ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/2432/24
провадження № 2/753/3784/24
(заочне)
19 березня 2024 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Сирбул О.Ф.
за участю секретаря Кушнір А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на уримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 31.01.2024 і до повноліття дитини.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 04.03.2022 сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі, мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя не склалося через відсутність взаєморозуміння між сторонами, різних поглядів на сімейне життя та обов'язки. Подальше спільне проживання і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача. Щодо матеріального забезпечення дитини не дійшли згоди, у зв'язку з чим позивач звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини.
Ухвалою суду від 02.02.2024 витребувано від Міністерства соціальної політики інформацію з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
21.02.2024 надійшлов лист з Міністерства соціальної політики щодо надання відомостей з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Ухвалою суду від 22.02.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження з повідомлення сторін.
Позивач у судове засідання не з'явилася, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, щодо ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, відзив ненадав.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ч. 1 ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Частиною 2 ст. 2 СК України врегульовано сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, між матір'ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання.
Відповідно до ч. 7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно вимог ч. 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» за якою, батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбу з 04 березня 2022 року, що був зареєстрований Павлоградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про що складено відповідний актовий запис № 86.
Сторони мають малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 , виданого 28 липня 2022 року, Павлоградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про складено відповідний актовий запис № 472.
Сторонами у позасудовому порядку не досягнуто домовленості щодо утримання спільної дитини.
Відповідно до ст.ст. 21, 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
За положеннями ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно із ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч. 1, ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватись із максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
За положеннями ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно із ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
За правилами ч. 1-2, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Визначаючи розмір аліментів, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд враховує вік, стан здоров'я дитини, та виходить з того, що відповідач за своїм станом здоров'я та матеріальним становищем спроможний та зобов'язаний надавати матеріальну допомогу на утримання дитини. Перебування на утриманні відповідача, крім спільної доньки із позивачем, інших неповнолітніх дітей та/або непрацездатних осіб - судом не встановлено.
Відповідач в судове засідання не з'явився, тому встановити його місце роботи і щомісячний дохід не надалось можливим, і за таких обставин суд вважає необхідним стягнути аліменти у частці від щомісячного доходу відповідача, як просить позивач.
Підпункт 3, пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 рок №3 „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснює, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність у останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що сім'я даного подружжя розпалась остаточно, позивач наполягала на розірванні шлюбу, у зв'язку із чим, шлюб слід розірвати.
Суд, оцінюючи докази в їх сукупності, вважає необхідним, приймаючи до уваги обов'язок відповідача утримувати свою дитину, відсутність відомостей про його доходи, склад сім'ї, його стан здоров'я, враховуючи вік та стан здоров'я дитини, задовольнити позов та стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх його доходів щомісяця на користь позивача на утримання дитини, починаючи з 31.01.2024 - дня подачі позову до суду і до досягнення дитиною повноліття, який не є меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки на переконання суду такий встановлений розмір аліментів на утримання дитини буде достатнім для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Крім того, позивач не позбавлена в майбутньому звернутись до суду з позовом про стягнення з відповідача на її користь матеріальної допомоги на лікування або навчання дитини в порядку ст.185 СК України або збільшення розміру аліментів згідно ст. 192 СК України.
Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України та Закону України "Про судовий збір" стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. за вимогу про розірвання шлюбу, а також стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. за вимогу про стягнення аліментів, так як позивач при подачі позовної заяви про стягнення аліментів звільнений від його сплати на підставі закону.
Керуючись ст.ст. 4, 12-13, 78-81, 133, 137, 258, 259, 264, 265, 268,280-281, 284, 289, 352-355 ЦПК України, ст.ст. 7, 24, 112, 150, 180-183, 191 Сімейного кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що зареєстрований 04 березня 2022 року Павлоградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про що складено відповідний актовий запис № 86 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 адреса реєстрації як ВПО: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 31.01.2024 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 адреса реєстрації як ВПО: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах сплати платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: