Справа №:755/12153/23
Провадження №: 2-зз/755/14/24
"19" березня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді - Марфіної Н.В.,
за участі секретаря - Булгакової Є.І.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання представника відповідача про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою суду від 21.08.2023 року в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення фактів спільного проживання та перебування на утриманні, визнання майна спільною сумісною власністю, -
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення фактів спільного проживання та перебування на утриманні, визнання майна спільною сумісною власністю.
14.03.2024 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про скасування заходів забезпечення позову, у якому представник просить скасувати арешт квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності відповідачці ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу №1673 від 03.10.2014 року та який був накладений ухвалою суду від 21.08.2023 року у справі №755/12153/23.
Вимоги клопотання мотивовано тим, що виходячи зі змісту додаткових пояснень сторони позивача від 05.03.2024 року позивач стверджує, що позичала гроші за борговими розписками на придбання не спірної квартири, на яку накладений арешт, а на зовсім іншу квартиру. Позов та заяву про забезпечення позову подано з метою обмеження права власності відповідачки, що порушує принцип добросовісності та становить зловживання процесуальними правами. Застосуванням арешту непропорційно обмежено право власності відповідачки, сторона позивача вводить суд в оману та затягує розгляд справи. Вимога про визнання квартири спільною сумісною власністю є передчасною, поскільки з початку позивач мав встановити факт спільного проживання в окремому провадженні, однак позивач ігнорує положення ЦПК України. Позивачем подано позов із повним розумінням, що в неї немає права на квартиру, а справжньою метою є створення відповідачці перешкод у реалізації права власності. Застосування арешту спірної квартири є передчасним та підлягає скасуванню.
У підготовчому засіданні представник відповідача підтримав вимоги заявленого клопотання з підстав викладених у ньому, просить клопотання задовольнити і додатково пояснив суду, що судячи з додаткових пояснень сторони позивача позивач змінив предмет позову, адже йдеться про отримання у борг коштів для купівлі іншої квартири, аніж та на яку накладений арешт. Сторона позивача зловживає своїми правами, вчиняє дії спрямовані на затягування розгляду справи, а насправді виникнення позову обумовлене неприязними стосунками між донькою та матір'ю, і остання лише прагне створити відповідачці неприємності.
Представник позивача в підготовчому засіданні заперечує проти задоволення клопотання посилаючись на те, що позивач не змінював предмету свого позову, а відповідач хибно зрозумів зміст додаткових пояснень сторони позивача. На думку представника, у даній ситуації суд не вправі скасовувати заходи забезпечення, підстав для цього немає. Відповідач не оскаржував в апеляційному порядку ухвалу суду про забезпечення позову, отже фактично із нею погодився, а представник відповідача наголошував на тому, що відповідачка не може розпорядитись квартирою, що підтверджує намір відчуження спірного майна. Доводи клопотання зводяться до оцінки доказів та незгоди з позовними вимогами, що не є підставою для скасування арешту. Строки розгляду справи та поведінка її учасників також не можуть бути підставою для скасування заходів забезпечення.
Суд, вивчивши зміст клопотання сторони відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що клопотання не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 21.08.2023 року за заявою сторони позивача вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу №1673 від 03.10.2014 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округ Сохніч К.М.
Постановляючи відповідну ухвалу суду виходив з того, оскільки предметом позову є, зокрема, визнання квартири спільною сумісною власністю сторін у справі, застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту, є саме тим заходом, який є співмірним із позовними вимогами та унеможливить ускладнення чи не виконання рішення суду, у разі задоволення або часткового задоволення позову, і забезпечить можливість ефективного захисту прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі визнання судом прав та інтересів позивача дійсно порушеними. Накладення арешту на спірне нерухоме майно забезпечить неможливість його відчуження/обтяження, що сприятиме можливості розгляду справи у розумні строки, та у разі задоволення або часткового задоволення позову забезпечить можливість виконання рішення суду та ефективний захист прав позивача, оскільки за умови зміни власника або застосування обтяження відповідне утруднить виконання рішення суду та породить необхідність подальших звернень позивача до суду за захистом своїх прав, отже в такому випадку захист порушених прав не буде ефективним (у разі якщо судом буде встановлено порушення прав позивача та необхідність їх захисту).
Статтею 158 ЦПК України передбачено наступне:
1. Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
2. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
3. У разі надання відповідачем до суду документа, що підтверджує здійснене ним забезпечення позову відповідно до частини четвертої статті 156 цього Кодексу, відповідне клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, розглядається судом не пізніше наступного дня після надання вказаного документа.
4. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
5. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.
6. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
7. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
8. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
9. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
10. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Не дивлячись на посилання представника відповідача, позивач до теперішнього часу не змінював предмету свого позову щодо визнання квартири АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю сторін.
Відповідні заяви до суду не надходили і жодних ухвал про прийняття до розгляду заяв про зміну предмету позову судом не постановлювались.
На теперішній стадії розгляду справи обґрунтованість позову не досліджується, оцінка доказам судом не надається.
Вбачається, що спір між сторонами стосовно права власності на квартиру існує по теперішній час.
Тобто, відсутні обставини які б відпали після вжиття заходів забезпечення позову і які б мали вплив на необхідність скасування заходів забезпечення.
Підстави, які зумовили забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно існують і на час розгляду клопотання сторони відповідача про скасування вжитих заходів забезпечення позову.
За таких обставин суд не вбачає підстав для скасування арешту квартири, поскільки доведеність/недоведеність позовних вимог є предметом оцінки при прийнятті кінцевого судового рішення і у разі прийняття рішення про відмову у задоволенні позову суд одночасно вирішує питання про скасування заходів забезпечення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд, -
Клопотання представника відповідача про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою суду від 21.08.2023 року в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення фактів спільного проживання та перебування на утриманні, визнання майна спільною сумісною власністю - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складений 20.03.2024 року.
Суддя -