Справа №:755/14476/23
Провадження №: 2-п/755/35/24
"18" березня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді - Марфіної Н.В.,
за участі секретаря - Булгакової Є.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за заявою відповідача про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03.11.2023 року у справі №755/14476/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
04.12.2023 року відповідач через засоби поштового зв'язку звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду, в якій просить переглянути заочне рішення від 03.11.2023 року по цивільній справі №755/14476/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, скасувати його та призначити справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження.
Вимоги заяви мотивовано тим, що заочне рішення суду відповідач отримав лише 30.11.2023 року в канцелярії суду. В судове засідання із розгляду позовну про розірвання шлюбу відповідач не з'явився та не повідомив про причини своєї неявки через хворобу. Через неможливість з'явитись до суду та подати докази відповідач був позбавлений можливості на захист своїх інтересів та порушених прав. Відповідач не зміг захистити своє право на сім'ю та виховання дітей і довести суду, що подання дружиною позову було викликане тимчасовим непорозумінням. Тимчасові непорозуміння трапляються у будь-якій родині, але це не є підставою для розірвання шлюбу, адже сторін об'єднує спільне життя, теплі стосунки, наявність двох дітей та добре матеріальне забезпечення з боку відповідача. Право на сім'ю є однією з найважливіших прав особистості. Відповідач піклується про своїх дітей та забезпечує їх усім необхідним. Непорозуміння з дружиною бувають, але вони не набувають критичних конфліктних форм. Насправді позивачка не приймала остаточного рішення про розірвання шлюбу, вона лише хоче більше уваги з боку відповідача. Відповідач погоджується, що є певне напруження у стосунках з дружиною, але воно не має критичних ознак, тим більше на тлі очікування позивачкою рішучих дій чоловіка по збереженню шлюбу.
Позивачка та відповідач в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили.
У матеріалах справи наявна заява позивачки, у якій остання зазначає, що відповідач був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, тому позивачка просить залишити без задоволення заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду.
Суд, вивчивши зміст заяви про перегляд заочного рішення, дослідивши матеріали справи приходить до висновку про те, що заява не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
Статтею 284 ЦПК України встановлено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Як вбачається з матеріалів справи, заочне рішення було ухвалене 03.11.2023 року, а повний текст рішення відповідач отримав 30.11.2023 року і звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення через засоби поштового зв'язку 04.12.2023 року. Отже, з урахуванням вихідних днів, стороною відповідача дотримано встановленого законом тридцятиденного терміну для звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Аналіз наведеної норми цивільного процесуального закону свідчить про те, що скасування заочного рішення судом, який його ухвалив, можливе лише у випадку встановлення судом одночасно кількох обставин: відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Однак, у даному випадку, судом не встановлено наявності сукупності вказаних обставин, що свідчить про неможливість скасування заочного рішення суду.
Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи зворотним повідомленням про вручення судової кореспонденції.
Разом з цим, відповідач подав суду копію довідки лікаря про те, що 03.11.2023 року він був на прийомі у лікаря супроводжуючи свого сина ОСОБА_3 .
Однак, у довідці не зазначено у який період часу відповідач разом із сином були на прийомі, що не дає суду належних підстав для висновку про те, що відповідач не з'явився в судове засідання саме у зв'язку з відвідуванням лікаря в день судового засідання.
Слід зазначити, що суд двічі на тривалі терміни оголошував перерву в судовому засіданні з розгляду заяви відповідача про перегляд заочного рішення аби надати можливість відповідачу налагодити відносини з дружиною, однак вбачається що примирення не відбулось, а позивачка у своєму клопотанні просить відмовити у задоволенні заяви відповідача.
Крім того, зі змісту заяви про перегляд заочного рішення і додатків до неї, не вбачається посилань на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.
Перелік засобів доказування встановлений у ч. 2 ст. 76 ЦПК України.
При цьому, наведені у заяві посилання не є посиланням на докази в розуміння ст. 76 ЦПК України, що мають істотне значення для правильного вирішення спору.
Фактично наведені стороною відповідача посилання є незгодою із рішенням суду першої інстанції, встановленими ним обставинами, наданою судом оцінкою доказам та застосованими до спірних відносин нормами законодавства, що є підставою для апеляційного оскарження рішення, а не для скасування заочного рішення, адже суд першої інстанції не має права скасовувати заочне рішення для надання іншої оцінки тим самим обставинам та доказам, що вже наявні у матеріалах справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259-261, 284-288, 353-355 ЦПК України, суд, -
Заяву відповідача про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03.11.2023 року у справі №755/14476/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Роз'яснити учасникам справи, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів від дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст ухвали суду складений 18.03.2024 року.
Суддя -