Справа № 697/143/24
Провадження № 3/697/162/2024
19 березня 2024 року м. Канів
Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Скирда Б.К., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу поліції № 1 (м. Канів) Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючої,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №945118 (а.с.1), 13.01.2024 о 12 год. 43 хв. в АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 виражалася нецензурною лайкою та погрожувала фізичною розправою та завдала удару по обличчю в під'їзді будинку гр. ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок та спокій громадян. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 роз'яснено зміст ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, права зрозуміло.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП не визнала та заперечила факти викладені у вищезазначеному протоколі про адміністративне правопорушення. Пояснила, що в неї виникли неприязні відносини з ОСОБА_2 , оскільки вона почала проживати з її колишнім співмешканцем та батьком її дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_4 .. Так, 13.01.2024 близько 11:15 год. вона відвела свого сина ОСОБА_5 до вчителя-репетитора, який проживає в АДРЕСА_3 і чекала його у своєї куми ОСОБА_6 , яка проживає в цьому районі до 12.15 год.. Після чого їх забрав ОСОБА_4 . Вони разом поїхали в магазин « ІНФОРМАЦІЯ_3 », де скупилися, тоді вона з сином поїхала додому, а ОСОБА_4 поїхав відвідувати свою малолітню доньку, яка проживає разом з ОСОБА_2 .. Що там відбувалося, вона не знає. В той день вона ОСОБА_2 не бачила. З огляду на вказані обставини, просила закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Захисник - адвокат Кутова Є.А. також просила закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Свідок ОСОБА_6 та свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні підтвердили, що у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виникли неприязні відносини, оскільки ОСОБА_1 почала проживати з колишнім її співмешканцем ОСОБА_4 .. В той день ОСОБА_1 не відвідувала квартиру ОСОБА_2 та її взагалі не бачила.
У судове засідання викликалася ОСОБА_2 , яка не з'явилася, про час та місце слухання справи повідомлялася належним чином шляхом направлення на її адресу судової повістки, про причини неявки суд не повідомила
Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , суд вважає за необхідне провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП закрити, з наступних підстав.
Згідно статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Положеннями ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до порушення громадського порядку і спокою громадян.
Громадська небезпека дій правопорушників проявляється в тому, що дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя, суспільно-політичної діяльності громадян. Дрібне хуліганство необхідно відрізняти від таких схожих дій, як самоправство, приниження гідності, нанесення побоїв, або інших проступків, які мають наслідком адміністративну відповідальність (поява у нетверезому стані у громадських місцях, порушення правил руху і т. ін.).
Об'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.
При цьому, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його вчинення, а саме - громадське місце.
Нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачено визначення поняття «громадське місце». Статтею 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22.09.2005 р. №2899-1 У) передбачено, що, яке законодавчо визначається як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
Опосередковано поняття громадського місця визначено у статті 178 КУпАП - це вулиці, закриті спортивні споруди, сквери, парки, всі види громадського транспорту, включно з транспортом міжнародного сполучення.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Таким чином, дрібним хуліганством слід вважати дії, які спрямовані саме на порушення громадського порядку чи спокою громадян, при цьому визначальним елементом є мотив, який не може ґрунтуватися на неприязних стосунках, а має бути спрямованим в першу чергу на порушення громадського порядку через відкрите ігнорування загальноприйнятих норм та правил. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 03.07.2019 у справі № 288/1158/16-к, за відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства (пошкодження майна) зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №945118 вбачається, що 13.01.2024 конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбувся в АДРЕСА_2 , що не є громадським місцем.
Крім того, матеріали справи не містять жодних доказів того, що ОСОБА_1 вчинила дрібне хуліганство, окрім рапорту та пояснень потерпілої ОСОБА_2 , яка в судове засідання не з'являлася на недноразові виклики.
Навпаки, в протоколі по адміністративне правопорушення відсутній підпис особи, яка притягується до адміністравтивної відповідальності ОСОБА_1 , що свідчить про те, що вона не погоджується зі змістом протоколу. В матеріалах справи містяться письмові пояснення ОСОБА_1 про те, що вона 13.01.2024 ОСОБА_2 взагалі не бачила.
Як з'ясовано з пояснень ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , наданих ними в судовому засіданні, ОСОБА_1 перебуває у неприязних відносинах з гр. ОСОБА_2 ..
В ході судового розгляду справи не встановлено обставин та не підтверджено належними та допустимими доказами, які б свідчили не лише про склад, але й про подію адміністративного правопорушення.
Таким чином, судом встановлено обґрунтований сумнів в тому, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово наголошував на тому, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Оскільки стягнення судового збору передбачено законом лише при накладенні адміністративного стягнення, судовий збір стягненню в даному випадку не підлягає.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283-285 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 173 КУпАП - закрити за відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Б. К. Скирда