саме: АДРЕСА_2 .
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.
Зокрема, у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 за клопотанням сторони захисту, показав, що він є чоловіком двоюрідної сестри підозрюваного ОСОБА_5 , з якою вони проживають разом вже 30 років. З ОСОБА_5 у них гарні родинні стосунки, а тому, він бере на себе зобов'язання щодо проживання останнього за його адресою проживання.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, захисника, підозрюваного та свідка, слідчий суддя приходить до наступного.
Так, відповідно до вимог ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Поряд з цим, положеннями ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 176 КПК України регламентує, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Крім того, вимогами ст. 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий мотивує клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних.
Так, відповідно до практики Європейського суду існує розширене трактування терміну обґрунтована підозра, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, 8eгieз А, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, що виправдати подальше розслідування або звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). Будь-яка особа стороння особа може бути переконаною в тому, що ця особа причетна до даного кримінального правопорушення.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені в клопотанні слідчого дані, з урахуванням долучених до клопотання доказів, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у причетності ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Заслухавши думки прокурора, захисника, підозрюваного ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_8 , слідчий суддя вважає, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, наявні, з огляду на специфіку кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваномуу разі визнання його винуватим в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а також, на конкретні обставини кримінального провадження.
Однак, враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 а саме те, що неофіційно працює, має місце проживання у м. Києві, раніше не судимий, слідчий суддя приходить до висновку про часткове задоволення клопотання слідчого.
Керуючись, ст. ст. 3, 176-178, 181, 184, 194, 196, 198, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 ,без дозволу слідчого, прокурора, суду залежно від стадії кримінального провадження з 23 години 00 хвилин до 05 години 00 хвилин, за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги та прибуття до місць укриття чи бомбосховища, у межах строку досудового розслідування, а саме до 12 травня 2024 року.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження (включаючи виклик за допомогою телефонного зв'язку, електронної пошти, смс-повідомлення); не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця свого проживання.
Копію ухвали для виконання передати органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Контроль за виконанням домашнього арешту покласти на слідчого, який здійснює досудове розслідування даного кримінального провадження.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: