Справа №:755/20000/23
Провадження №: 2-а/755/78/24
"14" березня 2024 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гончарук В.П. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про скасування рішення про примусове повернення іноземців в країну походження або третю країну, -
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про скасування рішення про примусове повернення іноземців в країну походження або третю країну.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, суд дійшов до наступного висновку.
Як убачається із змісту позовної заяви, предмет спору становлять вимоги, відповідно до яких позивачі просять суд визнати протиправним та скасувати рішення №8010130100014329 від 30.11.2023 року, прийняте головним спеціалістом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області - Владиславом Синицею про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - Визнати протиправним та скасувати рішення №8010130100014328 від 30.11.2023 року, прийняте головним спеціалістом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області - Володимиром Безатосним про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Визнати протиправним та скасувати рішення №8010130100014327 від 30.11.2023 року, прийняте головним спеціалістом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області - Владиславом Якименко про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - Визнати протиправним та скасувати рішення про скасування посвідки на постійне проживання від 29.11.2023 р. № НОМЕР_1 , яким ОСОБА_2 скасовано посвідку на постійне проживання № НОМЕР_2 . - Визнати протиправним та скасувати рішення про скасування посвідки на постійне проживання від 29.11.2023 р. № НОМЕР_3 ОСОБА_3 скасовано посвідку на постійне проживання № НОМЕР_4 - Визнати протиправним та скасувати рішення №938 від 29.11.2023 р., про скасування дозволу на імміграцію в Україну, громадянину Республіки Білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким одночасно було скасовано дозвіл на імміграцію дітей - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Відповідно до вимог ст. 20 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам, підсудні:
1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;
2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничих виборчих комісій, дільничих комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;
3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті.
5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Отже, адміністративні справи за позовами фізичних осіб до суб'єктів владних повноважень з приводу визнання протиправними та скасування рішення про скасування посвідки на постійне проживання та визнати протиправним та скасувати рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну, підсудні окружним адміністративним судам.
Відповідно до ч.3 ст. 21 КАС України якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Як вбачається зі змісту заявлених позовних вимог, предметом даного спору є в тому числі визнання протиправними та скасування рішення ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області про скасування посвідки на постійне проживання та визнати протиправним та скасувати рішення ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області про скасування дозволу на імміграцію в Україну, який предметно підсудний окружному адміністративному суду.
Ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено право особи на розгляд її справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
За приписами ч. 1 ст. 318 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених ст. ст. 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Інтерпретація суті конструкції "суд, встановлений законом" викладена Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України". Так, ЄСПЛ наголосив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Правова позиція ЄСПЛ у вказаній справі дозволяє виокремити дві умови відповідності критерію "суд, встановлений законом": організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).
З викладеного вище вбачається, що розгляд адміністративним судом з порушенням правил предметної юрисдикції є порушенням права особи на справедливий суд (ч. 1 ст. 6 Конвенції) та безумовною підставою для скасування ухваленого у справі рішення (ч. 1 ст. 318 КАС України).
Проте чинний КАС України не містить чіткого правового алгоритму дій судді у випадку подання позовної заяви з недотриманням норм, що регулюють предметну підсудність адміністративних справ.
Таким чином, зважаючи на те, що при відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про скасування рішення про примусове повернення іноземців в країну походження або третю країну виявлено, що справа належить до предметної юрисдикції (підсудності) окружного адміністративного суду, з метою недопущення порушення права позивачів на справедливий суд (ч. 1 ст. 6 Конвенції) та уникнення причин для скасування рішення, яке буде ухвалене у справі, з підстав, встановлених ч. 1 ст. 318 КАС України, керуючись п. 6 ч. 7 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність передати справу за підсудністю окружному адміністративному суду.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
У відповідності до ч. 1 ст. 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
За таких обставин та керуючись ст. 20, 29, 30, 294-295, 318, п. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про скасування рішення про примусове повернення іноземців в країну походження або третю країну - передати на розгляд до Київського окружного адміністративного суду (бульвар Лесі Українки, 26a, Київ, 01133).
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: