Справа № 712/3477/24
Провадження № 1-кс/712/1610/24
19 березня 2024 року м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси внесене в кримінальному провадженні № 22023250000000373, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.11.2023 року клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_5 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України, -
Старший слідчий слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Черкаській області ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_5 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України.
Клопотання обґрунтовує тим, що слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023250000000373, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.11.2023 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою свого фактичного мешкання: АДРЕСА_1 , чи в іншому невстановленому досудовим розслідуванням місці, за допомогою свого мобільного телефону марки «Oppo», IMEI 1: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 з SIM-картою мобільного оператора «ВФ Україна» № НОМЕР_3 , з мотивів несприйняття діючої української влади та схвалення політики країни-агресора російської федерації, з прямим умислом, використовуючи мобільний застосунок Інтернет-месенджера «Telegram» у період часу з 30.05.2022 по 04.02.2023 надсилала повідомлення користувачам Інтернет-месенджера «Telegram», чим поширював матеріали, які мають ознаки виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України.
08.02.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України.
Обставинами, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчинені вказаних злочинів, є зібрані у ході досудового розслідування документи, а також відомості, що містяться у протоколах слідчих дій і висновках спеціалістів, проведених у кримінальному провадженні, зокрема у: протоколі від 21.09.2023 № 45/328 за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; протоколі огляду від 15.12.2023; висновку спеціаліста Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького від 12.01.2024; протоколі обшуку від 02.02.2024 за місцем проживання ОСОБА_5 .
На теперішній час є достатні підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_5 , знаходячись на волі: буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); буде перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України); може вчинити інші злочини чи продовжити вчиняти злочин, у якому підозрюється (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Зазначені ризики існують, оскільки: орган досудового розслідування володіє вагомими доказами, які вказують на винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих злочинів; на сьогоднішній день Указом Президента України введено воєнний стан в Україні, в умовах якого вчинення ОСОБА_5 інкримінованих їй злочинів набуває особливо небезпечного характеру; підозрювана негативно ставиться до української влади в цілому, виправдовуючи таким чином російську агресію проти України; підозрювана протягом 2022-2023 років за допомогою Інтернет-месенджера «Telegram» надсилала іншим особам повідомлення, відео контент, що мають ознаки підтримки, заперечення збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році, попри те, що обов'язком громадян України є захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів (ст. 65 Конституції України).
На думку сторони обвинувачення за таких обставин найдоцільнішим та найдієвішим буде обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Таким чином, органом досудового розслідування, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність обґрунтованих ризиків передбачених п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і обставин, які підтверджують ці ризики, а також установлено, що саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту зможе забезпечити виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти переліченим ризикам.
При цьому сторона обвинувачення вважає за необхідне покласти на підозрювану ряд обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи та зміну контактного номеру телефону; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків визначити в межах строку досудового розслідування
В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали та просили суд його задоволити.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні не заперечував по суті клопотання.
Підозрювана в судовому засіданні підтримала захисника.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що дане клопотання підлягає до задоволення.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є домашній арешт.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини щодо особи підозрюваного.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується: зібраними у ході досудового розслідування документами, а також відомостями, що містяться у протоколах слідчих дій і висновках спеціалістів, проведених у кримінальному провадженні, зокрема у протоколі від 21.09.2023 № 45/328 за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; протоколі огляду від 15.12.2023; висновку спеціаліста Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького від 12.01.2024; протоколі обшуку від 02.02.2024 за місцем проживання ОСОБА_5 .
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.
Сторона обвинувачення в обґрунтування клопотання посилалась на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Із системного аналізу змісту ч. 2 ст. 177 і п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК убачається, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу - щодо встановлення наявності заявлених стороною обвинувачення ризиків слідчий суддя керується стандартом переконання «достатні підстави».
Так, існування кожного, вказаного у ч. 1 ст. 177 КПК ризику, має підтверджуватися фактами, наявність яких має бути переконливо продемонстрована (п. п. 85, 86 рішення ЄСПЛ від 30.01.2018 у справі «Макаренко проти України» /Makarenkov. Ukraine, заява №622/11).
Суд вважає обґрунтованими доводи слідчого та прокурора щодо існування ризиків, а саме ризиків переховування від органу досудового розслідування.
Про існування таких ризиків свідчить суворість можливого покарання у випадку визнання підозрюваної винної у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, яка на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, за вчинення якого може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
Таким чином, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрювана може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваною зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Отже наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, надають підстави для обрання запобіжного заходу.
Варто зауважити, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.
Згідно з правовою позицією в справі ЄСПЛ «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і цілодобовий домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 § 1(с) Конвенції.
Судом враховується ступінь стійкості соціальних зв'язків підозрюваної, яка офіційно працює бухгалтером КП «Уманське РЕУ № 3», на її утриманні перебуває неповнолітня донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та матір ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка має 3 групу інвалідності, підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
З урахуванням вищевикладених обставин, беручи до уваги обставини події у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 враховуючи зміст ризиків, на запобігання якого необхідне застосування запобіжного заходу та особу підозрюваної, яка не притягувалася до кримінальної відповідальності, має міцні соціальні зв'язки, вважаю за необхідне застосування до підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з обмеженням залишати житлове приміщення у нічний час доби та покладанням на неї обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
При цьому суд враховує, що поведінка підозрюваної під час вчинення інкримінованих їй дій в контексті обставин життєдіяльності свідчить про неспроможність до об'єктивного повноцінного самоконтролю та недостатність застосування до підозрюваної менш суворих заходів, оскільки такі запобіжні заходи на теперішній час не забезпечать достатніх гарантій належної процесуальної поведінки останньої.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183-184, 193 194, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки села Слобода Шаргородська Шаргородського району Вінницької області, фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби, а саме з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. строком на два місяці, тобто до 17 травня 2024 року. Покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , наступні обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи та зміну контактного номеру телефону;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В період введення воєнного стану на території України, дозволити підозрюваному ОСОБА_9 , після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 15 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги», відлучатися з місцяпроживання з метою перебування в укритті.
Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваній після її оголошення та направити начальнику ГУНП в Черкаській області для організації її виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Повний текст ухвали проголошено 20 березня 2024 року