Справа № 755/4252/24
Провадження №: 3/755/1962/24
"18" березня 2024 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП,
Суддею визнано встановленим, що 28.02.2024 року о 13 год. 05 хв. за адресою: м. Київ, вул. Сверстюка, буд. 30-а ОСОБА_1 здійснив злісну непокору законним вимогам працівників поліції, а саме - на законну вимогу представника поліції відмовився надати для перевірки документ, що посвідчує особу, а також повідомити своє прізвище, ім'я та по батькові, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 провину не визнав. Зазначив, що поліцейські діяли незаконно. Водночас, підтвердив, що він не мав при собі документів та, відповідно, не надавав їх поліцейським, а також відмовився назвати своє прізвище, ім'я, по батькові, оскільки не довіряв працівникам поліції.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до приписів ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 185 КУпАП встановлює відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
В судовому засіданні суддею були досліджені зібрані у справі докази, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ГП № 521810 від 28.02.2024 р.; рапорт заступника командира роти № 3 батальйону № 4 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) УПП в м. Києві ДПП старшого лейтенанта поліції Бойчука М. від 28.02.2024 р. щодо обставин затримання ОСОБА_1 ; протокол про адміністративне затримання серії АЗ № 131595 від 28.02.2024 р., згідно з яким ОСОБА_1 був затриманий 28.02.2024 р. о 13:05 год. для встановлення особи та складання адміністративних матеріалів; зміст відеозапису з нагрудного відеореєстратора працівника поліції, на якому зафіксовано обставини спілкування працівників поліції із ОСОБА_1 , який не погоджується надати для перевірки документи, що посвідчують особу останнього. В подальшому поліцейські затримують ОСОБА_1 для встановлення його особи та доставляють до відділення поліції. При цьому, на відео також зафіксовано, що ОСОБА_1 дійсно, окрім ненадання на вимогу працівників поліції документів, що посвідчують його особу, відмовився також і повідомити своє прізвище, ім'я, по батькові.
Частина перша статті 23 Закону України «Про національну поліцію» визначає, що поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення (п. 3).
Згідно ч. 1 ст. 32 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках: 1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи, або самовільно залишила місце для утримання військовополонених; 2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; 3) якщо особа перебуває на території чи об'єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю; 4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо; 5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події; 6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об'єктом вчинення правопорушення.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 62 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.
В той же час, суддя враховує, що відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово був продовжений та діє до цього часу.
Пунктом сьомим частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено можливість здійснення перевірки у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документів у осіб, а в разі потреби проведення огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.
Суддя бере до уваги, що в умовах воєнного стану ситуація вимагає від держави більш сумлінного та проактивного реагування на можливі загрози.
З огляду на наведене, вимога працівників поліції була законною та ґрунтувалась на положеннях Закону України «Про Національну поліцію», відтак ОСОБА_1 був зобов'язаний її виконувати.
При цьому, зі змісту відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 усвідомлював факт спілкування саме з працівниками поліції, які вимагали від нього надати документи, а в подальшому - назвати свої дані для перевірки, проте свідомо та умисно цього не робив.
Вислухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Враховуючи наведене вище, на ОСОБА_1 належить накласти адміністративне стягнення у виді штрафу згідно зі ст. 185 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
За правилом ст. 283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст. 23, 24, 30, 185, 283, 284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 136 (сто тридцять шість) грн. на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн. 60 (шістдесят) коп.
Роз'яснити, що в разі не сплати штрафу в строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: М.Г. Сазонова