Справа № 699/14/24
Номер провадження № 3/699/44/24
18.03.2024 м. Корсунь-Шевченківський
Суддя Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області Літвінова Г.М., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, посвідчення водія НОМЕР_1 від 01.07.2014, інші дані суду не відомі,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП
До Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області з Відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 28.10.2023 серії ААД № 311175 (далі - протокол).
З протоколу вбачається, що 28.10.2023 о 22 год. 20 хв. у м. Корсунь-Шевченківський по вул. Ярослава Мудрого водій ОСОБА_1 керував автомобілем CHEVROLET Camaro д.н.з. НОМЕР_2 із явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків та під безперервну відеофіксацію нагрудної камери поліцейського DSS_371170_000022. Водієм порушено вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Під час складення адмінматеріалу у ОСОБА_1 посвідчення водія не вилучалося.
Відповідно до змісту протоколу ОСОБА_1 на підставі ст. 63 Конституції України відмовився від надання письмових пояснень відносно себе.
Адміністративний матеріал, крім протоколу, містить направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану сп'яніння; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який не проводився; бланк письмових пояснень ОСОБА_1 , за змістом яких на підставі ст. 63 Конституції України, він відмовився від надання письмових пояснень відносно себе; письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; диск із записом фіксації події правопорушення та складення протоколу.
Судове засідання по справі призначалося неодноразово на 05.01.2024, 02.02.2024, 07.03.2024 та 18.03.2024. Судові повістки про виклик ОСОБА_1 до суду направлялися за адресою його місця проживання: АДРЕСА_1 , проте були повернуті без вручення адресату, а також у виді смс-повідомлень на номер телефону, вказаний у матеріалах справи.
На передодні судового засідання 05.01.2024 до суду із телефонограмою звернувся ОСОБА_1 та повідомив, що не може прибути у вказане судове засідання, оскільки у зв'язку зі здійсненням волонтерської діяльності перебуває за межами Черкаської області. Зазначив, що бажає особисто приймати участь у судовому засіданні, свою вину не визнає. З урахуванням зазначеного, розгляд справи було відкладено на 02.02.2024.
Водночас, на вказану дату ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив. Проте, до суду надійшла заява його захисника - адвоката Новікова Юрія Анатолійовича про відкладення судового засідання та ознайомлення з матеріалами справи, у тому числі відеозаписами. З огляду на вказане, судове засідання було відкладено на 07.03.2024.
Однак 07.03.2024 до суду ОСОБА_1 не прибув, причини неявки не повідомив. Водночас, його захисник цього дня ознайомився із матеріалами справи та отримав копії дисків із відеозаписами, долученими до протоколу. При цьому подав заяву про відкладення судового засідання у зв'язку із неможливістю ОСОБА_1 прибути у це судове засідання, так як він займається волонтерською діяльністю, тому знаходиться поза межами Черкаської області. Адвокат також зазначив, що докази провадження волонтерської діяльності будуть надані в судове засідання.
Ураховуючи вказане, судом вкотре відкладено розгляд справи на узгоджену із захисником дату - 18.03.2024, про що під розписку повідомлено адвоката Новікова Ю.А., а також направлено повістки у вигляді смс-повідомлень ОСОБА_1 та його захиснику.
Проте не вказану дату ОСОБА_1 і його адвокат, будучи повідомленими про розгляд справи, у судове засідання не з'явилися. ОСОБА_1 вкотре звернувся до суду із телефонограмою про відкладення розгляду справи, оскільки у зв'язку зі здійсненням волонтерської діяльності перебуває за межами Черкаської області. Доказів здійснення ОСОБА_1 волонтерської діяльності до матеріалів додано не було.
Указану процесуальну поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його захисника суд розцінює як зловживання процесуальними правами та намаганням сторони захисту затягнути розгляд справи, з метою уникнення відповідальності.
Таким чином, ужиті заходи попри їх об'ємність не сприяли досягненню мети забезпечення участі в судовому засіданні особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Оскільки сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд уважає за можливе провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 (див. у т.ч. постанову ВС від 15.05.2019 по справі № 0870/8014/12).
Указане узгоджується з рішеннями Європейського суду з прав людини від 14.10.2003 у справі «Трух проти України», від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», від 26.04.2007 у справі «Шевченко проти України», відповідно до яких в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Суд, дослідивши матеріали справи, відповідно до положень ст. 252 КУпАП оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступного.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам суд повинен дати належну оцінку.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, які затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною першою ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Для притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП необхідно встановити або: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або 2) передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, або 3) відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, серед іншого, може полягати у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до приписів ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Порядок фіксування відмови водія транспортного засобу від проведення огляду на стан сп'яніння передбачено п. 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395.
Так, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок).
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Згідно з положеннями Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 ознаками алкогольного сп'яніння є:
- запах алкоголю з порожнини рота;
- порушення координації рухів;
- порушення мови;
- виражене тремтіння пальців рук;
- різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
- поведінка, що не відповідає обстановці.
Із відеозаписів, що долучені до протоколу, вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, у якого були червоні покажчики поворотів. Ураховуючи, що указаний їх колір не відповідає вимогам ДСТУ 3649:2010, працівники поліції подали сигнал водію про зупинку транспортного засобу. Під час зупинки, автомобіль під керуванням ОСОБА_1 різко здав назад впритул до патрульного автомобіля, а потім від'їхав у перед, проте механічних пошкоджень автомобілів виявлено не було. Поліцейські роз'яснили причину зупинки, однак на їх вимогу вийти із транспортного засобу та надати посвідчення водія та документи на автомобіль, водій спочатку відмовлявся, закрившись у автомобілі. З огляду на вказане, працівники поліції викликали підкріплення. Водночас, водій зателефонував на лінію 102 стосовно протиправних дій поліцейських.
З урахуванням указаного, на місце зупинки прибули працівники ДСО, відповідальний працівник ВП № 1, а також представники територіальної оборони міста.
Все ж водій вийшов з автомобіля, назвався ОСОБА_1 , на підтвердження вказаного надав посвідчення водія. Він був у транспортному засобі сам. Поліцейські виявили у нього запах алкоголю з порожнини рота. ОСОБА_1 пояснив, що дуже замерз, захотів кави, тому керував транспортним засобом. Заперечив факт перебування у стані сп'яніння, проте на пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки чи у медичному закладі категорично відмовився, що зафіксовано на відеозаписі (диск № 1 запис 1371176_00002220231028224100_0095 із 01.40 хв), у тому числі у присутності свідків (диск № 2 запис 1371170_00002220231028225602_0098 із 01.40 хв).
На відеозаписі також зафіксовано, що поліцейським роз'яснено ОСОБА_1 права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, а також право, передбачене ст. 63 Конституції України, про те, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе.
З урахуванням указаного, ОСОБА_1 відмовився від надання письмових пояснень щодо події. Після складення протоколу його зміст було оголошено ОСОБА_4 , роз'яснено де відбудеться розгляд справи та інші рядки, про що ОСОБА_4 поставив свій підпис та йому було видано копію протоколу і відсторонено від керування транспортним засобом.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , маючи ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота), від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився. Факт відмови зафіксовано на відеозаписі, який долучено працівниками поліції до матеріалів справи, а також письмовими поясненнями свідків.
З урахуванням указаного, суд дійшов висновку, що складений щодо ОСОБА_1 протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила.
Вина ОСОБА_1 підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами по справі, а саме протоколом про адміністративне правопорушення, зміст якого зазначено вище, направленням на огляд, актом огляду, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відеозаписами із фіксацією вказаної події.
Таким чином, суд установив, що 28.10.2023 о 22 год. 20 хв. у м. Корсунь-Шевченківський по вул. Ярослава Мудрого водій ОСОБА_1 керував автомобілем CHEVROLET Camaro д.н.з. НОМЕР_2 із явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в присутності двох свідків та під безперервну відеофіксацію нагрудної камери поліцейського DSS_371170_000022, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Ураховуючи викладене суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд враховує: характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, та призначає йому покарання у виді штрафу, розмір якого є безальтернативним за санкцією даної статті, - однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на даний час становить 17000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Накладання такого стягнення відповідає принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу.
Крім того, з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. 130, 283-285 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, посвідчення водія НОМЕР_1 від 01.07.2014, інші дані суду невідомі - визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше п'ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, штраф підлягає стягненню в примусовому порядку в подвійному розмірі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь державного бюджету судовий збір у розмірі 605,60 (шістсот п'ять грн. 60 коп.) грн.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дати набрання нею законної сили.
Апеляційна скарга може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення даної постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Літвінова Г.М.