Справа № 752/3510/24
Провадження №: 3/752/2363/24
іменем України
06 березня 2024 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Єсауленко М.В., розглянувши матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, -
встановив:
ОСОБА_1 , будучи особою, яка протягом року піддавалася адміністративному стягненню за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, повторно 21.01.2024 о 02 год 51 хв, перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила сварку із співмешканцем ОСОБА_2 , в ході якої ображала його, штовхала, завдала стусанів, тим самим вчинила домашнє насильство фізичного та психологічного характеру.
В судовому засіданні ОСОБА_1 визнала вину у вчиненні інкримінованих дій, за обставин викладених у протоколі. Пояснила, що мала місце сварка між нею та співмешканцем, яка перетворилася у штовханину. Засуджує свій вчинок.
Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пунктом 3 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п.14 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до п. 17 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Частиною 2 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення домашнього насильства.
З матеріалів справи встановлено, що постановою Києво - Святошинського районного суду Київської області віл 18.09.2023 ОСОБА_1 була піддана адміністративному стягненню у виді штрафу за скоєння правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства стосовно співмешканця ОСОБА_2 окрім обставин зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується даними рапорту, поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , даними відеозаписів з нагрудних камер поліцейських, копією термінового заборонного припису від 21.01.2024, яким ОСОБА_1 заборонено у будь-який спосіб контактувати з потерпілим ОСОБА_2 на протязі 5 діб з 06 год 30 хв 21.01.2024 до 06 год 30 хв 26.01.2024.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що досліджені докази повністю узгоджуються між собою, їх аналіз дає суду підстави прийти до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.173-2 КУпАП, за повторного протягом року вчинення домашнього насильства психологічного та фізичного характеру.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, передбачених ст.34-35 КУпАП України, судом не встановлено.
Враховуючи, особу правопорушниці, обставини, за яких вчинено правопорушення, суд вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у межах санкції ч.2 ст. 173-2 КУпАП.
Суд вважає, що така міра відповідальності відповідає вчиненим правопорушенням і є такою, що відповідає меті адміністративного стягнення, встановленого ст. 23 КУпАП.
Окрім того, згідно ст.40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»,ст. 9, 33-35, 40-1, ч. 2 ст. 173-2, 276-280, 283-285 КУпАП, суд,-
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватою у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Єсауленко М.В.