Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/4089/23
номер провадження 1-в/695/50/24
14 березня 2024 рокум. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника органу пробації - ОСОБА_4 ,
засудженого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша подання начальника Золотоніського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Черкаській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного покарання стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26.10.2023 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.1 ст.263, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням згідно з ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік,
До Золотоніського міськрайонного суду надійшло подання Золотоніського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Черкаській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного покарання стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26.10.2023 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.1 ст.263, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням згідно з ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік.
В обґрунтування подання зазначено, що вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26.10.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено за ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнено від відбування покарання з випробуванням згідно з ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік. Відповідно до ст. 76 КК України на засудженого було покладено обов'язки, а саме: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. 22 грудня 2023 року при постановці на облік до уповноваженого органу з питань пробації засудженому було роз'яснено порядок та умови відбування покарання, та попереджено про відповідальність за ухилення від виконання обов'язків, про що відібрано підписку. Цього ж дня винесено постанову про встановлення днів явки на реєстрацію, а саме 1-й та 3-й вівторок кожного місяця. 02 січня 2024 року засуджений не прибув на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації без поважної причини. 05.01.2024 ОСОБА_5 було винесено застереження у вигляді письмового попередження та повторно наголошено, що у разі подальшого невиконання покладених на нього судом обов'язків, або вчинення правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації може надіслати до суду матеріали про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання на підставі ч. 2 ст. 78 КК України. 06 лютого 2024 року засуджений повторно не прибув на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації без поважної причини.
У судовому засіданні представник органу пробації просила суд задовольнити подання, та пояснила, що засуджений ОСОБА_5 системно, зокрема 02.01.2024, 06.02.2024 та 20.02.2024 не прибув на реєстрацію, що підтверджується листком реєстрації. Та надала доповнення до подання від 20.02.2024 про скасування звільнення від відбування покарання з випробування та направлення для відбування призначеного покарання, відповідно до якого орган пробації повідомляє, що засуджений 20.02.2024 не прибув на реєстрацію до уповноваженого органу пробації без поважної причини. Крім того, представником органу пробації надано обвинувальний акт у кримінальному провадженню №12023250370001501 від 21.11.2023 за обвинуваченням засудженого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Прокурор у судовому засіданні підтримав подання органу пробації та просив його задовольнити.
У судовому засіданні засуджений пояснив, що 02.01.2024 він не прибув на реєстрацію до органу пробації, оскільки перебував на роботі, без офіційного працевлаштування та він переплутав дні явки. 06 лютого 2024 року засуджений повторно не прибув на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, тому що його матері було проведено оперативне втручання і вона потребувала догляду, на підтвердження чого засуджений надав довідку від 30.01.2024. Також засуджений пояснив, що він не прибув на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації 20.02.2024 тому, що він знову переплутав дні явки. ОСОБА_5 у судовому засіданні просив вказані обставини врахувати, дати шанс на виправлення без ізоляції її від суспільства, оскільки має реальну змогу прибувати до органу з питань пробації на реєстрацію, щиро розкаюється у вчиненому, а у задоволенні подання відмовити.
Вислухавши пояснення представника органу пробації, думку прокурора та пояснення засудженого, дослідивши матеріали клопотання, суд вважає, що подання органу пробації не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26.10.2023 у справі № 695/4089/23 ОСОБА_5 засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.1 ст.263, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік та зобов'язано періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вказаний вирок суду набрав законної сили 27.11.2023, що підтверджується копією розпорядження про виконання судового рішення, що набрало законної сили.
Вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26.10.2023 після вступу в законну силу було направлено до Золотоніського РВ філії ДУ «Центр пробації».
22 грудня 2023 року ОСОБА_5 прибув до Золотоніського РВ філії ДУ «Центр пробації» для постановки на облік, де в.о. начальника відділу ОСОБА_6 відібрано анкету, підписку, роз'яснено останньому покладені на нього судом обов'язки та винесено постанову про встановлення днів явки на реєстрацію і такими були встановлені 1-ий та 3-й вівторок кожного місяця, з якою засуджений ознайомився особисто, про що свідчить його підпис і це засуджений також підтвердив у судовому засіданні.
До Золотоніського РВ філії ДУ «Центр пробації» засуджений ОСОБА_5 не прибув три рази, надавши документальне підтвердження поважності причин неявки 06.02.2024, у зв'язку з доглядом за матір'ю, яка перебувала у лікарні (довідка від 30.01.2024 №195 видана КНП Золотоніської міської ради «Золотоніська багатопрофільна лікарня»).
У засудженого 05.01.2024, 07.02.2024 та 23.02.2024 відбирались пояснення по факту його неявок до уповноваженого органу з питань пробації, та винесено письмові попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Згідно з відомостями зазначеними у довідці-характеристиці № 643/02-17 від 30.11.2023, виданої заступником сільського голови ОСОБА_7 , засуджений ОСОБА_5 по місцю проживання характеризується посередньо, схильний до крадіжок та вживання спиртних напоїв, скарг на останнього від жителів села не надходило.
Відповідно до частини 2 статті 78 КК України якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Згідно з вимогами частини 1 статті 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку, вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Приписами пункту 8 частини 1 статті 537 КПК України визначено, що під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати, зокрема, питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
Пункт 3 частини 2 статті 539 КПК України передбачає, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого проживає засуджений, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 5, 8, 9, 13-3 частини першої статті 537 цього Кодексу.
У відповідності до норм КВК України нагляд за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, протягом іспитового строку здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання засудженого.
Застосування до засудженого звільнення від відбування покарання з випробуванням КК України пов'язує із здійсненням контролю за поведінкою такого засудженого з метою встановлення факту його виправлення. Зміст контролю полягає у встановленні того, чи належно засуджений виконує покладені на нього обов'язки.
Статтею 164 КВК України передбачено порядок здійснення нагляду за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням.
Відповідно до частини 4 статті 164 КВК України у разі якщо засуджений з незалежних від нього обставин не може виконати обов'язок (обов'язки), покладені на нього судом, уповноважений орган з питань пробації направляє до суду обґрунтоване подання про зміну таких обов'язків.
За змістом частин 1-4 статті 166 КВК України якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
У разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, є вчинення засудженим протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень.
Письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об'єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.
Згідно з абзацами 2, 4 пункту 2 Глави 3 розділу IX Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 272/5 від 29.01.2019 (далі - Порядок), у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, встановлених КВК України, Законом України «Про пробацію», а також покладених на нього судом, або систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження, зазначене в пункті 8 глави 2 розділу IV цього Порядку. Невиконанням обов'язків вважається, якщо звільнений з випробуванням не виконав хоча б один з обов'язків за відсутності об'єктивних обставин, що фактично позбавляють його можливості їх виконувати (документально підтверджених).
Пунктом 3 Глави 3 розділу ІХ Порядку передбачено, що у разі якщо звільнений з випробуванням продовжує не виконувати обов'язки або вчиняє адміністративні правопорушення після застосування до звільненого з випробуванням письмового попередження, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду клопотання про скасування звільнення від відбування покарання і направлення звільненого з випробуванням для відбування призначеного покарання.
При скасуванні звільнення від відбування покарання з випробуванням суд зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки і чи можна розглядати факти, викладені у клопотанні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.
У такому випадку суд враховує, що, звертаючись до суду з клопотанням про скасування іспитового строку, орган пробації повинен довести, що засуджений без поважних причин не виконує покладені на нього вироком суду обов'язки, і що саме неявка останнього для реєстрації свідчить про небажання засудженого стати на шлях виправлення, а не покладати на засуджену доведення зворотного.
Разом з тим, вирішуючи питання щодо скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного покарання відносно засудженого, судом не встановлено документально підтверджених відомостей про те, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки.
Водночас викладені у поданні обставини не свідчать про небажання останнього стати на шлях виправлення.
Також у судовому засіданні не встановлено та матеріалами клопотання не підтверджено, що засуджений умисно ухилявся від виконання обов'язків, покладених на нього вироком суду.
З копії листка реєстрації, наданого органом пробації, вбачається, що засуджений виконував покладені на нього обов'язки, однак дійсно не прибув на реєстрацію 02.01.2024, 06.02.2024, 20.02.2024.
При цьому засуджений не заперечував свою неявку до Золотоніського РВ філії ДУ «Центр пробації» для реєстрації. Разом з тим переконливі підстави вважати, що засуджений не бажає стати на шлях виправлення у суду відсутні, зокрема неявки до органу з питань пробації для реєстрації не можуть бути розцінені судом як переконливий та достатній доказ протилежного.
Крім того, після пропуску днів реєстрації засуджений надав органу пробації письмові пояснення із зазначенням причин неявки, що свідчить про не байдуже ставлення до покладених на нього судом обов'язків.
Щодо надання представником органу пробації обвинувального акта у кримінальному провадженні №12023250370001501 від 21.11.2023 за обвинуваченням засудженого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, як доказу вчинення засудженим кримінального правопорушення, суд зазначає про таке.
Відповідно до ст. 62 Конституції Україні, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Тобто, сама наявність обвинувального акта щодо особи не може бути підставою для визнання особи винною у вчиненні кримінального правопорушення та не може створювати для такої особи негативні наслідки, зокрема, скасування іспитового строку та направлення для відбування призначеного покарання, оскільки вину не доведено у встановленому законом порядку.
Суд вважає, що дані факти не дають можливості стверджувати про умисне небажання особи виконувати обов'язки, що покладені на неї судом, та не свідчать про систематичність неявок засудженого на реєстрацію чи вчинення ним кримінального правопорушення.
Крім того, засуджений до адміністративної відповідальності протягом іспитового строку не притягувався.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що засуджений грубих порушень перебування на іспитовому строці не допускав, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, беручи до уваги процесуальну поведінку засудженого під час судового розгляду даного подання, суд дійшов висновку, що у даному випадку поведінку засудженого не можна розцінювати як грубе порушення умов іспитового строку, а також як невиконання обов'язків, покладених на нього вироком суду.
Таким чином, на підставі викладеного вище, та беручи до уваги, що поведінка засудженого не вказує на його умисне ухилення від виконання обов'язків, покладених на нього судом, небажання останнього стати на шлях виправлення, а в матеріалах справи відсутні докази, які б поза розумним сумнівом вказували на наявність підстав направлення засудженого для відбуття покарання та відсутність для цього перешкод з огляду на стан здоров'я останнього, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення подання.
Водночас суд зауважує, що реалізує свої повноваження, як частину дискреційних функцій і він вправі обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольовою владною діяльністю суду з вирішення спірних правових питань, спираючись на засади судочинства та обставини справи, що також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 01.02.2018 у справі № 634/609/15-к.
Керуючись ст. 78 КК України, ст. ст. 369-372, 392, 393, 395, 532, 537 КПК України, суд
У задоволенні подання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 7 днів з дня її оголошення, а особами, які не приймали участь в судовому засіданні, в той же строк та в тому ж порядку, з моменту отримання копії даної ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали проголошений о 09 год 05 хв 19.03.2024.
Суддя ОСОБА_8